Ломако Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ломако Микола Миколайович
LomakoMM40.jpg
Народження 12 грудня 1953(1953-12-12) (67 років)
Країна Україна Україна
Навчання Харківський інженерно-будівельний інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Лисичанськ, Попасна, Привілля

Микола Миколайович Ломако (нар. 12 грудня 1953(19531212), с. Гущенка, Новооскольський район, Бєлгородська область, РРФСР) — український архітектор, головний архітектор Лисичанська, науковий співробітник та екскурсовод Лисичанського міського краєзнавчого музею[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Ломако разом з вікіпедистами у Лисичанському міському краєзнавчому музеї

В 1976 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, архітектурний факультет. За дипломний проєкт «Автоматичний гараж на 1000 автомобілів у м. Харкові» відзначений дипломом другого ступеню на всесоюзному конкурсі студентських робіт 1977 року.

В 1976—1987 рр. працював у Лисичанському комплексному відділі Державного проєктного інституту «Луганськцивільпроект». З 1987 р. по 2016 р. — головний архітектор м. Лисичанська. З 1986 р. член Спілки архітекторів України.

З 2010 р. член Національної спілки краєзнавців України, з 2017 — науковий працівник Лисичанського міського краєзнавчого музею[2]. Картографічні роботи опубліковані в 9 томі Енциклопедії історії України (2012) та Історичному атласі України (2015). Статті в Енциклопедії сучасної України в статті «Лисичанськ» (2017).

Одружений, дружина — Зоя Тихонівна Ломако[3].

Творчість[ред. | ред. код]

Авторські роботи:

Перебувають на стадії реалізації пам'ятники, виконані спільно із Заслуженим художником України М. В. Можаєвим «Загиблим шахтарям» та «Генерал Насвітевич».

Учасник низки конкурсів на об'єкти в Луганській області: музею Стаханову в Кадіївці та реконструкції центральної площі в Сєвєродонецьку (перша премія).

Бувши головним архітектором Лисичанська, організував та провів конкурси на проєкт: «Перша шахта Донбасу», гербу[4] та прапору Лисичанська та меморіалу «Привільнянський плацдарм» [5].

Автор книг: «Лисичанськ історія у вулицях», «Давня історія Сєвєродонецька», «Роти полку Депрерадовича» та «Краєзнавчі записки».

У 2007 р. відзначений знаком фонду «Благовіст» Людина року в області містобудівництва архітектури та монументального мистецтва.

У 2010 р. нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник будівництва та архітектури» та медаллю за заслуги «Чорнобиль».

Микола Ломако під час вікіекспедиції до Золотарівського заказника

У травні 2018 р. взяв участь у Вікіекспедиції до Золотарівського заказника, що у Попаснянському районі Луганської області[6].

Світлини[ред. | ред. код]

Видання[ред. | ред. код]

Обкладинки книг М.Ломако
  • Давня історія Сєвєродонецька [7]
  • Лисичанск. История в улицах
  • Террафоксы и другие лисичане [8]
  • Роти полку Депрерадовича [9]
  • М. Ломако (14.06.2017). История Лисичанска. ЗАРАЗ.ІНФО. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]