Чурюмов Клим Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клим Іванович Чурюмов
Клим Іванович Чурюмов

Klym Churiumov.jpg

Клим Чурюмов під час науково-популярної лекції (2014)
Народився 19 лютого 1937(1937-02-19)
Миколаїв
Помер 14 жовтня 2016(2016-10-14) (79 років)
Харків
Інсульт[1]
Громадянство
(підданство)
СРСР і Україна
Alma mater Київський університет
Галузь наукових інтересів Астрономія
Заклад Київський університет, Київська астрономічна обсерваторія
Вчене звання професор, член-кореспондент НАНУ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки: Дослідженнями фізики комет і космогонії Сонячної системи, та відкриттям двох комет
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник освіти України

Клим Іва́нович Чурю́мов (нар. 19 лютого 1937, Миколаїв, УРСР — пом. 14 жовтня 2016, Харків, Україна) — український астроном і дитячий письменник, першовідкривач комет Чурюмова-Герасименко (1969) та Чурюмова-Солодовникова (1986). Член-кореспондент Національної академії наук України, директор Київського планетарію, головний редактор астрономічного науково-популярного часопису «Наше небо» (2006—2009), президент Українського товариства аматорів астрономії.

Біографія[ред.ред. код]

Був четвертим з восьми дітей Івана Івановича та Антоніни Михайлівни Чурюмових. Батько загинув під час Другої світової війни у 1942 р.

У 1949 р. сім'я Чурюмових переїхала до Києва. Після сьомого класу він вступив до Київського залізничного технікуму, який закінчив із відзнакою в 1955 р. Отримав рекомендацію до вступу у вищі навчальні заклади.

Вступив на фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (спеціальність «фізика-астрономія»). Після його закінчення, у 1960 р., був направлений на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської АРСР. Там він досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу.

У 1962 р., повернувшись до Києва, пішов працювати на завод «Арсенал», де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах Байконур і Плесецьк. Після закінчення аспірантури Київського державного університету (спеціальність «астрофізика»), де науковим керівником К. І. Чурюмова був професор С. К. Всехсвятський, залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії КДУ. Спостерігав за кометами на заміській станції Київського університету в селі Лісниках і під час астрономічних експедицій у високогірні райони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, у Приморський край, на Чукотку і Камчатку.

У 1969 р. університет спорядив експедицію в складі трьох осіб, зокрема Клима Чурюмова і Світлани Герасименко, для спостереження періодичних комет в Алма-Ату, в астрофізичний інститут (тепер Астрофізичний інститут імені В. Г. Фесенкова).

У 1972 р. Клим Іванович захистив кандидатську дисертацію «Дослідження комет Ікейя-Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго-Сато-Косака (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко на основі фотографічних спостережень». У 1993 р. в Інституті космічних досліджень РАН (Москва) захистив докторську дисертацію на тему «Еволюційні фізичні процеси в кометах».

З 1998 р. К. І. Чурюмов — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У січні 2004 р., за рішенням Президії Товариства «Знання», його призначено директором науково-просвітницького центру «Київський планетарій».

Клим Іванович Чурюмов помер через інсульт у харківський лікарні в ніч з 13-го на 14-те жовтня 2016 року[2][3].

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Головні наукові праці у галузі астрономії комет та астероїдів. Працював у Астрономічній обсерваторії Київського університету.

У вересні 1969 року разом із аспіранткою Світланою Герасименко під час спостереження за кометою Комас-Сола зробили фото, на якому виявилась ще одна комета, яка отримала назву за іменами першовідкривачів — «Комета Чурюмова-Герасименко» (67P/Churyumov-Gerasimenko).

Другу, довгоперіодичну, комету Клим Чурюмов відкрив разом із В. В. Солодовниковим (з Астрофізичного інституту імені В. Г. Фесенкова, Казахстан) у 1986 р. Вона отримала назву комети Чурюмова-Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov).

2 березня 2004 з космодрому Куру у Французькій Гвіані було виведено у космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основним завданням зонда є дослідження комети Чурюмова-Герасименко, якої він досягнув 11 листопада 2014 року та здійснив посадки капсули на поверхню комети. «Розетта» завершила свою місію 30 вересня 2016 року, за 2 тижні до смерті Клима Чурюмова.

К. І. Чурюмов опублікував понад 800 наукових робіт, зокрема 4 монографії та 4 навчальні посібники. Був науковим консультантом з астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії.

К. І. Чурюмов, як голова наукових оргкомітетів, організував і провів п'ятнадцять міжнародних астрономічних конференцій: Всехсвятські читання (1985, 1990, 1995, 2000, 2005, 2010), Міжнародний семінар пам'яті професорів О. Ф. Богородського і С. К. Всехсвятського (1994), Міжнародні конференції пам'яті І. С. Астаповича «АІСТ» (1998, 2003, 2008), Міжнародні конференції КАММАК (1999, 2002, 2005, 2008, 2011).

Під керівництвом К. І. Чурюмова захищено одинадцять кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладання астрономії.

За ініціативою К. І. Чурюмова Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: «2427 Кобзар» — на честь Т. Г. Шевченка, «2428 Каменяр» — на честь І. Я. Франка, «2431 Сковорода» — на честь українського філософа XVIII ст. Г. С. Сковороди, «4868 Кнушевія» — на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «22616 Боголюбов» — на честь радянського фізика і математика М. М. Боголюбова.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

К. І. Чурюмов є автором науково-популярних книжок і дитячим письменником — автором декількох збірок поезій для малят («Малятам про фахи», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Математика для малят» (у співавторстві), «Пригоди динозаврика Дино»). Автор понад 1000 науково-популярних статей у численних газетах і журналах.

9 грудня 2013 року склав «Гімн українського Євромайдану»[4]

Громадянська позиція[ред.ред. код]

Клим Іванович Чурюмов ініціював присвоєння малим планетам імен українських письменників і вчених. У 2013 році був щирим прихильником Євромайдану і склав гімн учасників протестів.[5]

Вшанування[ред.ред. код]

Ім'ям Клима Івановича Чурюмова названо малу планету № 2627 (1984).

Український астроном Микола Степанович Черних назвав відкритий ним астероїд № 3942 ім'ям «Чуріваннія» на честь двох Іванів Івановичів Чурюмових — батька і брата Клима Івановича Чурюмова.

Ще одну з малих планет № 6646 дослідниця комет і астероїдів американський професор Елеанор Гелін (англ. Eleanor Helin) назвала на честь матері Клима Івановича Антоніни Михайлівни Чурюмової «Чуранта».

Нагороди і звання[ред.ред. код]

2005 р. за цикл робіт «Спектральні дослідження зір та комет» нагороджений премією НАН України імені М. П. Барабашова (спільно з І. О. Вакарчуком та Н. Г. Щукіною).[6]

В 2003 році був нагороджений орденом «За заслуги» III[7], а в 2009 році — II ступеня.[8]

Клим Іванович — член Міжнародного астрономічного союзу (з 1979 р.), Європейського астрономічного союзу (з 1992 р.), Української астрономічної асоціації (з 1992 р.), дійсний член Нью-йоркської академії наук, заслужений працівник народної освіти України (з 1998 р.).[9].

Інтерв'ю[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/yakym-buv-vydatnyy-astronom-klym-churyumov/
  2. Пирлік, Григорій (15 жовтня 2016). Яким був видатний астроном Клим Чурюмов? Своїми спогадами про Клима Чурюмова ділиться Ярослав Яцків, президент Української астрономічної асоціації. Громадське радіо. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  3. Пішов з життя знаменитий український астроном Клим Чурюмов. ukranews.com. Українські новини. 2016-10-15. 
  4. Чурюмов, Клим (9 грудня 2013). Гімн українського Євро-майдану. Facebook. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  5. Портников, Віталій (18 жовтня 2016). Клим Чурюмов. Людина, яка наблизила Україну до цивілізованого світу. Espreso.tv. Процитовано 18 жовтня 2016. 
  6. Головна астрономічна обсерваторія НАН України
  7. Указ Президента України від 15 травня 2003 року № 405/2003 «Про відзначення державними нагородами України наукових працівників»
  8. Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України від 28 травня 1998 року № 566/98 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]