Гіалобар'єр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіалобар'єр — є речовиною, яка розмежовує тканини після операції і, отже, запобігає зрощенню. Містить власні перехресні зв'язки гіалуронану, високо в'язкий через конденсацію. Гіалуронан присутній у хрящі та шкірі, отже, для нього існує природний шлях метаболізму. Цей гель використовується для розмежування органів і тканин після операції.

На сьогодні наукова документація охоплює спеціальність гінекологія, а саме, лапароскопічна хірургія, гістероскопія/гістероскопічна хірургія, а також відкрита хірургія.

Згідно з даними Кокранівського коопераційного огляду, бар'єрні агенти можуть бути трохи ефективнішими у запобіганні злук, ніж відсутність втручання. У звіті Кокрана також зазначено, що частота постхірургічних злук сягає від 50 до 100 %.[1]

У огляді Саттона (Університет Суррея, Гілфорд, Велика Британія) зазначено, що гіалобар'єр — єдина антиадгезивна речовина, про яку опубліковано наукові дані щодо внутрішньматкового застосування.[2]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ahmad G, O'Flynn H, Hindocha A, Watson A (2015). Barrier agents for adhesion prevention after gynaecological surgery. Cochrane Database Syst Rev (4): CD000475. doi:10.1002/14651858.CD000475.pub3. PMC 7043269. PMID 25924805.
  2. Sutton C (2009). Adhesions following surgery: pathogenesis and current experience with adhesion barriers. Surg Technol Int. 18: 144—56. PMID 19579202.

Джерела

[ред. | ред. код]