Степанюк Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Михайло Іванович Степанюк ( 21 листопада 1921, Олине – 6 січня 1996, Бердичів) – український радянський письменник, поет. Член Спілки письменників України ( з 1983) , член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників Союзу РСР]. Учасник Великої Вітчизняної війни.

Життєпис

Народився 21 листопада 1921 року в селі Олине Ямпільського району Сумської області в багатодітній селянській родині. Рано залишився без батька , деякий час вчився в інтернаті Воздвиженської семирічки, потім його забрала рідна тітка в місто Глухів. Закінчивши у 1937 році школу, успішно склав іспити до Брянського інституту лісового господарства. З початком Великої Вітчизняної війни записався добровольцем у посполите рушення. Навчався у військовому училищі. Воював командиром кулеметного взводу розвідки окремого стрілецького батальйону. У 1942 році був тяжко поранений. По одужанню нестройовий старший лейтенант служив у Горохівськім райвійськкоматі інструктором, начальником 4-го відділу. Демобілізувавшись по закінченні війни, працював помічником лісничого. Закінчивши у 1948 році з відзнакою інститут, працював начальником розсадника, який забезпечував матеріалом лісозахисні насадження вздовж залізниць.

Професійна діяльність

Розробка та будівництво парку водолікарні в місті Хмільнику.

Родина

Донька - Халандирьова Євгенія Михайлівна – вчитель хореографії

Творчість

Перші кроки. В 1955 році Михайло Степанюк посилає на конкурс всесоюзної газети «Гудок» перший прозовий твір – оповідання «Квартирант» та стає переможцем конкурсу. В пресі з’являються одне за одним оповідання автора, а згодом повість «Лелеки». В 1965 році видавництво «Радянський письменник» друкує повісті «Перекотиполе». Рецензію на твір написав відомий прозаїк Віктор Міняйло, який і рекомендував автора до Спілки письменників. Потім у «Радянському письменникові» вийшли романи «Пульс» та Накувала зозуля, збірка повістей та оповідань «Живий захист». Видавництво «Мистецтво» надрукувало його комедію – гротеск «Мільйонер». У 1993 році у видавництві «Льонок» вийшла поетична збірка «Ревнивець», там же у 1994 році вийшла повість «Війна на ріках» - спогади військового понтонера О. О. Осадчука.

Твори

  • Аисты (1956);
  • Перекотиполе (1965);
  • Пульс (1965);
  • Живий захист (1965);
  • Мільйонер (1965);
  • Накувала зозуля (1986);
  • Ревнивець (1993);
  • Війна на ріках (1994);

Відзнаки

Нагороджений урядовими нагородами : Орденом бойового Червоного прапора, орденами Вітчизняної війни першого ступеня та 20-ма медалями.

Вшанування пам'яті

- Меморіальну дошку встановлено: в м. Бердичеві на честь 75 – річчя з дня народження, по вулиці Білопільській , де він жив та працював у 1953-1986 роках. На честь Михайла Івановича Степанюка був перейменований провулок у м. Бердичеві.

Джерела

  • Степанюк М. Накувала зозуля. – Київ : Радянський письменник, 1986. – 319 с.
  • Пасічник М. В багатьох живих вимірах : спогади, твори, фотосвітлини. – Бердичів : Бердичіврегіонвидав, 2001 . – 80 с.
  • Мартинюк М. Історія Бердичева в обличчях (бібліографічна енциклопедія). – Житомир : Рута , 2014. – С 387 - 388.
  • Пантеон бердичівських імен. – Бердичів : Поліграф-Плюс, 2004. – С. 94 - 106.
  • Степанюк, Михайло Накувала зозуля...