Історія грошей: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створено шляхом перекладу сторінки «History of money»)
 
(Створено шляхом перекладу сторінки «History of money»)
Рядок 1: Рядок 1:


 {{Редагую}}
 {{Редагую}}'''Історія грошей''' стосується розвитку систем, які забезпечують [[Гроші|функції грошей]] . Такі системи можна розуміти як засоби непрямої торгівлі багатством; не безпосередньо, як при [[Бартер|бартері]] . [[Гроші]] є механізмом, який сприяє цьому процесу.
'''Історія грошей''' стосується розвитку систем, які забезпечують [[Гроші|функції грошей]] . Такі системи можна розуміти як засоби непрямої торгівлі багатством; не безпосередньо, як при [[Бартер|бартері]] . [[Гроші]] є механізмом, який сприяє цьому процесу.


Гроші можуть мати фізичну форму, як у монетах і банкнотах, або можуть існувати як письмовий чи електронний рахунок. Вони можуть мати внутрішню вартість ( [[товарні гроші]] ), бути юридично обмінюваними на щось із внутрішньою вартістю ( представницькі гроші ) або мати лише номінальну вартість ( [[Фіатні гроші|державні гроші]] ). <ref>{{Cite web|url=https://www.investopedia.com/insights/what-is-money/|title=What is Money?}}</ref>
Гроші можуть мати фізичну форму, як у монетах і банкнотах, або можуть існувати як письмовий чи електронний рахунок. Вони можуть мати внутрішню вартість ( [[товарні гроші]] ), бути юридично обмінюваними на щось із внутрішньою вартістю ( представницькі гроші ) або мати лише номінальну вартість ( [[Фіатні гроші|державні гроші]] ). <ref>{{Cite web|url=https://www.investopedia.com/insights/what-is-money/|title=What is Money?}}</ref>
Рядок 98: Рядок 99:
|pages=[https://archive.org/details/marxstheorymoney00mose/page/n73 65]
|pages=[https://archive.org/details/marxstheorymoney00mose/page/n73 65]
|isbn=9781403936417
|isbn=9781403936417
}}</ref>
}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFMoseley2004">Moseley, F (2004). <span class="cs1-lock-limited" title="Free access subject to limited trial, subscription normally required">[[iarchive:marxstheorymoney00mose|''Marx's Theory of Money: Modern Appraisals'']]</span>. New York: Palgrave Macmillan. pp.&nbsp;[[iarchive:marxstheorymoney00mose/page/n73|65]]. [[ISBN]]&nbsp;[[Special:BookSources/9781403936417|<bdi>9781403936417</bdi>]].</cite></ref>


Інші теоретики також відзначають, що статус певної форми грошей завжди залежить від статусу, який їй приписують люди та суспільство. <ref name=":1">{{Cite book
Інші теоретики також відзначають, що статус певної форми грошей завжди залежить від статусу, який їй приписують люди та суспільство. <ref name=":1">{{Cite book
Рядок 120: Рядок 121:
* '''M3''' : M2 плюс великі та довгострокові депозити. З 2006 року M3 більше не публікується центральним банком США. <ref name="fedM3disc">[http://www.federalreserve.gov/Releases/h6/discm3.htm "Discontinuance of M3"], Federal Reserve, 10 November 2005, revised 9 March 2006.</ref> Проте все ще існують оцінки, зроблені різними приватними установами.
* '''M3''' : M2 плюс великі та довгострокові депозити. З 2006 року M3 більше не публікується центральним банком США. <ref name="fedM3disc">[http://www.federalreserve.gov/Releases/h6/discm3.htm "Discontinuance of M3"], Federal Reserve, 10 November 2005, revised 9 March 2006.</ref> Проте все ще існують оцінки, зроблені різними приватними установами.
* '''MZM''' : Гроші з нульовим терміном погашення. Він вимірює пропозицію фінансових активів, які можна викупити за номіналом на вимогу. Швидкість MZM історично є відносно точним провісником [[Інфляція|інфляції]] . <ref>{{Cite web|last=Aziz|first=John|title=Is Inflation Always And Everywhere a Monetary Phenomenon?|url=http://azizonomics.com/2013/03/10/is-inflation-always-and-everywhere-a-monetary-phenomenon/|website=Azizonomics|accessdate=2 April 2013|date=10 March 2013}}</ref> <ref>{{Cite web|last=Thayer|first=Gary|title=Investors should assume that inflation will exceed the Fed's target|url=http://www.firstclearing.com/download/investors-should-assume-inflation-will-exceed-feds-target/|website=Macro Strategy|publisher=Wells Fargo Advisors|accessdate=2 April 2013|date=16 January 2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714220955/https://www.firstclearing.com/download/investors-should-assume-inflation-will-exceed-feds-target/|archivedate=14 July 2014|url-status=dead}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Carlson|first=John B.|last2=Benjamin D. Keen|year=1996|title=MZM: A monetary aggregate for the 1990s?|url=http://clevelandfed.org/Research/Review/1996/96-q2-carlson.pdf|journal=Economic Review|publisher=Federal Reserve Bank of Cleveland|volume=32|issue=2|pages=15–23|archive-url=https://web.archive.org/web/20120904081918/http://clevelandfed.org/Research/Review/1996/96-q2-carlson.pdf|archive-date=4 September 2012|access-date=2 April 2013|url-status=dead}}</ref>
* '''MZM''' : Гроші з нульовим терміном погашення. Він вимірює пропозицію фінансових активів, які можна викупити за номіналом на вимогу. Швидкість MZM історично є відносно точним провісником [[Інфляція|інфляції]] . <ref>{{Cite web|last=Aziz|first=John|title=Is Inflation Always And Everywhere a Monetary Phenomenon?|url=http://azizonomics.com/2013/03/10/is-inflation-always-and-everywhere-a-monetary-phenomenon/|website=Azizonomics|accessdate=2 April 2013|date=10 March 2013}}</ref> <ref>{{Cite web|last=Thayer|first=Gary|title=Investors should assume that inflation will exceed the Fed's target|url=http://www.firstclearing.com/download/investors-should-assume-inflation-will-exceed-feds-target/|website=Macro Strategy|publisher=Wells Fargo Advisors|accessdate=2 April 2013|date=16 January 2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714220955/https://www.firstclearing.com/download/investors-should-assume-inflation-will-exceed-feds-target/|archivedate=14 July 2014|url-status=dead}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Carlson|first=John B.|last2=Benjamin D. Keen|year=1996|title=MZM: A monetary aggregate for the 1990s?|url=http://clevelandfed.org/Research/Review/1996/96-q2-carlson.pdf|journal=Economic Review|publisher=Federal Reserve Bank of Cleveland|volume=32|issue=2|pages=15–23|archive-url=https://web.archive.org/web/20120904081918/http://clevelandfed.org/Research/Review/1996/96-q2-carlson.pdf|archive-date=4 September 2012|access-date=2 April 2013|url-status=dead}}</ref>

== Технології ==

=== Проба ===
[[Біоаналіз|Проба]] – аналіз хімічного складу металів. Відкриття [[Пробірний камінь|пробного каменю]]  для проби допомогло популяризації товарних грошей і карбування монет на основі металу.  Будь-який м'який метал, наприклад золото, можна перевірити на чистоту на пробному камені. В результаті використання золота в якості товарних грошей поширилося з [[Анатолія|Малої Азії]], де воно вперше отримало широке застосування. 

Пробний камінь дозволяє оцінити кількість золота в пробі [[Сплави|сплаву]] . У свою чергу це дозволяє оцінити чистоту сплаву. Це дозволяє створювати [[Монета|монети]] з рівномірною кількістю золота. Монети, як правило, [[Монетний двір|карбувалися]] урядом, а потім штампували емблемою, яка гарантувала вагу та вартість металу. Однак, як і внутрішня вартість, монети мали номінал . Іноді уряди зменшують кількість дорогоцінного металу в монеті (зменшуючи внутрішню вартість) і заявляють про ту саму номінальну вартість, ця практика відома як [[Псування монет|девальвація]] . 

== Передісторія: попередники грошей та їх виникнення ==

=== Безгрошовий обмін ===

==== Дарування та борги ====
Немає жодних свідчень, історичних чи сучасних, про суспільство, в якому бартер є основним способом обміну;  <ref name="Humphrey, Caroline 1985">Humphrey, Caroline. 1985. "Barter and Economic Disintegration". Man, New Series 20 (1): 48–72.</ref> натомість немонетарні суспільства діяли в основному за принципами [[Економіка дарування|економіки дарування]] та [[Борг|боргу]] . <ref>[[Marcel Mauss|Mauss, Marcel]]. ''The Gift: The Form and Reason for Exchange in Archaic Societies''. pp. 36–37.</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.nakedcapitalism.com/2011/08/what-is-debt-%E2%80%93-an-interview-with-economic-anthropologist-david-graeber.html|title=What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber|publisher=[[Naked Capitalism]]|date=2011-08-26}}</ref> <ref>David Graeber: ''Debt: The First 5000 Years'', Melville 2011. Cf. [http://socialtextjournal.org/a-history-of-debt/ review]</ref> Коли бартер все-таки відбувся, він, як правило, був між абсолютно незнайомими людьми або потенційними ворогами. <ref name="Graeber, David pp. 153-154">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=uo8tttilAlQC&pg=PA153
|title=Toward an anthropological theory of value: the false coin of our own dreams
|last=David Graeber
|year=2001
|publisher=Palgrave Macmillan
|pages=153–154
|isbn=978-0-312-24045-5
|accessdate=10 February 2011
}}</ref>

==== Бартер ====
З бартером особа, що володіє будь-яким надлишком вартості, наприклад, мірою зерна або кількістю худоби, може безпосередньо обміняти її на щось, що, як вважається, має подібну або більшу цінність або [[корисність]], наприклад, глиняний горщик або інструмент, однак здатність здійснювати бартерні операції обмежена тим, що це залежить від збігу бажань . Наприклад, фермер повинен знайти когось, хто не тільки хоче зерно, яке він виробляв, але й міг би запропонувати щось натомість, що хоче фермер.

===== Гіпотеза бартеру як походження грошей =====
У книзі ''[[Політика (Арістотель)|«Політика]]'' » 1:9 <ref>S Meikle [https://www.jstor.org/stable/4182455 "Aristotle on Money"] [[Phronesis]] Vol. 39, No. 1 (1994), pp. 26–44 Retrieved 2012-06-05</ref> ( {{Circa|350&nbsp;[[Common Era|до н.е.]]}} ) грецький філософ Аристотель розмірковував про природу грошей. Він вважав, що кожен об'єкт має два застосування: початкове призначення, для якого був спроектований об'єкт, і як предмет для продажу або бартеру. <ref>[[Aristotle]] [http://classics.mit.edu/Aristotle/politics.1.one.html Politics] Translated by Benjamin Jowett MIT University</ref> Присвоєння грошової вартості іншому незначному об'єкту, такому як монета або [[Вексель|вексель,]] виникає в міру того, як люди набули психологічної здатності довіряти один одному і зовнішньому авторитету в рамках бартерного обміну. <ref name="Lewis">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=m82jozV3Qw4C&q=History+of+gold
|title=Gold: The Once and Future Money
|last=N. K. Lewis
|year=2001
|publisher=John Wiley & Sons, 4 May 2007
|isbn=0470047666
|accessdate=2012-06-04
}}</ref> <ref name="ggggggy">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=cbI62wAQhJ0C&q=Theory+of+evolution+of+money&pg=PA14
|title=Money: A Study of the Theory of the Medium of Exchange
|last=[[David Kinley|D Kinley]]
|year=2001
|publisher=Simon Publications LLC, 1 September 2003
|isbn=193251211X
|accessdate=2012-06-04
}}</ref> Пошук людей, з якими можна обмінюватися, займає багато часу; Австрійський економіст [[Карл Менгер]] висунув гіпотезу, що ця причина є рушійною силою у створенні грошових систем – людей, які шукають спосіб припинити витрачати свій час на пошуки того, з ким можна обмінятися. <ref>{{Cite web|url=https://mises.org/library/origin-money-and-its-value|title=The Origin of Money and Its Value|last=kanopiadmin|date=2003-09-29|website=Mises Institute|language=en|accessdate=2020-02-17}}</ref>

У своїй книзі « ''Борг: перші 5000 років'' » антрополог [[Девід Гребер]] виступає проти припущення, що гроші були винайдені для заміни [[Бартер|бартеру]] . <ref>{{Cite web|url=https://www.theatlantic.com/business/archive/2016/02/barter-society-myth/471051/|title=The Myth of the Barter Economy|last=Strauss|first=Ilana E.|date=2016-02-26|website=The Atlantic|language=en-US|accessdate=2020-02-17}}</ref> Проблема цієї версії історії, припускає він, полягає у відсутності будь-яких підтверджуючих доказів. Його дослідження показують, що [[Економіка дарування|економіка подарунків]] була поширеною, принаймні на початку [[Історія сільського господарства|перших аграрних]] суспільств, коли люди використовували складні кредитні системи. Гребер пропонує, щоб гроші як розрахункова одиниця були винайдені в той момент, коли незрівнянне зобов'язання «я зобов'язаний тобі одному» трансформувалося в кількісне поняття «я винен тобі одну одиницю чого-небудь». У цьому уявленні гроші виникли спочатку як кредит і лише пізніше набули функцій засобу обміну і сховища вартості. <ref name="ReferenceA">{{Cite book
|url=https://archive.org/details/debtfirst5000yea00grae
|title=Debt: The First 5,000 Years
|last=Graeber
|first=David
|year=2011
|isbn=978-1-933633-86-2
}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFGraeber2011">Graeber, David (2011). <span class="cs1-lock-registration" title="Free registration required">[[iarchive:debtfirst5000yea00grae|''Debt: The First 5,000 Years'']]</span>. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціально: BookSources/978-1-933633-86-2|<bdi>978-1-933633-86-2</bdi>]].</cite></ref> <ref name="nakedcapitalism.com">{{Cite web|first=David|last=Graeber|title=What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber|date=26 August 2011|url=http://www.nakedcapitalism.com/2011/08/what-is-debt-%E2%80%93-an-interview-with-economic-anthropologist-david-graeber.html}}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">Graeber, David (26 August 2011). [http://www.nakedcapitalism.com/2011/08/what-is-debt-%E2%80%93-an-interview-with-economic-anthropologist-david-graeber.html "What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber"].</cite></ref> Критика Гребера частково спирається на те, що зробив А. Мітчелл Іннес у своїй статті 1913 року «Що таке гроші?». Іннес спростовує бартерну теорію грошей, досліджуючи історичні докази і показуючи, що ранні монети ніколи не мали послідовної вартості і не мали більш-менш послідовного вмісту металу. Тому він приходить до висновку, що продаж - це не обмін товару на якийсь універсальний товар, а обмін на кредит. Він стверджує, що "тільки кредит і кредит - це гроші". <ref>Innes, A. Mitchell 1913. "What is Money?". The Banking Law Journal (May): 377–408. Reprinted in L. Randall Wray (Ed.) 2004 "Credit and State Theories of Money"</ref> Антрополог Керолайн Хамфрі вивчає наявні етнографічні дані і робить висновок, що "Жоден приклад бартерної економіки, чистої і простої, ніколи не був описаний, не кажучи вже про виникнення з неї грошей; вся наявна етнографія говорить про те, що такого ніколи не було». <ref name="Humphrey, Caroline 1985">Humphrey, Caroline. 1985. "Barter and Economic Disintegration". Man, New Series 20 (1): 48–72.</ref>

Економісти Роберт П. Мерфі та Джордж Селгін відповіли Греберу, сказавши, що гіпотеза бартеру відповідає економічним принципам, а бартерна система була б надто короткою, щоб залишити постійний запис. <ref>{{Cite web|url=https://mises.org/library/have-anthropologists-overturned-menger|title=Have Anthropologists Overturned Menger?|last=kanopiadmin|date=2011-08-30|website=Mises Institute|language=en|accessdate=2020-02-12}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.cato.org/blog/myth-myth-barter|title=The Myth of the Myth of Barter|date=2016-03-15|website=Cato Institute|language=en|accessdate=2020-02-12}}</ref> Джон Олександр Сміт з Белла-Каледонія сказав, що в цьому обміні Гребер діє як вчений, намагаючись [[Фальсифікаціонізм|фальсифікувати]] гіпотези бартеру, тоді як Селгін займає теологічну позицію, сприймаючи гіпотезу як [[Звернення до авторитету|істину, відкриту від авторитету]] . <ref>{{Cite web|url=https://bellacaledonia.org.uk/2016/06/08/the-myth-of-the-myth-of-the-myth-of-barter-and-the-return-of-the-armchair-ethnologists/|title=The Myth of the Myth of the Myth of Barter and the Return of the Armchair Ethnologists|date=2016-06-08|website=Bella Caledonia|language=en-GB|accessdate=2020-02-12}}</ref>

==== Подарункова економіка ====
В [[Економіка дарування|економіці подарунків]] цінні [[Продукція|товари та послуги]] регулярно надаються без будь-якої явної згоди на негайні або майбутні винагороди (тобто немає офіційної ''[[quid pro quo]]'' ). <ref name="Cheal">{{Cite book
|title=The Gift Economy
|last=Cheal
|first=David J
|year=1988
|publisher=Routledge
|location=New York
|pages=1–19
|chapter=1
|isbn=0-415-00641-4
|accessdate=2009-06-18
}}</ref> В ідеалі одночасне або повторюване дарування служить для поширення та перерозподілу цінностей у громаді.

Існують різні [[Соціальна теорія|соціальні теорії]], що стосуються економіки подарунків. Деякі вважають подарунки формою [[Взаємний альтруїзм|взаємного альтруїзму]],де відносини створюються за допомогою цього типу обміну.<ref>{{Cite book
|title=The Benefit of the Gift: Social Organization and Expanding Networks of Interaction in the Western Great Lakes Archaic
|last=Hill
|first=Mark Andrew
|year=2012
|publisher=International Monographs in Prehistory
|location=Ann Arbor
|pages=4
|isbn=9781879621442
}}</ref> Інше тлумачення полягає в тому, що неявний борг [[Боргове зобов'язання|"Я винен вам"]] <ref name="GraeberInterview">{{Cite web|url=http://www.nakedcapitalism.com/2011/08/what-is-debt-%E2%80%93-an-interview-with-economic-anthropologist-david-graeber.html|title=What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber|date=26 August 2011|publisher=[[Naked Capitalism]]}}</ref> та соціальний статус присуджуються в обмін на "подарунки". Розглянемо, наприклад, обмін їжею в деяких суспільствах [[Мисливці і збирачі|мисливців-збирачів]], де обмін їжею є запобіжником від невдачі щоденного добування будь-якої особи. Цей звичай може відображати [[альтруїзм]], він може бути формою неформального страхування, а може приносити з собою соціальний статус або інші вигоди.

=== Поява грошей ===
Антропологи відзначають багато випадків, коли «примітивні» суспільства використовували те, що для нас виглядає дуже схоже на гроші, але в некомерційних цілях, дійсно, комерційне використання могло бути заборонено:
{{Blockquote|Найчастіше такі валюти взагалі ніколи не використовуються для того, щоб нічого купувати і продавати. Замість цього вони використовуються для створення, підтримки та іншої реорганізації відносин між людьми: для організації шлюбів, встановлення батьківства дітей, боротьби з чварами, втішання скорботних на похоронах, пошуку прощення у випадку злочинів, ведення переговорів про договори, придбання послідовників - майже все, що завгодно, крім торгівлі ямсами, лопатами, свинями або ювелірними виробами.<ref name="ReferenceC">{{cite book|first=David |last=Graeber|title= Debt: The First 5,000 Years|url=https://archive.org/details/debtfirst5000yea00grae |url-access=registration |isbn=978-1-933633-86-2|year=2011}} Chapter 6</ref>}}
Це говорить про те, що основна ідея грошей, можливо, давно передувала її застосуванню в комерційній торгівлі.

Після приручення великої рогатої худоби і початку вирощування сільськогосподарських культур в 9000-6000 роках до нашої ери в якості грошей стали використовувати тваринницьку і рослинну продукцію. <ref name="davieschrono">{{Cite book
|url=http://projects.exeter.ac.uk/RDavies/arian/amser/chrono1.html
|title=A Comparative Chronology of Money
|last=Roy Davies & Glyn Davies
|date=3 June 2012
}}</ref> Однак саме в природі сільськогосподарського виробництва речі потребують часу, щоб досягти успіху. Фермеру може знадобитися купити речі, за які він не зможе оплатити відразу. Таким чином була введена ідея боргу і кредиту, і виникла необхідність її обліку і відстеження.

Створення перших міст у Месопотамії (бл. 3000 р. до н. е.) забезпечило інфраструктуру для наступної найпростішої форми грошей рахунку — кредиту, забезпеченого активами, або представницьких грошей . Селяни здавали своє зерно в храм, де записувалося родовище на глиняних табличках, і давали фермеру розписку у вигляді глиняного жетона, який вони потім могли використовувати для сплати зборів або інших боргів перед храмом. <ref name="Schmandt-Besserat">[https://sites.utexas.edu/dsb/ Denise Schmandt-Besserat], [https://sites.utexas.edu/dsb/tokens/tokens/ Tokens: their Significance for the Origin of Counting and Writing]</ref> Оскільки основна частина покладів у храмі складалася з основного основного продукту , ячменю, фіксована кількість ячменю стала використовуватися як розрахункова одиниця.<ref>Tymoigne, Éric & Wray, L. Randall (2005), [http://www.cfeps.org/pubs/wp-pdf/WP45-Tymoigne-Wray.pdf ''Money: An Alternative Story'']</ref>

Думка Аристотеля про створення грошей обміну як нової речі в суспільстві така:
{{Blockquote|Коли жителі однієї країни ставали більш залежними від жителів іншої, і вони ввозили те, що їм було потрібно, і вивозили те, що у них було занадто багато, гроші обов'язково надходили в ужиток.<ref name="Aristotle">{{cite book|author=Aristotle|title=Politics I.IX|url=http://classics.mit.edu/Aristotle/politics.1.one.html}}</ref>}}
Торгівля з іноземцями вимагала форми грошей, яка не була прив'язана до місцевого храму або господарства, грошей, які несли з собою свою вартість. Товар, який би виступав посередником на біржах, які не могли бути врегульовані прямим бартером, був рішенням. Який товар буде використовуватися, було питанням угоди між двома сторонами, але в міру розширення торгових зв'язків і збільшення кількості залучених сторін кількість прийнятних довірених осіб зменшувалася б. Зрештою, в кожній торговій зоні сходилися один або два товари, найпоширенішими з яких були золото і срібло.

Цей процес був незалежним від місцевої грошової системи, тому в деяких випадках суспільства могли використовувати гроші обміну до розробки місцевих грошей рахунку. У суспільствах, де зовнішня торгівля була рідкістю, гроші обміну могли з'явитися набагато пізніше, ніж гроші рахунку.

У ранній Месопотамії мідь деякий час використовувалася в торгівлі, але незабаром була витіснена сріблом. Храм (який фінансував і контролював більшу частину зовнішньої торгівлі) встановлював валютні курси між ячменем і сріблом та іншими важливими товарами, що дозволяло здійснювати оплату за допомогою будь-якого з них. Це також дало можливість широкого використання бухгалтерського обліку в управлінні всім господарством, що призвело до розвитку писемності і, таким чином, початку історії. <ref>Michael Hudson, Cornelia Wunsch (Eds.) 2004, ''Creating Economic Order: Record-keeping, Standardization, and the Development of Accounting in the Ancient Near East''</ref>

== Бронзовий вік: товарні гроші, кредит і борг ==
Багато культур по всьому світу розвинули використання [[Товарні гроші|товарних грошей]], тобто предметів, які мають цінність самі по собі, а також цінність при їх використанні в якості грошей. <ref>{{Cite book
|url=https://www.savvas.com/index.cfm?locator=PSZu4y&PMDbSiteId=2781&PMDbSolutionId=6724&PMDbSubSolutionId=&PMDbCategoryId=815&PMDbSubCategoryId=24843&PMDbSubjectAreaId=&PMDbProgramId=5657
|title=Economics: Principles in action
|last=O'Sullivan
|first=Arthur
|authorlink1=Arthur O'Sullivan (economist)
|last2=Steven M. Sheffrin
|year=2003
|publisher=Prentice Hall
|location=Upper Saddle River, New Jersey 07458
|pages=246
|isbn=0-13-063085-3
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161220014709/https://www.savvas.com/index.cfm?locator=PSZu4y&PMDbSiteId=2781&PMDbSolutionId=6724&PMDbSubSolutionId=&PMDbCategoryId=815&PMDbSubCategoryId=24843&PMDbSubjectAreaId=&PMDbProgramId=5657
|archivedate=20 December 2016
|accessdate=27 October 2020
|url-status=dead
}}</ref> Стародавній Китай, Африка та Індія використовували коров'ячі мушлі. .

[[Межиріччя|Месопотамська]] цивілізація розвинула масштабну економіку, засновану на товарних грошах. [[Шекель (міра)|Шекель]] був одиницею ваги і валюти, вперше зафіксованої близько 3000 р. до н.е., що було номінально еквівалентно питомій вазі [[Ячмінь звичайний|ячменю]], який був існуючою і паралельною формою валюти. <ref name="Kramer, pp. 52">Kramer, ''History Begins at Sumer'', pp. 52–55.</ref> <ref>Cripps, Eric L., [https://cdli.ucla.edu/files/publications/cdlj2017_002.pdf "The Structure of Prices in the Neo-Sumerian Economy (I): Barley:Silver Price Ratios"], 2007</ref> [[Вавилонія|Вавилоняни]] та їхні сусідні [[Місто-держава|міста-держави]] пізніше розробили найдавнішу систему економіки, як ми думаємо про неї сьогодні, з точки зору правил про [[борг]], <ref name="GraeberInterview">{{Cite web|url=http://www.nakedcapitalism.com/2011/08/what-is-debt-%E2%80%93-an-interview-with-economic-anthropologist-david-graeber.html|title=What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber|date=26 August 2011|publisher=[[Naked Capitalism]]}}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[http://www.nakedcapitalism.com/2011/08/what-is-debt-%E2%80%93-an-interview-with-economic-anthropologist-david-graeber.html "What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber"]. [[Голий капіталізм|Naked Capitalism]]. 26 August 2011.</cite></ref> юридичних договорів та правових кодексів, що стосуються ділової практики та приватної власності. Гроші з'явилися тоді, коли зростаюча складність операцій робила їх корисними\. <ref name="Sheila">Sheila C. Dow (2005), "[http://ideas.repec.org/a/mes/postke/v27y2005i3p385-391.html Axioms and Babylonian thought: a reply]", ''Journal of Post Keynesian Economics'' '''27''' (3), pp. 385–391.</ref>

[[Закони Хаммурапі|Кодекс Хаммурапі]], найкраще збережений кодекс стародавнього [[Кодекс|права]], був створений близько 1760 року до нашої ери ( [[Хронологія Давньої історії Близького Сходу|середня хронологія]] ) в стародавньому [[Вавилон|Вавилоні]] . Він був введений в дію шостим вавилонським царем [[Хаммурапі]] . Більш ранні збірники законів включають кодекс Ур-Намму, царя [[Ур|Ура]] (бл. 2050 р.&nbsp;до н.е.), [[Закони Ешнунни|Кодекс Ешнунни]] (бл. 1930 р&nbsp;до н.е.) і кодекс [[Ліпіт-Іштар|Ліпіт-Іштара]] з [[Ісін|Ісіна]] (бл. 1870 р&nbsp;до н.е.). <ref name="yale2">{{Cite web|url=http://www.yale.edu/lawweb/avalon/medieval/hammint.htm|title=The Code of Hammurabi : Introduction|accessdate=14 September 2007|publisher=Yale University|year=1915|last=Charles F. Horne|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070908205713/http://www.yale.edu/lawweb/avalon/medieval/hammint.htm|archivedate=8 September 2007}}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFCharles_F._Horne1915">Charles F. Horne (1915). [https://web.archive.org/web/20070908205713/http://www.yale.edu/lawweb/avalon/medieval/hammint.htm "The Code of Hammurabi : Introduction"]. Yale University. Archived from [http://www.yale.edu/lawweb/avalon/medieval/hammint.htm the original] on 8 September 2007<span class="reference-accessdate">. Retrieved <span class="nowrap">14 September</span> 2007</span>.</cite></ref> Ці кодекси законів формалізували роль грошей у [[Громадянське суспільство|громадянському суспільстві]]. Вони встановлювали суми відсотків за борг, штрафи за «проступки», а також компенсацію грошима за різні порушення формалізованого законодавства.

З давніх-давен передбачалося, що метали, де вони є, надавалися перевага для використання в якості протогрошових перед такими товарами, як велика рогата худоба, коров'ячі раковини або сіль, тому що метали відразу довговічні, переносні і легко діляться. <ref>I I Rubin, ''A History of Economic Thought'', translated Donald Filtzer, Ink Links, 1979 (original Moscow, 1929)</ref> Використання золота як протогрошів простежується до четвертого тисячоліття до нашої ери, коли [[Стародавній Єгипет|єгиптяни]] використовували золоті злитки встановленої ваги як засіб обміну, як це було зроблено раніше в Месопотамії зі срібними злитками. 
[[Файл:Square_Shoulder_Spade.jpg|посилання=//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/Square_Shoulder_Spade.jpg/180px-Square_Shoulder_Spade.jpg|міні|312x312пкс| Гроші [[Династія Чжоу|династії Чжоу]], бл. 650–400 до н.е.]]
Перша згадка в [[Біблія|Біблії]] про використання грошей міститься в [[Книга Буття|Книзі Буття]] <ref>{{Біблія|Genesis|17:13}}</ref> з посиланням на критерії обрізання купленого раба. Пізніше [[Печера патріархів|печера Махпела]] була придбана (зі [[Срібло|сріблом]] <ref name="Andreau">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=ZnhaVqk6siEC
|title=Banking and Business in the Roman World
|last=secondary – [[Jean Andreau]] (Director of Studies at the [[École pratique des hautes études]], Paris)
|year=1999
|publisher=Cambridge University Press, 14 October 1999
|isbn=9780521389327
}}</ref> <ref>secondary – Encyclopædia Britannica & French Dictionary (HarperCollins Publishers Limited 6 July 2010). Retrieved 2012-06-04</ref> ) Авраамом через деякий час після 1985 року до нашої ери, хоча вчені вважають, що книга була відредагована в 6-му або 5-му століттях до нашої ери. <ref>F W Madden, F W Fairholt – [https://books.google.co.uk/books?hl=en&lr=&id=ejUGAAAAQAAJ&oi=fnd&pg=PR1&dq=money+history&ots=I3_1UPX_lj&sig=gzR198S_XS8rhbkpapQhRRvjy3s#v=onepage&q=money%20history&f=false History of Jewish coinage, and of money in the Old and New Testament] B. Quaritch, 1864 Retrieved 2012-05-04</ref> <ref>J Free, H F Vos [https://books.google.co.uk/books?id=wyKaVFZqbdUC&pg=PA7&dq=archaeological+dating+of+Abraham+Bible+the+book+of+Genesis&hl=en&sa=X&ei=WXHMT62hD8rb8AOwtZ3tCw&redir_esc=y#v=onepage&q=archaeological%20dating%20of%20Abraham%20Bible%20the%20book%20of%20Genesis&f=false Archaeology and Bible History] Zondervan, 15 September 1992, {{ISBN|0310479614}} – Retrieved 2012-06-04</ref> <ref>F N Magill, C J Moose [https://books.google.co.uk/books?id=haVoe4n0ifIC&pg=PA50&dq=the+time+period+of+Abraham+Bible&hl=en&sa=X&ei=3XDMT6TwJojO8QOC9PjnDw&redir_esc=y#v=onepage&q=the%20time%20period%20of%20Abraham%20Bible&f=false Dictionary of World Biography: The Ancient World] Taylor & Francis, 23 January 2003 {{ISBN|1579580408}} Retrieved 2012-06-04</ref> <ref>I M Wise – [[iarchive:historyofisraeli00wise/page/1| History of the Israelitish nation: from Abraham to the present time]] J. Munsell, 1854 Retrieved 2012-06-04</ref>


== Список літератури ==
== Список літератури ==
<references group="" responsive="1"></references>
{{Reflist}}
[[Категорія:Нумізматика]]
[[Категорія:Нумізматика]]
[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]

Версія за 20:58, 11 жовтня 2022

 

Історія грошей стосується розвитку систем, які забезпечують функції грошей . Такі системи можна розуміти як засоби непрямої торгівлі багатством; не безпосередньо, як при бартері . Гроші є механізмом, який сприяє цьому процесу.

Гроші можуть мати фізичну форму, як у монетах і банкнотах, або можуть існувати як письмовий чи електронний рахунок. Вони можуть мати внутрішню вартість ( товарні гроші ), бути юридично обмінюваними на щось із внутрішньою вартістю ( представницькі гроші ) або мати лише номінальну вартість ( державні гроші ). [1]

Вступ

Винайшли гроші ще до початку писемної історії. [2] [3] Тому, будь-яка історія виникнення грошей здебільшого базується на припущеннях і логічних висновках.

Значні докази свідчать про те, що на стародавніх ринках обмінювалися речима,  тобто була присутня валюта обміну . Це включало худобу та зерно — речі, які були безпосередньо корисними самі по собі. Також обмінювали на більш корисні товари, просто привабливі предмети, наприклад мушлі каурі чи намистини .  Однак такі обміни краще було б описати як бартер, бо звичайний бартер певного товару (особливо, коли товари не є взаємозамінними) технічно не робить цей товар « грошима ». Проте шекель – був як монета, що представляла конкретну вагу ячменю, а отже, і вагу цього мішка ячменю. [4]

Через складність давньої історії (стародавні цивілізації розвивалися різними темпами та не зберігали точні записи або їх записи були знищені), а також через те, що давнє походження економічних систем передує письмовій історії, неможливо простежити справжнє походження винаходу грошей. Крім того, історичні дані [5] підтверджують ідею про те, що гроші мали дві основні форми, розділені на широкі категорії розрахункових грошей (дебетові та кредитні в бухгалтерських книгах) та обмінних грошей (матеріальні засоби обміну, виготовлені з глини, шкіри, папір, бамбук, метал тощо. ).

Оскільки «гроші на рахунку» залежать від здатності фіксувати кількість грошей, лічильник був значним досягненням. Найдавніший з них датується епохою Оріньяк, приблизно 30 000 років тому. [6] [7] 20 000-річна кістка Ішанго, знайдена біля одного з витоків Нілу в Демократичній Республіці Конго, має відповідні позначки на стегновій кістці бабуїна для підрахунку відповідності/чисельності. Щодо терміну бухгалтерський облік у грошовій системі, в Месопотамії [8], були знайдені бухгалтерські записи, які датуються більш ніж 7000 роками назад. Ці документи зі стародавньої Месопотамії демонструють списки витрат, отриманих і проданих товарів, а також історія бухгалтерського обліку свідчить, що грошові кошти передують використанню монет на кілька тисяч років. Девід Гребер припускає, що гроші як розрахункова одиниця були винайдені, коли зобов’язання, яке не піддається кількісному вимірюванню, «я винен тобі один» перетворилося на кількісне поняття «я винен тобі одну одиницю чогось». Згідно з цією точкою зору, гроші спочатку з’явилися як гроші на рахунку і лише пізніше набули форми обмінних грошей. [9] [10]

Стосовно обмінних грошей, використання репрезентативних грошей також історично передує винаходу монет . [2] У стародавніх імперіях Єгипту, Вавилона, Індії та Китаю храми та палаци часто мали товарні склади, у яких використовувалися глиняні жетони [2] та інші матеріали, які підтверджували право доступу до частини товарів, що зберігалися на складах. [11] Немає жодних конкретних доказів того, що такі види токенів використовувалися для торгівлі, скоріш завсе вони були лише для адміністрування та обліку.[2]

Незважаючи на те, що це не найстаріша форма обміну грошей, різні метали (як звичайні, так і дорогоцінні ) також використовувалися як у бартерних системах, та в грошових системах, і історичне використання металів є одним із найяскравіших прикладів того, як бартерні системи породили монетні системи . Використання бронзи римлянами,чітко ілюструє цей перехід. Цю подію добре задокументовано, хоча це не один із найдавніших прикладів. Спочатку використовувалась « aes rude » (необроблена бронза). Це була велика маса невиміряної бронзи, яка використовувалася, ймовірно, у системі обміну — здатність бронзи до бартеру була пов’язана виключно з її використанням у металообробці (її обмінювали з наміром перетворити на інструменти). Наступним історичним кроком стала бронза у злитках, які мали вагу 5 фунтів (щоб зробити бартер легшим і більш чесним), під назвою « aes signatum » (знакова/вимірена бронза), і саме тут виникають дебати між тим, чи це все ще є бартерна або уже грошова система . В кінці-кінців, бачимо явний перехід від використання бронзи в бартері до її використання як грошей (бо менші розміри бронзи,не призначені для використання в інших цілях, окрім монет). Aes grave (важка бронза) (або As ) є початком використання монет у Римі, але не є найдавнішим відомим зразком металевих монет.

Золото і срібло були найпоширенішими формами грошей протягом всієї історії. У багатьох мовах, таких як іспанська, французька, іврит та італійська, слово «срібло» все ще безпосередньо пов’язане зі словом «гроші». Іноді використовували інші метали. Наприклад, Стародавня Спарта карбувала монети із заліза, щоб перешкодити своїм громадянам брати участь у зовнішній торгівлі. [12] На початку 17 століття у Швеції не вистачало дорогоцінних металів, і тому виготовляли « тарілкові гроші »: великі мідні плити 50 см або більше, на яких було нанесено штамп із зазначенням їх вартості.

Золоті монети знову почали карбувати в Європі в 13 столітті. Фрідріху II приписують повторне введення золотих монет під час хрестових походів . У 14 столітті Європа перейшла від використання срібла до золота як валюти. [13] [14] Відень зробив цю зміну в 1328 році. [13]

Монети на металевій основі мали перевагу в тому, що вони зберігали свою цінність у самих монетах – з іншого боку, вони спонукали до маніпуляцій, таких як обрізання монет (видалення частини дорогоцінного металу - крадіжка). Більшою проблемою було одночасне співіснування золотих, срібних і мідних монет у Європі. Обмінні курси між металами змінювалися залежно від попиту та пропозиції. Наприклад, золота гвінейська монета почала зростати проти срібної крони в Англії в 1670-х і 1680-х роках. Отже, срібло експортувалося з Англії в обмін на імпорт золота. Ефект посилювався тим, що азійські трейдери не поділяли європейського підвищення ціни на золото — золото покинуло Азію, а срібло — Європу таких кількостях, що європейські спостерігачі, такі як Ісаак Ньютон, майстер Королівського монетного двору, спостерігали за цим із занепокоєнням.[15]

Стабільність прийшла, коли національні банки гарантували обмін срібних грошей на золото за фіксованим курсом; однак це не далося легко. Банк Англії ризикував національною фінансовою катастрофою в 1730-х роках, коли клієнти вимагали обміняти їхні гроші на золото в момент кризи. Зрештою лондонські купці врятували банк і націю фінансовими гарантіями. 

Іншим кроком в еволюції грошей стала зміна монети як одиниці ваги на одиницю вартості. Можна провести різницю між його товарною вартістю та його видовою вартістю. Різниця в цих значеннях становить сеньйораж . [16] [17]

Теорії грошей

Найбільш ранні ідеї включали « металістську » концепцію Аристотеля та « чарталістську » концепцію Платона, які Йозеф Шумпетер інтегрував у свою власну теорію грошей як форм класифікації. [18] Зокрема, австрійський економіст намагався розвинути каталактичну теорію грошей на основі теорії претензій(теорії прав). [19] Теорія Шумпетера мала кілька тем, але найважливіша з них пов’язана з уявленнями про те, що гроші можна аналізувати з точки зору соціального обліку, і що вони також тісно пов'язані з теорією вартості та ціни. [20]

Існує принаймні дві теорії того, що таке гроші, і вони можуть вплинути на тлумачення історичних та археологічних свідчень ранніх грошових систем. Товарній теорії грошей (гроші обміну) віддають перевагу ті, хто хоче розглядати гроші як природний результат ринкової діяльності. [21] Інші вважають кредитну теорію грошей (рахункових грошей) більш правдоподібною та вважають роль держави ключовою у встановленні грошей. Товарна теорія є більш поширеною, і більша частина цієї статті написана з цієї точки зору. [22] Загалом, різні теорії грошей, розроблені економістами, здебільшого зосереджені на функціях, використанні та управлінні грошима. [18]

Інші теоретики також відзначають, що статус певної форми грошей завжди залежить від статусу, який їй приписують люди та суспільство. [23] Наприклад, золото може розглядатися як цінне в одному суспільстві, але не цінне в іншому, але не цінне в іншому, інший приклад - банкнота є просто аркушем паперу, доки не буде погоджено, що вона має грошову вартість. [23]

Грошова маса

У наш час економісти намагалися класифікувати різні типи грошової маси . Різні показники грошової маси були класифіковані різними центральними банками за допомогою префікса "М". Класифікація маси часто залежить від того, наскільки вузько визначено використання тої чи інщої маси, наприклад, "M" може коливатися від M0 (найвужчий) до M3 (найширший). Класифікація залежить від конкретного правила формулювання, що використовується:

  • M0М0 : у деяких країнах, наприклад у Великій Британії, M0 включає банківські резерви, тому M0 називають грошовою базою або вузькими грошима. [24]
  • MB : називається грошовою базою або загальною валютою. Це основа, з якої створюються інші форми грошей (наприклад, чекові депозити, перераховані нижче), і традиційно є найбільш ліквідним показником маси грошей. [25]
  • M1 : банківські резерви не включені в M1.
  • M2 : представляє M1 і "близькі замінники" для M1. [26] М2 є ширшою класифікацією грошей, ніж М1. М2 є ключовим економічним індикатором, який використовується для прогнозування інфляції. [27]
  • M3 : M2 плюс великі та довгострокові депозити. З 2006 року M3 більше не публікується центральним банком США. [28] Проте все ще існують оцінки, зроблені різними приватними установами.
  • MZM : Гроші з нульовим терміном погашення. Він вимірює пропозицію фінансових активів, які можна викупити за номіналом на вимогу. Швидкість MZM історично є відносно точним провісником інфляції . [29] [30] [31]

Технології

Проба

Проба – аналіз хімічного складу металів. Відкриття пробного каменю  для проби допомогло популяризації товарних грошей і карбування монет на основі металу.  Будь-який м'який метал, наприклад золото, можна перевірити на чистоту на пробному камені. В результаті використання золота в якості товарних грошей поширилося з Малої Азії, де воно вперше отримало широке застосування. 

Пробний камінь дозволяє оцінити кількість золота в пробі сплаву . У свою чергу це дозволяє оцінити чистоту сплаву. Це дозволяє створювати монети з рівномірною кількістю золота. Монети, як правило, карбувалися урядом, а потім штампували емблемою, яка гарантувала вагу та вартість металу. Однак, як і внутрішня вартість, монети мали номінал . Іноді уряди зменшують кількість дорогоцінного металу в монеті (зменшуючи внутрішню вартість) і заявляють про ту саму номінальну вартість, ця практика відома як девальвація

Передісторія: попередники грошей та їх виникнення

Безгрошовий обмін

Дарування та борги

Немає жодних свідчень, історичних чи сучасних, про суспільство, в якому бартер є основним способом обміну;  [32] натомість немонетарні суспільства діяли в основному за принципами економіки дарування та боргу . [33] [34] [35] Коли бартер все-таки відбувся, він, як правило, був між абсолютно незнайомими людьми або потенційними ворогами. [36]

Бартер

З бартером особа, що володіє будь-яким надлишком вартості, наприклад, мірою зерна або кількістю худоби, може безпосередньо обміняти її на щось, що, як вважається, має подібну або більшу цінність або корисність, наприклад, глиняний горщик або інструмент, однак здатність здійснювати бартерні операції обмежена тим, що це залежить від збігу бажань . Наприклад, фермер повинен знайти когось, хто не тільки хоче зерно, яке він виробляв, але й міг би запропонувати щось натомість, що хоче фермер.

Гіпотеза бартеру як походження грошей

У книзі «Політика » 1:9 [37] ( прибл. 350 до н.е. ) грецький філософ Аристотель розмірковував про природу грошей. Він вважав, що кожен об'єкт має два застосування: початкове призначення, для якого був спроектований об'єкт, і як предмет для продажу або бартеру. [38] Присвоєння грошової вартості іншому незначному об'єкту, такому як монета або вексель, виникає в міру того, як люди набули психологічної здатності довіряти один одному і зовнішньому авторитету в рамках бартерного обміну. [39] [40] Пошук людей, з якими можна обмінюватися, займає багато часу; Австрійський економіст Карл Менгер висунув гіпотезу, що ця причина є рушійною силою у створенні грошових систем – людей, які шукають спосіб припинити витрачати свій час на пошуки того, з ким можна обмінятися. [41]

У своїй книзі « Борг: перші 5000 років » антрополог Девід Гребер виступає проти припущення, що гроші були винайдені для заміни бартеру . [42] Проблема цієї версії історії, припускає він, полягає у відсутності будь-яких підтверджуючих доказів. Його дослідження показують, що економіка подарунків була поширеною, принаймні на початку перших аграрних суспільств, коли люди використовували складні кредитні системи. Гребер пропонує, щоб гроші як розрахункова одиниця були винайдені в той момент, коли незрівнянне зобов'язання «я зобов'язаний тобі одному» трансформувалося в кількісне поняття «я винен тобі одну одиницю чого-небудь». У цьому уявленні гроші виникли спочатку як кредит і лише пізніше набули функцій засобу обміну і сховища вартості. [9] [10] Критика Гребера частково спирається на те, що зробив А. Мітчелл Іннес у своїй статті 1913 року «Що таке гроші?». Іннес спростовує бартерну теорію грошей, досліджуючи історичні докази і показуючи, що ранні монети ніколи не мали послідовної вартості і не мали більш-менш послідовного вмісту металу. Тому він приходить до висновку, що продаж - це не обмін товару на якийсь універсальний товар, а обмін на кредит. Він стверджує, що "тільки кредит і кредит - це гроші". [43] Антрополог Керолайн Хамфрі вивчає наявні етнографічні дані і робить висновок, що "Жоден приклад бартерної економіки, чистої і простої, ніколи не був описаний, не кажучи вже про виникнення з неї грошей; вся наявна етнографія говорить про те, що такого ніколи не було». [32]

Економісти Роберт П. Мерфі та Джордж Селгін відповіли Греберу, сказавши, що гіпотеза бартеру відповідає економічним принципам, а бартерна система була б надто короткою, щоб залишити постійний запис. [44] [45] Джон Олександр Сміт з Белла-Каледонія сказав, що в цьому обміні Гребер діє як вчений, намагаючись фальсифікувати гіпотези бартеру, тоді як Селгін займає теологічну позицію, сприймаючи гіпотезу як істину, відкриту від авторитету . [46]

Подарункова економіка

В економіці подарунків цінні товари та послуги регулярно надаються без будь-якої явної згоди на негайні або майбутні винагороди (тобто немає офіційної quid pro quo ). [47] В ідеалі одночасне або повторюване дарування служить для поширення та перерозподілу цінностей у громаді.

Існують різні соціальні теорії, що стосуються економіки подарунків. Деякі вважають подарунки формою взаємного альтруїзму,де відносини створюються за допомогою цього типу обміну.[48] Інше тлумачення полягає в тому, що неявний борг "Я винен вам" [49] та соціальний статус присуджуються в обмін на "подарунки". Розглянемо, наприклад, обмін їжею в деяких суспільствах мисливців-збирачів, де обмін їжею є запобіжником від невдачі щоденного добування будь-якої особи. Цей звичай може відображати альтруїзм, він може бути формою неформального страхування, а може приносити з собою соціальний статус або інші вигоди.

Поява грошей

Антропологи відзначають багато випадків, коли «примітивні» суспільства використовували те, що для нас виглядає дуже схоже на гроші, але в некомерційних цілях, дійсно, комерційне використання могло бути заборонено:

Найчастіше такі валюти взагалі ніколи не використовуються для того, щоб нічого купувати і продавати. Замість цього вони використовуються для створення, підтримки та іншої реорганізації відносин між людьми: для організації шлюбів, встановлення батьківства дітей, боротьби з чварами, втішання скорботних на похоронах, пошуку прощення у випадку злочинів, ведення переговорів про договори, придбання послідовників - майже все, що завгодно, крім торгівлі ямсами, лопатами, свинями або ювелірними виробами.[50]

Це говорить про те, що основна ідея грошей, можливо, давно передувала її застосуванню в комерційній торгівлі.

Після приручення великої рогатої худоби і початку вирощування сільськогосподарських культур в 9000-6000 роках до нашої ери в якості грошей стали використовувати тваринницьку і рослинну продукцію. [51] Однак саме в природі сільськогосподарського виробництва речі потребують часу, щоб досягти успіху. Фермеру може знадобитися купити речі, за які він не зможе оплатити відразу. Таким чином була введена ідея боргу і кредиту, і виникла необхідність її обліку і відстеження.

Створення перших міст у Месопотамії (бл. 3000 р. до н. е.) забезпечило інфраструктуру для наступної найпростішої форми грошей рахунку — кредиту, забезпеченого активами, або представницьких грошей . Селяни здавали своє зерно в храм, де записувалося родовище на глиняних табличках, і давали фермеру розписку у вигляді глиняного жетона, який вони потім могли використовувати для сплати зборів або інших боргів перед храмом. [2] Оскільки основна частина покладів у храмі складалася з основного основного продукту , ячменю, фіксована кількість ячменю стала використовуватися як розрахункова одиниця.[52]

Думка Аристотеля про створення грошей обміну як нової речі в суспільстві така:

Коли жителі однієї країни ставали більш залежними від жителів іншої, і вони ввозили те, що їм було потрібно, і вивозили те, що у них було занадто багато, гроші обов'язково надходили в ужиток.[53]

Торгівля з іноземцями вимагала форми грошей, яка не була прив'язана до місцевого храму або господарства, грошей, які несли з собою свою вартість. Товар, який би виступав посередником на біржах, які не могли бути врегульовані прямим бартером, був рішенням. Який товар буде використовуватися, було питанням угоди між двома сторонами, але в міру розширення торгових зв'язків і збільшення кількості залучених сторін кількість прийнятних довірених осіб зменшувалася б. Зрештою, в кожній торговій зоні сходилися один або два товари, найпоширенішими з яких були золото і срібло.

Цей процес був незалежним від місцевої грошової системи, тому в деяких випадках суспільства могли використовувати гроші обміну до розробки місцевих грошей рахунку. У суспільствах, де зовнішня торгівля була рідкістю, гроші обміну могли з'явитися набагато пізніше, ніж гроші рахунку.

У ранній Месопотамії мідь деякий час використовувалася в торгівлі, але незабаром була витіснена сріблом. Храм (який фінансував і контролював більшу частину зовнішньої торгівлі) встановлював валютні курси між ячменем і сріблом та іншими важливими товарами, що дозволяло здійснювати оплату за допомогою будь-якого з них. Це також дало можливість широкого використання бухгалтерського обліку в управлінні всім господарством, що призвело до розвитку писемності і, таким чином, початку історії. [54]

Бронзовий вік: товарні гроші, кредит і борг

Багато культур по всьому світу розвинули використання товарних грошей, тобто предметів, які мають цінність самі по собі, а також цінність при їх використанні в якості грошей. [55] Стародавній Китай, Африка та Індія використовували коров'ячі мушлі. .

Месопотамська цивілізація розвинула масштабну економіку, засновану на товарних грошах. Шекель був одиницею ваги і валюти, вперше зафіксованої близько 3000 р. до н.е., що було номінально еквівалентно питомій вазі ячменю, який був існуючою і паралельною формою валюти. [4] [56] Вавилоняни та їхні сусідні міста-держави пізніше розробили найдавнішу систему економіки, як ми думаємо про неї сьогодні, з точки зору правил про борг, [49] юридичних договорів та правових кодексів, що стосуються ділової практики та приватної власності. Гроші з'явилися тоді, коли зростаюча складність операцій робила їх корисними\. [57]

Кодекс Хаммурапі, найкраще збережений кодекс стародавнього права, був створений близько 1760 року до нашої ери ( середня хронологія ) в стародавньому Вавилоні . Він був введений в дію шостим вавилонським царем Хаммурапі . Більш ранні збірники законів включають кодекс Ур-Намму, царя Ура (бл. 2050 р. до н.е.), Кодекс Ешнунни (бл. 1930 р до н.е.) і кодекс Ліпіт-Іштара з Ісіна (бл. 1870 р до н.е.). [5] Ці кодекси законів формалізували роль грошей у громадянському суспільстві. Вони встановлювали суми відсотків за борг, штрафи за «проступки», а також компенсацію грошима за різні порушення формалізованого законодавства.

З давніх-давен передбачалося, що метали, де вони є, надавалися перевага для використання в якості протогрошових перед такими товарами, як велика рогата худоба, коров'ячі раковини або сіль, тому що метали відразу довговічні, переносні і легко діляться. [58] Використання золота як протогрошів простежується до четвертого тисячоліття до нашої ери, коли єгиптяни використовували золоті злитки встановленої ваги як засіб обміну, як це було зроблено раніше в Месопотамії зі срібними злитками. 

Гроші династії Чжоу, бл. 650–400 до н.е.

Перша згадка в Біблії про використання грошей міститься в Книзі Буття [59] з посиланням на критерії обрізання купленого раба. Пізніше печера Махпела була придбана (зі сріблом [60] [61] ) Авраамом через деякий час після 1985 року до нашої ери, хоча вчені вважають, що книга була відредагована в 6-му або 5-му століттях до нашої ери. [62] [63] [64] [65]

Список літератури

  1. What is Money?. 
  2. а б в г д Denise Schmandt-Besserat, Tokens: their Significance for the Origin of Counting and Writing
  3. Keynes, J.M. (1930). A Treatise on Money. Volume I, p. 13
  4. а б Kramer, History Begins at Sumer, pp. 52–55.
  5. а б Charles F. Horne (1915). The Code of Hammurabi : Introduction. Yale University. Архів оригіналу за 8 September 2007. Процитовано 14 вересня 2007.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «yale2» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Graham Flegg, Numbers: their history and meaning, Courier Dover Publications, 2002 ISBN 978-0-486-42165-0, pp. 41–42.
  7. Beckmann, Petr (1971). A History of π (PI). Boulder, Colorado: The Golem Press. с. 8. ISBN 978-0-911762-12-9. 
  8. Friedlob, G. Thomas & Plewa, Franklin James, Understanding balance sheets, John Wiley & Sons, NYC, 1996, ISBN 0-471-13075-3, p. 1
  9. а б Graeber, David (2011). Debt: The First 5,000 Years. ISBN 978-1-933633-86-2.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «ReferenceA» визначена кілька разів з різним вмістом
  10. а б Graeber, David (26 серпня 2011). What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «nakedcapitalism.com» визначена кілька разів з різним вмістом
  11. Robert A. Mundell, The Birth of Coinage, Discussion Paper #:0102-08, Department of Economics, Columbia University, February 2002.
  12. HSC Online - Spartan society to the Battle of Leuctra 371 BC. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 21 серпня 2013. 
  13. а б M M Postan, E Miller (1896). The Cambridge Economic History of Europe: Trade and industry in the Middle Ages. Cambridge University Press, 28 August 1987. ISBN 0521087090. 
  14. William Arthur Shaw (1987). The History of Currency, 1252–1896. Library of Alexandria, 1967. ISBN 1465518878. 
  15. Sir Isaac Newton's state of the gold and silver coin (25 September 1717). Pierre Marteau. 
  16. Merriam-Webster dictionary, Seigniorage
  17. What is Seigniorage?, NPR
  18. а б Moseley, F (2004). Marx's Theory of Money: Modern Appraisals. New York: Palgrave Macmillan. с. 65. ISBN 9781403936417. 
  19. von Mises, Ludwig (2013). The Theory of Money and Credit. New York: Skyhorse Publishing. с. 472. ISBN 9781620871614. 
  20. Swedberg, Richard (2007). Joseph A. Schumpeter: His Life and Work. Malden, MA: Polity Press. с. 1902. ISBN 9780745668703. 
  21. Tymoigne, Éric & Wray, L. Randall (2005), Money: An Alternative Story, p. 2
  22. Wray, L. Randall (2012), Introduction to an Alternative History of Money, p. 3
  23. а б Coeckelbergh, Mark (2015). Money Machines: Electronic Financial Technologies, Distancing, and Responsibility in Global Finance. Burlington, VT: Ashgate Publishing, Ltd. с. 98. ISBN 9781472445087. 
  24. M0 (monetary base). Moneyterms.co.uk.
  25. M0. Investopedia. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 20 липня 2008. 
  26. M2. Investopedia. Процитовано 20 липня 2008. 
  27. M2 Definition. InvestorWords.com. Архів оригіналу за 13 липня 2008. Процитовано 20 липня 2008. 
  28. "Discontinuance of M3", Federal Reserve, 10 November 2005, revised 9 March 2006.
  29. Aziz, John (10 березня 2013). Is Inflation Always And Everywhere a Monetary Phenomenon?. Azizonomics. Процитовано 2 April 2013. 
  30. Thayer, Gary (16 січня 2013). Investors should assume that inflation will exceed the Fed's target. Macro Strategy. Wells Fargo Advisors. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 April 2013. 
  31. Carlson, John B.; Benjamin D. Keen (1996). MZM: A monetary aggregate for the 1990s?. Economic Review (Federal Reserve Bank of Cleveland) 32 (2): 15–23. Архів оригіналу за 4 September 2012. Процитовано 2 April 2013. 
  32. а б Humphrey, Caroline. 1985. "Barter and Economic Disintegration". Man, New Series 20 (1): 48–72.
  33. Mauss, Marcel. The Gift: The Form and Reason for Exchange in Archaic Societies. pp. 36–37.
  34. What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber. Naked Capitalism. 26 серпня 2011. 
  35. David Graeber: Debt: The First 5000 Years, Melville 2011. Cf. review
  36. David Graeber (2001). Toward an anthropological theory of value: the false coin of our own dreams. Palgrave Macmillan. с. 153–154. ISBN 978-0-312-24045-5. Процитовано 10 лютого 2011. 
  37. S Meikle "Aristotle on Money" Phronesis Vol. 39, No. 1 (1994), pp. 26–44 Retrieved 2012-06-05
  38. Aristotle Politics Translated by Benjamin Jowett MIT University
  39. N. K. Lewis (2001). Gold: The Once and Future Money. John Wiley & Sons, 4 May 2007. ISBN 0470047666. Процитовано 4 червня 2012. 
  40. D Kinley (2001). Money: A Study of the Theory of the Medium of Exchange. Simon Publications LLC, 1 September 2003. ISBN 193251211X. Процитовано 4 червня 2012. 
  41. kanopiadmin (29 вересня 2003). The Origin of Money and Its Value. Mises Institute (англ.). Процитовано 17 лютого 2020. 
  42. Strauss, Ilana E. (26 лютого 2016). The Myth of the Barter Economy. The Atlantic (амер.). Процитовано 17 лютого 2020. 
  43. Innes, A. Mitchell 1913. "What is Money?". The Banking Law Journal (May): 377–408. Reprinted in L. Randall Wray (Ed.) 2004 "Credit and State Theories of Money"
  44. kanopiadmin (30 серпня 2011). Have Anthropologists Overturned Menger?. Mises Institute (англ.). Процитовано 12 лютого 2020. 
  45. The Myth of the Myth of Barter. Cato Institute (англ.). 15 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2020. 
  46. The Myth of the Myth of the Myth of Barter and the Return of the Armchair Ethnologists. Bella Caledonia (en-GB). 8 червня 2016. Процитовано 12 лютого 2020. 
  47. Cheal, David J (1988). 1. The Gift Economy. New York: Routledge. с. 1–19. ISBN 0-415-00641-4. 
  48. Hill, Mark Andrew (2012). The Benefit of the Gift: Social Organization and Expanding Networks of Interaction in the Western Great Lakes Archaic. Ann Arbor: International Monographs in Prehistory. с. 4. ISBN 9781879621442. 
  49. а б What is Debt? – An Interview with Economic Anthropologist David Graeber. Naked Capitalism. 26 серпня 2011.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «GraeberInterview» визначена кілька разів з різним вмістом
  50. Graeber, David (2011). Debt: The First 5,000 Years. ISBN 978-1-933633-86-2.  Chapter 6
  51. Roy Davies & Glyn Davies (3 June 2012). A Comparative Chronology of Money. 
  52. Tymoigne, Éric & Wray, L. Randall (2005), Money: An Alternative Story
  53. Aristotle. Politics I.IX. 
  54. Michael Hudson, Cornelia Wunsch (Eds.) 2004, Creating Economic Order: Record-keeping, Standardization, and the Development of Accounting in the Ancient Near East
  55. O'Sullivan, Arthur; Steven M. Sheffrin (2003). Economics: Principles in action. Upper Saddle River, New Jersey 07458: Prentice Hall. с. 246. ISBN 0-13-063085-3. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 27 жовтня 2020. 
  56. Cripps, Eric L., "The Structure of Prices in the Neo-Sumerian Economy (I): Barley:Silver Price Ratios", 2007
  57. Sheila C. Dow (2005), "Axioms and Babylonian thought: a reply", Journal of Post Keynesian Economics 27 (3), pp. 385–391.
  58. I I Rubin, A History of Economic Thought, translated Donald Filtzer, Ink Links, 1979 (original Moscow, 1929)
  59. Genesis 17:13
  60. secondary – Jean Andreau (Director of Studies at the École pratique des hautes études, Paris) (1999). Banking and Business in the Roman World. Cambridge University Press, 14 October 1999. ISBN 9780521389327. 
  61. secondary – Encyclopædia Britannica & French Dictionary (HarperCollins Publishers Limited 6 July 2010). Retrieved 2012-06-04
  62. F W Madden, F W Fairholt – History of Jewish coinage, and of money in the Old and New Testament B. Quaritch, 1864 Retrieved 2012-05-04
  63. J Free, H F Vos Archaeology and Bible History Zondervan, 15 September 1992, ISBN 0310479614 – Retrieved 2012-06-04
  64. F N Magill, C J Moose Dictionary of World Biography: The Ancient World Taylor & Francis, 23 January 2003 ISBN 1579580408 Retrieved 2012-06-04
  65. I M Wise – History of the Israelitish nation: from Abraham to the present time J. Munsell, 1854 Retrieved 2012-06-04