Відмінності між версіями «Тинченко Ярослав Юрійович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Посилання: шаблон)
Рядок 16: Рядок 16:
 
| Посада = заступник директора [[Національний військово-історичний музей України|НВІМУ]] з наукової роботи
 
| Посада = заступник директора [[Національний військово-історичний музей України|НВІМУ]] з наукової роботи
 
| відомий завдяки =
 
| відомий завдяки =
| звання = [[кандидат історичних наук]]
+
| звання =
| ступінь =
+
| ступінь = [[кандидат історичних наук]]
 
| керівник =
 
| керівник =
 
| учні =
 
| учні =
Рядок 28: Рядок 28:
 
}}
 
}}
   
'''Ярослав Юрійович Тинченко''' ({{ДН|5|11|1976}}, м. [[Київ]]) — український [[Історія|історик]] і [[журналіст]], [[кандидат історичних наук]], автор багатьох праць з української військової історії, зокрема періоду [[Українська революція|Визвольних змагань]] початку [[XX століття|20 ст]].
+
'''Ярослав Юрійович Тинченко''' ({{ДН|5|11|1976}}) — український [[Історія|історик]] і [[журналіст]], [[кандидат історичних наук]], автор багатьох праць з української військової історії, зокрема періоду [[Українська революція|Визвольних змагань]] та радянського періоду першої половини ХХ ст.
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
  +
Народився 5 листопада 1976 року в Києві.
  +
 
Закінчив заочне відділення історичного факультету [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету]]. Спеціалізації&nbsp;— військова історія України 1917—1920 років, історія [[Громадянська війна у Росії|громадянської війни]], [[уніформологія]]<ref>[http://calendar.interesniy.kiev.ua/Event.aspx?id=1559 «Киевский календарь»] {{ref-ru}}</ref>.
 
Закінчив заочне відділення історичного факультету [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету]]. Спеціалізації&nbsp;— військова історія України 1917—1920 років, історія [[Громадянська війна у Росії|громадянської війни]], [[уніформологія]]<ref>[http://calendar.interesniy.kiev.ua/Event.aspx?id=1559 «Киевский календарь»] {{ref-ru}}</ref>.
   
  +
З 1992 року системно співпрацює зі Збройними Силами України. Має низку відзнак Міністерства оборони України.
На початку своєї журналістської роботи працював історичним оглядачем у газеті «[[Киевские ведомости]]», пізніше як [[публіцист]] співпрацював переважно з часописом [[Український тиждень]]. Автор понад 300 друкованих праць у періодичних виданнях.
 
   
  +
В 1993—1997&nbsp;рр. був членом [[Українська республіканська партія|Української Республіканської партії]], працював у Секретаріаті УРП. У той період займався пошуковою діяльністю. Спільно з [[Овсієнко Василь Васильович|В.Овсієнком]], [[Горбаль Микола Андрійович|М.Горбалем]], та іншими істориками і громадськими діячами, брав участь у науково-практичних експедиціях на [[Урал]] (табір [[Перм-36]] у Кучино), на [[Кольський півострів]] ([[Сандормох]]), [[Соловецькі острови]]. Співпрацював з українським та російським правозахисними товариствами [[Меморіал (організація)|«Меморіал»]].
З квітня 2014 року на посаді заступника директора [[Національний військово-історичний музей України|Національного військово-історичного музею України]] з наукової роботи<ref>Наказ директора Національного військово-історичного музею України 44 від 15.04.2014 </ref>.
 
  +
  +
З 1994 року також займався самостійними дослідженнями репресованих військових діячів. Зокрема, є автором монографії «Голгофа русского офицерства в СССР, 1930—1931»&nbsp;— єдиної комплексної публікації про репресії колишніх офіцерів у Радянському Союзі на початку 1930-х років.<ref>[http://xxl3.ru/krasnie/tinchenko/tinchenko.htm Я.Тинченко. ГОЛГОФА РУССКОГО ОФИЦЕРСТВА в СССР 1930—1931 годы {{lang-ru}}]</ref>
  +
  +
Працював та працює у таких виданнях: «[[Народна газета]]» (укр., 1993—1995), «[[Народна Армія]]» (укр. 1990-і рр.), «[[Військо України (журнал)|Військо України]]» (укр. 1996—2000), «[[Киевские ведомости]]» (рос. 1997—2006) «[[Політика і культура]]» (укр. 2001—2002), «[[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]]» (рос. 2006—2008), журнал «[[Антиквар (журнал)|Антиквар]]» (2012—2013), а також&nbsp;— «[[Час-Time]]», «[[День (газета)|День]]», «[[Столичные новости]]», «[[НВ|Новое время]]», «[[Киевский телеграф (газета)|Киевский телеграф]]». Від 2009 року&nbsp;— автор журналу «[[Український тиждень]]».<ref>[https://tyzhden.ua/Author/504/News/ Профайл на сайті журналу «Тиждень.ua»]</ref> Загалом автор близько тисячі статей в науковій та періодичній пресі.
  +
 
З квітня 2014 року на посаді заступника директора [[Національний військово-історичний музей України|Національного військово-історичного музею України]] з наукової роботи<ref>Наказ директора Національного військово-історичного музею України №&nbsp;44 від 15.04.2014 </ref>.
  +
  +
З початку вересня 2014 до весни 2015 року був координатором проекту Місія «[[Евакуація-200]]»&nbsp;— пошук, вивезення та ідентифікація загиблих.<ref>[https://ru.krymr.com/a/28585514.html Стаття «Война на Донбассе: погибшие с оружием и без» на сайті Крым. Реалии]</ref> Займається ідентифікацією невстановлених загиблих 2014&nbsp;р., які поховані, як тимчасово невстановлені, на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському]] (м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]), [[Кушугумський цвинтар|Кушугумському]] (м. [[Запоріжжя]]) та Старобільському кладовищах. Був ініціатором створення [[Стіна пам'яті загиблих за Україну|Стіни пам'яті]] на мурах [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського Золотоверхого монастиря]], а також&nbsp;— [[Центральний будинок офіцерів Збройних сил України (будівля)|Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України]]. Став одним із засновників та авторів електронного ресурсу «[[Книга пам'яті полеглих за Україну]]»<ref>[http://memorybook.org.ua/ Сайт книги пам'яті]</ref>. Спільно з колективом музею на початку 2015 року створив постійно діючу експозицію присвячену [[Війна на сході України|Війні на сході України]], що стала найбільшою в Україні на той час.
  +
  +
Як автор-упорядник Ярослав Тинченко випустив наступні праці:
  +
* [https://i.tyzhden.ua/%D0%86%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3.pdf «ІЛОВАЙСЬКИЙ мартиролог, 7 – 29 (31) серпня 2014 року» (Київ, 2018)]
  +
* [http://nvimu.com.ua/webroot/article_img/files/342/%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_WEB.pdf «Оборона Донецького аеропорту, 2014-2015 Хроніка бойових втрат. Мартиролог» (Київ, 2020)]
  +
* «Книги пам'яті Збройних Сил України» у Залі пам'яті Міністерства оборони України
   
 
== Визнання ==
 
== Визнання ==
 
Лавреат конкурсу на найкращу публікацію в пресі про український правозахисний рух ([[Фонд пам'яті Олекси Тихого|Благодійний фонд пам'яті Олекси Тихого]], 2001 рік).
 
Лавреат конкурсу на найкращу публікацію в пресі про український правозахисний рух ([[Фонд пам'яті Олекси Тихого|Благодійний фонд пам'яті Олекси Тихого]], 2001 рік).
  +
  +
3 березня 2008 року став лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2007»&nbsp;— переможець в номінації «Минувшина» підномінації «Нова історія». Праця «Офіцерський корпус Армії Української
  +
Народної Республіки (1917—1921)».
  +
  +
[[Короткий список|Short list]] Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2009» у номінації «Минувшина» в підномінації «Дослідження». Праця «Українські збройні сили: березень 1917&nbsp;р.– листопад 1918&nbsp;р. (організація, чисельність, бойові дії)».
   
 
[[2 лютого]] [[2015]] року в [[Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»|київському театрі-майстерні «Сузір'я»]] пройшла Церемонія нагородження переможців XVI Всеукраїнського рейтингу [[Книжка року|«Книжка року 2014»]]. У номінації «Минувщина» в підномінації «Популярні видання/історична белетристика» лауреатами стали «Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія української держави, травень-грудень 1918 року»; «Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917—1920 роках» Ярослава Тинченка<ref>[http://paralleli.if.ua/news/50755.html Оголошено переможців Всеукраїнського рейтингу "Книжка року 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150223163023/http://paralleli.if.ua/news/50755.html |date=23 лютий 2015 }}&nbsp;// «Паралелі», 4 лютого 2015.</ref>.
 
[[2 лютого]] [[2015]] року в [[Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»|київському театрі-майстерні «Сузір'я»]] пройшла Церемонія нагородження переможців XVI Всеукраїнського рейтингу [[Книжка року|«Книжка року 2014»]]. У номінації «Минувщина» в підномінації «Популярні видання/історична белетристика» лауреатами стали «Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія української держави, травень-грудень 1918 року»; «Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917—1920 роках» Ярослава Тинченка<ref>[http://paralleli.if.ua/news/50755.html Оголошено переможців Всеукраїнського рейтингу "Книжка року 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150223163023/http://paralleli.if.ua/news/50755.html |date=23 лютий 2015 }}&nbsp;// «Паралелі», 4 лютого 2015.</ref>.
   
 
== Праці ==
 
== Праці ==
  +
 
=== Книги ===
 
=== Книги ===
 
* Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття, 1917—1921.&nbsp;— 1995
 
* Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття, 1917—1921.&nbsp;— 1995
Рядок 50: Рядок 71:
 
* Армии Украины 1917—1920 гг.&nbsp;— М.: «Восточный горизонт», 2002 {{ref-ru}}
 
* Армии Украины 1917—1920 гг.&nbsp;— М.: «Восточный горизонт», 2002 {{ref-ru}}
 
* Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921).&nbsp;— К.: Темпора:
 
* Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921).&nbsp;— К.: Темпора:
*:[http://royallib.com/read/tinchenko_yaroslav/oftserskiy_korpus_arm_ukransko_narodno_respublki_19171921.html#0 книга&nbsp;1]: 2007.&nbsp;— 536&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 9668201264
+
*: [http://royallib.com/read/tinchenko_yaroslav/oftserskiy_korpus_arm_ukransko_narodno_respublki_19171921.html#0 книга&nbsp;1]: 2007.&nbsp;— 536&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 9668201264
 
*: [http://royallib.com/read/tinchenko_yaroslav/oftserskiy_korpus_arm_unr_19171921_kn_2.html#0 книга&nbsp;2]: 2011.&nbsp;— 424&nbsp;с.
 
*: [http://royallib.com/read/tinchenko_yaroslav/oftserskiy_korpus_arm_unr_19171921_kn_2.html#0 книга&nbsp;2]: 2011.&nbsp;— 424&nbsp;с.
 
* Українські збройні сили: березень 1917&nbsp;— листопад 1918&nbsp;р. (організація, чисельність, бойові дії).&nbsp;— К.: Темпора, 2009.&nbsp;— 480&nbsp;с.: іл.&nbsp;— ISBN 9789668201806
 
* Українські збройні сили: березень 1917&nbsp;— листопад 1918&nbsp;р. (організація, чисельність, бойові дії).&nbsp;— К.: Темпора, 2009.&nbsp;— 480&nbsp;с.: іл.&nbsp;— ISBN 9789668201806
Рядок 57: Рядок 78:
 
* Військово-морські сили України, 1917—1921&nbsp;рр.&nbsp;— К.: Темпора, 2012.&nbsp;— 116&nbsp;с.: іл.&nbsp;— ISBN 9786175690161
 
* Військово-морські сили України, 1917—1921&nbsp;рр.&nbsp;— К.: Темпора, 2012.&nbsp;— 116&nbsp;с.: іл.&nbsp;— ISBN 9786175690161
 
* Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній війні 1917—1920&nbsp;рр.&nbsp;— К.: Темпора, 2012.&nbsp;— 112&nbsp;с.: іл.&nbsp;— ISBN 9786175690444
 
* Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній війні 1917—1920&nbsp;рр.&nbsp;— К.: Темпора, 2012.&nbsp;— 112&nbsp;с.: іл.&nbsp;— ISBN 9786175690444
  +
* Книга учета лиц состоявших на особом учете бывших белых офицеров в органах ГПУ Украины в 4 тт.&nbsp;— Х.: САГА, 2012. &nbsp;— 540 с.
 
* Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917—1920 роках.&nbsp;— К.: Темпора, 2014.
 
* Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917—1920 роках.&nbsp;— К.: Темпора, 2014.
 
* Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень-грудень 1918 року.&nbsp;— К.: Темпора, 2014.
 
* Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень-грудень 1918 року.&nbsp;— К.: Темпора, 2014.
 
* 1919. Дієва армія УНР, листопад 1918&nbsp;— листопад 1919&nbsp;р.: науково-популярне видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2017.
 
* 1919. Дієва армія УНР, листопад 1918&nbsp;— листопад 1919&nbsp;р.: науково-популярне видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2017.
  +
* Лицарі Зимових походів.&nbsp;— К.: Темпора, 2017.&nbsp;— 760&nbsp;с.: ISBN 9786175693025
=== Статті ===
 
  +
* Від козаків до гусарів.&nbsp;— К.: Темпора, 2018.&nbsp;— 214&nbsp;с.: ISBN: 9786175693339
  +
  +
=== Відомі статті ===
  +
* {{публікація|стаття
  +
| назва = Ландскнехт без страху і докору: військова кар'єра Миколи Какуріна
  +
| видання = [[З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ]]
  +
| рік = 1996
  +
| номер = 1
  +
| сторінки = 5-60
  +
| issn =
  +
| мова =
  +
}}
  +
* {{публікація|стаття
  +
| назва = Справа «Весна» 1930-1931 pp. - за документами Державного архіву Служби безпеки України
  +
| видання = [[З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ]]
  +
| рік = 2002
  +
| номер = 1(18)-2(19)
  +
| сторінки =
  +
| issn =
  +
| мова =
  +
}}
 
* {{публікація|стаття
 
* {{публікація|стаття
 
| назва = Сердюки гетмана Cкоропадского. Украина. 1918 г.
 
| назва = Сердюки гетмана Cкоропадского. Украина. 1918 г.
Рядок 187: Рядок 230:
 
| рік = 2011
 
| рік = 2011
 
| номер = 40—41
 
| номер = 40—41
| сторінки = 52—65
+
| сторінки = 52—65
 
| мова = ru
 
| мова = ru
 
}}
 
}}
Рядок 198: Рядок 241:
 
| мова = ru
 
| мова = ru
 
}}
 
}}
  +
* {{публікація|стаття
 
  +
| назва = [http://history.org.ua/JournALL/gpu/gpu_2012_2/3.pdf Українські емігрантські ордени Богдана Великого та Святого архангела Михайла: справа рук меценатів-мрійників чи спецоперація ВУЧК?]
== Примітки ==
 
  +
| видання = [[З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ]]
{{reflist}}
 
  +
| рік = 2012
  +
| номер = 2
  +
| сторінки = 40—56
  +
| мова =
  +
}}
  +
* {{публікація|стаття
  +
| назва = [http://history.org.ua/JournALL/gpu/gpu_2013_1/12.pdf Георгіївська дума в Українській Державі П. Скоропадського та доля її членів у світлі архівно-кримінальних справ]
  +
| видання = [[З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ]]
  +
| рік = 2013
  +
| номер = 1
  +
| сторінки = 216—231
  +
| мова =
  +
}}
  +
* {{публікація|стаття
  +
| назва = Архівно-кримінальна справа генерала Армії УНР Володимира Сінклера
  +
| видання = [[З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ]]
  +
| рік = 2017
  +
| номер = 2(48)
  +
| сторінки = 259
  +
| мова =
  +
}}
  +
* {{публікація|стаття
  +
| назва = Від Арсеналу до Соловків: доля отамана Омеляна Волоха та його червоних гайдамаків
  +
| видання = [[З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ]]
  +
| рік = 2019
  +
| номер = 1(51)
  +
| сторінки = 286
  +
| мова =
  +
}}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
{{reflist}}
* [http://www.istpravda.com.ua/short/2014/06/17/143317/ Вийшли нові книги Ярослава Тинченка]&nbsp;// «[[Українська правда|Історична правда]]», 17 червня 2014.
 
* [http://tyzhden.ua/Author/504/Publications/ Статті Я.Тинченка на сайті Тиждень.ua]
 
   
 
{{ac}}
 
{{ac}}

Версія за 17:47, 28 січня 2020

Тинченко Ярослав Юрійович
Ярослав Тинченко на церемонії нагородження переможців конкурсу статей «Військова справа у Вікіпедії» (28 лютого 2015 року)
Ярослав Тинченко на церемонії нагородження переможців конкурсу статей «Військова справа у Вікіпедії» (28 лютого 2015 року)
Народився 5 листопада 1976(1976-11-05) (44 роки)
Київ
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність публіцист, музейник, історик, журналіст, літературознавець
Alma mater Львівський державний університет
Галузь історія
Заклад Національний військово-історичний музей України
Посада заступник директора НВІМУ з наукової роботи
Ступінь кандидат історичних наук

Ярослав Юрійович Тинченко (5 листопада 1976(19761105)) — український історик і журналіст, кандидат історичних наук, автор багатьох праць з української військової історії, зокрема періоду Визвольних змагань та радянського періоду першої половини ХХ ст.

Життєпис

Народився 5 листопада 1976 року в Києві.

Закінчив заочне відділення історичного факультету Львівського державного університету. Спеціалізації — військова історія України 1917—1920 років, історія громадянської війни, уніформологія[1].

З 1992 року системно співпрацює зі Збройними Силами України. Має низку відзнак Міністерства оборони України.

В 1993—1997 рр. був членом Української Республіканської партії, працював у Секретаріаті УРП. У той період займався пошуковою діяльністю. Спільно з В.Овсієнком, М.Горбалем, та іншими істориками і громадськими діячами, брав участь у науково-практичних експедиціях на Урал (табір Перм-36 у Кучино), на Кольський півострів (Сандормох), Соловецькі острови. Співпрацював з українським та російським правозахисними товариствами «Меморіал».

З 1994 року також займався самостійними дослідженнями репресованих військових діячів. Зокрема, є автором монографії «Голгофа русского офицерства в СССР, 1930—1931» — єдиної комплексної публікації про репресії колишніх офіцерів у Радянському Союзі на початку 1930-х років.[2]

Працював та працює у таких виданнях: «Народна газета» (укр., 1993—1995), «Народна Армія» (укр. 1990-і рр.), «Військо України» (укр. 1996—2000), «Киевские ведомости» (рос. 1997—2006) «Політика і культура» (укр. 2001—2002), «Фокус» (рос. 2006—2008), журнал «Антиквар» (2012—2013), а також — «Час-Time», «День», «Столичные новости», «Новое время», «Киевский телеграф». Від 2009 року — автор журналу «Український тиждень».[3] Загалом автор близько тисячі статей в науковій та періодичній пресі.

З квітня 2014 року на посаді заступника директора Національного військово-історичного музею України з наукової роботи[4].

З початку вересня 2014 до весни 2015 року був координатором проекту Місія «Евакуація-200» — пошук, вивезення та ідентифікація загиблих.[5] Займається ідентифікацією невстановлених загиблих 2014 р., які поховані, як тимчасово невстановлені, на Краснопільському (м. Дніпро), Кушугумському (м. Запоріжжя) та Старобільському кладовищах. Був ініціатором створення Стіни пам'яті на мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря, а також — Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України. Став одним із засновників та авторів електронного ресурсу «Книга пам'яті полеглих за Україну»[6]. Спільно з колективом музею на початку 2015 року створив постійно діючу експозицію присвячену Війні на сході України, що стала найбільшою в Україні на той час.

Як автор-упорядник Ярослав Тинченко випустив наступні праці:

Визнання

Лавреат конкурсу на найкращу публікацію в пресі про український правозахисний рух (Благодійний фонд пам'яті Олекси Тихого, 2001 рік).

3 березня 2008 року став лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2007» — переможець в номінації «Минувшина» підномінації «Нова історія». Праця «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)».

Short list Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2009» у номінації «Минувшина» в підномінації «Дослідження». Праця «Українські збройні сили: березень 1917 р.– листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії)».

2 лютого 2015 року в київському театрі-майстерні «Сузір'я» пройшла Церемонія нагородження переможців XVI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2014». У номінації «Минувщина» в підномінації «Популярні видання/історична белетристика» лауреатами стали «Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія української держави, травень-грудень 1918 року»; «Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917—1920 роках» Ярослава Тинченка[7].

Праці

Книги

  • Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття, 1917—1921. — 1995
  • Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918). — 1996
  • «Белая гвардия» Михаила Булгакова. — Київ — Львів, 1997 (рос.)
  • Голгофа русского офицерства в СССР. 1930—1931 годы. — М.:, 2000 (рос.)
  • Армии Украины 1917—1920 гг. — М.: «Восточный горизонт», 2002 (рос.)
  • Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора:
    книга 1: 2007. — 536 с. — ISBN 9668201264
    книга 2: 2011. — 424 с.
  • Українські збройні сили: березень 1917 — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). — К.: Темпора, 2009. — 480 с.: іл. — ISBN 9789668201806
  • Новітні Запорожці. Війська Центральної Ради. Березень 1917 — квітень 1918. — К.: Темпора, 2010. — 112 с.: іл. — ISBN 9789668201462
  • Герої українського неба. Пілоти визвольної війни 1917—1920 рр. — К.: Темпора, 2010. — 200 с.: іл. — ISBN 9789668201943
  • Військово-морські сили України, 1917—1921 рр. — К.: Темпора, 2012. — 116 с.: іл. — ISBN 9786175690161
  • Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній війні 1917—1920 рр. — К.: Темпора, 2012. — 112 с.: іл. — ISBN 9786175690444
  • Книга учета лиц состоявших на особом учете бывших белых офицеров в органах ГПУ Украины в 4 тт. — Х.: САГА, 2012.  — 540 с.
  • Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917—1920 роках. — К.: Темпора, 2014.
  • Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень-грудень 1918 року. — К.: Темпора, 2014.
  • 1919. Дієва армія УНР, листопад 1918 — листопад 1919 р.: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2017.
  • Лицарі Зимових походів. — К.: Темпора, 2017. — 760 с.: ISBN 9786175693025
  • Від козаків до гусарів. — К.: Темпора, 2018. — 214 с.: ISBN: 9786175693339

Відомі статті

  • Ландскнехт без страху і докору: військова кар'єра Миколи Какуріна // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 1996. — № 1. — С. 5-60.
  • Справа «Весна» 1930-1931 pp. - за документами Державного архіву Служби безпеки України // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2002. — № 1(18)-2(19).
  • Сердюки гетмана Cкоропадского. Украина. 1918 г. : [рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 18. — С. 40—46. — ISSN 0868-801X.
  • Полковой альбом киевских гусар : [рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 19. — С. 33—36. — ISSN 0868-801X.
  • Полковой альбом киевских гусар (2) : [рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 20. — С. 28—30. — ISSN 0868-801X.
  • «Душа скорбит, уста должны молчать...» : Памятные кольца Михайловского и Константиновского артиллерийских училищ в Советской России : [рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 21. — С. 32—36. — ISSN 0868-801X.
  • Альбом графа Ф. А. Келлера периода Великой войны 1914—1917 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2008. — № 28. — С. 29—32.
  • Под звездой Давида : Еврейские сионистские формирования в Одессе в 1917—1919 гг. : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2008. — № 28. — С. 33—38.
  • Альбом графа Ф. А. Келлера. 1914—1917 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2008. — № 29. — С. 44—32.
  • Военно-морское ведомство Украины. 1917—1924 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2008. — № 29. — С. 58—66.
  • 1-я Запорожская авиационная эскадрилья армии УНР : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2009. — № 30. — С. 46—53.
  • Галицкая авиация. 1918—1920 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2009. — № 31. — С. 44—49.
  • Тинченко Я. Червонное казачество. 1917—1925 : Организация и униформа : [рос.] / Тинченко Я., Степанов А. // Старый Цейхгауз. — 2010. — № 35. — С. 48—54.
  • Галицкая армия. Ноябрь 1918 — апрель 1920 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2010. — № 36. — С. 32—49.
  • Вооруженные формирования Белорусской народной республики на территории Литвы. 1919—1923 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2010. — № 38. — С. 46—51.
  • Красно-гусарский (Заволжский кавалерийский) полк : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2011. — № 39. — С. 60—62.
  • Знамёна и юбилейные ленты Брянского и Орловского пехотных полков : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2011. — № 40—41. — С. 52—65.
  • Награды правительства Украинской народной республики в эмиграции : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2012. — № 50. — С. 80—84.
  • Українські емігрантські ордени Богдана Великого та Святого архангела Михайла: справа рук меценатів-мрійників чи спецоперація ВУЧК? // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2012. — № 2. — С. 40—56.
  • Георгіївська дума в Українській Державі П. Скоропадського та доля її членів у світлі архівно-кримінальних справ // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2013. — № 1. — С. 216—231.
  • Архівно-кримінальна справа генерала Армії УНР Володимира Сінклера // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2017. — № 2(48). — С. 259.
  • Від Арсеналу до Соловків: доля отамана Омеляна Волоха та його червоних гайдамаків // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2019. — № 1(51). — С. 286.

Посилання