Шпага Славка Беркути

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Шпага Славка Беркути»
Автор Бічуя Ніна Леонідівна
Країна Україна
Мова українська
Жанр психологічна повість
Видавництво Видавництво Старого Лева
Видано 1968
Тип носія друкований
ebook
Сторінок 170
ISBN 978-966-2909-54-8

«Шпага Славка Беркути» — психологічна повість Ніни Бічуї про чотирьох розумних підлітків, котрі мають власну думку і шукають свій шлях у житті.

Персонажі[ред. | ред. код]

Головні персонажі[ред. | ред. код]

  • Славко Беркута — несподівано для себе й оточуючих програє змагання із фехтування, хтось паплюжить його ім'я, через що його навіть хочуть вигнати зі школи… Та ці проблеми він намагається вирішувати з гордо піднятою головою, як дорослий. І хоча йому не вірять, він не хитрує, не викручується. Славко говорить правду і стоїть на своєму, хай навіть його виженуть.
  • Лілі Теслюк — успішна, всебічно розвинена і талановита дівчинка, яка виявила себе і в кіномистецтві, і у бальних танцях, і у вивченні іноземних мов — ще один яскравий образ дитини у повісті, який, хоч і не так глибоко психологічно вмотивований, але важливий порушеною проблемою лідерства.
  • Юлько Ващук — відмінник у школі, розумний і талановитий хлопець, який обожнює малювати, проте закритий в собі, самотній. У конфлікті зі Славком, спровокованому Юльком, останній був поранений шпагою. Після цього він перестає бути другом Славка. Одного разу, коли Юлько ще із трьома хлопцями вийшов з гастроному, в якому він пив, його побачила працівниця міліції, спитала, як його звуть. Тоді Юлько назвався Славком Беркутою. Винним став Славко, якого згодом виправдали, проте вину Юлька так і не розкрили.
  • Стефко Вус — один з головних персонажів твору, напівсирота, якого виховує недбалий батько. Сестра Стефка, Настя, не витримавши батькового виховання, пішла до інтернату. Стефко жив вуличним життям, прогулював уроки, проте не втратив хороших людських рис: був прихильним до тварин, зробив спробу завадити Юльковому плану помсти Славкові за поранення.

Другорядні персонажі[ред. | ред. код]

  • Андрій Степанович — тренер, що навчав Славка фехтуванню. Запропонував йому відвідувати тренування після того, як група вже була укомплектована. Завдяки Андрію Степановичу Славко, який дуже хотів бути на нього схожим, став найкращим фехтувальником у команді. Тренер підтримував свого учня в усіх його випробуваннях.
  • Антон Дмитрович — вчитель географії, завдяки якому Славко зацікавився спелеологією. Підтримував Славка на шкільному суді.
  • Варвара Трохимівна — класна керівниця сьомого «Б», у якому навчався Славко Беркута; не цікавлячись життям своїх учнів, виступала за покарання Славка на шкільному суді.
  • Директор — директор школи, в якій навчався Славко Беркута; не цікавлячись життям своїх учнів, виступав за покарання Славка на шкільному суді.
  • Працівниця міліції, «немолода втомлена жінка», — працівниця дитячої кімнати міліції, яка помітила Юлька Ващука на вулиці після того, як він пив у гастрономі, після чого той представився їй Славком Беркутою. На шкільному суді вона виступила на захист Славка Беркути.
  • інші, зокрема, батьки Славка Беркути, Юлька Ващука, батько Стефка Вуса, Настя (сестра Стефка), дев'ятикласник, що проводив шкільний суд над Славком, Надія Григорівна, учні сьомого «Б».

Композиція[ред. | ред. код]

Експозиція: знайомство з головними героями повісті.

Зав'язка: пізнання ціни дружби.

Розвиток дії: навчання та захоплення Славка, Юлька, Стефка, Лілі.

Кульмінація: шкільний суд над Славком Беркутою.

Розв'язка: виправдання Славка на суді.

Сюжетні лінії[ред. | ред. код]

  • Славко і Юлько (дружба і протистояння)
  • Юлько-Ліля-Славко (любовний трикутник)
  • Життя кожного з чотирьох персонажів

Проблематика[ред. | ред. код]

  • самотність людини
  • самовдосконалення і самореалізації дитини
  • відповідальність за свої вчинки
  • віра в себе
  • протистояння брехні і правди
  • стосунки між дітьми

Видання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]