Головна сторінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ласкаво просимо до Вікіпедії,

вільної енциклопедії, яку може редагувати кожен.

Українська Вікіпедія заснована 30 січня 2004 року.

субота, 8 травня 2021 року

1 090 883 статті українською

132 271 зареєстрований дописувач

3483 з них активні останнього місяця

Вибрана стаття

«Гра» (англ. The Game) — американський трилер режисера Девіда Фінчера, знятий за сценарієм Джона Бранкато та Майкла Ферріса. Хоча спочатку фільм мав би стати наступною роботою Фінчера після стрічки «Чужий 3», через залученість режисера до знімань трилеру «Сім» його відзняли тільки 1997 року. У вересні того ж року він вийшов у прокат та зібрав близько 109 мільйонів доларів — ці гроші покрили витрати (70 мільйонів доларів), проте не виправдали касових сподівань продюсерів. У центрі сюжету історія дуже багатого банкіра Ніколаса Ван Ортона, якого переслідують тяжкі спогади минулого. Його життя позбавлене емоцій. На пропозицію свого брата Конрада, він вирішує зіграти у специфічну гру. Надалі вона кардинально змінить долю головного героя, перетворивши його життя на суцільний хаос та поставивши під загрозу все, що він має. Головні ролі у фільмі виконали Майкл Дуглас, Шон Пенн та Дебора Кара Ангер. Хоча спочатку фільм критики сприйняли двоїсто, надалі про нього стали відгукуватися значно тепліше. Режисер та сценаристи підіймають питання природи реальності та можливостей маніпулювання нею, контролю людини над своїм життям та контролю над людиною, у стрічці звучать теми самотності та переродження. Деякі критики вважають, що якби фільм вийшов на 20 років пізніше, його прийняли б набагато краще, тому що все те, що зображено у «Грі» — втрата контролю, фейки та обман, агресивний вплив компаній (особливо в інтернеті) на вибір особи, неоднозначність, яка довкола і з якою потрібно жити — все це більш актуальне для теперішнього часу, ніж для 1997. У художньому плані Фінчер надихнувся низкою інших творів: параноїдальними трилерами та серіалами 60-х і 70-х, роботами Гічкока, Дікенса та Кафки, біблейськими мотивами.

Європейський Союз Договір про приєднання 2003 року, також Афінський договір — договір Європейського Союзу про розширення і приєднання до нього 10 нових держав-членів: Чехії, Кіпру, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словаччини та Словенії, підписаний 16 квітня 2003 року в Афінах, Греція. Набув чинності 1 травня 2004 року, з моменту його ратифікації всіма 15 дійсними на той момент членами ЄС та новоприєднаними державами. Зміст договору є результатом переговорів, що завершилися в Копенгагені, Данія, 13 грудня 2002 року.

Договір заклав умови для приєднання десяти держав до Європейського Союзу і є частиною основного закону Союзу й має обов'язкову юридичну силу для держав-членів. Договір, включаючи всі ратифікаційні грамоти держав-членів, був переданий на зберігання уряду Італії в Римі, як і інші аналогічні договори про розширення ЄС. Він доступний в юридично обов'язковій версії на всіх офіційних мовах Європейського Союзу.

Приєднання Кіпру на практиці стосується лише південної частини острова, оскільки переговори про приєднання Північного Кіпру закінчилися невдачею. Однак ЄС формально визнає юрисдикцію Республіки Кіпр над усім островом, через відсутність міжнародного визнання Північного Кіпру.

У всіх країнах-претендентах на вступ до Європейською Союзу, за винятком Республіки Кіпр, відбулися офіційні референдуми щодо згоди їх населення на приєднання до Союзу.

Вибране зображення

61-220-0107 Nyrkiv Castle 2 RB.jpg
Замок палацу (руїни) (мур.), село Нирків, ур. Червоне (колишнє село Червоноград.

Вибраний список

Львів на Каталанському атласі 1375 року Картографія Львова — збірка різноманітних картографічних матеріалів та планів міста[en] на яких детально зображено, або відмічено місто Львів з часів Середньовіччя до сучасності. Ці матеріали можна умовно поділити на позначення на портоланах і картах, плани міських фортифікацій та міської забудови, загальні плани прилеглих територій, кадастрові напрацювання тощо. Починаючи від першого зображення Львова на картах до середини XX століття налічується понад 500 різних варіацій зображень карт та планів пов'язаних зі Львовом. Перші згадки Львова на картах відносять до XIV століття. Так, 1335 року майорканський картограф Ангеліно Дульсерт зобразив Львів як Civita de Leo. Наступні зображення Львова з'являються на портолані братів Піццигані 1367 року, Каталанському атласі 1375 року, портолані Ґабріеля Вальсека[en] 1439 року Львів зображений на території Полонії (Polonia).

Поточні події

Пандемія COVID-19 у світі / в Україні • Війна на сході України
Астронавти НАСА Майкл Гопкінс, Віктор Гловер, Ногуті Соїті та Шеннон Вокер після приводнення у Мексиканській затоці. 2 травня 2021

8 травня в історії

Ніколи Знову 02.svg
В Україні відзначають День пам'яті та примирення
Миторополит Андрей Шептицький
Фельдмаршал Вільгельм Кейтель підписує акт про беззастережну капітуляцію в Карлсхорсті, Берлін. 8 травня 1945

Народилися

Померли

Антуан Лавуазьє. З портрету роботи Жака-Луї Давіда (не пізніше 1801)
Грушевського, 9-а
  • «Будинок-монстр» у Києві пов'язаний із п'ятьма президентами України. Один хотів його збудувати, другий позбавив першого такої можливості, третій намагався повернути права на нього першому, четвертий хоча й має у будинку помешкання, але боїться туди приїхати, а п'ятий влаштував там бучне святкування з порушенням карантинних обмежень.
Rosamonte
Phobetron pithecium

Вікіпедія є проєктом — неприбуткової організації, яка опікується низкою інших проєктів

є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа