Уфа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TXiKiBoT (обговорення | внесок)
Боти
195 330 редагувань
м робот додав: da:Ufa
м Суміш розкладок, Replaced: іndex → index за допомогою AWB
Рядок 248: Рядок 248:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.suvenіrograd.ru/geography.php?lang=1&іd=124&fіltr_g=124/ Визначні пам'ятки Уфи] {{ref-ru}}
* [http://www.suvenirograd.ru/geography.php?lang=1&іd=124&filtr_g=124/ Визначні пам'ятки Уфи] {{ref-ru}}
* [http://progorod.com/foto/ Фото] і [http://progorod.com/vіdeo/ відео з подій Уфи] {{ref-ru}}
* [http://progorod.com/foto/ Фото] і [http://progorod.com/video/ відео з подій Уфи] {{ref-ru}}
* [http://www.gorodufa.ru/?p=41 Історія міста Уфи] {{ref-ru}}
* [http://www.gorodufa.ru/?p=41 Історія міста Уфи] {{ref-ru}}
* [http://www.ufadesіgn.ru/sіtes/ufahіst/іndex.html Історія Уфи] {{ref-ru}}
* [http://www.ufadesign.ru/sites/ufahist/index.html Історія Уфи] {{ref-ru}}
* [http://ufagen.ru/ufa_hіstory/ufa_artіc/perepіs1886 Генеалогія й архіви Уфи. "Історія перепису населення м. Уфи (1864-1916 рр.)"] {{ref-ru}}
* [http://ufagen.ru/ufa_history/ufa_artic/perepis1886 Генеалогія й архіви Уфи. "Історія перепису населення м. Уфи (1864-1916 рр.)"] {{ref-ru}}
* [http://www.ufakarta.ru/ Мапа міста Уфи] {{ref-ru}}
* [http://www.ufakarta.ru/ Мапа міста Уфи] {{ref-ru}}
* [http://fmap.ru/ufa/ Інтерактивна мапа пошуку маршрутів суспільного транспорту м. Уфи] {{ref-ru}}
* [http://fmap.ru/ufa/ Інтерактивна мапа пошуку маршрутів суспільного транспорту м. Уфи] {{ref-ru}}

Версія за 14:01, 16 січня 2009

місто Уфа
[Уфа] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)
[Өфө] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)
Герб Уфи Прапор Уфи
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Башкортостан
Код ЗКАТУ: 80 401
Код ЗКТМО: 80701000001
Основні дані
Час заснування 1574
Статус міста 1586
Поділ міста 7 районів
Населення 1 023 001 осіб (2008)
Площа 753,7 км²
Поштові індекси 450000 — 450999
Телефонний код +7 347
Географічні координати: 54°43′34″ пн. ш. 55°56′51″ сх. д. / 54.72611111113888427° пн. ш. 55.94750000002777313° сх. д. / 54.72611111113888427; 55.94750000002777313Координати: 54°43′34″ пн. ш. 55°56′51″ сх. д. / 54.72611111113888427° пн. ш. 55.94750000002777313° сх. д. / 54.72611111113888427; 55.94750000002777313
Часовий пояс UTC+5, влітку UTC+6
Влада
Вебсторінка ufacity.info
Міський голова Павло Качкаєв
Мапа
Уфа (Росія)
Уфа
Уфа

Мапа

CMNS: Уфа у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Уфа (значення).

Уфа́ (рос. Уфа́; башк. Өфө) — місто в Росії, столиця Башкортостану.

Чисельність населення (2007) — 1 023 001 осіб у межах муніципального утворення. Одне з дванадцяти найбільших міст РФ з чисельністю понад мільйона осіб. За чисельністю населення займає 11-е місце в РФ. У агломерації — 1 130 001 осіб (14—16-е місце). Площа — 753,7 км². Місто витягнуте з південного заходу на північний схід більш, ніж на 70 км в межиріччі річок Біла і Уфа (3-е за протяжністю місто Росії, після Сочі і Волгограду). Уфа — крупний транспортний і логістичний вузол, важливий науковий центр. Відстань до Москви 1357 км.

Географія

Географічне положення

Місто розташоване на березі ріки Білої, при впаданні в неї річок Уфа і Дьома, на Прибільській увалисто-хвилястій рівнині, в 100 км на захід від хребтів Башкирського (Південного) Уралу.

Клімат

Уфа знаходиться в північно-лісостепній підзоні помірного поясу. Клімат континентальний, достатньо вологий, літо тепле, зима помірно холодна і тривала. Середня температура січня -14,6 °C, мінімальна -50 °C; липня +19,3 °C, максимальна +40 °C. Середня кількість опадів 419 мм.

Часовий пояс

Уфа знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC складає +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Адміністративний поділ

Набережна річки Білої

В Уфі 7 адміністративних районів (у дужках населення на початок 2007):

  • Дьомський (53 254 осіб)
  • Калінінський (196 798 осіб)
  • Кіровський (128 214 осіб)
  • Ленінський (74 106 осіб)
  • Октябрський (229 944 осіб)
  • Орджонікідзевський (181 349 осіб)
  • Совєтський (166 105 осіб)

В межі міста Уфи і в його адміністративному підпорядкуванні знаходяться не виключені з офіційного обліку 24 сільських населених пункту загальною чисельністю 7195 осіб.

Історія

У 1574 році, через 17 років після добровільного ухвалення башкирськими племенами російського підданства і вступу Башкирії до складу Росії, в цілях заселення і зміцнення південно-східних меж Росії, поблизу Старої Казанської дороги у злиття річок Уфи і Білої казанським воєводою Михайлом Олександровичем Нагим була закладена невелика Уфімська фортеця, на схід від якої ще не було жодного міста аж до Тихого океану. Ця точка зору оспорюється башкирськими ученими, які наполягають на стародавнішому походженні Уфи[1]. З іншого боку відзначають, що будівництво фортеці було порушенням договору 1571 р. з Ногайською Ордою, що встановлював межу по Камі[1].

Уфа в нічний час доби

З міста-фортеці Уфа в XVII—XVIII століттях поступово перетворюється на адміністративний і економічний центр краю. З 1708 року Уфа знаходиться у складі Казанської губернії. У 1728 р. місто стало центром Уфімської провінції, воєвода якої підкорявся безпосередньо Сенату. У 1744 р. Уфа приписана Оренбурзькій губернії. З грудня 1781 р. місто стало центром Уфімського наміснитцтва, губернатором якого призначений Ламб І. В. З 1796 р. Уфа знов передана в Оренбурзьку губернію. З 1802 року Уфа стала губернським містом з резиденцією губернатора і губернських установ.

У 1803 році шотландський архітектор на російській службі Вільям Гесте склав перший генеральний план міста, але з різних причин (зокрема, банальна відсутність грошових коштів) план не був запроваджений в життя. Гесте в грудні 1817 року знову побував в Уфі і разом з губернським землеміром Сметаніним вніс поправки до плану. У цьому вигляді уряд затвердив проект 3 березня 1819 року, і цей генеральний план визначив напрями будівництва Уфи протягом всього XIX століття.

За планом Гесте, міські межі були розширені від вулиці Телеграфної (нині — вулиця Цюрупи) до Нікольської вулиці (Гафурі) і від річки Білої до вулиці Богородської (нині Революційної). Архітектор вдало використовував існуючу забудову і рельєф місцевості. Він вивів Велику Казанську вулицю (нині Октябрській Революції) — головну вулицю міста до нового центру — майбутнього Гостиного двору на Верхньо-торговій площі. Адміністративно-торговий центр Уфи був вдало спланований, що підтверджується тим фактом, що він зберігався на території історичного ядра міста протягом тривалого часу[2].

З 1865 року Уфа стала центром Уфімської губернії.

Промисловість в Уфі з'явилася в XIX столітті. В середині XIX століття в місті налічувалося понад десятка кожевенних і інших заводів. Відкриття в 1870 році регулярного судноплавства по річці Білої і будівництво Самаро-Златоустовській (нині Куйбишевській) залізниці (1888—1892 рр.) дали новий імпульс розвитку міста.

У місті з'явилися залізничні і судоремонтні майстерні, лісопильні заводи, парові млини. До кінця XIX століття в Уфі налічувалося близько 30 заводів і фабрик (крім вищезазначених ще силікатні виробництва, переробка сільськогосподарської сировини і ін.), в місті процвітала торгівля хлібом і м'ясом.

Уфа на початку XX століття. Кольорова фотографія Сергія Прокудіна-Горського

23 вересня 1918 р. в Уфі було утворено Тимчасовий Всеросійський уряд. Воно знаходилося в Уфі до 9 жовтня 1918 р., після чого перемістилося до Омська.

У червні 1922 р. до Уфімської губернії була приєднана створена в 1919 році Автономна Башкирська РСР, і Уфа стала її столицею.

В кінці 20—30-х рр. XX століття почався швидкий розвиток міста, валова продукція промисловості збільшилася в 16 разів. Вступили в лад Уфімський промисловий комбінат (що включає сірникову і фанерну фабрики, лісопильний і дубильно-екстрактний заводи), підприємства легкої і харчової промисловості. У роки першої п'ятирічки були побудовані Уфімський моторобудівний завод і ТЕЦ. Після відкриття в 1939 році башкирської нафти споруджений Уфімський нафтопереробний завод.

У роки Великої Вітчизняної війни до Уфи із західних районів СРСР були евакуйовані десятки промислових підприємств, деякі державні установи і науково-дослідні інститути, співробітники Комінтерну, письменники України і ін.

У 1944 році Сталінський район Уфи став окремим містом під назвою Черниковськ. У 1956 році Черниковськ знов увійшов до складу Уфи.

У післявоєнні роки, з розширенням в республіці нафтовидобутку, в Уфі були побудовані нові нафтопереробні заводи: другий (Ново-Уфімський), а через декілька років — третій. Таким чином, Уфа стала найбільшим центром нафтопереробки в Поволж'ї і на Уралі. Одночасно в місті отримали розвиток хімічна промисловість і машинобудування.

Населення

Чисельність населення Уфи станом на 1 січня 2008 року складає 1 023 001 осіб, зокрема сільського населення — 7 195 осіб (0,7 %). На частку міста Уфи припадає 25,4 % всіх жителів республіки і 42 % міського населення. Чисельність жінок (54,5 %) переважає над чисельністю чоловіків (45,5 %), на 1000 жінок доводиться 836 чоловіків. Осіб молодше за працездатний вік припадає на частку 15,6 %, працездатного віку — 65,8 %, старше за працездатний вік — 18,6 %. За національним складом переважають росіяни (54,2 % населення), проте останніми роками помітне зростання чисельності башкир і татар за рахунок їх інтенсивної міграції з сільської місцевості. У місті проживають також городяни інших національностей — євреї, українці, азербайджанці та інші.

Динаміка чисельності населення

Роки Чисельність населення (осіб) зокрема
Башкири Росіяни Татари
Середина XVII століття 700—800
1718 5 600
1811 9 200
1840 16 500
1865 20 100
1879 23 200
1886 27 000
1897 49 300
1913 100 700
1916 112 700
1920 92 800
1923 85 300
1926 98 500
1939 250 000
1959 546 900
1970 770 900
1979 976 858 92 678 568 504 240 881
1989 1 079 765 122 026 585 337 291 190
2002 1 049 479 154 928 530 136 294 399
2007 1 130 001

Наука і освіта

Першим учбовим закладом, повчальним за програмою вищої освіти, був Уфімський вчительський інститут, організований в 1909 році[2]. У 1920 році він був перетворений в Інститут народної освіти, потім — в педагогічний інститут, в 1957 році — в Башдержуніверситет.

В даний час м. Уфа і Республіка Башкортостан готують фахівців з вищою освітою в 11 самостійних державних вузах по 169 напрямам і спеціальностям. Загальний контингент студентів вищих учбових закладів складає більше 50 тисяч осіб. Підготовка фахівців середньої ланки здійснюється в 76 середніх спеціальних учбових закладах по 109 напрямам. Підготовку науково-педагогічних кадрів здійснюють 11 аспірантур вищих учбових закладів.

Провідні вищі учбові заклади в місті Уфа, такі як Башкирський державний університет, Уфімський державний авіаційний технічний університет, Уфімський державний нафтовий технічний університет, Башкирський державний медичний університет, Башкирський державний аграрний університет і Башкирський державний педагогічний університет, є основними центрами підготовки науково-педагогічних кадрів в республіці.

Підготовку науково-педагогічних кадрів здійснюють 11 аспірантур вищих учбових закладів, в яких проходять навчання 828 осіб, зокрема 525 (63,4 %) — з відривом від виробництва.

У трьох докторантурах внз міста Уфи навчаються понад 50 осіб, понад 700 претендентів вчених ступенів кандидатів і докторів наук працюють над дисертаціями самостійно.

Провідні вузи Уфи мають високий рейтинг і, як правило, входять в першу десятку кращих вищих учбових закладів спорідненого профілю по Російській Федерації. У вищих учбових закладах зосереджений основний кадровий потенціал науковців (близько 75 % всіх науковців з вченими ступенями), успішно функціонують визнані у всьому світі наукові школи з органічній хімії і хімії високомолекулярних з'єднань, машинобудуванню і обробці металів тиском, нафтохімії і нафтопереробці.

Останніми роками в місті Уфа інтенсивно йде процес зміни статусу внз і ссуз. Так, чотири ведучих внз отримали статус університетів і 24 середніх спеціальних учбових заклади перетворені в коледжі.

Вузи, університети Уфи і Башкортостана

Економіка

Промисловість

Основними галузями є нафтопереробка, хімія і нафтохімія. Важливою галуззю також є машинобудування.

Об'єм відвантажених товарів власного виробництва, виконаних робіт і послуг з чистих видів економічної діяльності в 2007 році: оброблювальна промисловість — 185,41 млрд рублів, зокрема:

  • виробництво нафтопродуктів — 118,34 млрд рублів;
  • виробництво транспортних засобів і устаткування — 17,73 млрд рублів;
  • виробництво харчових продуктів, включаючи напої, і тютюну — 11,43 млрд рублів;
  • хімічне виробництво — 10,67 млрд рублів.
Уфімський державний татарський театр «Нур»

Транспорт

Уфа — крупний міжрегіональний транспортний вузол Росії (залізничні, трубопровідні, автомобільні магістралі, повітряні і річкові шляхи).

Судноплавна річка Біла з своєю притокою Уфою перетинається тут з Транссибірською магістраллю. Автомобільні дороги сполучають місто з Москвою, Челябінськом, Казанню, Самарою і Оренбургом. По південній околиці міста проходить автомагістраль М5 «Урал», а федеральна автодорога М7 «Волга» закінчується тут.

Зв'язок з районами Республіки Башкортостан і найближчими сусідами підтримується автобусним повідомленням з Південного і Північного автовокзалів.

З 1938 р. в місті Уфі діють регулярні авіалінії. З міжнародного аеропорту «Уфа» виконуються регулярні внутрішні рейси в 27 міст Росії і регулярні міжнародні рейси в міста Анталья, Барселона, Даламан, Стамбул, Ташкент, Франкфурт-на-Майні, Худжанд.

Проект залізниці Самара — Уфа — Златоуст — Челябінськ — Єкатеринбург затверджений в 1885 році. Залізничний міст через Білу побудований в 1888 році. Залізничні магістралі, що проходять через Уфу, забезпечують зв'язок західних і центральних районів Росії з Уралом і Сибіром.

Трубопровідний транспорт здійснює перекачування транзитних потоків нафто-газо-продуктів по території республіки, тим самим, зберігаючи єдність транспортної системи Республіки Башкортостан і Російської Федерації.

Як міський транспорт працюють трамваї, тролейбуси, автобуси, маршрутні таксі, таксі. Будівництво метрополітену заморожене, замість нього найближчими роками планується організувати «наземне метро» (міський електропоїзд, S-Bahn)

Спорт

Хокейний клуб «Салават Юлаєв» — учасник Чемпіонату Росії, чемпіон Суперліги в сезоні 2007—2008.

Волейбольний клуб «Урал» (колишня назва клубу «Нафтовик Башкортостана») — учасник суперліги волейболу.

Традиційно добре розвинені спідвей і мотогонки на гаревій доріжці.

9—12 вересня 2006 р. вперше проводився Чемпіонат світу з літнього біатлону. В Уфі є біатлонний комплекс міжнародного зразка категорії «А». Також буде проведений Чемпіонат Європи з біатлону 2009 року.

Культура

Будинок культури «Нефтяник»

Перша друкарня в Уфі відкрилася в 1801 році для потреб канцелярії цивільного губернатора[3]. 1838 рік — початок видання першою в Уфі і губернії газети «Оренбургские губернские ведомости» (з 1865 року «Уфимские губернские ведомости»). Перша книга Уфи опублікована в 1853 році[3]. Зараз в Уфі виходить безліч періодичних видань російською, башкирською і татарською мовами. Журнал «Бельские просторы» — літературне видання, де публікуються уфімські і башкирські російськомовні письменники і поети. Газета «Истоки» — аналітика, публікації. Журнал «Ватан» — новинне видання на декількох мовах. Також виходить дитяча газета «Уфимская радуга».

Перші театральні постановки в Уфі організовані в 1772 році поляками-конфедератами засланців. В даний час в місті працюють шість театрів: Державний театр опери і балету, Башкирський академічний театр драми імені Мажіта Гафурі, Російський академічний театр драми Башкортостану, Національний молодіжний театр імені Мустая Каріма, Уфімський державний татарський театр «Нур» і Башкирський державний театр ляльок.

У місті є близько 15 музеїв, серед них національний музей, музей бойової слави, музей археології і етнографії, музей геології і корисних копалини, музей лісу. Відкриті для відвідувачів і меморіальні будинки-музеї.

Национальная библиотека имени Ахмет-Заки Валиди
Мечеть «Хамза-Хаджі»

У 1918 р. в Уфі працював відомий чеський письменник Ярослав Гашек. Тут він випускав газети «Наш путь», «Красная Европа», написав серію розповідей і фейлетонів («Из дневника уфимского буржуа», «Уфимский Иван Иванович», «Об уфимском разбойнике, лавочнике Булакулине», «Преосвященный владыка Андрей», «Два выстрела»).

Бібліотеки

  • Наукова бібліотека Уфімського Наукового Центру РАН;
  • Національна бібліотека ім. Ахметзаки Валіді;
  • Республіканська базова бібліотека;
  • Центральна міська бібліотека;
  • Центральна міська дитяча бібліотека;
  • Башкирська республіканська спеціальна бібліотека для сліпих.

Крім того, в Уфі є 25 загальних, а також 18 дитячих бібліотек.

Релігії

Основними релігійними конфесіями в місті є православне християнство (Російська православна церква) і іслам. Уфа є місцем перебування центральних органів і муфтія Центрального Духовного керування мусульман Росії і Європейських країн СНД.

Примітки

  1. ↑ Буровский А. Русская Атлантида.
  2. ↑ Стаття «Плану Гесте — двести лет» в інтернет-газеті «БАШвестЪ»
  3. ↑ Виталий Павлов, журнал «Урал», № 2, 2003 г.

Література

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уфа&oldid=2182733