Інсульт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 223: Рядок 223:
* підвищити обізнаність населення щодо профілактики інсультів;
* підвищити обізнаність населення щодо профілактики інсультів;
* забезпечити кращий догляд і підтримку тих, хто вижив після перенесеного інсульту.
* забезпечити кращий догляд і підтримку тих, хто вижив після перенесеного інсульту.

== Реабілітація ==
[[Медична реабілітація|Реабілітація]] після ішемічного інсульту має на меті допомогти постраждалим відновити втрачені здібності та досягти оптимального фізичного, когнітивного, емоційного, соціального та професійного потенціалу. Реабілітація — це мультидисциплінарний захід, який включає різноманітні методи лікування та втручання.<ref name=":4">{{Cite news|title=Stroke Rehabilitation:|url=http://journals.lww.com/00132979-201702000-00017|work=CONTINUUM: Lifelong Learning in Neurology|date=2017-02|accessdate=2023-06-08|issn=1080-2371|doi=10.1212/CON.0000000000000423|pages=238–253|volume=23|issue=1|language=en|first=Samir R.|last=Belagaje}}</ref><ref name=":5">{{Cite news|title=РЕАБІЛІТАЦІЯ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТІВ|url=https://archive.interconf.center/index.php/2709-4685/article/view/3611|work=Scientific Collection «InterConf+»|date=2022-01-20|accessdate=2023-06-08|issn=2709-4685|doi=10.51582/interconf.19-20.01.2022.066|pages=593–611|issue=18(95)|language=en|first=Оксана|last=Янушпольська}}</ref> (''Див. також'' [[Нейрореабілітація]], [[Нейропластичність]]<ref name=":9">{{Cite news|title=Brain Plasticity and Rehabilitation in Stroke Patients|url=https://www.jstage.jst.go.jp/article/jnms/82/1/82_4/_article|work=Journal of Nippon Medical School|date=2015|accessdate=2023-06-08|doi=10.1272/jnms.82.4|pages=4–13|volume=82|issue=1|first=Yukihiro|last=Hara}}</ref><ref name=":10">{{Cite news|title=Enhancing Brain Plasticity to Promote Stroke Recovery|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fneur.2020.554089|work=Frontiers in Neurology|date=2020|accessdate=2023-06-08|issn=1664-2295|pmc=PMC7661553|pmid=33192987|doi=10.3389/fneur.2020.554089|volume=11|first=Fan|last=Su|first2=Wendong|last2=Xu}}</ref><ref name=":11">{{Cite news|title=The Implications of Microglial Regulation in Neuroplasticity-Dependent Stroke Recovery|url=https://www.mdpi.com/2218-273X/13/3/571|work=Biomolecules|date=2023-03|accessdate=2023-06-08|issn=2218-273X|pmc=PMC10046452|pmid=36979506|doi=10.3390/biom13030571|pages=571|volume=13|issue=3|language=en|first=Chenye|last=Qiao|first2=Zongjian|last2=Liu|first3=Shuyan|last3=Qie}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Самовідновлення моку
|last=[[Норман Дойдж]]
|pages=416
|language=укр
|isbn=978-617-7866-03-8
}}</ref>)

Реабілітація після ішемічного інсульту – це багатовимірний процес, спрямований на надання допомоги постраждалим у відновленні втрачених функцій і найкращому розвитку фізичного, когнітивного, емоційного, соціального та професійного потенціалу.<ref name=":4" /><ref name=":5" />

Дослідження 2023 року показує, що пацієнти та клініцисти в реабілітаційних установах сприймають різні [[Мотивація|мотиваційні]] фактори як найважливіші, що означає необхідність для клініцистів враховувати індивідуальні переваги [[Пацієнт|пацієнтів]] для оптимізації результатів реабілітації.<ref>{{Cite news|title=A multicenter explanatory survey of patients’ and clinicians’ perceptions of motivational factors in rehabilitation|url=https://www.nature.com/articles/s43856-023-00308-7|work=Nature Communications Medicine|date=2023-06-06|accessdate=2023-06-08|issn=2730-664X|doi=10.1038/s43856-023-00308-7|pages=1–9|volume=3|issue=1|language=en|first=Kazuaki|last=Oyake|first2=Katsuya|last2=Yamauchi|first3=Seigo|last3=Inoue|first4=Keita|last4=Sue|first5=Hironobu|last5=Ota|first6=Junichi|last6=Ikuta|first7=Toshiki|last7=Ema|first8=Tomohiko|last8=Ochiai|first9=Makoto|last9=Hasui}}</ref>

=== Моделі реабілітаційного догляду після інсульту ===
Системи [[Охорона здоров'я|охорони здоров'я]] різних країн пропонують різні моделі процесу реабілітації після інсульту:

* '''Стаціонарна реабілітація''': Забезпечує інтенсивну терапію в спеціалізованій реабілітаційній лікарні або відділенні.<ref>{{Cite news|title=Stroke rehabilitation|url=https://doi.org/10.1016/s0140-6736(11)60325-5|work=The Lancet|date=2011-05|accessdate=2023-06-08|issn=0140-6736|doi=10.1016/s0140-6736(11)60325-5|pages=1693–1702|volume=377|issue=9778|first=Peter|last=Langhorne|first2=Julie|last2=Bernhardt|first3=Gert|last3=Kwakkel}}</ref>
* '''Амбулаторна реабілітація''': дозволяє пацієнтам жити вдома під час лікування в амбулаторних центрах.<ref>{{Cite news|title=Therapy-based rehabilitation services for stroke patients at home|url=http://doi.wiley.com/10.1002/14651858.CD002925|work=Cochrane Database of Systematic Reviews|date=2003-01-20|accessdate=2023-06-08|pmc=PMC6464951|pmid=12535444|doi=10.1002/14651858.CD002925|volume=2010|issue=1|language=en|last=Outpatient Service Trialists|editor-last=Cochrane Stroke Group}}</ref>
* '''Домашня реабілітація''': передбачає отримання терапії вдома завдяки відвідуванням реабілітолога чи телереабілітації.<ref>{{Cite news|title=Disablement following stroke|url=http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/096382899297684|work=Disability and Rehabilitation|date=1999-01|accessdate=2023-06-08|issn=0963-8288|doi=10.1080/096382899297684|pages=258–268|volume=21|issue=5-6|language=en|first=Nancy|last=E. Mayo,|first2=Sharon|last2=Wood-Dauphinee,|first3=Sara|last3=Ahmed,|first4=Gordon,|last4=Carron|first5=Johanne|last5=Higgins,|first6=Sara|last6=Mcewen,|first7=Nancy|last7=Salbach}}</ref><ref name=":2">{{Cite news|title=Factors influencing the delivery of telerehabilitation for stroke: A systematic review|url=https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0265828|work=PLOS ONE|date=11 трав. 2022 р.|accessdate=2023-06-08|issn=1932-6203|pmc=PMC9094559|pmid=35544471|doi=10.1371/journal.pone.0265828|pages=e0265828|volume=17|issue=5|language=en|first=Aoife|last=Stephenson|first2=Sarah|last2=Howes|first3=Paul J.|last3=Murphy|first4=Judith E.|last4=Deutsch|first5=Maria|last5=Stokes|first6=Katy|last6=Pedlow|first7=Suzanne M.|last7=McDonough}}</ref>
* '''Реабілітація в громаді''': забезпечує терапію через громадські та суспільні програми, зосереджуючись на переході до повсякденного життя.<ref>{{Cite news|title=Evidence-Based Community Stroke Rehabilitation|url=https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/STROKEAHA.111.639914|work=Stroke|date=2013-01|accessdate=2023-06-08|issn=0039-2499|doi=10.1161/STROKEAHA.111.639914|pages=293–297|volume=44|issue=1|language=en|first=Marion F.|last=Walker|first2=Katharina S.|last2=Sunnerhagen|first3=Rebecca J.|last3=Fisher}}</ref><ref>{{Cite news|title=Community-based Rehabilitation Training after stroke: protocol of a pilot randomised controlled trial (ReTrain)|url=https://bmjopen.bmj.com/content/6/10/e012375|work=BMJ Open|date=2016-10-01|accessdate=2023-06-08|issn=2044-6055|pmc=PMC5073546|pmid=27697876|doi=10.1136/bmjopen-2016-012375|pages=e012375|volume=6|issue=10|language=en|first=Sarah G.|last=Dean|first2=Leon|last2=Poltawski|first3=Anne|last3=Forster|first4=Rod S.|last4=Taylor|first5=Anne|last5=Spencer|first6=Martin|last6=James|first7=Rhoda|last7=Allison|first8=Shirley|last8=Stevens|first9=Meriel|last9=Norris}}</ref><ref>{{Cite news|title=The Effects of Occupation-Based Community Rehabilitation for Improving Activities of Daily Living and Health-Related Quality of Life of People with Disabilities after Stroke Living at Home: A Single Subject Design|url=https://www.hindawi.com/journals/oti/2022/6657620/|work=Occupational Therapy International|date=2022-03-29|accessdate=2023-06-08|issn=0966-7903|pmc=PMC8983260|pmid=35418814|doi=10.1155/2022/6657620|pages=e6657620|volume=2022|language=en|first=KwangTae|last=Moon|first2=WanHo|last2=Jang|first3=Hae Yean|last3=Park|first4=MinYe|last4=Jung|first5=JongBae|last5=Kim}}</ref><ref>{{Cite news|title=Occupational therapy for stroke patients after hospital discharge — a randomized controlled trial|url=http://journals.sagepub.com/doi/10.1177/026921559500900403|work=Clinical Rehabilitation|date=1995-11|accessdate=2023-06-08|issn=0269-2155|doi=10.1177/026921559500900403|pages=291–296|volume=9|issue=4|language=en|first=Susan|last=Corr|first2=Antony|last2=Bayer}}</ref>

Успішна реабілітація після інсульту залежить від раннього початку, інтенсивності терапії та активної участі пацієнта та сім’ї. Вибране поєднання терапії та технологій залежатиме від тяжкості інсульту, ураженої частини мозку, загального стану здоров’я пацієнта та мотиваційного аспекту цілей його реабілітації.

=== Традиційні методи відновлення ===
Традиційні методи відновлення базуються на здатності нервової системи до реорганізації та утворення нових зв'язків — [[Нейропластичність|нейропластичності]]<ref name=":9" /> — що може сприяти компенсації дефіцитів за рахунок реорганізації здорової нервової тканини, яка бере на себе функцію уражених ділянок, що були відповідальні за функціональні схеми, які відтворюються під час реабілітації. Посилення нейроплатичності тими чи іншими методами може сприяти пришвидшенню реабілітації після інсульту.<ref name=":10" /><ref name=":11" /><ref name=":12">{{Cite news|title=Psychedelics for Brain Injury: A Mini-Review|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fneur.2021.685085|work=Frontiers in Neurology|date=2021|accessdate=2023-06-15|issn=1664-2295|pmc=PMC8357986|pmid=34393973|doi=10.3389/fneur.2021.685085|volume=12|first=Shariq Mansoor|last=Khan|first2=Gregory T.|last2=Carter|first3=Sunil K.|last3=Aggarwal|first4=Julie|last4=Holland}}</ref>

* '''[[Фізична терапія]]''': допомагає покращити рухливість, координацію та рівновагу, зосереджуючись на [[Фізичні вправи|вправах]] для розвитку сили та ходи, і відновлення порушених функціональних схем. До фізичної терапії також можна віднести терапію рухами, викликаними обмеженнями, що заохочує використання ураженої кінцівки шляхом утримання неураженої кінцівки, таким чином сприяючи відновленню функції. І дзеркальна терапію, що передбачає використання дзеркала для створення ілюзії відбиття ураженої кінцівки для покращення контролю над рухом.<ref>{{Cite news|title=Effect of innovative vs. usual care physical therapy in subacute rehabilitation after stroke. A multicenter randomized controlled trial|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fresc.2022.987601|work=Frontiers in Rehabilitation Sciences|date=2022|accessdate=2023-06-08|issn=2673-6861|pmc=PMC9673903|pmid=36407967|doi=10.3389/fresc.2022.987601|volume=3|first=Marianne|last=Sivertsen|first2=Ellen Christin|last2=Arntzen|first3=Karl Bjørnar|last3=Alstadhaug|first4=Britt|last4=Normann}}</ref><ref>{{Cite news|title=A review of stroke rehabilitation and physiotherapy.|url=https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/01.STR.21.7.1081|work=Stroke|date=1990-07|accessdate=2023-06-08|issn=0039-2499|doi=10.1161/01.STR.21.7.1081|pages=1081–1085|volume=21|issue=7|language=en|first=E|last=Ernst}}</ref> Ефективність фізичної терапії може бути посилена методами [[Фізіотерапія|фізіотерапії]] (зокрема, нейромодуляцією<ref name=":6">{{Cite news|title=Transcranial Magnetic Stimulation versus Transcranial Direct Current Stimulation as neuromodulatory techniques in stroke rehabilitation|url=https://doi.org/10.1145/3284179.3284251|publisher=Association for Computing Machinery|work=Proceedings of the Sixth International Conference on Technological Ecosystems for Enhancing Multiculturality|date=2018-10-24|accessdate=2023-06-08|isbn=978-1-4503-6518-5|doi=10.1145/3284179.3284251|pages=422–427|first=María Antonia Fuentes|last=Calderón|first2=Laura Olmedo|last2=Jiménez|first3=María José Sanchez|last3=Ledesma}}</ref><ref name=":7">{{Cite news|title=Repetitive transcranial magnetic stimulation and transcranial direct current stimulation in motor rehabilitation after stroke: An update|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877065715000846|work=Annals of Physical and Rehabilitation Medicine|date=2015-09-01|accessdate=2023-06-08|issn=1877-0657|doi=10.1016/j.rehab.2015.05.006|pages=220–224|volume=58|issue=4|language=en|first=W.|last=Klomjai|first2=A.|last2=Lackmy-Vallée|first3=N.|last3=Roche|first4=P.|last4=Pradat-Diehl|first5=V.|last5=Marchand-Pauvert|first6=R.|last6=Katz}}</ref><ref name=":8">{{Cite news|title=Effects of Transcranial Direct Current Stimulation Followed by Treadmill Training on Dual-Task Walking and Cortical Activity in Chronic Stroke: A Double-Blinded Randomized Controlled Trial|url=https://medicaljournalssweden.se/jrm/article/view/5258|work=Journal of Rehabilitation Medicine|date=2023-03-21|accessdate=2023-06-08|issn=1651-2081|pmc=PMC10065121|pmid=36943024|doi=10.2340/jrm.v55.5258|pages=jrm00379–jrm00379|volume=55|language=en|first=Pei-Ling|last=Wong|first2=Yea-Ru|last2=Yang|first3=Shih-Fong|last3=Huang|first4=Ray-Yau|last4=Wang}}</ref>, див. нижче) та, ймовірно, деякими пацієнт-орієнтованими практиками [[Альтернативна медицина|альтернативної медицини]]<ref>{{Cite news|title=Complementary and alternative interventions for stroke recovery – a narrative overview of the published evidence|url=https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/jcim-2020-0062/html|work=Journal of Complementary and Integrative Medicine|date=2021-09-01|accessdate=2023-06-08|issn=1553-3840|doi=10.1515/jcim-2020-0062|pages=553–559|volume=18|issue=3|language=en|first=Narayanaswamy|last=Venketasubramanian}}</ref><ref>{{Cite news|title=Use of Complementary and Alternative Medicine and Adherence to Medication Therapy Among Stroke Patients: A Meta-analysis and Systematic Review|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fphar.2022.870641|work=Frontiers in Pharmacology|date=2022|accessdate=2023-06-08|issn=1663-9812|pmc=PMC9204087|pmid=35721127|doi=10.3389/fphar.2022.870641|volume=13|first=Sareneya Dashni|last=Rajahthurai|first2=Muhammad Junaid|last2=Farrukh|first3=Mohd|last3=Makmor-Bakry|first4=Hui Jan|last4=Tan|first5=Omotayo|last5=Fatokun|first6=Shamin|last6=Mohd Saffian|first7=Diana Laila|last7=Ramatillah}}</ref>, зокрема, такими як [[акупунктура]]<ref>{{Cite news|title=Acupuncture in the treatment of stroke: Invitation to the discussion|url=https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/138|work=Psychosomatic Medicine and General Practice|date=2018-09-24|accessdate=2023-06-08|issn=2519-8572|doi=10.26766/pmgp.v3i3.138|pages=e0303138–e0303138|volume=3|issue=3|language=en|first=Olena|last=Khaustova}}</ref>, [[йога]]<ref>{{Cite news|title=Yoga for stroke rehabilitation|url=http://doi.wiley.com/10.1002/14651858.CD011483.pub2|work=Cochrane Database of Systematic Reviews|date=2017-12-08|accessdate=2023-06-08|pmc=PMC6486003|pmid=29220541|doi=10.1002/14651858.CD011483.pub2|volume=2017|issue=12|language=en|first=Maggie|last=Lawrence|first2=Francisco T|last2=Celestino Junior|first3=Hemilianna HS|last3=Matozinho|first4=Lindsay|last4=Govan|first5=Jo|last5=Booth|first6=Jane|last6=Beecher|editor-last=Cochrane Stroke Group}}</ref>, [[медитація]] та [[Релаксація (фізіологія)|релаксація]] м'язів.
* '''[[Ерготерапія]]''': спрямована на відновлення дрібної моторики та когнітивних здібностей для повсякденної діяльності, надаючи стратегії та обладнання для сприяння незалежності.
* '''[[Логопедія]] та мовна терапія''': вирішує проблеми зі спілкуванням (афазія) і ковтанням (дисфагія).
* '''Когнітивна та емоційна реабілітація''': вирішує когнітивні дефіцити, такі як проблеми з пам'яттю, увагою та вирішенням проблем. [[Психолог|Психологи]] також надають емоційну підтримку для лікування розладів [[Настрій|настрою]] та для адаптації до життя після інсульту. (''Див. також'' [[Когнітивістика]], [[Психологія]], [[Психологічна реабілітація]])
* '''Телереабілітація''': цифрові платформи дозволяють проводити терапію дистанційно, підвищуючи доступність реабілітаційних послуг і безперервність догляду.<ref name=":2" />

Важливо відзначити, що найкращі результати реабілітації після інсульту досягаються за допомогою [[Персоналізована медицина|персоналізованих]] планів лікування, які враховують індивідуальні потреби та недоліки, загальний стан [[Здоров'я|здоров’я]], [[спосіб життя]] та особисті цілі пацієнта. Ці плани зазвичай передбачають поєднання різних методів лікування, включаючи як традиційні методи, так і альтернативні та новітні технології (''Див. також'' [[Інтегративна медицина]]<ref>{{Cite news|title=Evidence‐based practice guideline on integrative medicine for stroke 2019|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/jebm.12386|work=Journal of Evidence-Based Medicine|date=2020-05|accessdate=2023-06-08|issn=1756-5383|doi=10.1111/jebm.12386|pages=137–152|volume=13|issue=2|language=en|first=Xiaojia|last=Ni|first2=Hao|last2=Lin|first3=Hui|last3=Li|first4=Wenjing|last4=Liao|first5=Xufei|last5=Luo|first6=Darong|last6=Wu|first7=Yaolong|last7=Chen|first8=Yefeng|last8=Cai|last9=Evidence‐based Practice Guideline on Integrative Medicine for Stroke working team, Neurology Chapter of China Association of Chinese Medicine, Neurology Committee of Guangdong Provincial Association of Chinese Medicine, and Stroke Committee of Guangdong Provincial Association of Chinese Integrative Medicine}}</ref><ref>{{Cite news|title=Comprehensive rehabilitation with integrative medicine for subacute stroke: A multicenter randomized controlled trial|url=https://www.nature.com/articles/srep25850|work=Scientific Reports|date=2016-05-13|accessdate=2023-06-08|issn=2045-2322|pmc=PMC4865744|pmid=27174221|doi=10.1038/srep25850|pages=25850|volume=6|issue=1|language=en|first=Jianqiao|last=Fang|first2=Lifang|last2=Chen|first3=Ruijie|last3=Ma|first4=Crystal Lynn|last4=Keeler|first5=Laihua|last5=Shen|first6=Yehua|last6=Bao|first7=Shouyu|last7=Xu}}</ref>). Сфера реабілітації після інсульту постійно розвивається, і майбутні [[Інновація|інновації]] в нейронауці, регенеративній медицині та [[Біомедична інженерія|біомедичній інженерії]] мають великі перспективи значно покращити ефективність та швидкість [[відновлення]] після ішемічного інсульта.

=== Новітні методи відновлення ===
Ці методи відновлення на 2023 рік ще не увійшли в класичну практику клінічної нейрореабілітації, але вже використовуються в клінічній практиці і показують ефективність у відновленні після інсульту.

* '''[[Нейрокомп'ютерний інтерфейс]]''' ('''НКІ'''): НКІ забезпечують зв'язок між мозком і зовнішніми пристроями, допомагаючи відновити рух і функції. НКІ можуть полегшити реабілітацію, забезпечуючи зворотний зв’язок про нейронну активність, сприяючи адаптивній нейропластичності.<ref>{{Cite news|title=Evidence of neuroplasticity with brain–computer interface in a randomized trial for post-stroke rehabilitation: a graph-theoretic study of subnetwork analysis|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fneur.2023.1135466|work=Frontiers in Neurology|date=2023|accessdate=2023-06-08|issn=1664-2295|doi=10.3389/fneur.2023.1135466|volume=14|first=Zhen-Zhen|last=Ma|first2=Jia-Jia|last2=Wu|first3=Xu-Yun|last3=Hua|first4=Mou-Xiong|last4=Zheng|first5=Xiang-Xin|last5=Xing|first6=Jie|last6=Ma|first7=Chun-Lei|last7=Shan|first8=Jian-Guang|last8=Xu}}</ref><ref name=":1">{{Cite news|title=BCI-FES With Multimodal Feedback for Motor Recovery Poststroke|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnhum.2022.725715|work=Frontiers in Human Neuroscience|date=2022|accessdate=2023-05-05|issn=1662-5161|pmc=PMC9296822|pmid=35874158|doi=10.3389/fnhum.2022.725715|volume=16|first=Alexander B.|last=Remsik|first2=Peter L. E.|last2=van Kan|first3=Shawna|last3=Gloe|first4=Klevest|last4=Gjini|first5=Leroy|last5=Williams|first6=Veena|last6=Nair|first7=Kristin|last7=Caldera|first8=Justin C.|last8=Williams|first9=Vivek|last9=Prabhakaran}}</ref><ref>{{Cite news|title=Brain–computer interface robotics for hand rehabilitation after stroke: a systematic review|url=https://doi.org/10.1186/s12984-021-00820-8|work=Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation|date=2021-01-23|accessdate=2023-06-08|issn=1743-0003|pmc=PMC7825186|pmid=33485365|doi=10.1186/s12984-021-00820-8|pages=15|volume=18|issue=1|first=Paul Dominick E.|last=Baniqued|first2=Emily C.|last2=Stanyer|first3=Muhammad|last3=Awais|first4=Ali|last4=Alazmani|first5=Andrew E.|last5=Jackson|first6=Mark A.|last6=Mon-Williams|first7=Faisal|last7=Mushtaq|first8=Raymond J.|last8=Holt}}</ref><ref>{{Cite news|title=BCI for stroke rehabilitation: motor and beyond|url=https://dx.doi.org/10.1088/1741-2552/aba162|work=Journal of Neural Engineering|date=2020-08-01|accessdate=2023-06-08|issn=1741-2560|doi=10.1088/1741-2552/aba162|pages=041001|volume=17|issue=4|first=Ravikiran|last=Mane|first2=Tushar|last2=Chouhan|first3=Cuntai|last3=Guan}}</ref><ref>{{Cite news|title=Brain-computer interfaces for post-stroke motor rehabilitation: a meta-analysis|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/acn3.544|work=Annals of Clinical and Translational Neurology|date=2018-05|accessdate=2023-06-08|pmc=PMC5945970|pmid=29761128|doi=10.1002/acn3.544|pages=651–663|volume=5|issue=5|language=en|first=María A.|last=Cervera|first2=Surjo R.|last2=Soekadar|first3=Junichi|last3=Ushiba|first4=José del R.|last4=Millán|first5=Meigen|last5=Liu|first6=Niels|last6=Birbaumer|first7=Gangadhar|last7=Garipelli}}</ref><ref>{{Cite news|title=Brain-machine interface in chronic stroke rehabilitation: A controlled study: BMI in Chronic Stroke|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ana.23879|work=Annals of Neurology|date=2013-07|accessdate=2023-05-05|pmc=PMC3700597|pmid=23494615|doi=10.1002/ana.23879|pages=100–108|volume=74|issue=1|language=en|first=Ander|last=Ramos-Murguialday|first2=Doris|last2=Broetz|first3=Massimiliano|last3=Rea|first4=Leonhard|last4=Läer|first5=Özge|last5=Yilmaz|first6=Fabricio L.|last6=Brasil|first7=Giulia|last7=Liberati|first8=Marco R.|last8=Curado|first9=Eliana|last9=Garcia-Cossio}}</ref>
* '''[[Нейропротезування]]''': імплантовані пристрої можуть стимулювати пошкоджені ділянки мозку, сприяючи відновленню певних функцій. Такі пристрої, як реагуюча нейростимуляторна система (RNS), можуть регулювати свою активність на основі змін активності мозку в реальному часі.<ref>{{Cite news|title=Motor Neuroprosthesis for Promoting Recovery of Function After Stroke|url=https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/STROKEAHA.120.029235|work=Stroke|date=2020-07|accessdate=2023-06-08|issn=0039-2499|doi=10.1161/STROKEAHA.120.029235|volume=51|issue=7|language=en|first=Luciana A.|last=Mendes|first2=Íllia N.D.F.|last2=Lima|first3=Túlio O.|last3=Souza|first4=George C.|last4=do Nascimento|first5=Vanessa R.|last5=Resqueti|first6=Guilherme A.F.|last6=Fregonezi}}</ref><ref>{{Cite news|title=Neuromotor prosthetic to treat stroke-related paresis: N-of-1 trial|url=https://www.nature.com/articles/s43856-022-00105-8|work=Nature Communications Medicine|date=2022-04-07|accessdate=2023-06-08|issn=2730-664X|doi=10.1038/s43856-022-00105-8|pages=1–14|volume=2|issue=1|language=en|first=Mijail D.|last=Serruya|first2=Alessandro|last2=Napoli|first3=Nicholas|last3=Satterthwaite|first4=Joe|last4=Kardine|first5=Joseph|last5=McCoy|first6=Namrata|last6=Grampurohit|first7=Kiran|last7=Talekar|first8=Devon M.|last8=Middleton|first9=Feroze|last9=Mohamed}}</ref>

* '''[[Віртуальна реальність|Віртуальна]]''' ('''VR''') та '''[[доповнена реальність]]''' ('''AR'''): забезпечують віртуальне чи доповнене реальне середовище для відпрацювання повторюваних рухів, і показали багатообіцяючі результати в покращенні моторики, когнітивних функцій і функцій сприйняття.<ref>{{Cite news|title=Virtual and Augmented Reality in Post-stroke Rehabilitation: A Narrative Review|url=https://www.cureus.com/articles/148880-virtual-and-augmented-reality-in-post-stroke-rehabilitation-a-narrative-review|work=Cureus|date=2023-04-14|accessdate=2023-06-08|issn=2168-8184|pmc=PMC10183111|pmid=37193429|doi=10.7759/cureus.37559|volume=15|issue=4|language=en|first=Rhutuja|last=Khokale|first2=Grace S.|last2=Mathew|first3=Somi|last3=Ahmed|first4=Sara|last4=Maheen|first5=Moiz|last5=Fawad|first6=Prabhudas|last6=Bandaru|first7=Annu|last7=Zerin|first8=Zahra|last8=Nazir|first9=Imran|last9=Khawaja}}</ref><ref>{{Cite news|title=Virtual reality for stroke rehabilitation|url=http://doi.wiley.com/10.1002/14651858.CD008349.pub4|work=Cochrane Database of Systematic Reviews|date=2017-11-20|accessdate=2023-06-08|pmc=PMC6485957|pmid=29156493|doi=10.1002/14651858.CD008349.pub4|volume=2018|issue=1|language=en|first=Kate E|last=Laver|first2=Belinda|last2=Lange|first3=Stacey|last3=George|first4=Judith E|last4=Deutsch|first5=Gustavo|last5=Saposnik|first6=Maria|last6=Crotty|editor-last=Cochrane Stroke Group}}</ref>
* '''[[Робототехніка]]''' та '''[[Екзоскелет (біоніка)|екзоскелети]]''': робототехнічні пристрої можуть допомогти в повторюваних рухах, необхідних для повторного вивчення рухових навичок, зменшуючи втому терапевта та потенційно покращуючи результати, контролюючи й оптимізуючи рухи.<ref>{{Cite news|title=Robot enhanced stroke therapy optimizes rehabilitation (RESTORE): a pilot study|url=https://doi.org/10.1186/s12984-021-00804-8|work=Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation|date=2021-01-21|accessdate=2023-06-08|issn=1743-0003|pmc=PMC7819212|pmid=33478563|doi=10.1186/s12984-021-00804-8|pages=10|volume=18|issue=1|first=Alexa B.|last=Keeling|first2=Mark|last2=Piitz|first3=Jennifer A.|last3=Semrau|first4=Michael D.|last4=Hill|first5=Stephen H.|last5=Scott|first6=Sean P.|last6=Dukelow}}</ref><ref>{{Cite news|title=Robot-Assisted Therapy in Upper Extremity Hemiparesis: Overview of an Evidence-Based Approach|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fneur.2019.00412|work=Frontiers in Neurology|date=2019|accessdate=2023-06-08|issn=1664-2295|pmc=PMC6491567|pmid=31068898|doi=10.3389/fneur.2019.00412|volume=10|first=Christophe|last=Duret|first2=Anne-Gaëlle|last2=Grosmaire|first3=Hermano Igo|last3=Krebs}}</ref> Роботизовані екзоскелети можуть підтримувати та покращувати рухи в уражених інсультом кінцівках, потенційно покращуючи рухове відновлення.<ref>{{Cite news|title=Overground Robotic Exoskeleton Training for Patients With Stroke on Walking-Related Outcomes: A Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials|url=https://doi.org/10.1016/j.apmr.2023.03.006|work=Archives of Physical Medicine and Rehabilitation|date=2023-03|accessdate=2023-06-08|issn=0003-9993|doi=10.1016/j.apmr.2023.03.006|first=Xi Rong Gladys|last=Leow|first2=Si Li Annalyn|last2=Ng|first3=Ying|last3=Lau}}</ref><ref>{{Cite news|title=Design methodology of portable upper limb exoskeletons for people with strokes|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnins.2023.1128332|work=Frontiers in Neuroscience|date=2023|accessdate=2023-06-08|issn=1662-453X|pmc=PMC10060802|pmid=37008203|doi=10.3389/fnins.2023.1128332|volume=17|first=Yongkun|last=Zhao|first2=Haijun|last2=Wu|first3=Mingquan|last3=Zhang|first4=Juzheng|last4=Mao|first5=Masahiro|last5=Todoh}}</ref><ref>{{Cite news|title=Therapeutic Effects of Robotic-Exoskeleton-Assisted Gait Rehabilitation and Predictive Factors of Significant Improvements in Stroke Patients: A Randomized Controlled Trial|url=https://www.mdpi.com/2306-5354/10/5/585|work=Bioengineering|date=2023-05|accessdate=2023-06-08|issn=2306-5354|pmc=PMC10215135|pmid=37237654|doi=10.3390/bioengineering10050585|pages=585|volume=10|issue=5|language=en|first=Yi-Heng|last=Lee|first2=Li-Wei|last2=Ko|first3=Chiann-Yi|last3=Hsu|first4=Yuan-Yang|last4=Cheng}}</ref><ref>{{Cite news|title=Exoskeleton-Assisted Anthropomorphic Movement Training for the Upper Limb After Stroke: The EAMT Randomized Trial|url=https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/STROKEAHA.122.041480|work=Stroke|date=2023-06|accessdate=2023-06-08|issn=0039-2499|doi=10.1161/STROKEAHA.122.041480|pages=1464–1473|volume=54|issue=6|language=en|first=Ze-Jian|last=Chen|first2=Chang|last2=He|first3=Jiang|last3=Xu|first4=Chan-Juan|last4=Zheng|first5=Jing|last5=Wu|first6=Nan|last6=Xia|first7=Qiang|last7=Hua|first8=Wen-Guang|last8=Xia|first9=Cai-Hua|last9=Xiong}}</ref><ref>{{Cite news|title=Opportunities and challenges in the development of exoskeletons for locomotor assistance|url=https://www.nature.com/articles/s41551-022-00984-1|work=Nature Biomedical Engineering|date=2023-04|accessdate=2023-06-08|issn=2157-846X|doi=10.1038/s41551-022-00984-1|pages=456–472|volume=7|issue=4|language=en|first=Christopher|last=Siviy|first2=Lauren M.|last2=Baker|first3=Brendan T.|last3=Quinlivan|first4=Franchino|last4=Porciuncula|first5=Krithika|last5=Swaminathan|first6=Louis N.|last6=Awad|first7=Conor J.|last7=Walsh}}</ref>
* '''[[Нейромодуляція]]''': такі методи, як [[транскраніальна магнітна стимуляція]] (TMS)<ref name=":7" /> і [[транскраніальна стимуляція постійним струмом]] (tDCS, мікрополяризація)<ref name=":8" /><ref>{{Cite news|title=Transcranial direct current stimulation (tDCS) for improving activities of daily living, and physical and cognitive functioning, in people after stroke|url=https://doi.wiley.com/10.1002/14651858.CD009645.pub3|work=Cochrane Database of Systematic Reviews|date=2016-03-21|accessdate=2023-06-08|pmc=PMC6464909|pmid=26996760|doi=10.1002/14651858.CD009645.pub3|language=en|first=Bernhard|last=Elsner|first2=Joachim|last2=Kugler|first3=Marcus|last3=Pohl|first4=Jan|last4=Mehrholz|editor-last=Cochrane Stroke Group}}</ref><ref>{{Cite news|title=Transcranial direct current stimulation (tDCS) and robotic practice in chronic stroke: The dimension of timing|url=https://content.iospress.com/articles/neurorehabilitation/nre927|work=NeuroRehabilitation|date=2013-01-01|accessdate=2023-06-08|issn=1053-8135|pmc=PMC4515138|pmid=23949028|doi=10.3233/NRE-130927|pages=49–56|volume=33|issue=1|language=en|first=V.|last=Giacobbe|first2=H. I.|last2=Krebs|first3=B. T.|last3=Volpe|first4=A.|last4=Pascual-Leone|first5=A.|last5=Rykman|first6=G.|last6=Zeiarati|first7=F.|last7=Fregni|first8=L.|last8=Dipietro|first9=G. W.|last9=Thickbroom}}</ref>, можуть модулювати кортикальну збудливість, потенційно посилюючи ефекти реабілітаційної терапії.<ref name=":6" /> Перспективним є поєднання цих методів з прогресивними методами [[Нейровізуалізація|нейровізуалізації]].<ref>{{Cite news|title=Transcranial Direct Current Stimulation for Chronic Stroke: Is Neuroimaging the Answer to the Next Leap Forward?|url=https://www.mdpi.com/2077-0383/12/7/2601|work=Journal of Clinical Medicine|date=2023-01|accessdate=2023-06-08|issn=2077-0383|pmc=PMC10094806|pmid=37048684|doi=10.3390/jcm12072601|pages=2601|volume=12|issue=7|language=en|first=Claudia A.|last=Salazar|first2=Wuwei|last2=Feng|first3=Leonardo|last3=Bonilha|first4=Steven|last4=Kautz|first5=Jens H.|last5=Jensen|first6=Mark S.|last6=George|first7=Nathan C.|last7=Rowland}}</ref>

=== Експериментальні методи відновлення ===
Дослідження та розробки продовжують досліджувати та розширювати межі реабілітації після інсульту, маючи захоплюючий потенціал у наступних сферах:

* '''[[Психопластогени]]''': лікарські засоби які індукують швидкий ріст і [[Дендритна пластичність|ремоделювання]] [[Дендрит нейрона|дендритів]] і [[Синапс|синапсів]], продемонстрували перспективність на експериментальних моделях для посилення нейропластичності, що може сприяти збільшенню ефективності реабілітаційної програми та пришвидшенню відновлення після інсульту<ref>{{Cite news|title=Psychoplastogens: A Promising Class of Plasticity-Promoting Neurotherapeutics|url=http://journals.sagepub.com/doi/10.1177/1179069518800508|work=Journal of Experimental Neuroscience|date=2018-01|accessdate=2023-06-08|issn=1179-0695|pmc=PMC6149016|pmid=30262987|doi=10.1177/1179069518800508|pages=117906951880050|volume=12|language=en|first=David E|last=Olson}}</ref><ref>{{Cite news|title=Psychedelics and Other Psychoplastogens for Treating Mental Illness|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyt.2021.727117|work=Frontiers in Psychiatry|date=2021|accessdate=2023-06-08|issn=1664-0640|pmc=PMC8520991|pmid=34671279|doi=10.3389/fpsyt.2021.727117|volume=12|first=Maxemiliano V.|last=Vargas|first2=Retsina|last2=Meyer|first3=Arabo A.|last3=Avanes|first4=Mark|last4=Rus|first5=David E.|last5=Olson}}</ref><ref>{{Cite news|title=Psychedelics and Neuroplasticity: A Systematic Review Unraveling the Biological Underpinnings of Psychedelics|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyt.2021.724606|work=Frontiers in Psychiatry|date=2021|accessdate=2023-06-08|issn=1664-0640|pmc=PMC8461007|pmid=34566723|doi=10.3389/fpsyt.2021.724606|volume=12|first=Cato M. H.|last=de Vos|first2=Natasha L.|last2=Mason|first3=Kim P. C.|last3=Kuypers}}</ref><ref>{{Cite news|title=Psychedelics Promote Structural and Functional Neural Plasticity|url=https://doi.org/10.1016/j.celrep.2018.05.022|work=Cell Reports|date=2018-06|accessdate=2023-06-08|issn=2211-1247|pmc=PMC6082376|pmid=29898390|doi=10.1016/j.celrep.2018.05.022|pages=3170–3182|volume=23|issue=11|first=Calvin|last=Ly|first2=Alexandra C.|last2=Greb|first3=Lindsay P.|last3=Cameron|first4=Jonathan M.|last4=Wong|first5=Eden V.|last5=Barragan|first6=Paige C.|last6=Wilson|first7=Kyle F.|last7=Burbach|first8=Sina|last8=Soltanzadeh Zarandi|first9=Alexander|last9=Sood}}</ref> (''Див. також'' [[Психоделічна психотерапія|Психоделічна терапія]]<ref name=":12" />). Крім того, реабілітація з допомогою [[Психоделіки|психоделіків]] (які відносяться до групи психопластогенів) може покращити результати реабілітаційних практик через модуляцію [[Запалення|нейрозапалення]] та [[Нейрогенез|нейрогенезу]] [[Гіпокамп|гіпокампа]], на додачу до значного збільшення нейропластичності<ref>{{Cite news|title=Psychedelics and Neuroplasticity: A Systematic Review Unraveling the Biological Underpinnings of Psychedelics|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyt.2021.724606|work=Frontiers in Psychiatry|date=2021|accessdate=2023-06-18|issn=1664-0640|pmc=PMC8461007|pmid=34566723|doi=10.3389/fpsyt.2021.724606|volume=12|first=Cato M. H.|last=de Vos|first2=Natasha L.|last2=Mason|first3=Kim P. C.|last3=Kuypers}}</ref><ref>{{Cite news|title=Psychedelics Promote Structural and Functional Neural Plasticity|url=https://dx.doi.org/10.1016/j.celrep.2018.05.022|work=Cell Reports|date=2018-06|accessdate=2023-06-18|issn=2211-1247|pmc=PMC6082376|pmid=29898390|doi=10.1016/j.celrep.2018.05.022|pages=3170–3182|volume=23|issue=11|first=Calvin|last=Ly|first2=Alexandra C.|last2=Greb|first3=Lindsay P.|last3=Cameron|first4=Jonathan M.|last4=Wong|first5=Eden V.|last5=Barragan|first6=Paige C.|last6=Wilson|first7=Kyle F.|last7=Burbach|first8=Sina|last8=Soltanzadeh Zarandi|first9=Alexander|last9=Sood}}</ref><ref>{{Cite news|title=Psychedelics reopen the social reward learning critical period|url=https://www.nature.com/articles/s41586-023-06204-3|work=[[Nature]]|date=2023-06-14|accessdate=2023-06-18|issn=1476-4687|doi=10.1038/s41586-023-06204-3|pages=1–9|language=en|first=Romain|last=Nardou|first2=Edward|last2=Sawyer|first3=Young Jun|last3=Song|first4=Makenzie|last4=Wilkinson|first5=Yasmin|last5=Padovan-Hernandez|first6=Júnia Lara|last6=de Deus|first7=Noelle|last7=Wright|first8=Carine|last8=Lama|first9=Sehr|last9=Faltin}}</ref><ref>{{Cite news|title=Psychedelics and Neural Plasticity: Therapeutic Implications|url=https://www.jneurosci.org/content/42/45/8439|work=Journal of Neuroscience|date=2022-11-09|accessdate=2023-06-18|issn=0270-6474|pmc=PMC9665925|pmid=36351821|doi=10.1523/JNEUROSCI.1121-22.2022|pages=8439–8449|volume=42|issue=45|language=en|first=Steven F.|last=Grieco|first2=Eero|last2=Castrén|first3=Gitte M.|last3=Knudsen|first4=Alex C.|last4=Kwan|first5=David E.|last5=Olson|first6=Yi|last6=Zuo|first7=Todd C.|last7=Holmes|first8=Xiangmin|last8=Xu}}</ref> мозку.<ref name=":12" />
* '''[[Генотерапія]] та [[редагування генома]]''': можуть змінити [[Ген|гени]], пов’язані з відновленням нервової системи, [[Нейрогенез|нейрогенезом]] та нейропластичністю, потенційно покращуючи результати реабілітації.<ref>{{Cite news|title=Neuronal regeneration after injury: a new perspective on gene therapy|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnins.2023.1181816|work=Frontiers in Neuroscience|date=2023|accessdate=2023-06-08|issn=1662-453X|pmc=PMC10160438|pmid=37152598|doi=10.3389/fnins.2023.1181816|volume=17|first=Chih-Wei|last=Zeng|first2=Chun-Li|last2=Zhang}}</ref><ref name=":3">{{Cite news|title=Delivering the Promise of Gene Therapy with Nanomedicines in Treating Central Nervous System Diseases|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/advs.202201740|work=Advanced Science|date=2022-09|accessdate=2023-06-08|issn=2198-3844|pmc=PMC9475540|pmid=35851766|doi=10.1002/advs.202201740|volume=9|issue=26|language=en|first=Meihua|last=Luo|first2=Leo Kit Cheung|last2=Lee|first3=Bo|last3=Peng|first4=Chung Hang Jonathan|last4=Choi|first5=Wing Yin|last5=Tong|first6=Nicolas H.|last6=Voelcker}}</ref><ref>{{Cite news|title=Gene Therapy Approach with an Emphasis on Growth Factors: Theoretical and Clinical Outcomes in Neurodegenerative Diseases|url=https://doi.org/10.1007/s12035-021-02555-y|work=Molecular Neurobiology|date=2022-01-01|accessdate=2023-06-08|issn=1559-1182|pmc=PMC8518903|pmid=34655056|doi=10.1007/s12035-021-02555-y|pages=191–233|volume=59|issue=1|language=en|first=Della Grace Thomas|last=Parambi|first2=Khalid Saad|last2=Alharbi|first3=Rajesh|last3=Kumar|first4=Seetha|last4=Harilal|first5=Gaber El-Saber|last5=Batiha|first6=Natália|last6=Cruz-Martins|first7=Omnia|last7=Magdy|first8=Arafa|last8=Musa|first9=Dibya Sundar|last9=Panda}}</ref>
* '''[[Наномедицина]]''': [[наноматеріали]] та [[Наночастинка|наночастинки]] можуть використовуватися для доставки [[Ліки|ліків]] безпосередньо до пошкодженої нервової тканини або для локального сприяння росту та регенерації нервової системи, завдяки, зокрема, впливу на [[геном]] та інші [[-omik|-оми]] клітин.<ref name=":3" />
* [[Регенеративна медицина|'''Регенеративна медицина''']]: досліджує методики відновлення [[Нервова тканина|нервової тканини]]. Багато преклінічних досліджень показують великі перспектики у відовленні функціональної нервової тканини, зокрема, після ішемінчого інсульту.
** '''Використання [[Стовбурові клітини|стовбурових клітин]]''' показало себе перспективним у відновлення після інсульту у преклінічних дослідженнях.<ref>{{Cite news|title=Efficacy of stem cell-based therapies for stroke|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0006899319304160|work=Brain Research|date=2019-11-01|accessdate=2023-06-08|issn=0006-8993|pmc=PMC6815222|pmid=31381876|doi=10.1016/j.brainres.2019.146362|pages=146362|volume=1722|language=en|first=Matthew R.|last=Chrostek|first2=Emily G.|last2=Fellows|first3=Andrew T.|last3=Crane|first4=Andrew W.|last4=Grande|first5=Walter C.|last5=Low}}</ref><ref>{{Cite news|title=Combination of Stem Cells and Rehabilitation Therapies for Ischemic Stroke|url=https://www.mdpi.com/2218-273X/11/9/1316|work=Biomolecules|date=2021-09|accessdate=2023-06-08|issn=2218-273X|pmc=PMC8468342|pmid=34572529|doi=10.3390/biom11091316|pages=1316|volume=11|issue=9|language=en|first=Reed|last=Berlet|first2=Stefan|last2=Anthony|first3=Beverly|last3=Brooks|first4=Zhen-Jie|last4=Wang|first5=Nadia|last5=Sadanandan|first6=Alex|last6=Shear|first7=Blaise|last7=Cozene|first8=Bella|last8=Gonzales-Portillo|first9=Blake|last9=Parsons}}</ref> Поточні дослідження направленні на безпеку та ефективність мезенхімальних стовбурових клітин, нейронних стовбурових клітин та індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (iPSC) у покращенні неврологічного відновлення.<ref>{{Cite news|title=Research hotspots and frotiers of stem cells in stroke: A bibliometric analysis from 2004 to 2022|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fphar.2023.1111815|work=Frontiers in Pharmacology|date=2023|accessdate=2023-06-08|issn=1663-9812|pmc=PMC10020355|pmid=36937837|doi=10.3389/fphar.2023.1111815|volume=14|first=Qi|last=Zhang|first2=Yuting|last2=Zeng|first3=Shuqi|last3=Zheng|first4=Ling|last4=Chen|first5=Haining|last5=Liu|first6=Hui|last6=Chen|first7=Xiaofeng|last7=Zhang|first8=Jihua|last8=Zou|first9=Xiaoyan|last9=Zheng}}</ref><ref>{{Cite news|title=Current status and prospects of regenerative medicine for spinal cord injury using human induced pluripotent stem cells: a review|url=https://sci.amegroups.com/article/view/111291|work=Stem Cell Investigation|date=2023-03-10|accessdate=2023-06-08|issn=2313-0792|pmc=PMC10036917|pmid=36970397|doi=10.21037/sci-2022-037|volume=10|issue=0|language=en|first=Mitsuhiro|last=Inoue|first2=Ryo|last2=Yamaguchi|first3=Ching Chi Jimmy|last3=He|first4=Atsushi|last4=Ikeda|first5=Hideyuki|last5=Okano|first6=Jun|last6=Kohyama}}</ref>
** '''[[Інженерія нервової тканини]]''', як галузь [[Тканинна інженерія|тканинної інженерії]], є багатообіцяючим підходом до реабілітації після ішемічного інсульту з метою відновлення або регенерації пошкодженої нервової тканини. Це передбачає або [[Клітинна терапія|клітинну терапію]], коли стовбурові клітини або клітини-попередники трансплантують в місця ураження для їх подальшої [[Диференціація клітин|диференціації]] в нервові клітини; або розробку каркасів з [[Біоматеріали|біоматеріалу]], які забезпечують підтримку та середовище для росту клітин. Також досліджується комбінація цих методів, зокрема, клітинна терапія, керована біоматеріалом, яка включає посів стовбурових клітин на ці каркаси. Майбутні досягнення в області [[Нанотехнології|нанотехнологій]] і біофабрикації, включаючи [[Друк органів|3D біодрук]], можуть дозволити створювати більш складні конструкції нервової тканини. Незважаючи на те, що на початок 2023 року це здебільшого експериментальні дослідження на тваринах, які загалом успішні<ref>{{Cite news|title=Maturation and circuit integration of transplanted human cortical organoids|url=https://www.nature.com/articles/s41586-022-05277-w|work=[[Nature]]|date=2022-10|accessdate=2023-07-01|issn=1476-4687|pmc=PMC9556304|pmid=36224417|doi=10.1038/s41586-022-05277-w|pages=319–326|volume=610|issue=7931|language=en|first=Omer|last=Revah|first2=Felicity|last2=Gore|first3=Kevin W.|last3=Kelley|first4=Jimena|last4=Andersen|first5=Noriaki|last5=Sakai|first6=Xiaoyu|last6=Chen|first7=Min-Yin|last7=Li|first8=Fikri|last8=Birey|first9=Xiao|last9=Yang}}</ref><ref name=":13">{{Cite news|title=Structural and functional integration of human forebrain organoids with the injured adult rat visual system|url=https://doi.org/10.1016/j.stem.2023.01.004|work=[[Cell Stem Cell]]|date=2023-02|accessdate=2023-06-08|issn=1934-5909|pmc=PMC9926224|pmid=36736289|doi=10.1016/j.stem.2023.01.004|pages=137–152.e7|volume=30|issue=2|first=Dennis|last=Jgamadze|first2=James T.|last2=Lim|first3=Zhijian|last3=Zhang|first4=Paul M.|last4=Harary|first5=James|last5=Germi|first6=Kobina|last6=Mensah-Brown|first7=Christopher D.|last7=Adam|first8=Ehsan|last8=Mirzakhalili|first9=Shikha|last9=Singh}}</ref><ref name=":14">{{Cite news|title=Cerebral organoids transplantation repairs infarcted cortex and restores impaired function after stroke|url=https://www.nature.com/articles/s41536-023-00301-7|work=[[npj Regenerative Medicine]]|date=2023-05-30|accessdate=2023-06-10|issn=2057-3995|pmc=PMC10229586|pmid=37253754|doi=10.1038/s41536-023-00301-7|volume=8|issue=1|language=en|first=Shi-Ying|last=Cao|first2=Di|last2=Yang|first3=Zhen-Quan|last3=Huang|first4=Yu-Hui|last4=Lin|first5=Hai-Yin|last5=Wu|first6=Lei|last6=Chang|first7=Chun-Xia|last7=Luo|first8=Yun|last8=Xu|first9=Yan|last9=Liu}}</ref>, хоча дослідники стикаються з кількома проблемами, подальші дослідження інженерії нервової тканини можуть потенційно змінити нейрореабілітацію та відновлення після інсульту.<ref>{{Cite news|title=Potential Variables for Improved Reproducibility of Neuronal Cell Grafts at Stroke Sites|url=https://www.mdpi.com/2073-4409/11/10/1656|work=Cells|date=2022-01|accessdate=2023-06-08|issn=2073-4409|pmc=PMC9139220|pmid=35626693|doi=10.3390/cells11101656|pages=1656|volume=11|issue=10|language=en|first=Joanna|last=Krzyspiak|first2=Kamran|last2=Khodakhah|first3=Jean M.|last3=Hébert}}</ref><ref>{{Cite news|title=An In Vivo Platform for Rebuilding Functional Neocortical Tissue|url=https://www.mdpi.com/2306-5354/10/2/263|work=Bioengineering|date=2023-02|accessdate=2023-06-08|issn=2306-5354|pmc=PMC9952056|pmid=36829757|doi=10.3390/bioengineering10020263|pages=263|volume=10|issue=2|language=en|first=Alexandra|last=Quezada|first2=Claire|last2=Ward|first3=Edward R.|last3=Bader|first4=Pavlo|last4=Zolotavin|first5=Esra|last5=Altun|first6=Sarah|last6=Hong|first7=Nathaniel J.|last7=Killian|first8=Chong|last8=Xie|first9=Renata|last9=Batista-Brito}}</ref><ref name=":13" /><ref>{{Cite news|title=Neural tissue engineering: From bioactive scaffolds and in situ monitoring to regeneration|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/EXP.20210035|work=Exploration|date=2022-06|accessdate=2023-06-08|issn=2766-2098|doi=10.1002/EXP.20210035|pages=20210035|volume=2|issue=3|language=en|first=Bowen|last=Gong|first2=Xindan|last2=Zhang|first3=Ahmed Al|last3=Zahrani|first4=Wenwen|last4=Gao|first5=Guolin|last5=Ma|first6=Liqun|last6=Zhang|first7=Jiajia|last7=Xue}}</ref> Наприклад, дослідження на мишах, опубліковане в травні 2023 року в ''[[npj Regenerative Medicine]]'', що досліджувало використання мозкових органоїдів для відновлення функціональної [[Нервова тканина|нервової тканини]] в місці ураження після ішемічного інсульту, показало<ref name=":14" />:

<blockquote>''"...Через кілька місяців ми виявили, що трансплантовані органоїди добре вижили в ураженому інфарктом ядрі, диференціювалися в цільові нейрони, відновлювали інфарктну тканину, посилали аксони до віддалених мішеней мозку та інтегрувалися в нейронний ланцюг господаря, тим самим усуваючи сенсомоторні дефекти поведінки мишей, які перенесли інсульт..."''</blockquote>


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 20:51, 5 серпня 2023

Інсульт
КТ-сканування головного мозку демонструє ішемічний інсульт у правій півкулі (на зображенні ліворуч).
КТ-сканування головного мозку демонструє ішемічний інсульт у правій півкулі (на зображенні ліворуч).
КТ-сканування головного мозку демонструє ішемічний інсульт у правій півкулі (на зображенні ліворуч).
Спеціальність неврологія і нейрохірургія
Метод діагностики ROSIER scaled і Orpington Prognostic Scaled
Препарати пентоксифілін[1]
Частота 0.24% (Франція), 0.6% (Новосибірськ)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 8B20
МКХ-10 I61-I64
OMIM 601367
DiseasesDB 2247
MedlinePlus 000726
eMedicine

neuro/9 emerg/558 emerg/557

pmr/187
MeSH D020521
CMNS: Stroke у Вікісховищі

Інсу́льт (від лат. insulto «скачу, стрибаю»; також удар) — гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), що спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій. До інсультів відносять інфаркт мозку (ішемічний інсульт), крововилив у мозок (геморагічний інсульт) і субарахноїдальний крововилив (САК)[2], що мають етіопатогенетичні та клінічні відмінності. Інсульт — друга за частотою причина смерті людей в усьому світі і основна причина довготривалої непрацездатності[3].

Історія дослідження

Гіппократ першим описав раптовий параліч, що часто стає результатом інсульту.

Першою згадкою про інсульт служать описи, зроблені Гіппократом в 460-х роках до н. е., в яких йдеться про випадок втрати свідомості в результаті захворювання головного мозку.

Надалі Клавдій Гален описав перебіг, який починається з раптової непритомності і надалі глибшої втрати свідомості, і позначив їх терміном ἀποπληξία, тобто параліч. З того часу термін «апоплексія» досить міцно і надовго входить в медицину, позначаючи при цьому інсульт.

Вільям Гарвей вивчив 1628 року, як рухається кров в організмі, і визначив функцію серця як насоса, описавши процес циркуляції крові. Ці знання заклали основу вивчення причин виникнення інсульту і ролі кровоносних судин у цьому процесі.

Значний внесок у розуміння патогенезу інсульту зробив Рудольф Вірхов. Він запропонував терміни «тромбоз» і «емболія». Дані терміни досі є ключовими в діагностиці, лікуванні та профілактиці інсульту. Пізніше він також встановив, що тромбоз артерій викликається не запаленням, а жировим переродженням судинної стінки, і пов'язав його з атеросклерозом[4].

Причини виникнення

Найчастіше інсульт виникає при артеріальній гіпертензії, атеросклерозі, аневризмах судин мозку, васкулітах, захворюваннях серця тощо. Спричинюють інсульти порушення кровообігу, коагуляційних властивостей крові, зміни реактивності судин, спазмом, дистонія судин, коливання артеріального тиску, психотравмою, фізичне навантаження тощо.

Фактори ризику

Фактори ризику — різні клінічні, біохімічні, поведінкові й інші характеристики, що вказують на підвищену імовірність розвитку певного захворювання. Всі напрямки профілактичної роботи орієнтовані на контроль факторів ризику, їх корекцію як у конкретних людей, так і в популяції в цілому. До факторів ризику інсульту слід віднести такі:

Багато людей в популяції мають одночасно декілька факторів ризику, кожен з яких може виражатися помірно. Існують такі шкали, які дозволяють оцінити індивідуальний ризик розвитку інсульту (у відсотках) на найближчі 10 років і порівняти його з середньопопуляційним ризиком на той самий період, найвідоміша з них Фрамінгемська шкала.

Види інсультів та їх перебіг

За характером перебігу інсульти поділяють на геморагічні та ішемічні. Водночас існує три основні види інсульту: ішемічний інсульт, внутрішньомозковий крововилив (геморагічний інсульт) і субарахноїдальний крововилив[2]. Внутрішньомозковий крововилив і (не в усіх класифікаціях) нетравматичний підоболоновий крововилив відносять до геморагічного інсульту. За даними міжнародних багатоцентрових досліджень, співвідношення ішемічного та геморагічного інсультів складає в середньому 4:1-5:1 (80-85 % і 15-20 % відповідно)[6].

Ішемічний інсульт

Докладніше: Ішемічний інсульт
Зріз мозку людини, що загинула внаслідок ішемічного інсульту.

Ішемічний інсульт, або інфаркт мозку, розвивається при закупорці магістральних судин шиї або головного мозку тромбом, емболом (емболія) чи при недостатньому припливі крові через звужену атеросклеротичним процесом чи спазмом кровоносну судину. Ішемічні інсульти трапляються при значних крововтратах, падінні або підвищенні кров'яного тиску, послабленні серцевої діяльності. Якщо надходження поживних речовин і кисню до мозку зменшується чи припиняється, це призводить до розм'якшення тканин мозку (мозковий інфаркт). Для ішемічного інсульту характерні порушення рухів (в тому числі частковий параліч), мовлення, чутливості на фоні не втраченої свідомості.

Ішемічний інсульт найчастіше виникає у хворих старше 60 років, що мають в анамнезі інфаркт міокарда, ревматичні набуті вади серця, порушення серцевого ритму і провідності, цукровий діабет. Велику роль у розвитку ішемічного інсульту відіграють порушення реологічних властивостей крові, патологія магістральних артерій. Характерний розвиток захворювання у нічний час без непритомності[7].

Етіологія і патогенез

Ішемічний інсульт найчастіше розвивається при звуженні або закупорці артерій, що живлять клітини головного мозку. Не отримуючи необхідного їм кисню і поживних речовин, клітини мозку гинуть. Ішемічний інсульт поділяють на атеротромботичний, кардіоемболічний, гемодинамічний, лакунарний і інсульт за типом гемореологічної мікроокклюзії[8].

  • Атеротромботичний інсульт, як правило, виникає на тлі атеросклерозу церебральних артерій великого калібру або середнього. Атеросклеротична бляшка звужує просвіт судини і сприяє тромбоутворенню. Можлива артеріо-артеріальна емболія. Цей тип інсульту розвивається ступенеподібно з наростанням симптоматики впродовж декількох годин або діб, часто дебютує у сні. Нерідко атеротромботичному інсульту передують транзиторні ішемічні атаки. Розміри осередку ішемічного пошкодження варіюють[8].
  • Кардіоемболічний інсульт виникає при повній або частковій закупорці емболом артерії мозку. Найчастіше причиною інсульту стає кардіогенна емболія при клапанних вадах серця, поворотному ревматичному і бактеріальному ендокардиті, при інших ураженнях серця, які супроводжуються утворенням в його порожнинах пристінкових тромбів. Часто емболічний інсульт розвивається внаслідок пароксизму миготливої ​​аритмії. Початок кардіоемболічного інсульту, як правило, раптовий, в стані неспання пацієнта. У дебюті захворювання найбільш виражений неврологічний дефіцит. Найчастіше інсульт локалізується у зоні кровопостачання середньої мозкової артерії, розмір осередків ішемічного пошкодження середній або великий, характерний геморагічний компонент. В анамнезі можливі тромбоемболії інших органів[8].
  • Гемодинамічний інсульт обумовлений гемодинамічними факторами — зниженням артеріального тиску (фізіологічним, наприклад під час сну, ортостатичної, ятрогенною артеріальною гіпотензією, гіповолемією) або падінням хвилинного об'єму серця (внаслідок ішемії міокарда, вираженої брадикардії тощо). Початок гемодинамічного інсульту може бути раптовим або ступенеподібним, у спокої або активному стані пацієнта. Розміри інфарктів різні, локалізація зазвичай в зоні суміжного кровопостачання (кіркова, перивентрикулярна та ін.) Гемодинамічні інсульти виникають на тлі патології екстра- та/або інтракраніальних артерій (атеросклероз, септальний стеноз артерій, аномалії судинної системи мозку)[8].
  • Лакунарний інсульт обумовлений ураженням невеликих перфоруючих артерій. Як правило, виникає на тлі підвищеного артеріального тиску, поступово, впродовж декількох годин. Лакунарні інсульти локалізуються в підкіркових структурах (підкіркові ядра, внутрішня капсула, біла речовина семіовального центру, основі моста), розміри осередків не перевищують 1,5 см. Загальномозкові і менінгеальні симптоми відсутні, відзначається характерна осередкова симптоматика (чисто руховий або суто чутливий лакунарний синдром, атактичний геміпарез, дизартрія або монопарез)[9]
  • Інсульт за типом гемореологічої мікроокклюзії виникає на тлі відсутності будь-якого судинного або гематологічного захворювання встановленої етіології. Причиною інсульту служать виражені гемореологічні зміни, порушення в системі гемостазу і фібринолізу. Характерна бідна неврологічна симптоматика у поєднанні зі значними гемореологічними порушеннями[8].

Геморагічний інсульт

Геморагічний інсульт трапляється як наслідок крововиливу в мозок. Кров, що вилилась у головний мозок, руйнує, частково здавлює нервову тканину, спричинює набряк мозку, при якому спостерігаються зміщення мозкових структур, здавлення стовбура мозку. Для геморагічного інсульту характерні гострий розвиток, втрата притомності, порушення дихання і серцевої діяльності.

У науковій літературі терміни «геморагічний інсульт» і «нетравматичний внутрішньомозковий крововилив» або вживають як синоніми[10][11], або ж до геморагічних інсультів, поряд із внутрішньомозковим, також відносять нетравматичний субарахноїдальний крововилив[12][13][14].

Внутрішньомозковий крововилив

Внутрішньомозковий крововилив у задній черепній ямці

Внутрішньомозковий крововилив — найпоширеніший тип геморагічного інсульту, найчастіше виникає у віці 45-60 років. В анамнезі у таких хворих гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз або поєднання цих захворювань, артеріальна симптоматична гіпертензія, захворювання крові тощо. Передвісники захворювання (почуття жару, посилення головного болю, порушення зору) трапляються рідко. Зазвичай інсульт розвивається раптово, в денний час, на тлі емоційного чи фізичного перенапруження[15].

Етіологія і патогенез

Причиною крововиливу в головний мозок, частіше за все, стає есенціальна артеріальна гіпертензія (80-85 % випадків). Рідше крововилив обумовлює атеросклероз, захворювання крові, запальні зміни мозкових судин, інтоксикацією, авітамінозами й іншими причинами. Крововилив у мозок може наступити шляхом діапедезу чи в результаті розриву судини. В обох випадках в основі виходу крові за межі судинного русла лежать функціонально-динамічні ангіодистонічні розлади загальної та особливо регіональної мозкової циркуляції.

Основний патогенетичний фактор крововиливу — артеріальна гіпертензія і гіпертонічні кризи, при яких виникають спазми або параліч мозкових артерій і артеріол. Обмінні порушення, що виникають в осередку ішемії, сприяють дезорганізації стінок судин, які в цих умовах стають проникними для плазми та еритроцитів. Так виникає крововилив шляхом діапедезу.

Одночасний розвиток спазму багатьох судинних гілок у поєднанні з проникненням крові в мозкову речовину може призвести до утворення великого осередку крововиливу, а іноді і множинних геморагічних осередків. В основі гіпертонічного кризу може лежати різке розширення артерій зі збільшенням мозкового кровотоку, обумовлене зривом його саморегуляції при високому артеріальному тиску. У цих умовах артерії втрачають здатність до звуження і пасивно розширюються. Під підвищеним тиском кров заповнює не тільки артерії, але і капіляри і вени. При цьому підвищується проникність судин, що призводить до діапедезу плазми крові та еритроцитів. У механізмі виникнення діапедезної геморагії певне значення надається порушенням взаємозв'язку між зсідальній і антизсідальній системами крові. У патогенезі розриву судин відіграють роль і порушення судинного функціонально-динамічного тонусу. Параліч стінки дрібних мозкових судин веде до гострого наростання проникності судинних стінок і плазморагії[16].

Субарахноїдальний крововилив

Субарахноїдальний крововилив — центральна біла область на знімку

Субарахноїдальний крововилив (тобто крововилив у субарахноїдальний простір). Найбільш часто крововилив відбувається у віці 30-60 років. Серед факторів ризику розвитку субарахноїдального крововиливу куріння, хронічний алкоголізм і одноразове вживання алкоголю у великих кількостях, артеріальна гіпертензія, надлишкова вага тіла[17].

Етіологія і патогенез

Субарахноїдальний крововилив (САК) може статися спонтанно, звичайно внаслідок розриву артеріальної аневризми (за різними даними, від 50 % до 85 % випадків) або в результаті черепно-мозкової травми. Також можливі крововиливи через інші патологічні зміни (артеріовенозні мальформації, захворювання судин спинного мозку, крововилив у пухлину)[18]. Крім цього серед причин САК кокаїнова наркоманія, серпоподібноклітинна анемія (зазвичай у дітей); рідше — прийом антикоагулянтів, порушення зсідання крові і гіпофізарний інсульт[19]. Локалізація субарахноїдального крововиливу залежить від місця розриву судини. Найчастіше вона виникає при розриві судин артеріального кола великого мозку на нижній поверхні головного мозку. Виявляється скупчення крові на базальній поверхні ніжок мозку, мосту, довгастого мозку, скроневих часток. Рідше осередок САК локалізується на верхньолатеральній поверхні мозку; найінтенсивніший крововилив в цих випадках спостерігається по ходу великих борозен[16].

Діагностика

Поширені симптоми

Найпоширеніші симптоми інсульту:

Діагностика «на місці»

При перших проявах симптомів, не зволікаючи, розпізнати інсульт можна на місці. Для цього використовуються три основні прийоми розпізнавання, так звані «УЗП». Для цього треба попросити постраждалого:

  • У — усміхнутися. При інсульті посмішка може бути кривою, куточок губ з одного боку може бути направлений вниз, а не вгору.
  • З — заговорити. Вимовити просте речення, наприклад: «За вікном світить сонце». При інсульті часто (але не завжди!) вимова порушується.
  • П — підняти обидві руки. Якщо руки піднімаються не однаково — це може бути ознакою інсульту.

Додаткові методи діагностики:

  • Попросити постраждалого висунути язик. Якщо він неправильної форми і западає на одну або іншу сторону, то це також ознака інсульту.
  • Попросити потерпілого витягнути руки вперед долонями вгору і закрити очі. Якщо одна з них починає мимоволі «виїжджати» вбік і вниз — це ознака інсульту.

Якщо потерпілий не може виконати якесь із цих завдань, необхідно терміново викликати швидку допомогу і описати симптоми прибулим на місце медикам. Навіть якщо симптоми припинилися (можливе минуще порушення мозкового кровообігу), тактика повинна бути одна — госпіталізація з швидкої допомоги. Похилий вік, кома не є протипоказаннями госпіталізації.

Інструментальні та лабораторні діагностичні дослідження

Комп'ютерна томографія (КТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ) — найважливіші діагностичні дослідження при інсульті. КТ у більшості випадків дозволяє чітко віддиференціювати «свіжий» крововилив у мозок від інших типів інсультів, МРТ найкраща для виявлення ділянок ішемії, оцінки поширеності ішемічного ушкодження і пенумбри (це особливо важливо в перші 12-24 години захворювання, коли методом КТ ішемічний інсульт може не візуалізуватися). Також за допомогою цих досліджень можна виявляти первинні і метастатичні пухлини, абсцеси мозку і субдуральні гематоми. Якщо спостерігається ригідність потиличних м'язів, але відсутній набряк диска зорового нерва, люмбальна пункція в більшості випадків дозволить швидко встановити діагноз крововиливу в мозок, хоча при цьому зберігається незначний ризик виникнення синдрому «вклинення» мозку. У випадках, коли є підозри на емболію, люмбальна пункція необхідна, якщо передбачається застосування антикоагулянтів. Люмбальна пункція має також важливе значення для діагностики розсіяного склерозу і, крім того, може мати діагностичне значення при нейроваскулярному сифілісі та абсцесі мозку[20].

Профілактика і лікування

Див. також Фактори ризику інсульту
Роки життя з поправкою на інвалідність від мозкових судинних захворювань на 100 000 жителів 2004 року.

Профілактичними заходами попередження інсультів є правильна організація режиму праці та відпочинку, харчування, запобігання нервово-психічним перенапруженням, профілактика і лікування судинних захворювань. Інгредієнти середземноморської дієти, в тому числі фрукти і овочі, хліб, пшениця та інші круп'яні культури, оливкова олія, риба і червоне вино, можливо, здатні окремо або разом знижувати ризик розвитку інсульту.[21] З метою привернення уваги до проблеми, Всесвітньою організацією боротьби з інсультом[en] був заснований день боротьби з інсультом, який відзначається 29 жовтня.

Лікування інсультів спрямоване на нормалізацію дихання, серцево-судинної діяльності, покращення кровопостачання мозку, боротьбу з набряком мозку, хірургічне втручання, відновна терапія, лікувальна фізкультура, масаж тощо. Процес лікування хворих на інсульт довготривалий і головне місце в ньому посідає фізична реабілітація під керівництвом фізичного реабілітолога.

Всесвітній день боротьби з інсультом

За ініціативою Всесвітньої організації боротьби з інсультом (WSO) щорічно 29 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з інсультом[22]. Мета заходів, що проводяться цього дня:[23]

  • підкреслити серйозність захворювання;
  • звернути увагу суспільства на високу частоту інсультів у порівнянні з іншими захворюваннями;
  • підвищити обізнаність населення щодо профілактики інсультів;
  • забезпечити кращий догляд і підтримку тих, хто вижив після перенесеного інсульту.

Реабілітація

Реабілітація після ішемічного інсульту має на меті допомогти постраждалим відновити втрачені здібності та досягти оптимального фізичного, когнітивного, емоційного, соціального та професійного потенціалу. Реабілітація — це мультидисциплінарний захід, який включає різноманітні методи лікування та втручання.[24][25] (Див. також Нейрореабілітація, Нейропластичність[26][27][28][29])

Реабілітація після ішемічного інсульту – це багатовимірний процес, спрямований на надання допомоги постраждалим у відновленні втрачених функцій і найкращому розвитку фізичного, когнітивного, емоційного, соціального та професійного потенціалу.[24][25]

Дослідження 2023 року показує, що пацієнти та клініцисти в реабілітаційних установах сприймають різні мотиваційні фактори як найважливіші, що означає необхідність для клініцистів враховувати індивідуальні переваги пацієнтів для оптимізації результатів реабілітації.[30]

Моделі реабілітаційного догляду після інсульту

Системи охорони здоров'я різних країн пропонують різні моделі процесу реабілітації після інсульту:

  • Стаціонарна реабілітація: Забезпечує інтенсивну терапію в спеціалізованій реабілітаційній лікарні або відділенні.[31]
  • Амбулаторна реабілітація: дозволяє пацієнтам жити вдома під час лікування в амбулаторних центрах.[32]
  • Домашня реабілітація: передбачає отримання терапії вдома завдяки відвідуванням реабілітолога чи телереабілітації.[33][34]
  • Реабілітація в громаді: забезпечує терапію через громадські та суспільні програми, зосереджуючись на переході до повсякденного життя.[35][36][37][38]

Успішна реабілітація після інсульту залежить від раннього початку, інтенсивності терапії та активної участі пацієнта та сім’ї. Вибране поєднання терапії та технологій залежатиме від тяжкості інсульту, ураженої частини мозку, загального стану здоров’я пацієнта та мотиваційного аспекту цілей його реабілітації.

Традиційні методи відновлення

Традиційні методи відновлення базуються на здатності нервової системи до реорганізації та утворення нових зв'язків — нейропластичності[26] — що може сприяти компенсації дефіцитів за рахунок реорганізації здорової нервової тканини, яка бере на себе функцію уражених ділянок, що були відповідальні за функціональні схеми, які відтворюються під час реабілітації. Посилення нейроплатичності тими чи іншими методами може сприяти пришвидшенню реабілітації після інсульту.[27][28][39]

  • Фізична терапія: допомагає покращити рухливість, координацію та рівновагу, зосереджуючись на вправах для розвитку сили та ходи, і відновлення порушених функціональних схем. До фізичної терапії також можна віднести терапію рухами, викликаними обмеженнями, що заохочує використання ураженої кінцівки шляхом утримання неураженої кінцівки, таким чином сприяючи відновленню функції. І дзеркальна терапію, що передбачає використання дзеркала для створення ілюзії відбиття ураженої кінцівки для покращення контролю над рухом.[40][41] Ефективність фізичної терапії може бути посилена методами фізіотерапії (зокрема, нейромодуляцією[42][43][44], див. нижче) та, ймовірно, деякими пацієнт-орієнтованими практиками альтернативної медицини[45][46], зокрема, такими як акупунктура[47], йога[48], медитація та релаксація м'язів.
  • Ерготерапія: спрямована на відновлення дрібної моторики та когнітивних здібностей для повсякденної діяльності, надаючи стратегії та обладнання для сприяння незалежності.
  • Логопедія та мовна терапія: вирішує проблеми зі спілкуванням (афазія) і ковтанням (дисфагія).
  • Когнітивна та емоційна реабілітація: вирішує когнітивні дефіцити, такі як проблеми з пам'яттю, увагою та вирішенням проблем. Психологи також надають емоційну підтримку для лікування розладів настрою та для адаптації до життя після інсульту. (Див. також Когнітивістика, Психологія, Психологічна реабілітація)
  • Телереабілітація: цифрові платформи дозволяють проводити терапію дистанційно, підвищуючи доступність реабілітаційних послуг і безперервність догляду.[34]

Важливо відзначити, що найкращі результати реабілітації після інсульту досягаються за допомогою персоналізованих планів лікування, які враховують індивідуальні потреби та недоліки, загальний стан здоров’я, спосіб життя та особисті цілі пацієнта. Ці плани зазвичай передбачають поєднання різних методів лікування, включаючи як традиційні методи, так і альтернативні та новітні технології (Див. також Інтегративна медицина[49][50]). Сфера реабілітації після інсульту постійно розвивається, і майбутні інновації в нейронауці, регенеративній медицині та біомедичній інженерії мають великі перспективи значно покращити ефективність та швидкість відновлення після ішемічного інсульта.

Новітні методи відновлення

Ці методи відновлення на 2023 рік ще не увійшли в класичну практику клінічної нейрореабілітації, але вже використовуються в клінічній практиці і показують ефективність у відновленні після інсульту.

  • Нейрокомп'ютерний інтерфейс (НКІ): НКІ забезпечують зв'язок між мозком і зовнішніми пристроями, допомагаючи відновити рух і функції. НКІ можуть полегшити реабілітацію, забезпечуючи зворотний зв’язок про нейронну активність, сприяючи адаптивній нейропластичності.[51][52][53][54][55][56]
  • Нейропротезування: імплантовані пристрої можуть стимулювати пошкоджені ділянки мозку, сприяючи відновленню певних функцій. Такі пристрої, як реагуюча нейростимуляторна система (RNS), можуть регулювати свою активність на основі змін активності мозку в реальному часі.[57][58]

Експериментальні методи відновлення

Дослідження та розробки продовжують досліджувати та розширювати межі реабілітації після інсульту, маючи захоплюючий потенціал у наступних сферах:

  • Психопластогени: лікарські засоби які індукують швидкий ріст і ремоделювання дендритів і синапсів, продемонстрували перспективність на експериментальних моделях для посилення нейропластичності, що може сприяти збільшенню ефективності реабілітаційної програми та пришвидшенню відновлення після інсульту[71][72][73][74] (Див. також Психоделічна терапія[39]). Крім того, реабілітація з допомогою психоделіків (які відносяться до групи психопластогенів) може покращити результати реабілітаційних практик через модуляцію нейрозапалення та нейрогенезу гіпокампа, на додачу до значного збільшення нейропластичності[75][76][77][78] мозку.[39]
  • Генотерапія та редагування генома: можуть змінити гени, пов’язані з відновленням нервової системи, нейрогенезом та нейропластичністю, потенційно покращуючи результати реабілітації.[79][80][81]
  • Наномедицина: наноматеріали та наночастинки можуть використовуватися для доставки ліків безпосередньо до пошкодженої нервової тканини або для локального сприяння росту та регенерації нервової системи, завдяки, зокрема, впливу на геном та інші -оми клітин.[80]
  • Регенеративна медицина: досліджує методики відновлення нервової тканини. Багато преклінічних досліджень показують великі перспектики у відовленні функціональної нервової тканини, зокрема, після ішемінчого інсульту.
    • Використання стовбурових клітин показало себе перспективним у відновлення після інсульту у преклінічних дослідженнях.[82][83] Поточні дослідження направленні на безпеку та ефективність мезенхімальних стовбурових клітин, нейронних стовбурових клітин та індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (iPSC) у покращенні неврологічного відновлення.[84][85]
    • Інженерія нервової тканини, як галузь тканинної інженерії, є багатообіцяючим підходом до реабілітації після ішемічного інсульту з метою відновлення або регенерації пошкодженої нервової тканини. Це передбачає або клітинну терапію, коли стовбурові клітини або клітини-попередники трансплантують в місця ураження для їх подальшої диференціації в нервові клітини; або розробку каркасів з біоматеріалу, які забезпечують підтримку та середовище для росту клітин. Також досліджується комбінація цих методів, зокрема, клітинна терапія, керована біоматеріалом, яка включає посів стовбурових клітин на ці каркаси. Майбутні досягнення в області нанотехнологій і біофабрикації, включаючи 3D біодрук, можуть дозволити створювати більш складні конструкції нервової тканини. Незважаючи на те, що на початок 2023 року це здебільшого експериментальні дослідження на тваринах, які загалом успішні[86][87][88], хоча дослідники стикаються з кількома проблемами, подальші дослідження інженерії нервової тканини можуть потенційно змінити нейрореабілітацію та відновлення після інсульту.[89][90][87][91] Наприклад, дослідження на мишах, опубліковане в травні 2023 року в npj Regenerative Medicine, що досліджувало використання мозкових органоїдів для відновлення функціональної нервової тканини в місці ураження після ішемічного інсульту, показало[88]:

"...Через кілька місяців ми виявили, що трансплантовані органоїди добре вижили в ураженому інфарктом ядрі, диференціювалися в цільові нейрони, відновлювали інфарктну тканину, посилали аксони до віддалених мішеней мозку та інтегрувалися в нейронний ланцюг господаря, тим самим усуваючи сенсомоторні дефекти поведінки мишей, які перенесли інсульт..."

Див. також

Примітки

  1. NDF-RT
  2. а б Верещагин Н. В., Пирадов М. А., Суслина З. А. Национальный центр инсульта — Терминология. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  3. Інсульт — це друга за частотою причина смерті людей у всьому світі і основна причина довготривалої непрацездатності, Берінгер Інгельхайм. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 12 вересня 2012.
  4. Инсульт. Ишемический инсульт. Профилактика и лечение инсульта. Реабилитация после инсульта. Микроинсульт. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  5. Что такое инсульт и как его победить: Профилактика инсультов. Конспект врача. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  6. Гусев Е. И., Скворцова В. И. — Современные представления о лечении острого церебрального инсульта Consilium Medicum, Том 2/N 2/2000
  7. Ишемический инсульт на EUROLAB.UA. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  8. а б в г д Суслина З. А., Верещагин Н. В., Пирадов М. А. — Подтипы ишемических нарушений мозгового кровообращения: диагностика и лечение Consilium Medicum, Том 3/N 5/2001
  9. ММА им. И. М. Сеченова — Инсульт лакунарный. Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 6 квітня 2011.
  10. Кадыков А. С., Шахпаронова Н. В. — Сосудистая катастрофа. Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 6 квітня 2011.
  11. Клиническая классификация и формулировка диагноза. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 6 квітня 2011.
  12. Merck Manuals — Hemorrhagic Stroke. Архів оригіналу за 31 січня 2010. Процитовано 6 квітня 2011.
  13. Протокол ведения больных «Инсульт». Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 6 квітня 2011.
  14. Авакян А. Н. — Геморрагический инсульт. Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 6 квітня 2011.
  15. Геморрагический инсульт на EUROLAB.UA. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  16. а б Ярош А. А., Криворучко И. Ф. Нервные болезни. — «Вища школа», 1985. — 462 с.
  17. Нейрохирургическое отделение РНЦХ — Субарахноидальное кровоизлияние. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 6 квітня 2011.
  18. van Gijn J, Kerr RS, Rinkel GJ (2007). Subarachnoid haemorrhage. Lancet. 369 (9558): 306—18. doi:10.1016/S0140-6736(07)60153-6. PMID 17258671.(англ.)
  19. Warrell, David A; Timothy M. Cox, et al (2003). Oxford Textbook of Medicine, Fourth Edition, Volume 3. Oxford. с. 1032—1034. ISBN 0-19-857013-9.(англ.)
  20. Коллинз Р. Д. Диагностика нервных болезней. — «Медицина», 1986. — 240 с.
  21. Spence JD; Lees, K.; Spence, J. D. (September 2006). Nutrition and stroke prevention. Stroke. 37 (9): 2430—5. doi:10.1161/01.STR.0000236633.40160.ee. PMID 16873712. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 6 квітня 2011.
  22. 29 жовтня — Всесвітній день боротьби з інсультом | Центр громадського здоров'я. phc.org.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
  23. Stroke Prevention Resources for Your Patients. www.stroke.org (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
  24. а б Belagaje, Samir R. (2017-02). Stroke Rehabilitation:. CONTINUUM: Lifelong Learning in Neurology (англ.). Т. 23, № 1. с. 238—253. doi:10.1212/CON.0000000000000423. ISSN 1080-2371. Процитовано 8 червня 2023.
  25. а б Янушпольська, Оксана (20 січня 2022). РЕАБІЛІТАЦІЯ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТІВ. Scientific Collection «InterConf+» (англ.). № 18(95). с. 593—611. doi:10.51582/interconf.19-20.01.2022.066. ISSN 2709-4685. Процитовано 8 червня 2023.
  26. а б Hara, Yukihiro (2015). Brain Plasticity and Rehabilitation in Stroke Patients. Journal of Nippon Medical School. Т. 82, № 1. с. 4—13. doi:10.1272/jnms.82.4. Процитовано 8 червня 2023.
  27. а б Su, Fan; Xu, Wendong (2020). Enhancing Brain Plasticity to Promote Stroke Recovery. Frontiers in Neurology. Т. 11. doi:10.3389/fneur.2020.554089. ISSN 1664-2295. PMC 7661553. PMID 33192987. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. а б Qiao, Chenye; Liu, Zongjian; Qie, Shuyan (2023-03). The Implications of Microglial Regulation in Neuroplasticity-Dependent Stroke Recovery. Biomolecules (англ.). Т. 13, № 3. с. 571. doi:10.3390/biom13030571. ISSN 2218-273X. PMC 10046452. PMID 36979506. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  29. Норман Дойдж. Самовідновлення моку (укр) . с. 416. ISBN 978-617-7866-03-8.
  30. Oyake, Kazuaki; Yamauchi, Katsuya; Inoue, Seigo; Sue, Keita; Ota, Hironobu; Ikuta, Junichi; Ema, Toshiki; Ochiai, Tomohiko; Hasui, Makoto (6 червня 2023). A multicenter explanatory survey of patients’ and clinicians’ perceptions of motivational factors in rehabilitation. Nature Communications Medicine (англ.). Т. 3, № 1. с. 1—9. doi:10.1038/s43856-023-00308-7. ISSN 2730-664X. Процитовано 8 червня 2023.
  31. Langhorne, Peter; Bernhardt, Julie; Kwakkel, Gert (2011-05). Stroke rehabilitation. The Lancet. Т. 377, № 9778. с. 1693—1702. doi:10.1016/s0140-6736(11)60325-5. ISSN 0140-6736. Процитовано 8 червня 2023.
  32. Outpatient Service Trialists (20 січня 2003). Cochrane Stroke Group (ред.). Therapy-based rehabilitation services for stroke patients at home. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). Т. 2010, № 1. doi:10.1002/14651858.CD002925. PMC 6464951. PMID 12535444. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  33. E. Mayo,, Nancy; Wood-Dauphinee,, Sharon; Ahmed,, Sara; Carron, Gordon,; Higgins,, Johanne; Mcewen,, Sara; Salbach, Nancy (1999-01). Disablement following stroke. Disability and Rehabilitation (англ.). Т. 21, № 5-6. с. 258—268. doi:10.1080/096382899297684. ISSN 0963-8288. Процитовано 8 червня 2023.
  34. а б Stephenson, Aoife; Howes, Sarah; Murphy, Paul J.; Deutsch, Judith E.; Stokes, Maria; Pedlow, Katy; McDonough, Suzanne M. (11 трав. 2022 р.). Factors influencing the delivery of telerehabilitation for stroke: A systematic review. PLOS ONE (англ.). Т. 17, № 5. с. e0265828. doi:10.1371/journal.pone.0265828. ISSN 1932-6203. PMC 9094559. PMID 35544471. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  35. Walker, Marion F.; Sunnerhagen, Katharina S.; Fisher, Rebecca J. (2013-01). Evidence-Based Community Stroke Rehabilitation. Stroke (англ.). Т. 44, № 1. с. 293—297. doi:10.1161/STROKEAHA.111.639914. ISSN 0039-2499. Процитовано 8 червня 2023.
  36. Dean, Sarah G.; Poltawski, Leon; Forster, Anne; Taylor, Rod S.; Spencer, Anne; James, Martin; Allison, Rhoda; Stevens, Shirley; Norris, Meriel (1 жовтня 2016). Community-based Rehabilitation Training after stroke: protocol of a pilot randomised controlled trial (ReTrain). BMJ Open (англ.). Т. 6, № 10. с. e012375. doi:10.1136/bmjopen-2016-012375. ISSN 2044-6055. PMC 5073546. PMID 27697876. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  37. Moon, KwangTae; Jang, WanHo; Park, Hae Yean; Jung, MinYe; Kim, JongBae (29 березня 2022). The Effects of Occupation-Based Community Rehabilitation for Improving Activities of Daily Living and Health-Related Quality of Life of People with Disabilities after Stroke Living at Home: A Single Subject Design. Occupational Therapy International (англ.). Т. 2022. с. e6657620. doi:10.1155/2022/6657620. ISSN 0966-7903. PMC 8983260. PMID 35418814. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. Corr, Susan; Bayer, Antony (1995-11). Occupational therapy for stroke patients after hospital discharge — a randomized controlled trial. Clinical Rehabilitation (англ.). Т. 9, № 4. с. 291—296. doi:10.1177/026921559500900403. ISSN 0269-2155. Процитовано 8 червня 2023.
  39. а б в Khan, Shariq Mansoor; Carter, Gregory T.; Aggarwal, Sunil K.; Holland, Julie (2021). Psychedelics for Brain Injury: A Mini-Review. Frontiers in Neurology. Т. 12. doi:10.3389/fneur.2021.685085. ISSN 1664-2295. PMC 8357986. PMID 34393973. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  40. Sivertsen, Marianne; Arntzen, Ellen Christin; Alstadhaug, Karl Bjørnar; Normann, Britt (2022). Effect of innovative vs. usual care physical therapy in subacute rehabilitation after stroke. A multicenter randomized controlled trial. Frontiers in Rehabilitation Sciences. Т. 3. doi:10.3389/fresc.2022.987601. ISSN 2673-6861. PMC 9673903. PMID 36407967. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  41. Ernst, E (1990-07). A review of stroke rehabilitation and physiotherapy. Stroke (англ.). Т. 21, № 7. с. 1081—1085. doi:10.1161/01.STR.21.7.1081. ISSN 0039-2499. Процитовано 8 червня 2023.
  42. а б Calderón, María Antonia Fuentes; Jiménez, Laura Olmedo; Ledesma, María José Sanchez (24 жовтня 2018). Transcranial Magnetic Stimulation versus Transcranial Direct Current Stimulation as neuromodulatory techniques in stroke rehabilitation. Proceedings of the Sixth International Conference on Technological Ecosystems for Enhancing Multiculturality. Association for Computing Machinery. с. 422—427. doi:10.1145/3284179.3284251. ISBN 978-1-4503-6518-5. Процитовано 8 червня 2023.
  43. а б Klomjai, W.; Lackmy-Vallée, A.; Roche, N.; Pradat-Diehl, P.; Marchand-Pauvert, V.; Katz, R. (1 вересня 2015). Repetitive transcranial magnetic stimulation and transcranial direct current stimulation in motor rehabilitation after stroke: An update. Annals of Physical and Rehabilitation Medicine (англ.). Т. 58, № 4. с. 220—224. doi:10.1016/j.rehab.2015.05.006. ISSN 1877-0657. Процитовано 8 червня 2023.
  44. а б Wong, Pei-Ling; Yang, Yea-Ru; Huang, Shih-Fong; Wang, Ray-Yau (21 березня 2023). Effects of Transcranial Direct Current Stimulation Followed by Treadmill Training on Dual-Task Walking and Cortical Activity in Chronic Stroke: A Double-Blinded Randomized Controlled Trial. Journal of Rehabilitation Medicine (англ.). Т. 55. с. jrm00379—jrm00379. doi:10.2340/jrm.v55.5258. ISSN 1651-2081. PMC 10065121. PMID 36943024. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  45. Venketasubramanian, Narayanaswamy (1 вересня 2021). Complementary and alternative interventions for stroke recovery – a narrative overview of the published evidence. Journal of Complementary and Integrative Medicine (англ.). Т. 18, № 3. с. 553—559. doi:10.1515/jcim-2020-0062. ISSN 1553-3840. Процитовано 8 червня 2023.
  46. Rajahthurai, Sareneya Dashni; Farrukh, Muhammad Junaid; Makmor-Bakry, Mohd; Tan, Hui Jan; Fatokun, Omotayo; Mohd Saffian, Shamin; Ramatillah, Diana Laila (2022). Use of Complementary and Alternative Medicine and Adherence to Medication Therapy Among Stroke Patients: A Meta-analysis and Systematic Review. Frontiers in Pharmacology. Т. 13. doi:10.3389/fphar.2022.870641. ISSN 1663-9812. PMC 9204087. PMID 35721127. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  47. Khaustova, Olena (24 вересня 2018). Acupuncture in the treatment of stroke: Invitation to the discussion. Psychosomatic Medicine and General Practice (англ.). Т. 3, № 3. с. e0303138—e0303138. doi:10.26766/pmgp.v3i3.138. ISSN 2519-8572. Процитовано 8 червня 2023.
  48. Lawrence, Maggie; Celestino Junior, Francisco T; Matozinho, Hemilianna HS; Govan, Lindsay; Booth, Jo; Beecher, Jane (8 грудня 2017). Cochrane Stroke Group (ред.). Yoga for stroke rehabilitation. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). Т. 2017, № 12. doi:10.1002/14651858.CD011483.pub2. PMC 6486003. PMID 29220541. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  49. Ni, Xiaojia; Lin, Hao; Li, Hui; Liao, Wenjing; Luo, Xufei; Wu, Darong; Chen, Yaolong; Cai, Yefeng; Evidence‐based Practice Guideline on Integrative Medicine for Stroke working team, Neurology Chapter of China Association of Chinese Medicine, Neurology Committee of Guangdong Provincial Association of Chinese Medicine, and Stroke Committee of Guangdong Provincial Association of Chinese Integrative Medicine (2020-05). Evidence‐based practice guideline on integrative medicine for stroke 2019. Journal of Evidence-Based Medicine (англ.). Т. 13, № 2. с. 137—152. doi:10.1111/jebm.12386. ISSN 1756-5383. Процитовано 8 червня 2023.
  50. Fang, Jianqiao; Chen, Lifang; Ma, Ruijie; Keeler, Crystal Lynn; Shen, Laihua; Bao, Yehua; Xu, Shouyu (13 травня 2016). Comprehensive rehabilitation with integrative medicine for subacute stroke: A multicenter randomized controlled trial. Scientific Reports (англ.). Т. 6, № 1. с. 25850. doi:10.1038/srep25850. ISSN 2045-2322. PMC 4865744. PMID 27174221. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  51. Ma, Zhen-Zhen; Wu, Jia-Jia; Hua, Xu-Yun; Zheng, Mou-Xiong; Xing, Xiang-Xin; Ma, Jie; Shan, Chun-Lei; Xu, Jian-Guang (2023). Evidence of neuroplasticity with brain–computer interface in a randomized trial for post-stroke rehabilitation: a graph-theoretic study of subnetwork analysis. Frontiers in Neurology. Т. 14. doi:10.3389/fneur.2023.1135466. ISSN 1664-2295. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  52. Remsik, Alexander B.; van Kan, Peter L. E.; Gloe, Shawna; Gjini, Klevest; Williams, Leroy; Nair, Veena; Caldera, Kristin; Williams, Justin C.; Prabhakaran, Vivek (2022). BCI-FES With Multimodal Feedback for Motor Recovery Poststroke. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 16. doi:10.3389/fnhum.2022.725715. ISSN 1662-5161. PMC 9296822. PMID 35874158. Процитовано 5 травня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  53. Baniqued, Paul Dominick E.; Stanyer, Emily C.; Awais, Muhammad; Alazmani, Ali; Jackson, Andrew E.; Mon-Williams, Mark A.; Mushtaq, Faisal; Holt, Raymond J. (23 січня 2021). Brain–computer interface robotics for hand rehabilitation after stroke: a systematic review. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation. Т. 18, № 1. с. 15. doi:10.1186/s12984-021-00820-8. ISSN 1743-0003. PMC 7825186. PMID 33485365. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  54. Mane, Ravikiran; Chouhan, Tushar; Guan, Cuntai (1 серпня 2020). BCI for stroke rehabilitation: motor and beyond. Journal of Neural Engineering. Т. 17, № 4. с. 041001. doi:10.1088/1741-2552/aba162. ISSN 1741-2560. Процитовано 8 червня 2023.
  55. Cervera, María A.; Soekadar, Surjo R.; Ushiba, Junichi; Millán, José del R.; Liu, Meigen; Birbaumer, Niels; Garipelli, Gangadhar (2018-05). Brain-computer interfaces for post-stroke motor rehabilitation: a meta-analysis. Annals of Clinical and Translational Neurology (англ.). Т. 5, № 5. с. 651—663. doi:10.1002/acn3.544. PMC 5945970. PMID 29761128. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  56. Ramos-Murguialday, Ander; Broetz, Doris; Rea, Massimiliano; Läer, Leonhard; Yilmaz, Özge; Brasil, Fabricio L.; Liberati, Giulia; Curado, Marco R.; Garcia-Cossio, Eliana (2013-07). Brain-machine interface in chronic stroke rehabilitation: A controlled study: BMI in Chronic Stroke. Annals of Neurology (англ.). Т. 74, № 1. с. 100—108. doi:10.1002/ana.23879. PMC 3700597. PMID 23494615. Процитовано 5 травня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  57. Mendes, Luciana A.; Lima, Íllia N.D.F.; Souza, Túlio O.; do Nascimento, George C.; Resqueti, Vanessa R.; Fregonezi, Guilherme A.F. (2020-07). Motor Neuroprosthesis for Promoting Recovery of Function After Stroke. Stroke (англ.). Т. 51, № 7. doi:10.1161/STROKEAHA.120.029235. ISSN 0039-2499. Процитовано 8 червня 2023.
  58. Serruya, Mijail D.; Napoli, Alessandro; Satterthwaite, Nicholas; Kardine, Joe; McCoy, Joseph; Grampurohit, Namrata; Talekar, Kiran; Middleton, Devon M.; Mohamed, Feroze (7 квітня 2022). Neuromotor prosthetic to treat stroke-related paresis: N-of-1 trial. Nature Communications Medicine (англ.). Т. 2, № 1. с. 1—14. doi:10.1038/s43856-022-00105-8. ISSN 2730-664X. Процитовано 8 червня 2023.
  59. Khokale, Rhutuja; Mathew, Grace S.; Ahmed, Somi; Maheen, Sara; Fawad, Moiz; Bandaru, Prabhudas; Zerin, Annu; Nazir, Zahra; Khawaja, Imran (14 квітня 2023). Virtual and Augmented Reality in Post-stroke Rehabilitation: A Narrative Review. Cureus (англ.). Т. 15, № 4. doi:10.7759/cureus.37559. ISSN 2168-8184. PMC 10183111. PMID 37193429. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. Laver, Kate E; Lange, Belinda; George, Stacey; Deutsch, Judith E; Saposnik, Gustavo; Crotty, Maria (20 листопада 2017). Cochrane Stroke Group (ред.). Virtual reality for stroke rehabilitation. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). Т. 2018, № 1. doi:10.1002/14651858.CD008349.pub4. PMC 6485957. PMID 29156493. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  61. Keeling, Alexa B.; Piitz, Mark; Semrau, Jennifer A.; Hill, Michael D.; Scott, Stephen H.; Dukelow, Sean P. (21 січня 2021). Robot enhanced stroke therapy optimizes rehabilitation (RESTORE): a pilot study. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation. Т. 18, № 1. с. 10. doi:10.1186/s12984-021-00804-8. ISSN 1743-0003. PMC 7819212. PMID 33478563. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  62. Duret, Christophe; Grosmaire, Anne-Gaëlle; Krebs, Hermano Igo (2019). Robot-Assisted Therapy in Upper Extremity Hemiparesis: Overview of an Evidence-Based Approach. Frontiers in Neurology. Т. 10. doi:10.3389/fneur.2019.00412. ISSN 1664-2295. PMC 6491567. PMID 31068898. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  63. Leow, Xi Rong Gladys; Ng, Si Li Annalyn; Lau, Ying (2023-03). Overground Robotic Exoskeleton Training for Patients With Stroke on Walking-Related Outcomes: A Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. doi:10.1016/j.apmr.2023.03.006. ISSN 0003-9993. Процитовано 8 червня 2023.
  64. Zhao, Yongkun; Wu, Haijun; Zhang, Mingquan; Mao, Juzheng; Todoh, Masahiro (2023). Design methodology of portable upper limb exoskeletons for people with strokes. Frontiers in Neuroscience. Т. 17. doi:10.3389/fnins.2023.1128332. ISSN 1662-453X. PMC 10060802. PMID 37008203. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  65. Lee, Yi-Heng; Ko, Li-Wei; Hsu, Chiann-Yi; Cheng, Yuan-Yang (2023-05). Therapeutic Effects of Robotic-Exoskeleton-Assisted Gait Rehabilitation and Predictive Factors of Significant Improvements in Stroke Patients: A Randomized Controlled Trial. Bioengineering (англ.). Т. 10, № 5. с. 585. doi:10.3390/bioengineering10050585. ISSN 2306-5354. PMC 10215135. PMID 37237654. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  66. Chen, Ze-Jian; He, Chang; Xu, Jiang; Zheng, Chan-Juan; Wu, Jing; Xia, Nan; Hua, Qiang; Xia, Wen-Guang; Xiong, Cai-Hua (2023-06). Exoskeleton-Assisted Anthropomorphic Movement Training for the Upper Limb After Stroke: The EAMT Randomized Trial. Stroke (англ.). Т. 54, № 6. с. 1464—1473. doi:10.1161/STROKEAHA.122.041480. ISSN 0039-2499. Процитовано 8 червня 2023.
  67. Siviy, Christopher; Baker, Lauren M.; Quinlivan, Brendan T.; Porciuncula, Franchino; Swaminathan, Krithika; Awad, Louis N.; Walsh, Conor J. (2023-04). Opportunities and challenges in the development of exoskeletons for locomotor assistance. Nature Biomedical Engineering (англ.). Т. 7, № 4. с. 456—472. doi:10.1038/s41551-022-00984-1. ISSN 2157-846X. Процитовано 8 червня 2023.
  68. Elsner, Bernhard; Kugler, Joachim; Pohl, Marcus; Mehrholz, Jan (21 березня 2016). Cochrane Stroke Group (ред.). Transcranial direct current stimulation (tDCS) for improving activities of daily living, and physical and cognitive functioning, in people after stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). doi:10.1002/14651858.CD009645.pub3. PMC 6464909. PMID 26996760. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  69. Giacobbe, V.; Krebs, H. I.; Volpe, B. T.; Pascual-Leone, A.; Rykman, A.; Zeiarati, G.; Fregni, F.; Dipietro, L.; Thickbroom, G. W. (1 січня 2013). Transcranial direct current stimulation (tDCS) and robotic practice in chronic stroke: The dimension of timing. NeuroRehabilitation (англ.). Т. 33, № 1. с. 49—56. doi:10.3233/NRE-130927. ISSN 1053-8135. PMC 4515138. PMID 23949028. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  70. Salazar, Claudia A.; Feng, Wuwei; Bonilha, Leonardo; Kautz, Steven; Jensen, Jens H.; George, Mark S.; Rowland, Nathan C. (2023-01). Transcranial Direct Current Stimulation for Chronic Stroke: Is Neuroimaging the Answer to the Next Leap Forward?. Journal of Clinical Medicine (англ.). Т. 12, № 7. с. 2601. doi:10.3390/jcm12072601. ISSN 2077-0383. PMC 10094806. PMID 37048684. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  71. Olson, David E (2018-01). Psychoplastogens: A Promising Class of Plasticity-Promoting Neurotherapeutics. Journal of Experimental Neuroscience (англ.). Т. 12. с. 117906951880050. doi:10.1177/1179069518800508. ISSN 1179-0695. PMC 6149016. PMID 30262987. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  72. Vargas, Maxemiliano V.; Meyer, Retsina; Avanes, Arabo A.; Rus, Mark; Olson, David E. (2021). Psychedelics and Other Psychoplastogens for Treating Mental Illness. Frontiers in Psychiatry. Т. 12. doi:10.3389/fpsyt.2021.727117. ISSN 1664-0640. PMC 8520991. PMID 34671279. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  73. de Vos, Cato M. H.; Mason, Natasha L.; Kuypers, Kim P. C. (2021). Psychedelics and Neuroplasticity: A Systematic Review Unraveling the Biological Underpinnings of Psychedelics. Frontiers in Psychiatry. Т. 12. doi:10.3389/fpsyt.2021.724606. ISSN 1664-0640. PMC 8461007. PMID 34566723. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  74. Ly, Calvin; Greb, Alexandra C.; Cameron, Lindsay P.; Wong, Jonathan M.; Barragan, Eden V.; Wilson, Paige C.; Burbach, Kyle F.; Soltanzadeh Zarandi, Sina; Sood, Alexander (2018-06). Psychedelics Promote Structural and Functional Neural Plasticity. Cell Reports. Т. 23, № 11. с. 3170—3182. doi:10.1016/j.celrep.2018.05.022. ISSN 2211-1247. PMC 6082376. PMID 29898390. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  75. de Vos, Cato M. H.; Mason, Natasha L.; Kuypers, Kim P. C. (2021). Psychedelics and Neuroplasticity: A Systematic Review Unraveling the Biological Underpinnings of Psychedelics. Frontiers in Psychiatry. Т. 12. doi:10.3389/fpsyt.2021.724606. ISSN 1664-0640. PMC 8461007. PMID 34566723. Процитовано 18 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  76. Ly, Calvin; Greb, Alexandra C.; Cameron, Lindsay P.; Wong, Jonathan M.; Barragan, Eden V.; Wilson, Paige C.; Burbach, Kyle F.; Soltanzadeh Zarandi, Sina; Sood, Alexander (2018-06). Psychedelics Promote Structural and Functional Neural Plasticity. Cell Reports. Т. 23, № 11. с. 3170—3182. doi:10.1016/j.celrep.2018.05.022. ISSN 2211-1247. PMC 6082376. PMID 29898390. Процитовано 18 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  77. Nardou, Romain; Sawyer, Edward; Song, Young Jun; Wilkinson, Makenzie; Padovan-Hernandez, Yasmin; de Deus, Júnia Lara; Wright, Noelle; Lama, Carine; Faltin, Sehr (14 червня 2023). Psychedelics reopen the social reward learning critical period. Nature (англ.). с. 1—9. doi:10.1038/s41586-023-06204-3. ISSN 1476-4687. Процитовано 18 червня 2023.
  78. Grieco, Steven F.; Castrén, Eero; Knudsen, Gitte M.; Kwan, Alex C.; Olson, David E.; Zuo, Yi; Holmes, Todd C.; Xu, Xiangmin (9 листопада 2022). Psychedelics and Neural Plasticity: Therapeutic Implications. Journal of Neuroscience (англ.). Т. 42, № 45. с. 8439—8449. doi:10.1523/JNEUROSCI.1121-22.2022. ISSN 0270-6474. PMC 9665925. PMID 36351821. Процитовано 18 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  79. Zeng, Chih-Wei; Zhang, Chun-Li (2023). Neuronal regeneration after injury: a new perspective on gene therapy. Frontiers in Neuroscience. Т. 17. doi:10.3389/fnins.2023.1181816. ISSN 1662-453X. PMC 10160438. PMID 37152598. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  80. а б Luo, Meihua; Lee, Leo Kit Cheung; Peng, Bo; Choi, Chung Hang Jonathan; Tong, Wing Yin; Voelcker, Nicolas H. (2022-09). Delivering the Promise of Gene Therapy with Nanomedicines in Treating Central Nervous System Diseases. Advanced Science (англ.). Т. 9, № 26. doi:10.1002/advs.202201740. ISSN 2198-3844. PMC 9475540. PMID 35851766. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  81. Parambi, Della Grace Thomas; Alharbi, Khalid Saad; Kumar, Rajesh; Harilal, Seetha; Batiha, Gaber El-Saber; Cruz-Martins, Natália; Magdy, Omnia; Musa, Arafa; Panda, Dibya Sundar (1 січня 2022). Gene Therapy Approach with an Emphasis on Growth Factors: Theoretical and Clinical Outcomes in Neurodegenerative Diseases. Molecular Neurobiology (англ.). Т. 59, № 1. с. 191—233. doi:10.1007/s12035-021-02555-y. ISSN 1559-1182. PMC 8518903. PMID 34655056. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  82. Chrostek, Matthew R.; Fellows, Emily G.; Crane, Andrew T.; Grande, Andrew W.; Low, Walter C. (1 листопада 2019). Efficacy of stem cell-based therapies for stroke. Brain Research (англ.). Т. 1722. с. 146362. doi:10.1016/j.brainres.2019.146362. ISSN 0006-8993. PMC 6815222. PMID 31381876. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  83. Berlet, Reed; Anthony, Stefan; Brooks, Beverly; Wang, Zhen-Jie; Sadanandan, Nadia; Shear, Alex; Cozene, Blaise; Gonzales-Portillo, Bella; Parsons, Blake (2021-09). Combination of Stem Cells and Rehabilitation Therapies for Ischemic Stroke. Biomolecules (англ.). Т. 11, № 9. с. 1316. doi:10.3390/biom11091316. ISSN 2218-273X. PMC 8468342. PMID 34572529. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  84. Zhang, Qi; Zeng, Yuting; Zheng, Shuqi; Chen, Ling; Liu, Haining; Chen, Hui; Zhang, Xiaofeng; Zou, Jihua; Zheng, Xiaoyan (2023). Research hotspots and frotiers of stem cells in stroke: A bibliometric analysis from 2004 to 2022. Frontiers in Pharmacology. Т. 14. doi:10.3389/fphar.2023.1111815. ISSN 1663-9812. PMC 10020355. PMID 36937837. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  85. Inoue, Mitsuhiro; Yamaguchi, Ryo; He, Ching Chi Jimmy; Ikeda, Atsushi; Okano, Hideyuki; Kohyama, Jun (10 березня 2023). Current status and prospects of regenerative medicine for spinal cord injury using human induced pluripotent stem cells: a review. Stem Cell Investigation (англ.). Т. 10, № 0. doi:10.21037/sci-2022-037. ISSN 2313-0792. PMC 10036917. PMID 36970397. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  86. Revah, Omer; Gore, Felicity; Kelley, Kevin W.; Andersen, Jimena; Sakai, Noriaki; Chen, Xiaoyu; Li, Min-Yin; Birey, Fikri; Yang, Xiao (2022-10). Maturation and circuit integration of transplanted human cortical organoids. Nature (англ.). Т. 610, № 7931. с. 319—326. doi:10.1038/s41586-022-05277-w. ISSN 1476-4687. PMC 9556304. PMID 36224417. Процитовано 1 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  87. а б Jgamadze, Dennis; Lim, James T.; Zhang, Zhijian; Harary, Paul M.; Germi, James; Mensah-Brown, Kobina; Adam, Christopher D.; Mirzakhalili, Ehsan; Singh, Shikha (2023-02). Structural and functional integration of human forebrain organoids with the injured adult rat visual system. Cell Stem Cell. Т. 30, № 2. с. 137—152.e7. doi:10.1016/j.stem.2023.01.004. ISSN 1934-5909. PMC 9926224. PMID 36736289. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  88. а б Cao, Shi-Ying; Yang, Di; Huang, Zhen-Quan; Lin, Yu-Hui; Wu, Hai-Yin; Chang, Lei; Luo, Chun-Xia; Xu, Yun; Liu, Yan (30 травня 2023). Cerebral organoids transplantation repairs infarcted cortex and restores impaired function after stroke. npj Regenerative Medicine (англ.). Т. 8, № 1. doi:10.1038/s41536-023-00301-7. ISSN 2057-3995. PMC 10229586. PMID 37253754. Процитовано 10 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  89. Krzyspiak, Joanna; Khodakhah, Kamran; Hébert, Jean M. (2022-01). Potential Variables for Improved Reproducibility of Neuronal Cell Grafts at Stroke Sites. Cells (англ.). Т. 11, № 10. с. 1656. doi:10.3390/cells11101656. ISSN 2073-4409. PMC 9139220. PMID 35626693. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  90. Quezada, Alexandra; Ward, Claire; Bader, Edward R.; Zolotavin, Pavlo; Altun, Esra; Hong, Sarah; Killian, Nathaniel J.; Xie, Chong; Batista-Brito, Renata (2023-02). An In Vivo Platform for Rebuilding Functional Neocortical Tissue. Bioengineering (англ.). Т. 10, № 2. с. 263. doi:10.3390/bioengineering10020263. ISSN 2306-5354. PMC 9952056. PMID 36829757. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  91. Gong, Bowen; Zhang, Xindan; Zahrani, Ahmed Al; Gao, Wenwen; Ma, Guolin; Zhang, Liqun; Xue, Jiajia (2022-06). Neural tissue engineering: From bioactive scaffolds and in situ monitoring to regeneration. Exploration (англ.). Т. 2, № 3. с. 20210035. doi:10.1002/EXP.20210035. ISSN 2766-2098. Процитовано 8 червня 2023.

Джерела

  • Інсульт / П. О. Фадєєв. — Т. : Навчальна книга — Богдан, 2011. — 159 с. : табл. — ISBN 978-966-10-1298-0
  • Інсульт. Тактика, стратегія ведення, профілактика, реабілітація та прогнози: посіб. для лікаря-практика / І. С. Зозуля, Ю. І. Головченко, О. П. Онопрієнко. — К. : Світ Успіху, 2010. — 319 с. : табл. — Бібліогр.: с. 306—315. — ISBN 978-966-8352-51-5
  • Кареліна, Т. І. Неврологія [Текст]: підручник / Т. І. Кареліна, Н. М. Касевич ; ред. Н. В. Литвиненко. — 2-е вид., випр. — Київ: Медицина, 2017. — 288 с. ISBN 978-617-505-449-9 (Розділ V. Порушення мозкового кровообігу: Ішемічний інсульт; Геморагічний інсульт, С.?)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 4, К., 1979 (С.?)

Література

  • Гострий ішемічний інсульт / С. М. Віничук, М. М. Прокопів ; Національний медичний ун-т ім. О. О. Богомольця. — К. : Наукова думка, 2006. — 286 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 255—280. — ISBN 966-00-0615-2
  • Інсульт: різновиди, фактори ризику, фізична реабілітація / Мицкан Б. [та ін.] // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; [редкол.: А. В. Цьось та ін.]. — Луцьк, 2012. — № 3(19). — С. 295—302. — Бібліогр.: с. 300—301. Ел.джерело [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Інсульт: сучасні погляди на проблему / Є. Василенко, О. Ярош, Л. Остапченко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 29-34. Ел.джерело [Архівовано 17 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  • Ішемічний інсульт: обрані сторінки патогенезу та лікування: монографія / Малахов В. О. [та ін.]. — Х. : ЕДЕНА, 2010. — 154 с. : рис., табл. — ISBN 978-966-8230-92-9
  • Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних, лабораторних та нейровізуальних характеристик: [монографія] / О. В. Ткаченко, І. О. Цьоха. — Донецьк: Заславський О. Ю. [вид.], 2012. — 111 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 96-111. — ISBN 978-617-632-005-0
  • Клінічні особливості, молекулярно-генетичні та інші фактори ризику розвитку і перебігу інсультів у дітей: монографія / Зозуля І. С., Горовенко Н. Г., Смульська Н. О. — Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2016. — 143 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 128—143 (180 назв). — ISBN 978-966-2696-59-2
  • Міщенко Т. С. Профілактика мозкового інсульту: метод. рекомендації / Т. С. Міщенко, Є. В. Лаком-цева. — Харків, 2006. — 15 с.
  • Стандарти, інноваційні підходи в лікуванні інсультів: метод. вказівки до практ. занять циклу темат. удоскон. / А. М. Кардаш та ін.; ДНМУ ім. М.Горького, Ф-т інтернатури та післядиплом. освіти, Каф. нейрохірургії. — Донецьк: Дмитренко, 2012. — 211 с. : рис. — Бібліогр. на початку тем. — ISBN 978-966-2872-06-6
  • Шляхи оптимізації діагностики та лікування гострого ішемічного інсульту на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах: [монографія] / Зозуля І. С., Мошенська О. П.. — Вінниця: [б. в.], 2012. — 160 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 129—159. — ISBN 978-617-530-063-3
  • Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. Волошин П. В., Тайцлин В. И. — К.: Здоровье, 1991. — 406 с.
  • Ромоданов А. П., Педаченко Г. О. Мозговой геморрагический инсульт., К., 1971 (рос.)

Посилання

Відео