Відмінності між версіями «Гуцулка Ксеня (пісня)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(оформлення, стиль)
(уточнення полів шаблону)
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 186: Рядок 186:
 
* [[Пушик Степан Григорович|''Пушик С.'']] Про авторів пісень «Червоні маки» і «Гуцулка Ксеня» // Галичина. — 1995. — № 106—114.
 
* [[Пушик Степан Григорович|''Пушик С.'']] Про авторів пісень «Червоні маки» і «Гуцулка Ксеня» // Галичина. — 1995. — № 106—114.
 
* [http://kolpravda.at.ua/news/1/2009-09-29-8 Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня "Гуцулка Ксеня" увінчала свого творця.]
 
* [http://kolpravda.at.ua/news/1/2009-09-29-8 Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня "Гуцулка Ксеня" увінчала свого творця.]
  +
* {{публікація|стаття |автор= Філоненко |автор ім'я= Людомир |автор вікіпедія = Філоненко Людомир Павлович
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mist/2008_4-5/PDF%5CMIST-4_2008_p-339-344_Filonenko.pdf ''Л.Філоненко.'' Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (початок)]
 
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mist/2009_6/PDF%5CMIST-6_2009_p-387-392_Filonenko.pdf ''Л.Філоненко''. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (закінчення)]
+
|назва= Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня»
  +
|посилання= http://mari.kiev.ua/!_VAK/7_MIST/2008_MIST_4/PDF/MIST-4_2008_p-339-344_Filonenko.pdf
  +
|видання = МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія
  +
|тип= Зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії
  +
|відповідальний= [[Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України|Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України]]; Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін.
  +
|місце= К. |видавництво= [[Музична Україна]]
  +
|рік= 2008 |випуск= 4–5 |сторінок=400 |сторінки=339–344
  +
}}
  +
* {{публікація|стаття |автор= Філоненко |автор ім'я= Людомир
 
|назва= Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (закінчення)
  +
|посилання= http://mari.kiev.ua/!_VAK/7_MIST/2009_MIST_6/PDF/MIST-6_2009_p-387-392_Filonenko.pdf
  +
|видання = МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія
  +
|тип= Зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії
  +
|відповідальний= Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України; Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін.
  +
|місце= К. |видавництво= Музична Україна
  +
|рік= 2009 |випуск= 6 |сторінок=480 |сторінки=387–392
  +
}}
 
* {{cite web 2 |url = https://dt.ua/CULTURE/to_hto_zh_avtor_gutsulki_kseni.html |title = То хто ж автор «Гуцулки Ксені»? |first = Володимир |last = Полонський |first2 = Леонід |last2 = Шемета |website = [[DT.UA]] |date = 16.04.2001 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20171212224702/https://dt.ua/CULTURE/to_hto_zh_avtor_gutsulki_kseni.html |archivedate = 13.12.2017}}
 
* {{cite web 2 |url = https://dt.ua/CULTURE/to_hto_zh_avtor_gutsulki_kseni.html |title = То хто ж автор «Гуцулки Ксені»? |first = Володимир |last = Полонський |first2 = Леонід |last2 = Шемета |website = [[DT.UA]] |date = 16.04.2001 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20171212224702/https://dt.ua/CULTURE/to_hto_zh_avtor_gutsulki_kseni.html |archivedate = 13.12.2017}}
 
* [http://www.youtube.com/watch?v=PxbqOpp1Fv8 Танго-пісня «Гуцулка Ксеня», музика і слова - український композитор Ярослав Барнич]
 
* [http://www.youtube.com/watch?v=PxbqOpp1Fv8 Танго-пісня «Гуцулка Ксеня», музика і слова - український композитор Ярослав Барнич]

Версія за 00:17, 13 грудня 2017

«Гуцулка Ксеня»
Пісня у виконанні Сестер Байко
Випущено 1932
Жанр пісня-танго
Мова українська
Автор пісні Ярослав Барнич або Роман Савицький
Композитор Ярослав Барнич або Іван Недільський

«Гуцулка Ксеня» — пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі [1].

Історія створення

Існує дві версії створення пісні.

Версія перша

Автор — український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич, про що й свідчить племінниця композитора Олена Вергановська, у коломийському будинку якої часто бував Ярослав Барнич, приїжджаючи зі Станиславова. Тут він і працював над улюбленою народом піснею «Гуцулка Ксеня» — це підтверджують учні та сучасники митця.

Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова (біля Перегінська Рожнятівського району Івано-Франківської області, на межі Бойківщини й Гуцульщини). Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевру, що й часто буває в творчості видатних митців. Протягом останніх десятиріч встановити істину намагалися неодноразово, проте не вистачало документальних матеріалів.

У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня»

Версія друга

Автор — учитель зі села Семигинів Стрийського району Львівської області Роман Савицький, який музикою цікавився усе своє життя, хоч жодної спеціальної музичної школи не закінчував.

У ті роки Станіслав був значним центром української музичної культури. Активна участь у музичному житті міста була одним з найсильніших стимулів для композиторської діяльності. Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку Ксеню[2][3], яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали «королевою» вечора: Ксеня виявилася дуже веселою і дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала! Незабаром таку пісню написано, а музику на слова згодом написав І.Недільський [4].

А Ярослав Барнич, згідно з цією версією, 1938 року написав однойменну оперету, використавши мотиви пісні.

Текст пісні

Головний варіант

Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній впізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любовні
Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
Він в останню ніч прощав.

Черемоша грали хвилі
Сумували очі сині
тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав.

Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Варіант сестер Байко

Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла, -
Гуцул Ксеню в ній впізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Оригінальний варіант (трагічний)

—1—
Сонні гори нічка вкрила
Полонину всю залила
Ніжно череду пестила
Молодий вівчар не спав

Він у ранішній хвилині
Ксеню стрів на полонині
І одній в гірській країні
На трембіті тужно грав

—Приспів—
Гуцулко Ксеню
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль

Душа страждає
Звук трембіти лунає
Та що серце кохає
Бо гаряче мов жар

—2—
В кожну ніченьку пестливу
Він дививсь у млу зрадливу
Бачив постать срібно сиву
В ній гуцулку пізнавав

Тихо спершись на соснині
В очі він дививсь невинні
І слова ці безупинні
Про кохання присягав

<Приспів>

—3—
Покохав дівчину скрито
І пройшло гаряче літо
Буря йшла несамовито
В ліс вівчар отару гнав

Черемоша били хвилі
Бігла Ксеня у безсиллі
На стрімкому впала шпилі
Сумно вітер завивав

<Приспів>

—4—
Череду лишав щоночі
Та шукав сліди дівочі
Як знайшов закриті очі
Їх востаннє цілував

Важко спершись на соснині
З болем серця грав дівчині,
Щоб і гори чули сині
Як гуцулку він кохав

<Приспів>

Примітки

Література