Бялик Хаїм-Нахман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хаїм-Нахман Бялик
חיים נחמן ביאליק
Hayyim Nahman Bialik 1923.jpg
Хаїм-Нахман Бялик (1923)
Народився 9 січня 1873(1873-01-09)
Івниця, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 4 липня 1934(1934-07-04) (61 рік)
Відень, Австрія
Поховання Трумпельдорd
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Австрія Австрія
Національність український єврей
Діяльність поет, журналіст, перекладач
Знання мов іврит, їдиш
Роки активності 189019341934
Magnum opus Sefer HaAggadahd, To the Birdd, Q12406634?, Q12408578?, In the City of Slaughterd і Q16130954?
У шлюбі з Manya Bialikd
Автограф Hayyim Nahman Bialik signature.svg

Меморіальна дошка у центрі Ґів'ат Хен, де пояснюється назва поселення та зв'язок із Бяликом
Єврейські письменники, Одеса 1910. зліва на право: Менделе Мойхер-Сфорім, Шолом-Алейхем, Бен-Амі, Хаїм-Нахман Бялік

Хаїм Нахман Бялик (9 січня 1873, Івниця, Волинська губернія, Російська імперія — 4 липня 1934, Відень, Австрія) — український єврейський поет, есеїст, перекладач та редактор, один із засновників новітньої літератури мовою іврит (писав також їдишем).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Івниця біля сучасного Житомира.

Його батько, Ісаак Йосиф, займався торгівлею деревиною та борошномелінням. Його матір, Діна Пріва, була заміжня вдруге. Коли Хаїму було 6 років, його сім'я переїхала до Житомира. У 1880 році батько помер і його матір віддала сина на виховання до його діда по батьковій лінії Якова Моше. Спочатку Хаїм відвідував хедер, однак з 13 років почав навчатися самостійно. З дитинства він мріяв про навчання в раввинській семінарії в Берліні. На його думку, це дозволило б йому набути достатньо знань та досвіду для того, щоб увійти в сучасну європейську цивілізацію.[1]

Під враженням від журналістської статті про Воложинську єшиву в Литві, він переконав свого діда дозволити йому там навчатися. У Воложині його сподівання на академічну секулярну освіту не були задоволені, оскільки єшива спеціалізувалася в основному на вивчення Талмуду. Однак, в цій ситуації йому довелося зануритися у вивчення традиційних дисциплін.[1]

Навчався в Одесі, де мешкав за адресою вул. Мала Арнаутська, 9.

Почав друкуватися в 1890-х роках.

У 1908 побачило світ повне зібрання його творів, сповнених переконання автора у духовному відродженні свого народу.

Переклав на іврит роман Сервантеса «Дон Кіхот», поезії Фрідріха Шиллера.

Разом з однодумцями поет створив в Одесі навчально-педагогічне видавництво «Морія».

Зневірившись у можливості розвитку в СРСР єврейської культури на івриті, переїхав до Тель-Авіва.

У 1926 в США поету були присуджені почесні ступені Єврейської теологічної семінарії та Єврейського інституту релігії.

Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь творів Бялика названі вулиці в ізраїльському мошаві Ґів'ат Хен (івр. גִּבְעַת חֵ"ן‎). Назва самого населеного пункту — це акронім від його ініціалів «ХН».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Roth, Cecil (c 1996). Encyclopaedia Judaica.. Encyclopaedia Judaica. ISBN 9650702199. OCLC 246203513. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Бялик, Хаїм-Нахман // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. : у 2 т. / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 215.
  • Біографія Бялика

Література[ред. | ред. код]

  • Г. І. Полянкер. Бялик Хаїм Нахман // Українська літературна енциклопедія. — Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії імені М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 257.
  • Ш. М. Гордон. Бялик, Хаим Нахман // Краткая литературная энциклопедия. — Москва: Советская энциклопедия, 1962, т. 1, стлб. 811—812.
  • В.Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.