Pomme
| Pomme | |
|---|---|
| фр. Claire Pommet | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Claire Isabelle Geo Pommet[1] |
| Дата народження | 2 серпня 1996[1] (27 років) |
| Місце народження | Десін-Шарп'є[1] |
| Роки активності | 2015 — тепер. час |
| Громадянство | Франція[1] |
| Професії | авторка пісень, музикантка |
| Інструменти | гітара, Автоарфа[2], віолончель, вокал[d][3] і акустична гітара[3] |
| Жанри | шансон[4], поп-фолк[4], народна музика[3] і Французька поп музика |
| Псевдоніми | Pomme |
| Лейбли | Polydor Records |
| Нагороди | |
| pommemusic.fr | |
 Файли у Вікісховищі | |
Клéр Поммé (фр. Clair Pomemet, нар. 2 серпня 1996, Ліон, Франція), відома як Pomme (фр. pɔm) — французька співачка, авторка пісень і музикантка. Вона навчилася грати на кількох інструментах у молодому віці. Її дебютний студійний альбом À peu près (2017) отримав схвалення критиків за поєднання поп-музики та фолку та увійшов у французький чарт альбомів під номером 91. Пізніше Pomme випустила свій другий студійний альбом Les failles (2019), який став її першим проектом, який потрапив до топ-10 у своїй країні. Пізніше платівку було перевидано під назвою Les failles cachées (2020) і вона знову потрапила в чарти рекордів у двох країнах. Її третій студійний альбом Consolation вийшов 26 серпня 2022 року.
Клер Помме виросла в районі Ліона. Вивчала теорію музики з 6 років, у 7 років приєдналася до дитячого хору La Cigale de Lyon, з 8 років вчилася грати на віолончелі[5]. Її мати грає на флейті, батько, агент з нерухомості, слухав Мішеля Польнареффа, Сержа Реджані та Шарля Азнавура. Один із друзів батька познайомив її з американськими фолком та кантрі[6].
У вересні 2017 року у віці 21 року Клер вперше виступила в La Boule Noire в Парижі. У жовтні випустила перший альбом французького шансону під назвою À peu près; Саломея Рузероль-Дуглас у Le Figaro описала його як суміш попфолку[7]. За словами Жиля Рено у Libération, це було «дуже обнадійливо», в той час, як Марі-Катрін Марді з RFI сказала, що «лірика не переконує [повністю]», але похвалила голос Pomme[5][6][8][9]. Журналісти Libération та Le Figaro підкреслюють якість її живих виступів, під час яких вона грає на автоарфі та гітарі.
Pomme виступала у першій частині туру Асафа Авидана восени 2017 року[9]. У лютому 2018 року виступила в Café de la Danse в Парижі, після того розігріву у французьких виконавців Louane і Vianney[7], а потім вийшла на сцену в La Cigale в середині 2018 року і в La Trianon на початку 2019 року[10].
Тексти, які вона пише, торкаються тем кохання (у тому числі гомосексуального), смерті та «повсякденних ситуацій, які вдаються до романтизму»[10][5].
У 2020 році вона отримала нагороду Victoires de la Musique за альбом révélation («альбом новачка») зі своїм другим студійним альбомом Les failles[11]. У 2021 році була визнана Arte Féminine («мисткиня») року[12].
- En cavale (2016)
- A Peu Près — Sessions Montréalaises (2018)
- ↑ а б в г https://musee.sacem.fr/index.php/Detail/objects/83951
- ↑ https://www.youtube.com/watch?v=cMzB7zr2_mY
- ↑ а б в Montreux Jazz Festival Database
- ↑ а б https://www.universalmusic.fr/artiste/15987-pomme/bio
- ↑ а б в à 07h38, Par Maguelone Bonnaud Le 13 janvier 2019 (13 січня 2019). Concert : on craque pour Pomme. leparisien.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ а б Renault, Gilles. Pomme, le fruit détendu. Libération (фр.). Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ а б La voix est libre pour la chanteuse Pomme. LEFIGARO (фр.). 24 лютого 2018. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ RockNfool (19 вересня 2017). Onirisme et grands frissons avec Pomme à la Boule Noire. Rocknfool (fr-FR) . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ а б L’ascension soyeuse de Pomme. RFI Musique (фр.). 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ а б Pomme : “Ado, j’aurais aimé pouvoir me reconnaître dans des chanteuses lesbiennes”. Télérama (фр.). 28 січня 2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ Victoires de la musique : Les Failles de Pomme, album révélation. LEFIGARO (фр.). 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ Victoires de la Musique : Pomme sacrée meilleure artiste féminine de l'année. LEFIGARO (фр.). 13 лютого 2021. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
|
