Пам'ятник Тарасові Шевченку (Москва)
| Пам'ятник Тарасові Шевченку у Москві | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пам'ятник Тарасу Шевченку у Москві | ||||
|
55°45′07″ пн. ш. 37°34′00″ сх. д. / 55.752200000027777094° пн. ш. 37.5669000000277719664° сх. д.Координати: 55°45′07″ пн. ш. 37°34′00″ сх. д. / 55.752200000027777094° пн. ш. 37.5669000000277719664° сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятник | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1] | |||
| Країна |
 Росія | |||
| Розташування | Москва | |||
| Архітектор | А. Сницарєв, Ю. Чеканюк | |||
| Скульптор | М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко | |||
| Матеріал | бронза | |||
| Висота | 5,6 м | |||
| Засновано | 10 червня 1964 | |||
| Встановлено | 10 червня 1964 | |||
  Пам'ятник Тарасові Шевченку (Москва) (Росія) | ||||
 | ||||
 Пам'ятник Тарасові Шевченку у Вікісховищі | ||||
Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Москві — пам'ятник українському поетові, письменнику і художнику Тарасу Григоровичу Шевченку в столиці Російської Федерації місті Москва. Після реставрації повернений на попереднє місце 7 березня 2014 року.[2]
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Пам'ятник встановлено в центрі міста — на набережній річки Москви імені Тараса Шевченка, поряд з готелем «Україна» (Кутузовський проспект, 2/1).
Автори пам'ятника — скульптори Грицюк М.Я., Синькевич Ю.Л., Фуженко А.С. та архітектори Сницарєв А.П. і Чеканюк Ю.А..
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Москві урочисто відкрито 10 червня 1964 року з особистої ініціативи українця та колишнього керівника Української РСР Микити Хрущова, тодішнього Першого секретаря ЦК Компартії СРСР (голови держави).
Вже по розпаду СРСР на замовлення Головного управління охорони пам'ятників міста Москви проводились роботи із відтворення втраченого напису на постаменті (1995 рік) та загальні реставраційні роботи пам'ятника (1999 рік)[3].
Опис[ред. | ред. код]
Пам'ятник являє собою бронзову фігуру поета (заввишки 5,6 м) на пласкому (з підвищенням) гранітному постаменті.
Проєкт пам'ятника Шевченка в Москві — яскравий, експресивний, могутній, відзначається свіжістю, динамічністю, монументальністю. За версією одного з авторів монумента, Юлія Синькевича, загальною ідеєю пам'ятника є «окрилений поет». Динамічність пам'ятника і ця окриленість постаті Тараса Шевченка, не в останню чергу, досягається завдяки оригінальному зовнішньому вигляду поета, а саме — вибору одягу, в якому втілено поета, — сучасної для Тараса Шевченка «шинелі-крилатки». Та й сама постать поета справляє враження не статичної, а такої, що рухається, вростаючи в землю (низький постамент), що, за задумом авторів, мало підкреслити зв'язок поета з народом.[4]
Історія встановлення[ред. | ред. код]
Історія встановлення пам'ятника Тарасу Шевченку в Москві, тодішній столиці СРСР, є доволі суперечливою. Існують версії, що коли радянському керівництву стало відомо, що пам'ятник Тарасу Шевченку в столиці США (тогочасний головний геополітичний та ідеологічний конкурент СРСР) має бути встановлений усередині 1964 року (на його спорудження збирала кошти уся українська еміграція, і подолання багатьох формальностей та перепон на шляху затвердження і встановлення монумента також забрало тривалий час), було ухвалено однозначне рішення про швидке встановлення монумента українському поетові в столиці СРСР. За особистою вказівкою Першого секретаря ЦК Компартії СРСР М. С. Хрущова в терміновому порядку оголосили Всесоюзний конкурс проєктів монумента Т. Г. Шевченку в Москві. У конкурсі з-поміж 35 проєктів-учасників перемогла робота на той час маловідомих українських скульпторів Ю. Синькевича, А. Фуженка, М. Грицюка, яка власне і зробила їх відомими[5]. В результаті московський пам'ятник Тарасові Шевченку з'явився на півмісяця раніше за вашингтонський.
Відомо також, що проти образу Тараса Шевченка, запропонованого авторами московського пам'ятника, тобто Шевченка у шинелі-«крилатці», виступила низка інтелектуалів і представників української інтелігенції, зокрема поети М. Т. Рильський та П. Г. Тичина, адже свідчень, за якими б Тарас Шевченко носив одяг такого крою, не існує. Однак, «окрилений» образ поета було затверджено московським начальством, зокрема особисто Микитою Хрущовим.[4]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У курортному Миргороді на Полтавщині існує пам'ятник Шевченкові-копія московського, виготовлений як дипломна робота групою студентів Миргородського керамічного технікуму і встановлений у 1971 році.
- У місті Старобільськ, Луганської області, також існує копія московського пам'ятника Шевченкові.
- 1964 року також було встановлено пам'ятник-близнюк на вулиці Шухова.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Москві -
Фрагмент пам'ятника -
Фрагмент пам'ятника
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 624 от 04.12.1974
- ↑ http://www.theinsider.ua/art/53199ac92cade/ [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] Insider: У Москві встановили відреставрованого Шевченка з бронзи
- ↑ Інформація про відновлювальні і реставраційні роботи Пам'ятника Тарасу Шевченку в Москві[недоступне посилання з квітня 2019] на Реставраційний науково-виробничий центр РеКоС [Архівовано 12 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б [опис поштової марки «Памятник Шевченко в Москве» на www.philatelia.ru (Авторський філателічний проєкт Дмитра Карасюка) (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 22 червня 2009. опис поштової марки «Памятник Шевченко в Москве» на www.philatelia.ru (Авторський філателічний проєкт Дмитра Карасюка) (рос.)]
- ↑ Истории знаменитых памятников Шевченко [Архівовано 26 червня 2009 у Wayback Machine.] // повідомлення + відеосюжет за 9 березня 2009 року на www.podrobnosti.ua онлайн-проєкт [Архівовано 24 червня 2009 у Wayback Machine.] телеканалу «Інтер» (рос.)
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
- Истории знаменитых памятников Шевченко [Архівовано 26 червня 2009 у Wayback Machine.] // повідомлення + відеосюжет за 9 березня 2009 року на www.podrobnosti.ua онлайн-проєкт [Архівовано 24 червня 2009 у Wayback Machine.] телеканалу «Інтер» (рос.)
- http://www.philatelia.ru/classik/stamps/?id=18210 [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.]
| ||||||||