Каліфорнійська миша
| Каліфорнійська миша | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Peromyscus californicus (Gambel, 1848) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Каліфорнійська миша ( Peromyscus californicus) — вид гризунів родини хомя'кових (Cricetidae). Єдиний вид групи Peromyscus californicus. Мешкає в північно-західній Мексиці, а також в центральній частині південної Каліфорнії. Є найкрупнішим видом Peromyscus'ів у США.[2][3]
У той час як більшість гризунів полігамні, каліфорнійські миші утворюють моногамні довгострокові пари, що робить їх модельним організмом для досліджень, спрямованих на вивчення генетики і нейробіології вірності партнеру[4] і батьківської турботи.
Опис[ред. | ред. код]
Каліфорнійська миша має дуже великі вуха, а її хвіст довший, ніж голова і тулуб разом узяті. Враховуючи хвіст, який становить близько від 117 до 156 мм у довжину, загальна довжина миші коливається від 220 до 285 мм. Шерсть в цілому коричневого кольору, змішаний з чорним опушенням. Цей колір починаючи з спини переходить у вершково-білі відтінки на животі. Передні і задні кінцівки білі.[2][5][6] Дорослі особини досить великі, щоб сплутати їх з молодими лісними хом'яками (Neotoma).
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Каліфорнійська миша напівдеревна тварина, але, як правило, гніздиться на землі, наприклад, під уламками колод, що впали. Нори утеплюються грубою, сухою травою, бур'янами і паличками, а тонка трава використовується як підстилка.[7][8] P. californicus більш територіальні за Р. maniculatus, причому обидві статі, захищаючи своє житло. Самці агресивні по відношенню один до одного; у своїх боях вони використовують стрибки, ухилення і характерні нявкаючі крики.[9]
Моногамні пари каліфорнійських мишей допомагають молодняку міцнішати і розвиватись.[8][10][11] Понос звичайно складається всього з двох мишенят, але пара може зробити цілих шість приплодів на рік. Вагітність триває від 21 до 25 днів. Потомство залишає батьків у віці від п'яти до шести тижнів.[8][12]
Раціон каліфорнійської миші складається з сухих плодів, насіння і квіток, такі, як Rhus integrifolia, Lotus scoparius і Salvia apiana.[13] Також вони споживають різні трави, різнотрав'я, гриби і членистоногих.[14]
Каліфорнійські миші в основному активні вночі.[15] Їх головні вороги у природі це горностаї та сипухи.[16][17]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ {{{assessors}}} (2008). Peromyscus californicus. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 27 серпня 2009. Ця база даних включає у себе коротке обґрунтування того, чому цей вид у найменшій загрозі.
- ↑ а б Grinnell, J; Orr, RT 1934 (1934). Systematic review of the californicus group of the rodent genus Peromyscus. Journal of Mammalogy. 15 (3): 210—220. doi:10.2307/1373853.(англ.)
- ↑ Musser, G. G. and M. D. Carleton. (2005). Superfamily Muroidea. pp. 894—1531 in Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference. D. E. Wilson and D. M. Reeder eds. Johns Hopkins University Press, Baltimore.(англ.)
- ↑ Crossland, J.; Lewandowski, A. (2006). Peromyscus – A fascinating laboratory animal model (PDF). Techtalk. 11: 1—2. Архів оригіналу (PDF) за 20 листопада 2008. Процитовано 13 грудня 2016.(англ.)
- ↑ Osgood, WH (1908). Revision of the mice of the American genus Peromyscus. North Am. Fauna. 28: 1—285. doi:10.3996/nafa.28.0001.(англ.)
- ↑ Allen, JA (1896). On mammals from the Santa Cruz Mountains, California. Bull. Am. Mus. Nat. Hist. 8: 263—270. hdl:2246/752.(англ.)
- ↑ Clark, FH (1936). Geotropic behavior on a sloping plane of arboreal and non-arboreal races of mice of the genus Peromyscus. Journal of Mammalogy. 17: 44—47. doi:10.2307/1374549.(англ.)
- ↑ а б в McCabe, TT and BD Blanchard. 1950. Three Species of Peromyscus. Rood Associates, Santa Barbara, California.(англ.)
- ↑ Eisenberg, JF (1963). The intraspecific social behavior of some Cricetine rodents of the genus Peromyscus. American Midland Naturalist. 69: 240—246. doi:10.2307/2422858.(англ.)
- ↑ Dudley, D. 1973. Paternal behavior in the California mouse (P. californicus) (Thesis) University of California.(англ.)
- ↑ Eisenberg, JF (1962). Studies on the behavior of Peromyscus maniculatus gambelii and Peromyscus californicus parasiticus. Behavior. 19 (3): 177—207. doi:10.1163/156853962X00014.(англ.)
- ↑ Svihla, A (1932). A comparative life history study of the mice of the genus Peromyscus (PDF). Misc. Publ. Mus. Zool. Univ. Michigan. 24: 1—39.(англ.)
- ↑ Meserve, PL (1972) Resource and habitat utilization by rodents of the coastal sage scrub community (Thesis) University of California, Irvine.(англ.)
- ↑ Merritt, JF (1974). Factors influencing the local distribution of Peromyscus californicus in northern California. Journal of Mammalogy. 55: 102—114. doi:10.2307/1379260.(англ.)
- ↑ Marten, GG (1973). Time patterns of Peromyscus activity and their correlations with weather. Journal of Mammalogy. 54: 169—188. doi:10.2307/1378878.(англ.)
- ↑ Vestal, EH (1937). Activities of a weasel at a woodrat colony. Journal of Mammalogy. 18: 364. doi:10.1093/jmammal/18.3.364.(англ.)
- ↑ Von Bloeker, JC (1937). Mammal remains from detritus of raptorial birds in California. Journal of Mammalogy. 18: 360—361. doi:10.1093/jmammal/18.3.360.(англ.)