Cluster headache: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Cluster headache»
 
Створено шляхом перекладу сторінки «Cluster headache»
Рядок 65: Рядок 65:
Правильний діагноз представляє певні труднощі при першому виникненні кластерного головного болю, так як не завжди лікарі добре обізнані щодо діагностики рідкісних і складних хронічних захворювань. Також лікарі швидкої медичної допомоги навчені для виявлення головного болю цього типу<ref>{{Cite document}}</ref>, так як самі по собі напади безпосередньо не загрожують життю, але вони пов'язані з підвищеним ризиком самогубства.<ref name="Rob2013">{{Cite document}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.nlm.nih.gov/medlineplus/ency/article/000786.htm|title=Cluster headache|date=2012-11-02|publisher=MedlinePlus Medical Encyclopedia|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140405112718/http://www.nlm.nih.gov/medlineplus/ency/article/000786.htm|archivedate=5 April 2014|deadurl=no|accessdate=2014-04-05}}</ref>
Правильний діагноз представляє певні труднощі при першому виникненні кластерного головного болю, так як не завжди лікарі добре обізнані щодо діагностики рідкісних і складних хронічних захворювань. Також лікарі швидкої медичної допомоги навчені для виявлення головного болю цього типу<ref>{{Cite document}}</ref>, так як самі по собі напади безпосередньо не загрожують життю, але вони пов'язані з підвищеним ризиком самогубства.<ref name="Rob2013">{{Cite document}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.nlm.nih.gov/medlineplus/ency/article/000786.htm|title=Cluster headache|date=2012-11-02|publisher=MedlinePlus Medical Encyclopedia|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140405112718/http://www.nlm.nih.gov/medlineplus/ency/article/000786.htm|archivedate=5 April 2014|deadurl=no|accessdate=2014-04-05}}</ref>


Особам з кластерним головним болем часто спочатку ставлять інші діагнози.<ref>{{Cite document}}</ref> Пацієнти неправильно діагностуються у зв'язку з шийними, зубними, нижньощелепними симптомами чи симптомами приносових пазух і можуть часто направлятись до ЛОР-лікарів для дослідження синусів; стоматологів для осбтеження зубів; психіатрів, психологів та інших , перш ніж їхній головний біль буде правильно діагностований. Недостатнє розпізнаня кластерного головного болю медичними працівниками відзначається у відповідних знахідках в Європі та США, що середній час діагностики становить близько семи років. Медичні студенти отримують невелику підготовку з диференційованого діагностування та лікування головного болю.
.<ref>{{Cite document}}</ref>

=== Диференційна діагностика ===
Кластерний головний біль може бути помилково діагностуватися як мігрень або [[Синусит|гайморит]].<ref name="Tfelt-Hansen2012">{{Cite document}}</ref> Інші типи головного болю іноді помилково діагностовані як кластерний головний біль. Неправильні терміни, такі як "кластерна мігрень" сплутують типи головного болю, ускладнюють диференційну діагностику і часто є причиною непотрібних діагностичної затримки,<ref>{{Cite document}}</ref> в кінцевому підсумку затягування консульвання пацієнта відповідним спеціалістом.

Головні болі, які можна сплутати з кластерними включають в себе:
* Хронічна пароксизмальна гемікранія (ХПГ) - це односторонній головний біль, без переважання захворюваності серед чоловічої статі, що як правило, зустрічається при кластерному головному болі. Пароксизмальна гемікранія також може бути епізодичною, але з значно коротшими нападами, ніж ті, які спостерігаються при кластерному головному болі. ХПГ зазвичай повністю усувається [[Протизапальні засоби|протизапальни]]<nowiki/>м препаратом [[індометацин]]<nowiki/>ом, а при кластерному головному болі, як правило, відсутня позитивна відповідь на індометацин, що  робить пробу з індометацином важливим діагностичним інструментом для практикуючих лікарів для правильної диференціальної діагностики між цими станами.<ref>{{Cite document}}</ref><ref>{{Cite document}}</ref>
* Короткочасний односторонній невралгієподібний головний біль з кон'юнктивальною ін'єкцією і сльозотечею (SUNCT) - це синдром головного болю, що належать до групи тригемінальних вегетаивних цефалгій<ref name="Rizzoli2017">{{Cite document}}</ref>
* [[Невралгія трійчастого нерва]] - це односторонній синдром головного болю, або "кластероподібний" головний біль.<ref>{{Cite document}}</ref>

== Профілактика ==
Профілактична терапія використовуються з метою зменшення або усунення нападів кластерного головного болю; вони зазвичай використовуються в поєднанні з абортивними і перехідними методиками.

=== Верапаміл ===
Рекомендованим препаратом першої лінії превентивної терапії є [[верапаміл]], блокатор [[Блокатори кальцієвих каналів|кальцієвих  каналів]].<ref name="EFNS">{{Cite document}}</ref> Раніше верапаміл недостатньо використовувався пацієнтами з кластерним головним болем.

=== Стероїди ===
Є мало доказів, щоб довести довгострокову користь від [[Стероїди|стероїдів]], , але вони можуть бути використані, поки інші ліки вступають в силу. Гормони, як правило, відміняються після 8-10 днів лікування.

=== Хірургія ===
Нейростімуляція може бути варіантом для невеликої кількість людей, стан яких не поліпшується за допомогою ліків.<ref>{{Cite book|title=Peripheral Nerve Stimulation|last=Magis|first=Delphine|last2=Schoenen|first2=Jean|year=2011|series=Progress in Neurological Surgery|volume=24|pages=126–32|chapter=Peripheral Nerve Stimulation in Chronic Cluster Headache|doi=10.1159/000323045|isbn=978-3-8055-9489-9|pmid=21422783}}</ref><ref name="EU2013">{{Cite document}}</ref> Дві процедури, глибока стимуляція головного мозку або потиличного нерва, можуть бути ефективними; Ранній досвід показує перевагу приблизно в 60% випадків.<ref>{{Cite document}}</ref> Це, як правило, займає декілька тижнів або місяців для виявлення переваги. Неінвазивний метод за допомогою черезшкірної електричної стимуляції нервів (ЧЕСН) вивчається.

Ряд хірургічних процедур, таких як ризотомія і мікроваскулярна декомпресія, також можуть бути розглянуті, але докази щодо їхньої користі обмежені, і є люди, чиї симптоми погіршуються після цих процедур.

=== Інші ===
Літій, метісергід, і [[топірамат]] є рекомендованими альтернативними варіантами лікування,<ref>{{Cite document}}</ref> хоча й наявно мало доказів на підтримку використання топірамату або метісергіду.<ref name="CE2010">{{Cite document}}</ref>, а також  для [[Тіанептин|тіанептін]], [[мелатонін]], і ерготаміну. Вальпроат, суматриптан, та [[Оксиген|кисе]]<nowiki/>нь не рекомендуються в якості профілактичних заходів. Ін'єкції [[Ботулотоксин|ботулотоксину]] показали обмежений успіх.<ref>{{Cite document}}</ref> Доказовість баклофену, [[ботулотоксин]]<nowiki/>у, і [[Капсаїцин|капсаїци]]<nowiki/>ну неясна.

== Ведення ==
Лікування кластерного головного болю ділять на три основні категорії: абортивне, перехідне, і профілактичне.<ref name="Nal2012">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=hGBSe3r_VDUC&pg=PA335|title=Essentials of palliative care|last=Nalini Vadivelu|last2=Alan David Kaye|last3=Jack M. Berger|date=2012-11-28|publisher=Springer|location=New York, NY|page=335|isbn=9781461451648|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170910172156/https://books.google.com/books?id=hGBSe3r_VDUC&pg=PA335|archivedate=10 September 2017|deadurl=no}}</ref> Існує два основних методів лікування гострого кластерного головного болю: [[Оксиген|кисне]]<nowiki/>м і триптанами, , але вони не використовуються у звязку з неправильною діагностикою синдрому. Під час нападів головного болю, слід уникати таких тригерів, як [[Спирти|алкоголь]], [[нітрогліцерин]].

=== Кисень ===
Оксигенотерапія може допомогти, але це не допомагає запобігти майбутним епізодам. Як правило, вона дається через [[Нереверсивна маска|кисневу маску]] на 12-15 літрів в хвилину протягом 15-20 хвилин. Одне дослідження показало близько 70% поліпшення протягом 15 хвилин. Доказова ефективність 100% кисню, однак, є низькою.<ref name="pmid26709672">{{Cite book|title=Cochrane Database of Systematic Reviews|last=Bennett|first=Michael H|last2=French|first2=Christopher|last3=Schnabel|first3=Alexander|last4=Wasiak|first4=Jason|last5=Kranke|first5=Peter|last6=Weibel|first6=Stephanie|year=2015|pages=CD005219|chapter=Normobaric and hyperbaric oxygen therapy for the treatment and prevention of migraine and cluster headache|doi=10.1002/14651858.CD005219.pub3|pmid=26709672}}</ref> Гіпербарична оксигенація під тиском  ~2 рази більше атмосферного тиску може полегшити кластерний головний біль.

=== Триптани ===
Іншою в першу чергу рекомендованою терапією при гострому нападі є підшкірне або інтраназальне введення суматриптану. Суматриптан і золмітриптан показані для поліпшення симптомів під час нападу з перевагою в суматриптана.<ref name="Law2013">{{Cite book|title=Cochrane Database of Systematic Reviews|last=Law|first=Simon|last2=Derry|first2=Sheena|last3=Moore|first3=R Andrew|year=2013|chapter=Triptans for acute cluster headache|doi=10.1002/14651858.cd008042.pub3}}</ref> Через судинозвужувальний побічний ефект триптани можуть бути протипоказані людям з [[Ішемічна хвороба серця|ішемічною хворобою серця]].

=== Опіоїди ===
Використання [[Опіоїди|опіоїдних]] препаратів при лікуванні кластерного голвного болю не рекомендується і може погіршити синдром головного болю.<ref>{{Cite document}}</ref><ref>{{Cite document}}</ref> Довгостроковий прийом опіоїдів пов'язаний зі звиканням, наркоманією.<ref>{{Cite document}}</ref> Призначення опіоїдів може призвести до відтермінування поставки правильного діагнозу, неправильного лікування і ведення пацієнта.<ref name="Pae2008">{{Cite document}}</ref>

Судинозвужувальні ерготаміни  можуть бути ефективними, , але не були добре вивчені при гострих нападах. Октреотид ввеений підшкірно продемонстровав кращу ефективність, ніж плацебо для лікування гострих нападів.<ref>{{Cite document}}</ref>


<ref name="Abu-Arafeh2016">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=sf3cDAAAQBAJ&pg=PA62|title=Headache in Children and Adolescents: A Case-Based Approach|last=Ishaq Abu-Arafeh|last2=Aynur Özge|date=2016|publisher=Springer International Publishing Switzerland|pages=62–|isbn=978-3-319-28628-0|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170910172156/https://books.google.com/books?id=sf3cDAAAQBAJ&pg=PA62|archivedate=10 September 2017|deadurl=no}}</ref>

== Історія ==
Перший повний опис кластерного головного болю зробив в 1926 році в Лондоні невролог Уілфред Харрісом, який назвав захворювання ''мігренозною невралгією''.<ref>Harris W.: Neuritis and Neuralgia. p. 307-12. Oxford: Oxford University Press 1926.</ref><ref>{{Cite document}}</ref><ref>{{Cite document}}</ref> Опису датований  1745-им роком або, ймовірно, і раніше.<ref>{{Cite document}}</ref>

Захворювання спочатку було назване цефалгією Хортона після того, як Баярд Тейлор Хортон, американський невролог, який постулював першу теорію її патогенезу. Його оригінальний документ описує тяжкість головного болю, як такий, що може змусити нормального чоловіка вчинити спробу самогубства чи повний суїцид; в його записах 1939-го року сказано:<blockquote class="">"Наші пацієнти були інвалідизовані цим розладом і страждали від нападів болю від двох до двадцяти разів на тиждень. Вони не знайшли ніякого полегшення від звичайних методів лікування. Їхній біль був таким сильним, що деякі з них повинні були перебувати під постійним наглядом, задля попередження самогубства. Більшість з них були готові пройти будь-яку операцію, яка може принести полегшення."<ref>{{Cite document}}</ref></blockquote>Кластерний головний біль називали/називають еритропрозалгією, Бінгом, циліарною невралгією, еритромегалією голови, головним болем Хортона, гістаміновою цефалгією, невралгією кам'янистого нерва, клинопіднебінною невралгією, невралгією відіана,  невралгією Сладера, синдромом Сладера і ангіопаралітичною гемікранією.<ref>{{Cite book|title=Headache in Clinical Practice|year=2002|publisher=Taylor & Francis|edition=Second}}{{Page needed}}</ref>

== Суспільство і культура ==
Роберт Шапіро, професор неврології, каже, що поки в кластерний головний біль є приблизно так само поширеним як [[розсіяний склероз]], з аналогічним ступенем інвалідності, як в 2013 році,  в США [[Національний інститут охорони здоров'я США|Національний інститут здоров'я]] витратив $1.872 млрд на дослідження в області розсіяного склерозу за одне десятиліття, але менше, ніж $2 млн. на дослідження кластерного головного болю за 25 років.<ref name="Unlocking">{{Cite news|url=https://www.usatoday.com/story/news/nation/2013/05/16/researcher-unlocking-mysteries-migraines/2165363/|title=Researcher works to unlock mysteries of migraines|last=Johnson, Tim|date=May 16, 2013|work=USA Today|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130517025701/http://www.usatoday.com/story/news/nation/2013/05/16/researcher-unlocking-mysteries-migraines/2165363/|archivedate=17 May 2013|deadurl=no|accessdate=January 4, 2013}}</ref> У зв'язку з виникненням суїцидальних думок під час нападу, кластерний головний біль інколи називається "суїцидальним головним болем."

{{Станом на|July 2015}} немає затверджених препаратів для профілактики кластерного головного болю у Сполучених Штатах.<ref>{{Cite web|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/lillys-investigational-medicine-for-prevention-of-migraine-met-primary-endpoint-in-a-phase-2b-study-300100695.html|title=Lilly's investigational medicine for prevention of migraine met primary endpoint in a Phase 2b study|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150618090927/http://www.prnewswire.com/news-releases/lillys-investigational-medicine-for-prevention-of-migraine-met-primary-endpoint-in-a-phase-2b-study-300100695.html|archivedate=18 June 2015|deadurl=no|accessdate=2015-06-18}}{{full citation needed|date=July 2017}}</ref>

== Напрямки досліджень ==
Дані деякі спірних випадків  показують, що споживання триптамінів, таких як [[ЛСД]], [[псилоцибін]] або [[Диметилтриптамін|ДМТ]] може зменшити біль і перервати кластерний головний біль циклами.<ref name="Sun2011">{{Cite document}}</ref><ref name="Vollenweider2010">{{Cite document}}</ref> В 2006 році було проведено інтерв'ю/опитування  53 осіб з кластерними головними болями, і було сказано, що псилоцибін продовжую період ремісії у 10% випадків. Опитування не був сліпим або контрольованим дослідженням.

Fremanezumab, людське [[Моноклональні антитіла|моноклональне антитіло]] , спрямоване проти кальцитонін-ген-споріднених пептидів альфа і бета, що знаходиться у фазі 3 клінічних випробувань для кластерного головного болю.<ref>[https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT02964338 ''A Study Comparing the Efficacy and Safety of TEV-48125 (Fremanezumab) for the Prevention of Chronic Cluster Headache (CCH)'']</ref><ref>[https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT02945046 ''A Study to Evaluate the Efficacy and Safety of TEV-48125 (Fremanezumab) for the Prevention of Episodic Cluster Headache (ECH)'']</ref>


== Список літератури ==
== Список літератури ==

Версія за 00:41, 21 лютого 2018

Cluster headache
Trigeminal nerve
Trigeminal nerve
Trigeminal nerve
СпеціальністьNeurology
СимптомиRecurrent, severe headaches on one side of the head, eye watering, stuffy nose[1]
Початок20 to 40 years old[2]
Тривалість15 min to 3 hrs[2]
ТипиEpisodic, chronic[2]
ПричиниUnknown[2]
Фактори ризикуTobacco smoke, family history[2]
Метод діагностикиBased on symptoms[2]
Диференціальна діагностика[en]Migraine, trigeminal neuralgia,[2] other trigeminal autonomic cephalgias[3]
ПрофілактикаSteroid injections, civamide, verapamil[4]
ЛікуванняOxygen therapy, triptans[2][4]
Частота~0.1% at some point in time[5]
Класифікація та зовнішні ресурси

Кластерний головний біль - це неврологічний розлад , що характеризується повторюваним, сильним головним болем з одного боку голови, зазвичай навколо ока. Часто супроводжується сльозотечею, закладеністю  носа або набряком навколо очей на боці ураження.[1] Ці симптоми звичайно тривають від 15 хвилин до 3 годин. Напади часто відбуваються у кластерах, які зазвичай тривають протягом тижнями або місяцями, а іноді більше року.

Причина невідома. Фактори ризику включають в анамнезі вплив тютюнового диму та обтяжену спадковість. Провокуючі фактори включають вживання алкоголю і нітрогліцерину. Це первинний головний біль по типу тригемінальних вегетативних цефалгій. Діагноз ставиться симптоматично.

Рекомендоване ведення пацієнта включає в себе зміни способу життя шляхом уникнення потенційних тригерів. Лікування гострих нападів включає оксигенотеарпію або швидкодіючі триптани.[2] Рекомендовано заходи щодо зниження частоти нападів включають в себе ін'єкції стероїдів або призначення верапамілу.[6] Нервова стимуляція або хірургічне втручання може використовуватися, якщо інші заходи не ефективними.

Захворювання вражає приблизно 0,1% загальної популяції в якийсь момент в їхньому житті і 0,05% щороку. Вперше виникає переважно у віці від 20 до 40 років. Чоловіки страждають приблизно в чотири рази частіше, ніж жінки.[5] Кластерний головний біль називаним так через виникнення груп нападів головного болю (кластерів). Також називається "суїцидальним головним болем".

Ознаки і симптоми

Кластерні головні болі - це повторювані напади нестерпного одностороннього головного болю[7] екстремальної інтенсивності.[8] Тривалість типового  нападу кластерного болю коливається від 15 до 180 хвилин. Більшість нелікованих нападів (близько 75%) тривають менше 60 хвилин.[9]

Напад починається зазвичай швидко і без попередніх ознак, які характерні при мігрені. Попередні відчуття болю в загальній ділянці нападу, так звані "тіні", можуть сигналізувати про неминучий кластерний головний біль, або ці симптоми можуть зберігатися після нападу, або навіть в період між нападами.[10] Тож кластерний головний біль є строго одностороннім, є деякі задокументовані випадки "бічного зсуву" у міжкластерні періоди,[11] або, вкрай рідко, одночасний (в рамках одного кластера періоду) двосторонній головний біль.[12]

Біль

Біль виникає тільки з однією сторони голови (односторонній), навколо очей (орбітальний), особливо над оком (надочноямковий), в скроні (скроневий), або в будь-якій комбінації. Напади кластерного головного болю значно сильніші, ніж при інших головних болях, включаючи сильно виражену мігрень.Біль зазвичай описується як пекучий, колючий, тупий або здавлюючий, і можуть бути локалізований близько або позаду очей.[13] Біль є настільки сильним, що у людей під час нападу можуть виникати думки про самогубство (звідси і походить альтернативне назва "суїцидального головного болю" або "головний біль самогубця").[14] Цей головний біль відмічається як один із найбільш болючих станів..[15]

Інші симптоми

Типові симптоми кластерного головного болю включають групове виникнення і рецидивування (кластера) нападів головного болю, різкого одностороннього орбітального, надочноямкового та/або скроневого болю. При відсутності лікування, частота нападів може варіюватися від одного нападу протягом двох діб до восьми нападів в день. Напади кластерного головного болю супроводжуються як мінімум одним з таких вегетативних симптомів: опущення повік, звуження зіниці, почервоніння кон'юнктиви, сльозотеча, нежить, рідше, почервоніння обличчя, набряк або пітливість, що як правило, з'являються на тій же стороні голови, як і біль.

При головних болях цього типу для пацієнтів характерний неспокійний стан (наприклад, крокування по кімнаті або похитування назад і вперед). Подібно мігрені, при кластерному головному болі може збільшитися чутливість до світла (фотофобія) або шуму (акустикофобія). Нудота є не частим симптомом, хоча інколи і зустрічається. Вторинні наслідки можуть включати в себе нездатність організованого мислення, формування планів, фізичне виснаження, сплутаність свідомості, збудження, агресивність, депресію і тривогу.

У людей з кластерним головним болем може виникнути страх перед настпуним нападом, через це вони вносять корекції в свою фізичну чи соціальної активність. Також вони можуть звертатися за допомогою щодо виконання завдань, які за інших умов  виконали б з легкістю. Вони можуть соромитися створювати плани, тому що приблизно передбачують виникнення головного болю, або навпаки, хвилюються, що біль може застати зненацька. Ці фактори можуть призвести до генералізованого тривожного розладу, панічних атак, серйозного депресивного розладу,[16] ігнорування соціального життя та ізоляції.[17]

Повторення

Кластерний головний біль може іноді позначатися як "головний біль-будильник" через регулярність повторення. Часто напади пробуджують людей від сну. Напади можуть мати метрономну регулярність;  як правило, виникають в певний момент дня, щоранку чи щоночі. Повторення групових нападів кластерного головного болю може відбуватися частіше при сонцестоянні, або сезонних змінах, іноді наяна річна періодичність. Або навпаки, напади часто можуть бути дуже непередбачуваними, не показуючи ніякої періодичності взагалі. Ці спостереження підштовхнули дослідників припускати участь або дисфункцію гіпоталамуса. Гіпоталамус контролює в організмі "біологічний годинник" і циркадний ритм.[18][19] При епізодичному кластерному головному болі, напади виникають один або кілька разів на день, часто в той же час щодня протягом декількох тижнів, після чого наступає період без головного болю, що триває декілька тижнів, місяців або років. Приблизно 10-15% кластерного головного болю це хронічний біль, з множинним головним болем, що виникає щодня протягом багатьох років, іноді без ремісій.Шаблон:Mcn

У відповідності з діагностичними критеріями Міжнародного товариства головного болю (IHS), кластерний головний біль, що виникає впродовж двох або більше кластерних періодів, тривалістю від 7 до 365 днів з  ремісією один місяць або довше між нападами головного болю, може бути класифікований як епізодичний. Якщо напади головного болю напади виникають впродовж більше одного року без ремісії не менше одного місяця, стан класифікується як хронічний.[20] Хронічний кластерний головний біль як виникає, так і повторюється без будь-яких ремісій  між циклами; можуть бути варіації в циклах, тобто частота і тяжкість нападів може змінюватися без передбачуваності протягом певного періоду часу. Частота, тяжкість і тривалість нападів головного болю, які відчувають люди під час цих циклів коливається і не показує повної ремісії епізодичної форми. Стан можуть змінюватися непередбачувано, від хронічного до епізодичні і навпаки.[21]

Причини
Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) показує ділянки мозку активовавні під час болю
Voxel-based morphometry показує структурні відмінності ділянок мозку

Причини кластерного головного болю невідомі.[22] Кластерні головні болі історично описувались як судинні головні болі, з вірою в те, що сильний біль був викликаний розширенням кровоносних судин, що у свою чергу, створювало тиск на трійчастий нерв. Судинна теорія тепер користується меншої популярністю,[23]  розглядаються інші механізми.[24] У третьому виданні Internal Classification of Headache disorders кластерний головний біль класифікується як головний біль, повязаний з трігемінальними вегетативними цефалгіями[25]

Генетика

Кластерний головний біль дуже рідко передається деяких сім'ях за аутосомно-домінантним типом успадкування Люди, що мають родичів першої лінії з кластерним головним болем, в 14-48 разів більш схильні до розвитку  даного стану  а близько 1.9-20% осіб з кластерним головним болем мають обтяжений сімейний анамнез. Можливо генетичні фактори вимагають подальшого дослідження, сучасні докази генетичного успадкування обмежені.

Тютюнопаління

Близько 65% осіб з кластерним головним болем є, або були, курцями. Відмова від куріння не призводить до поліпшення стану і кластерний головний біль виникає також у тих, хто ніколи не палив (наприклад, дітей); Вважається малоймовірним, що паління є причиною цього типу головного болю. Люди з кластерним головним болем часто мають схожий спосіб життя, звички, в тому числі тютюнопаління.[26]

Гіпоталамус

Різні доповіді зазначають, що може бути залучене  супрахіазматичне ядро в гіпоталамусі, який є основним біологічним годинником в організмі людини, бо кластрний біль характеризується добовою чи сезонною ритмічністю.[27] Також під час нападу було виявлене зниження рівня холіну в еритроцитах.[28]

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) вказує на ділянки мозку, які активуються тільки під час атаки, в порівнянні з безболісним періодом. Ці зображення показують ділянки мозку, які активні під час болю жовтим/оранжевим кольором (так звана "больова матриця"). Ділянка в центрі (у всіх трьох зрізах) активна тільки під час кластерного головного болю. Нижній ряд voxel-based morphometry  показує структурні відмінності головного мозку у людей з і без кластерного болю; відрізняється тільки частина гіпоталамуса[29]

Діагноз

При кластерному головному болі часто ставлять неправильний діагноз, або стан залишається недіагностованим протягом багатьох років; його можна переплутати з мігренню, "кластеро-подібним" головним болем (або таким що його імітує), підтипом кластерного головного болю, такого як тригемінальна вегетативна цефалгія, або з іншим первинним чи вторинним синдромом головного болю. Кластероподібний біль може бути діагностований як вторинний головний біль, а не як  кластерний головний біль.

Більш детальна усна історія допомагає лікарю  при диференційній діагностиці, так як підтверджуючі тести для кластерного головного болю відсутні. Може бути корисним щоденник головного болю для відстеження, коли і де біль виникає, його інтенсивність і тривалість. Запис прийому препаратів чи дій, які покращили  стан може допомогти відрізнити тип головного болю; відомості про частоту, вираженість та тривалості нападів головного болю є необхідним інструментом для первинного діагнозу і правильного диференційного діагнозу.[30]

Правильний діагноз представляє певні труднощі при першому виникненні кластерного головного болю, так як не завжди лікарі добре обізнані щодо діагностики рідкісних і складних хронічних захворювань. Також лікарі швидкої медичної допомоги навчені для виявлення головного болю цього типу[31], так як самі по собі напади безпосередньо не загрожують життю, але вони пов'язані з підвищеним ризиком самогубства.[32][33]

Особам з кластерним головним болем часто спочатку ставлять інші діагнози.[34] Пацієнти неправильно діагностуються у зв'язку з шийними, зубними, нижньощелепними симптомами чи симптомами приносових пазух і можуть часто направлятись до ЛОР-лікарів для дослідження синусів; стоматологів для осбтеження зубів; психіатрів, психологів та інших , перш ніж їхній головний біль буде правильно діагностований. Недостатнє розпізнаня кластерного головного болю медичними працівниками відзначається у відповідних знахідках в Європі та США, що середній час діагностики становить близько семи років. Медичні студенти отримують невелику підготовку з диференційованого діагностування та лікування головного болю.

Диференційна діагностика

Кластерний головний біль може бути помилково діагностуватися як мігрень або гайморит.[35] Інші типи головного болю іноді помилково діагностовані як кластерний головний біль. Неправильні терміни, такі як "кластерна мігрень" сплутують типи головного болю, ускладнюють диференційну діагностику і часто є причиною непотрібних діагностичної затримки,[36] в кінцевому підсумку затягування консульвання пацієнта відповідним спеціалістом.

Головні болі, які можна сплутати з кластерними включають в себе:

  • Хронічна пароксизмальна гемікранія (ХПГ) - це односторонній головний біль, без переважання захворюваності серед чоловічої статі, що як правило, зустрічається при кластерному головному болі. Пароксизмальна гемікранія також може бути епізодичною, але з значно коротшими нападами, ніж ті, які спостерігаються при кластерному головному болі. ХПГ зазвичай повністю усувається протизапальним препаратом індометацином, а при кластерному головному болі, як правило, відсутня позитивна відповідь на індометацин, що  робить пробу з індометацином важливим діагностичним інструментом для практикуючих лікарів для правильної диференціальної діагностики між цими станами.[37][38]
  • Короткочасний односторонній невралгієподібний головний біль з кон'юнктивальною ін'єкцією і сльозотечею (SUNCT) - це синдром головного болю, що належать до групи тригемінальних вегетаивних цефалгій[39]
  • Невралгія трійчастого нерва - це односторонній синдром головного болю, або "кластероподібний" головний біль.[40]

Профілактика

Профілактична терапія використовуються з метою зменшення або усунення нападів кластерного головного болю; вони зазвичай використовуються в поєднанні з абортивними і перехідними методиками.

Верапаміл

Рекомендованим препаратом першої лінії превентивної терапії є верапаміл, блокатор кальцієвих  каналів.[41] Раніше верапаміл недостатньо використовувався пацієнтами з кластерним головним болем.

Стероїди

Є мало доказів, щоб довести довгострокову користь від стероїдів, , але вони можуть бути використані, поки інші ліки вступають в силу. Гормони, як правило, відміняються після 8-10 днів лікування.

Хірургія

Нейростімуляція може бути варіантом для невеликої кількість людей, стан яких не поліпшується за допомогою ліків.[42][43] Дві процедури, глибока стимуляція головного мозку або потиличного нерва, можуть бути ефективними; Ранній досвід показує перевагу приблизно в 60% випадків.[44] Це, як правило, займає декілька тижнів або місяців для виявлення переваги. Неінвазивний метод за допомогою черезшкірної електричної стимуляції нервів (ЧЕСН) вивчається.

Ряд хірургічних процедур, таких як ризотомія і мікроваскулярна декомпресія, також можуть бути розглянуті, але докази щодо їхньої користі обмежені, і є люди, чиї симптоми погіршуються після цих процедур.

Інші

Літій, метісергід, і топірамат є рекомендованими альтернативними варіантами лікування,[45] хоча й наявно мало доказів на підтримку використання топірамату або метісергіду.[46], а також  для тіанептін, мелатонін, і ерготаміну. Вальпроат, суматриптан, та кисень не рекомендуються в якості профілактичних заходів. Ін'єкції ботулотоксину показали обмежений успіх.[47] Доказовість баклофену, ботулотоксину, і капсаїцину неясна.

Ведення

Лікування кластерного головного болю ділять на три основні категорії: абортивне, перехідне, і профілактичне.[48] Існує два основних методів лікування гострого кластерного головного болю: киснем і триптанами, , але вони не використовуються у звязку з неправильною діагностикою синдрому. Під час нападів головного болю, слід уникати таких тригерів, як алкоголь, нітрогліцерин.

Кисень

Оксигенотерапія може допомогти, але це не допомагає запобігти майбутним епізодам. Як правило, вона дається через кисневу маску на 12-15 літрів в хвилину протягом 15-20 хвилин. Одне дослідження показало близько 70% поліпшення протягом 15 хвилин. Доказова ефективність 100% кисню, однак, є низькою.[49] Гіпербарична оксигенація під тиском  ~2 рази більше атмосферного тиску може полегшити кластерний головний біль.

Триптани

Іншою в першу чергу рекомендованою терапією при гострому нападі є підшкірне або інтраназальне введення суматриптану. Суматриптан і золмітриптан показані для поліпшення симптомів під час нападу з перевагою в суматриптана.[50] Через судинозвужувальний побічний ефект триптани можуть бути протипоказані людям з ішемічною хворобою серця.

Опіоїди

Використання опіоїдних препаратів при лікуванні кластерного голвного болю не рекомендується і може погіршити синдром головного болю.[51][52] Довгостроковий прийом опіоїдів пов'язаний зі звиканням, наркоманією.[53] Призначення опіоїдів може призвести до відтермінування поставки правильного діагнозу, неправильного лікування і ведення пацієнта.[54]

Судинозвужувальні ерготаміни  можуть бути ефективними, , але не були добре вивчені при гострих нападах. Октреотид ввеений підшкірно продемонстровав кращу ефективність, ніж плацебо для лікування гострих нападів.[55]


[56]

Історія

Перший повний опис кластерного головного болю зробив в 1926 році в Лондоні невролог Уілфред Харрісом, який назвав захворювання мігренозною невралгією.[57][58][59] Опису датований  1745-им роком або, ймовірно, і раніше.[60]

Захворювання спочатку було назване цефалгією Хортона після того, як Баярд Тейлор Хортон, американський невролог, який постулював першу теорію її патогенезу. Його оригінальний документ описує тяжкість головного болю, як такий, що може змусити нормального чоловіка вчинити спробу самогубства чи повний суїцид; в його записах 1939-го року сказано:

"Наші пацієнти були інвалідизовані цим розладом і страждали від нападів болю від двох до двадцяти разів на тиждень. Вони не знайшли ніякого полегшення від звичайних методів лікування. Їхній біль був таким сильним, що деякі з них повинні були перебувати під постійним наглядом, задля попередження самогубства. Більшість з них були готові пройти будь-яку операцію, яка може принести полегшення."[61]

Кластерний головний біль називали/називають еритропрозалгією, Бінгом, циліарною невралгією, еритромегалією голови, головним болем Хортона, гістаміновою цефалгією, невралгією кам'янистого нерва, клинопіднебінною невралгією, невралгією відіана,  невралгією Сладера, синдромом Сладера і ангіопаралітичною гемікранією.[62]

Суспільство і культура

Роберт Шапіро, професор неврології, каже, що поки в кластерний головний біль є приблизно так само поширеним як розсіяний склероз, з аналогічним ступенем інвалідності, як в 2013 році,  в США Національний інститут здоров'я витратив $1.872 млрд на дослідження в області розсіяного склерозу за одне десятиліття, але менше, ніж $2 млн. на дослідження кластерного головного болю за 25 років.[63] У зв'язку з виникненням суїцидальних думок під час нападу, кластерний головний біль інколи називається "суїцидальним головним болем."

Станом на July 2015 немає затверджених препаратів для профілактики кластерного головного болю у Сполучених Штатах.[64]

Напрямки досліджень

Дані деякі спірних випадків  показують, що споживання триптамінів, таких як ЛСД, псилоцибін або ДМТ може зменшити біль і перервати кластерний головний біль циклами.[65][66] В 2006 році було проведено інтерв'ю/опитування  53 осіб з кластерними головними болями, і було сказано, що псилоцибін продовжую період ремісії у 10% випадків. Опитування не був сліпим або контрольованим дослідженням.

Fremanezumab, людське моноклональне антитіло , спрямоване проти кальцитонін-ген-споріднених пептидів альфа і бета, що знаходиться у фазі 3 клінічних випробувань для кластерного головного болю.[67][68]

Список літератури

  1. ↑ а б {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  2. ↑ а б в г д е ж и к {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  3. ↑ Rizzoli, P; Mullally, WJ (20 September 2017). Headache. The American Journal of Medicine. 131: 17—24. doi:10.1016/j.amjmed.2017.09.005. PMID 28939471.
  4. ↑ а б Robbins, Matthew S.; Starling, Amaal J.; Pringsheim, Tamara M.; Becker, Werner J.; Schwedt, Todd J. (2016). Treatment of Cluster Headache: The American Headache Society Evidence-Based Guidelines. Headache. 56 (7): 1093—106. doi:10.1111/head.12866. PMID 27432623.
  5. ↑ а б {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  6. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  7. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  8. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  9. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  10. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  11. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  12. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  13. ↑ Noshir Mehta; George E. Maloney; Dhirendra S. Bana; Steven J. Scrivani (20 September 2011). Head, Face, and Neck Pain Science, Evaluation, and Management: An Interdisciplinary Approach. John Wiley & Sons. с. 199–. ISBN 978-1-118-20995-0. Архів оригіналу за 14 February 2017.
  14. ↑ The 5-Minute Sports Medicine Consult (вид. 2). Lippincott Williams & Wilkins. 2012. с. 87. ISBN 9781451148121. Архів оригіналу за 10 September 2017.
  15. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  16. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  17. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  18. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  19. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  20. ↑ IHS Classification ICHD-II 3.1 Cluster headache. The International Headache Society. Архів оригіналу за 3 November 2013. Процитовано 3 січня 2014.
  21. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  22. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  23. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  24. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  25. ↑ Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS). The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition (beta version). Cephalalgia 33(9) 629–808
  26. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  27. ↑ Pringsheim T. Cluster headache: evidence for a disorder of circadian rhythm and hypothalamic function.Canadian J Neurol Sciences. 2002 Feb;29(1):33-40.
  28. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  29. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  30. ↑ Headache diary: helping you manage your headache (PDF). NPS.org.au. Архів (PDF) оригіналу за 21 September 2013. Процитовано 2 січня 2014.
  31. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  32. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  33. ↑ Cluster headache. MedlinePlus Medical Encyclopedia. 2 листопада 2012. Архів оригіналу за 5 April 2014. Процитовано 5 квітня 2014.
  34. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  35. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  36. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  37. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  38. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  39. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  40. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  41. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  42. ↑ Magis, Delphine; Schoenen, Jean (2011). Peripheral Nerve Stimulation in Chronic Cluster Headache. Peripheral Nerve Stimulation. Progress in Neurological Surgery. Т. 24. с. 126—32. doi:10.1159/000323045. ISBN 978-3-8055-9489-9. PMID 21422783.
  43. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  44. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  45. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  46. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  47. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  48. ↑ Nalini Vadivelu; Alan David Kaye; Jack M. Berger (28 листопада 2012). Essentials of palliative care. New York, NY: Springer. с. 335. ISBN 9781461451648. Архів оригіналу за 10 September 2017.
  49. ↑ Bennett, Michael H; French, Christopher; Schnabel, Alexander; Wasiak, Jason; Kranke, Peter; Weibel, Stephanie (2015). Normobaric and hyperbaric oxygen therapy for the treatment and prevention of migraine and cluster headache. Cochrane Database of Systematic Reviews. с. CD005219. doi:10.1002/14651858.CD005219.pub3. PMID 26709672.
  50. ↑ Law, Simon; Derry, Sheena; Moore, R Andrew (2013). Triptans for acute cluster headache. Cochrane Database of Systematic Reviews. doi:10.1002/14651858.cd008042.pub3.
  51. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  52. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  53. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  54. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  55. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  56. ↑ Ishaq Abu-Arafeh; Aynur Özge (2016). Headache in Children and Adolescents: A Case-Based Approach. Springer International Publishing Switzerland. с. 62–. ISBN 978-3-319-28628-0. Архів оригіналу за 10 September 2017.
  57. ↑ Harris W.: Neuritis and Neuralgia. p. 307-12. Oxford: Oxford University Press 1926.
  58. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  59. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  60. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  61. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  62. ↑ Headache in Clinical Practice (вид. Second). Taylor & Francis. 2002.[сторінка?]
  63. ↑ Johnson, Tim (16 травня 2013). Researcher works to unlock mysteries of migraines. USA Today. Архів оригіналу за 17 May 2013. Процитовано 4 січня 2013.
  64. ↑ Lilly's investigational medicine for prevention of migraine met primary endpoint in a Phase 2b study. Архів оригіналу за 18 June 2015. Процитовано 18 червня 2015.Шаблон:Full citation needed
  65. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  66. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  67. ↑ A Study Comparing the Efficacy and Safety of TEV-48125 (Fremanezumab) for the Prevention of Chronic Cluster Headache (CCH)
  68. ↑ A Study to Evaluate the Efficacy and Safety of TEV-48125 (Fremanezumab) for the Prevention of Episodic Cluster Headache (ECH)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Cluster_headache&oldid=22084815