Притула Сергій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Притула.
Сергій Притула
Ім'я при народженні Притула Сергій Дмитрович
Народився 22 червня 1981(1981-06-22) (42 роки)
Збараж, Тернопільська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність телеведучий, гуморист, громадський діяч, політик, актор, волонтер
Alma mater Західноукраїнський національний університет, Український католицький університет
Учасник Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Роки активності 2004 — тепер. час
Партія Голос (2019—2021) безпартійний (2021 —тепер. час)
Брати, сестри Василь Притула
У шлюбі з
Юлія Андрійчук
(одр. 2007; розл. 2013)

Катерина Сопельник (одр. 2015)
Діти Дмитро (2008)
Соломія (2017)
Стефанія (2021)
Вага 89 кг
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня Народний Герой України
IMDb ID 9508806
Сайт serhiyprytula.info

Сергі́й Дми́трович Приту́ла (нар. 22 червня 1981(19810622), Збараж, Тернопільська область) — український громадський та політичний діяч, засновник благодійного фонду Сергія Притули, волонтер, телеведучий, актор. У 2019 році став членом партії «Голос», від якої у 2019 році балотувався до Верховної Ради України та на посаду міського голови Києва 2020 року[1]. 7 червня 2021 року заявив про свій вихід із партії[2].

У 2022 році команда Притули планувала зареєструвати нову політичну партію[3]. З початку вторгнення Росії в Україну зайнявся волонтерською діяльністю для ЗСУ. Був ініціатором проєкту зі збору коштів «Народний Байрактар». Амбасадор збірної України з футболу.[4]

18 серпня 2022 року Сергій завдяки всеукраїнському благодійному збору купив для ЗСУ супутник фінської компанії ICEYE.[5]

Життя і кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

У 1997 році посів друге місце на захисті наукових робіт у Малій академії наук України. Брав участь у чемпіонатах з шахів.[6] Школу закінчив із золотою медаллю. У 1998 році вступив до Тернопільської академії народного господарства. Протягом навчання в академії був учасником низки молодіжних організацій, співзасновник неформальної спілки «Митці» та видавництва «Слина». Паралельно з навчанням грав у КВК, брав участь у конкурсах художньої самодіяльності.[7][8]

1998—2003: радіо[ред. | ред. код]

У 1998 році пройшов кастинг на посаду радіоведучого і після тривалої підготовки в січні наступного року з'явився в ефірі «Радіо Тернопіль 106.1 FM» під псевдонімом «Сірий».[9]

З 2000 до 2001 року навчався в Лондоні в одному з коледжів. Згодом, розчарувавшись у навчанні, почав працювати за різними професіями: від будівельника і вантажника до офіціанта та помічника кухаря.[9] Повернувшись до Тернополя, був студентським деканом свого ВНЗ і відновив роботу на «Радіо Тернопіль».[9]

У 2002 році очолив студентський страйк в університеті, захистив диплом і лишився працювати на посаді директора Центру молодіжних ініціатив, навчався в магістратурі. Попри це, активно займався промоакціями, організацією концертів, гастролював з командами КВК Україною.

2004—2009: початок кар'єри на телебаченні[ред. | ред. код]

У 2004 році пройшов кастинг на посаду ведучого програми «Було ваше, стало наше» і незабаром з'явився в ефірі телеканалу «Інтер». Отримавши запрошення від столичної радіостанції «Music-радіо», у листопаді 2005 року переїхав до Києва і почав роботу в ефірі.[9] Пропрацював на тій передачі до її закриття 2006 року.

У 2006—2009 роках був резидентом «Comedy Club UA», брав участь у щотижневих телезніманнях.[9] У рамках проєкту Притула створив в'їдливий саркастичний образ «Тернопільський сірий», що різко висловлювався про українських знаменитостей. Паралельно з роботою на Новому каналі, працював над радіопроєктами на радіо: «Вишнева 20-ка» на Люкс FM, і «Файна Юкрайна» на Наше радіо.[10].

У 2007 році одружився та почав вести власну авторську колонку у журналі «Профіль».[11]

З 2008 по 27 травня 2011 року — разом з колегою по Камеді-клаб Олександром Педаном та Ольгою Фреймут вів ранковий ефір Нового каналу, був ведучим телешоу «Підйом».

У 2008—2010 роках був актором, автором і співпродюсером скетч-шоу «Файна Юкрайна» на Новому каналі. Його партнером у шоу був Андрій Молочний. Загалом було відзнято 100 випусків, що стало найкращим показником серед усіх скетч-шоу пострадянського простору.[12]

Ведучий гумористичного шоу «Вар'яти». Проєкт з'явився у 2009 році, перший виступ пройшов 28 травня 2010 року у Тернополі під назвою «Перше україномовне гумор-шоу „Вар'яти“».

2012—2018[ред. | ред. код]

У 2012 року Притула став креативним продюсером розважального телешоу «Хто зверху?» та його постійним ведучим.

У лютому 2013 року на телеекранах України з'явилось «Педан-Притула шоу», в якому брав участь Притула зі своїм другом Олександром Педаном.

На концерті «Вар'яти-шоу» в Торонто, 2017

З 2 листопада 2016 року на Новому каналі виходить телеверсія українськомовного розважального шоу «Вар'яти» за участі Притули.

З лютого 2017 року є постійним ведучим українського національного відбору на пісенний конкурс «Євробачення».

Восени 2018 року став ведучим телепроєкту «Нові лідери» на телеканалі ICTV.[13]

20 грудня вийшов український ремейк канадської кінокомедії «Секс і нічого особистого», у якій Притула зіграв Василя, товариша головного героя. Над адаптацію сценарію працював Притула спільно з акторами «Вар'яти-шоу».[14]

2019—2020[ред. | ред. код]

У 2019 році Притула став членом команди партії «Голос» та балотувався до Верховної Ради. Навесні 2020 року Притула створив особистий YouTube і Telegram-канали, інші проєкти були поставлені на паузу.[15] У березні він створив обліківку на Patreon, де збирає кошти на закупівлю захисного спорядження для українських медиків.[15] Крім того, він розвиває Facebook та Instagram-сторінки, де має по 1 млн підписників.

Під час парламентських виборів 2019 року Притула балотувався в народні депутати України від партії «Голос» під № 30 у виборчому списку.[16]

З 2020 року працює на «Радіо НВ», щочетверга увечері в прямому ефірі веде програму «Посеред тижня з Сергієм Притулою» з 17 до 19 вечора.

11 серпня 2020 року оголосив про балотування на посаду міського голови Києва від партії «Голос».[17]

19 серпня Притула покинув проєкт «Вар'яти шоу» та акторську кар'єру.[18]

2021[ред. | ред. код]

7 червня Притула оголосив про вихід з партії «Голос» через незгоду з рішеннями керівництва партії та голосуваннями однопартійців[19]. Представники партії заявили, що причиною цього рішення є особисті амбіції Сергія, який не зміг стати керівником партії[20].

28 вересня Притула оголосив про створення своєї партії та участь у майбутніх парламентських виборах[21].

2022[ред. | ред. код]

З 24 лютого після вторгнення армії Російської Федерації на територію України Притула відновив своє керування у фонді «Благодійний фонд Сергія Притули», де займався залученням благодійних внесків на озброєння та гуманітарної допомоги постраждалим від війни.

22 червня у день народження Сергія Притули стартував проєкт Народний Байрактар, з залучення коштів на закупівлю трьох безпілотників Bayraktar TB2. Необхідна сума у розмірі 602,009,910.58 грн була зібрана на вечір 24 червня.[22]

18 серпня Сергієм було оголошено, що гроші, що були зібрані фондом, на купівлю безпілотників, і отримані Україною, на безоплатній основі були направлені на купівлю супутника фінської компанії ICEYE.[23]

2023[ред. | ред. код]

У 2023 році закінчив магістерську програму Українського Католицького Університету у Львові в галузі публічного управління та адміністрування.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Канал Нотатки
2004 —2005 Було ваше, стало наше Грає себе (ведучий) Інтер
2006 —2009 Камеді клаб Україна Тернопільський сірий Інтер
1+1
Новий канал 		Гумористичне шоу
2008 —2011 Підйом Грає себе (ведучий) Новий канал Ранкове шоу
2008 —2010 Файна Юкрайна Різноманітні Головний актор
2012 КабріоЛіто Грає себе (ведучий)
2012 — 2021 Хто зверху? Грає себе (ведучий)
2014 — 2019 Страсті за Ревізором Грає себе (ведучий)
2015 — 2020 Суперінтуїція Грає себе (ведучий)
2015 Телетріумф Грає себе (ведучий) СТБ
2016 — 2021 Вар'яти-шоу Грає себе (ведучий) Новий канал
2017 — 2021 Національний відбір на Євробачення Грає себе (ведучий) Перший
СТБ
2018 Нові лідери Грає себе (ведучий) ICTV
2019 Діти проти зірок Грає себе (ведучий) Новий канал
2021 Де логіка? Грає себе (ведучий) Новий канал

Дубляж[ред. | ред. код]

Кіно[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагороди й номінації
2014 «Телезірка» Улюблений телеведучий розважальної програми «Хто зверху?» Номінація
2015 «Телезірка» Ведучі, якими ви захоплювалися «Хто зверху?» Перемога
2015 «Телетріумф» Ведучий/ведуча розважальної програми «Хто зверху?» Номінація
2015 «Телетріумф» Ведучий/ведуча ток-шоу «Пристрасті за Ревізором» Номінація
2016 «Телетріумф» Ведучий/ведуча ток-шоу «Пристрасті за Ревізором» Перемога
2018 «Телетріумф» Ведучий/ведуча ток-шоу «Пристрасті за Ревізором» Перемога
2018 «Телетріумф» Ведучий/ведуча музичної програми, концерту/церемонії «Національний відбір на Євробачення» Перемога
2018 «Телетріумф» Ведучий/ведуча гумористичної програми/шоу «Вар'яти 2» Перемога

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку.[26]
  • Орден «За заслуги» III ст. (5 грудня 2019) — за громадянську мужність, вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху, зміцнення обороноздатності та безпеки Української держави, активну благодійну і гуманістичну діяльність.[27]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Від початку російсько-української війни — активний волонтер, збирає матеріальну допомогу й доставляє її українським військовикам. Разом із телеведучим Геннадієм Попенком не раз відвідував з цією метою прифронтові зони.[28][29]

Щотижня з початку 2014 року Сергій збирає в холі Нового каналу речі (одяг, продукти тощо) для допомоги учасникам ООС. На грошові пожертви Притула купував для військових потреб автомобілі, ліки, безпілотники, прилади нічного бачення та іншу військову оптику.[30][31][32]

Частину грошей, зароблених виступами, Сергій теж витрачає на допомогу армії.[33] В Тернополі Сергій утримує реабілітаційний центр для постраждалих від війни.[34] Притула організовує також збір книжок для дітей, до Дня святого Миколая в грудні 2015 року 100 примірників було надіслано дітям з окупованого Криму[35][36].

У червні Притула записав відеозвернення російською мовою до «ненависників з Росії» та бойовиків щодо БПЛА «Лелека 100», який він купив для ЗСУ за гроші волонтерів. У відео він висміював те, що безпілотник за $10 000 було збито ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Оса», що коштувало близько $50 000. Однак, він наголосив, що це були державні кошти Росії, на відміну від волонтерських грошей у випадку «Лелека 100». Відео отримало чималий розголос.[37][38][39][40][41]

Станом на початок 2020 року Сергій передав на потреби армії близько 40 млн грн — як власні кошти, так і пожертви.[42] Крім того, в Тернополі він опікується реабілітаційним центром для ветеранів війни.[43]

За волонтерську діяльність нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2019)[44] і недержавним орденом «Народний Герой України» (2016)[45].

У перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну з лютого 2022 року Притула разом з командою добровольців відкрив волонтерський штаб у своєму офісі в Києві. Штаб працює як координаційний хаб — такий собі міст між тими, хто приносить допомогу, і тими, хто її потребує. Головна мета — забезпечити передовсім бійців терторіальної оборони та військових ЗСУ, які стоять на позиціях у гарячих точках Києва та Київської області, тримаючи оборону столиці. Оскільки оборона отримує від держави лише зброю, забезпечити бійців формою, бронижелетами, касками, їжею та технікою лягає на плечі волонтерів.

За словами Притули, у перші дні люди приносили у штаб все, що мали вдома: пакети з ліками, одягом і консервами, банки з консервацією, каремати та спальники, біноклі, ліхтарики тощо. Власники великих та малих бізнесів, своєю чергою, привозили великі партії продовольства, засобів гігієни, військового одягу, медикаментів[46].

Також, у березні того ж року Фонд Притули за 3,5 години назбирав 10 мільйонів гривень на новий безпілотник[47].

Майже менше ніж за 3 місяці війни шоумен зібрав 700 мільйонів гривень на армію[48].

22 червня 2022 року від імені БФ Притули оголосив про збір 500 млн грн на три «байрактари» для української армії під назвою «Народний Байрактар»[49][50]. 24 червня збір коштів був зупинений, а сума зібраних коштів склала понад 600 млн грн, чого б вистачило на чотири безпілотники.[51] Турецька компанія, дізнавшись про акцію, вирішила безкоштовно поставити три дрони. На зібрані кошти 18 серпня 2022 року Сергій купив супутник для ЗСУ і річну підписку на мережу супутників фінської компанії ICEYE.[5]

У березні 2023 року засновник фонду повідомив, що за рік війни йому вдалося зібрати 4 мільярди 182 мільйони гривень [52].

Родина та особисте життя[ред. | ред. код]

З першою дружиною Юлією Андрійчук Сергій познайомився у 2007 році в Тернополі, згодом подружжя розлучилось. Сергій виховує з Юлією сина Дмитра (нар. 2008).[53]

Влітку 2015 року Сергій одружився з Катериною Сопельник із Донецька. 27 липня 2017 народилась донька Соломія.[54] Сестра Катерини, Світлана Вікторівна Сопельник, є дружиною олігарха-регіонала Віталія Хомутинніка.

Сергій займається спортом.[10] Раніше активно займався страйкболом, але покинув хобі, бо вважає, що під час війни така розвага є недоречною.[55]

У Сергія є брат Василь Притула, що займається юридичною діяльністю, під час військового вторгнення Росії на Україну брат брав участь у військових діях.[56]

22 серпня 2019 року теща Притули Лілія Сопельник здійснила наїзд на прибудинковій території, завдавши травм матері з дитиною[57][58]. За словами Притули, на той момент він не знаходився в салоні авто[59][60].

25 травня 2021 року в Сергія Притули та його дружини Катерини Сопельник народилася дочка Стефанія. Це третя дитина Сергія Притули та друга від другого шлюбу[61].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Сергій Притула неодноразово брав участь в політичних ток-шоу, зокрема таких як «Люди. Hard Talk» на проросійському телеканалі 112.ua (2015 року) та «Право на владу» на телеканалі «1+1» (2019—2020).[62][63]

В червні 2019 року Притула приєднався до партії «Голос» та був у її списках кандидатів в депутати Верховної Ради України.[64] Він продовжив свою роботу у партії попри те, що на парламентських виборах так і не пройшов нардепом до Верховної Ради. Він і надалі допомагав «Голосу» і був радником щодо багатьох політичних питань.[65]

11 серпня 2020 року на з'їзді партії Притулу обрано кандидатом від партії на пост міського голови Києва.[66]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
  • Син Сергія Дмитро теж брав участь в його концертах: він готував акторам каву, приносив воду, допомагав на сцені[67]
  • Улюблені фільми: «Пропала Грамота», «Тіні забутих предків», «Кримінальне чтиво».
  • Під час фільмувань Притула не їсть, оскільки вважає, що артист має бути голодним.
  • Під час знімань у програмі «КабріоЛіто» стрибнув зі страховкою з 40-метрового мосту в Запоріжжі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Шоумен Сергій Притула йде у мери Києва. suspilne.media. Процитовано 27 серпня 2020.
  2. ↑ Сергій Притула вийшов з «Голосу» через конфлікт з керівництвом. Конкурент. Процитовано 8 червня 2021.
  3. ↑ Притула планує зареєструвати нову партію в 2022 році – вона не буде іменною. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 березня 2022.
  4. ↑ Амбасадор збірної України: Я б не робив трагедії з поразки Динамо. ua.korrespondent.net (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.
  5. ↑ а б Супутник ICEYE: що саме купив Притула і як воно допоможе ЗСУ, ВВС, 19 серпня 2022
  6. ↑ Сергій Притула зіграв у шахи з 9-річною чемпіонкою Європи. Суперінтуїція (ua-UK) . 4 травня 2017. Процитовано 27 серпня 2020.
  7. ↑ Сергій Притула: «Немає більш чи менш талановитого покоління». Студвей (укр.). 22 червня 2016. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
  8. ↑ ​Притула Сергій Дмитрович. LB.ua. Процитовано 27 серпня 2020.
  9. ↑ а б в г д Сергій Притула. Ліга: Досьє (рос.)
  10. ↑ а б Сергій Притула - біографія, фото і відео з Сергієм Притулою | Новий канал. Новий канал. 10 жовтня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
  11. ↑ Гострий жартівник над знаменитостями Сергій Притула: « Я тамадував на власному весіллі» « ГУЧНІ ІМЕНА (укр.). Процитовано 6 вересня 2022.
  12. ↑ Самченко Валентина. Сергій Притула: «Пачка» російських ведучих на наших екранах — це просто жах // Україна молода, № 131-132, 29.07.2011. — С. 17
  13. ↑ Сергій Притула стане ведучим проекту «Нові лідери» на ICTV // СТБ
  14. ↑ Хотілось зробити комедію з еротичним присмаком, – Притула про фільм "Секс і нічого особистого". 24tv.ua. 2018-12-12. Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
  15. ↑ а б Сергій Притула про шоу-бізнес на карантині, президента Зеленського та політику. Українська правда (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.
  16. ↑ Шоумен Притула вирішив балотуватися у Раду від партії Вакарчука (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.
  17. ↑ Шоумен Притула йде в мери Києва від “Голосу”. Українська правда (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.
  18. ↑ Сергій Притула залишає "Вар’яти-шоу" та кар’єру актора. LB.ua. Процитовано 27 серпня 2020.
  19. ↑ Притула виходить з партії "Голос". РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 червня 2021.
  20. ↑ У «Голосі» прокоментували намір Притули вийти з партії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 червня 2021.
  21. ↑ Притула створює власну партію
  22. ↑ МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!!! Будуть Байрактари! (uk-UA) , процитовано 24 серпня 2022
  23. ↑ Куди пішли гроші з Байрактарів? (uk-UA) , процитовано 24 серпня 2022
  24. ↑ Казки з зірками: стало відомо хто озвучить головних героїв українського мультфільму «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила». film.ua. 2017-12-11. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 18 січня 2019.
  25. ↑ Хотілось зробити комедію з еротичним присмаком, – Притула про фільм "Секс і нічого особистого" - Львів. 24 Канал (укр.). Процитовано 1 листопада 2020.
  26. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  27. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №889/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 6 вересня 2022.
  28. ↑ Притула з Попенком з’їздили до військових у Чонгарі. ФОТО. ТаблоID. Процитовано 11 грудня 2016.
  29. ↑ Спорядження від Притули. Кам’янецький часопис КлюЧ. Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
  30. ↑ Сергей Притула празднует свой день рождения! | Новий канал. Новий канал. 22 червня 2015. Процитовано 11 грудня 2016.
  31. ↑ Сергій Притула анонсував збір коштів для кропивницьких спецпризначенців. persha.kr.ua. Процитовано 6 квітня 2020.
  32. ↑ Гень, Андрій. Сергій Притула:. Ветерани.UA (uk-ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 6 квітня 2020.
  33. ↑ Сергій Притула: Українців підкосило. Обозреватель. Процитовано 11 грудня 2016.
  34. ↑ Що відомо про кандидата в мери Києва від партії Голос Сергія Притулу. nv.ua (укр.). Процитовано 1 листопада 2020.
  35. ↑ Український телеведучий збирає книги для дітей у Криму. Радіо Свобода. 08 лютого 2016. Процитовано 1 листопада 2020.
  36. ↑ Zaxid.net. Сергій Притула збирає книжки для дітей, які живуть в окупованому Криму. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 1 листопада 2020.
  37. ↑ Хто такий Сергій Притула і чому він хоче стати мером Києва. Великий Київ (укр.). 8 липня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
  38. ↑ Ракетою за $50 тис. збили дрон за $10 тис.: Притула звернувся російською до окупантів щодо БПЛА, який він купив для ЗСУ - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 27 серпня 2020.
  39. ↑ Gazeta.ua (3 червня 2020). Притула звернувся до хейтерів із Росії та ЛДНР: відео. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.
  40. ↑ Притула записав красномовне звернення до росіян і жителів "ЛДНР". РБК-Украина (рос.). Процитовано 27 серпня 2020.
  41. ↑ Замок, Високий (3 червня 2020). "Так хто з нас фашист тоді?": Притула вправно прищикнув хвости окупантам на Донбасі — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 27 серпня 2020.
  42. ↑ Волонтер Сергій Притула: «Немає нічого страшнішого, ніж втратити довіру». Медіацентр (укр.). 11 березня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  43. ↑ Якщо піду, візьму в команду не гумористів, а фахівців – Сергій Притула про вибори мера Києва. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.
  44. ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2019 року № 889/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня волонтера»
  45. ↑ «Народними героями України» стали Сергій Притула і Дмитро Лабуткін (посмертно). detector.media. 26.07.2016.
  46. ↑ Від їжі до військової техніки: як Сергій Притула допомагає ЗСУ та ТрО
  47. ↑ Фонд Сергія Притули за 3,5 години назбирав 10 млн гривень на новий безпілотник
  48. ↑ Менше ніж за 3 місяці: Сергій Притула зібрав 700 мільйонів гривень на армію[недоступне посилання]
  49. ↑ prytulafoundation.org
  50. ↑ Сергій Притула оголосив збір грошей на безпілотники Bayraktar для ЗСУ. zaxid.net. 22 червня 2022.
  51. ↑ Censor.NET. People's Bayraktar Project by Prytula Raises Money for 4 Drones instead of 3. Censor.NET (англ.). Процитовано 24 червня 2022.
  52. ↑ [https://24tv.ua/skilki-groshey-zibrav-fond-prituli-za-rik-povnomasshtabnoyi-viyni_n2267040 Фонд Притули назвав суму донатів, зібраних за рік повномасштабної війни https://24tv.ua/skilki-groshey-zibrav-fond-prituli-za-rik-povnomasshtabnoyi-viyni_n2267040]
  53. ↑ Сергій Притула й справді розлучився. Фото. Like позитивні новини - Like тернопільські позитивні новини (uk-UA) . 17 січня 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
  54. ↑ У Притули народилася дочка – перше фото малятка. Факти (ICTV). Процитовано 27 липня 2017.
  55. ↑ Сергій Притула: Я зрозумів, чого мені бракує. Обозреватель. Процитовано 11 грудня 2016.
  56. ↑ Сергій Притула. НОВИЙ ЗБІР ПРИТУЛИ ЗМІНИТЬ ХІД В*ЙНИ?! || РОЗМОВА (uk-UA) , процитовано 2 листопада 2022
  57. ↑ Лілія Сопельник переїхала хлопчика з мамою: що відомо про тещу Притули та Хомутинніка - Київ. 24 Канал. 23 серпня 2019. Процитовано 1 листопада 2020.
  58. ↑ Теща Притули і Хомутинніка буде під нічним домашнім арештом через ДТП з дитиною. Українська правда. 23 серпня 2019. Процитовано 1 листопада 2020.
  59. ↑ “Я не сидів за кермом”: Притула прокоментував наїзд тещі на людей. Українська правда. 25 серпня 2019. Процитовано 1 листопада 2020.
  60. ↑ Сергій Притула. www.facebook.com. 24 серпня 2019. Процитовано 1 листопада 2020.
  61. ↑ Сергій Притула втретє став батьком. LB.ua. Процитовано 27 травня 2021.
  62. ↑ Відомий телеведучий Сергій Притула – сьогодні у ток-шоу Люди. Hard Talk. 112.ua (uk-UA) . Процитовано 27 серпня 2020.
  63. ↑ Goloszmin. Притула: Ця Рада хвора. Потрібна нова фахова кров. goloszmin.org (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.
  64. ↑ ЦВК: Відомості про кандидата в народні депутати України. https://www.cvk.gov.ua.
  65. ↑ Вони не пройшли. Топ-25 відомих політиків і знаменитостей, які не потрапили в Раду. nv.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.
  66. ↑ Сергій Притула йде в мери Києва від «Голосу». Радіо Свобода. 11 серпня 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
  67. ↑ Син Сергія Притули як дві краплі схожий на свого зіркового татуся (ФОТО). 28 вересня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Ключові особи
Роза Аль-Намрі · Андрій Бідняков · Володимир Бойко · Володимир Бородянський · Руслан Городничий · Андрій Данилко · Ектор Хіменес-Браво · Михайло Єрмолаєв · Дмитро Карпачов · Ольга Кисла · Ігор Кондратюк · Павло Костіцин · Оксана Марченко · Надія Матвєєва · Надія Мейхер · Сергій Назаров · Галина Пілютикова · Сергій Притула · Лілія Ребрик · Григорій Решетник · Яна Соломко · Дмитро Танкович · Микола Тищенко · Дар'я Трегубова · Анфіса Чехова · Олександр Ярема
Телесеріали
Інформаційні та соціальні програми
Кулінарні програми
Сімейні та романтичні телепрограми
Розважальні й шоу-програми
Закриті програми та серіали
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Притула Сергій Дмитрович
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Притула_Сергій_Дмитрович&oldid=42195914