Шестизяброва акула великоока
Шестизяброва акула великоока | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Hexanchus nakamurai Teng, 1962 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Hexanchus vitulus Springer & Waller 1969 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Шестизяброва акула великоока (Hexanchus nakamurai) — акула з роду Шестизяброва акула родини Багатозяброві акули. Внесена до Червоної книги МСОП.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 1,8 м та ваги 20 кг. За зовнішнім виглядом схожа на Шестизяброву акулу тупоносу. Голова вузька, трохи сплощена. Особливістю є доволі великі очі, які флуоресцентні з зеленим кольором. Звідси походить назва цієї акули. Щелепи містять по 5 гребнеподібних зубів. Тулуб стрункий. Усі плавці тонкі та великі. Другий спинний плавець ближче до хвостового. Верхня лопать хвоста більша за нижню.
Забарвлення спини сіро-буре. Черево чітко відділено за кольором й має білувате забарвлення.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Тримається на глибині від 90 до 600 м. Активна вночі, коли піднімається вище до поверхні. Живиться кістковими рибами та ракоподібними.
Це яйцеживородна акула. Самиця народжує до 13 акуленят розміром 34-45 см завдовжки.
Не становить небезпеки для людини.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає у західній та центральній частинах Атлантичного океану (Карибському та Середземному морях, зокрема), в західній частині Тихого океану, в Індійському океані.
Джерела[ред. | ред. код]
- Compagno, Leonardo, Dando, Marc and Fowler, Sarah. Sharks of the World. Princeton University Press. 2005. p. 67-68