Річард Пето

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річард Пето
англ. Richard Peto
Народився 14 травня 1943(1943-05-14) (79 років)
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність епідеміолог, статистик, викладач університету
Alma mater Королівський коледж[en], Кембриджський університет
Заклад Оксфордський університет
Членство Лондонське королівське товариство і Французька академія наук
Нагороди

Річард Пето (14 травня 1943(19430514)) — британський науковець у галузі медичної статистики, епідеміології та онкології. Член британського наукового Королівського товариства.

Біографія[ред. | ред. код]

Річард Пето навчався в Коледжі Таунтона[en] в Саутгемптоні. Він закінчив Королівський коледж[en] Кембриджського університету за спеціальністю математика. Пето шукав прикладного застосування математичних знань, тому звернувся до відомого на той час епідеміолога Річарда Долла[en]. Долл переконав молодого математика зайнятися біостатистикою. У 1969 році Долл отримав посаду Королівського професора медицини в Оксфордському університеті[en] та забрав Пето до своєї кафедри, призначивши його комп'ютерним програмістом, оскільки той не мав наукового ступеня. Лише у 1975 році Пето захистив дисертацію.[1]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Пето вивчав проблему нездатності клінічних досліджень виявити ефективність ліків проти «складних» захворювань, на кшталт серцево-судинних, онкологічних та інших. Він розрахував, що ефективність лікарських засобів, які будуть допомагати лише в частині випадків хвороби, не можна визначити в дослідженнях з невеликим числом пацієнтів. Пето був одним з ініціаторів використання методів метааналізу в медицині, коли численні лікарі проводять дослідження невеликих груп пацієнтів за стандартизованою методикою, а опісля координатори аналізу оцінюють ефект від лікування на всьому масиві отриманих даних.[1]

За допомогою мета-аналізу Пето визначив потенційну смертність від куріння, ефективність багатьох фармацевтичних засобів[2]. Він уперше за допомогою мета-аналізу довів, що аспірин захищає від інфаркту міокарда.[1]

Річард Пето також сформулював так званий «Парадокс Пето[en]». Згідно з цим парадоксом, тварини, які мають більше клітин, також повинні мати більшу ймовірність захворіти на рак, оскільки генетичні мутації виникають стохастично в популяції клітин. Проте спостереження не підтримують такого висновку, оскільки великі ссавці (кити, слони) мають таку ж або навіть меншу частоту виникнення онкологічних захворювань у порівнянні з дрібними (гризуни).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в M., C. (1990). Richard Peto: Statistician with a Mission. Science 249 (4968): 479–479. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.249.4968.479. (англ.)
  2. A-rise, Sir Richard (p>0.001). Tobacco Control 8 (3): 242–242. 1999. ISSN 0964-4563. doi:10.1136/tc.8.3.242f. 

Джерела[ред. | ред. код]