Залізне
| Артемове | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg)
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Донецька | ||||||||
| Район | Дзержинська міськрада | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 1411270300 | ||||||||
| Засноване | 1894 | ||||||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼5720 (01.01.2011)[1] | ||||||||
| Площа | 7 [2] км² | ||||||||
| Густота населення | 817 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 85290—85292 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6247 | ||||||||
| Координати | 48°22′30″ пн. ш. 37°52′24″ сх. д. / 48.37500° пн. ш. 37.87333° сх. д.Координати: 48°22′30″ пн. ш. 37°52′24″ сх. д. / 48.37500° пн. ш. 37.87333° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 200 м | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Магдалинівка | ||||||||
| До станції | 6 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 42,7 км | ||||||||
| - залізницею | 73 км | ||||||||
| - автошляхами | 46 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 701 км | ||||||||
| - автошляхами | 747 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 85296 Донецька обл., м. Дзержинськ, м. Артемове, пр. Піонерів, 14 | ||||||||
| Міський голова | Наумов Володимир Олександрович | ||||||||
|
| |||||||||
Арте́мове (до 1921 — хутір Нелі́півський) — місто районного значення в Україні, підпорядковане Дзержинській міськраді Донецької області. Входить до Горлівсько-Єнакієвської агломерації.
До міськради також входить смт Ленінське (1,9 тис. мешканців).
Населення
Населення міста згідно з переписом 2001 року складало 6725 мешканців, на початок 2004 року — 6,4 тис. мешканців. Від 1970 року населення міста скоротилося вдвічі: люди виїжджають, оскільки вибір місць роботи невеликий.
Історія
Відоме з 1894 року як хутір Неліпівський. У липні 1905 року гірники Неліпівського рудника (пізніше шахта імені Артема) провели страйк, в якому взяли участь понад 100 гріників. У квітні 1916 року на Неліпівському руднику страйкувало понад 5 тисяч робітників. Радянська влада встановлена 1917 року, головою ради робітничих депутатів обраний ударник М. І. Дубовий[3].
У квітні 1920 року прибув Артем (Ф. А. Сергєєв), який закликав гірників Неліпівського рудника взяти участь у відновленні Центральної шахти. Після смерті Артема рудник перейменований в шахту імені Артема, а 1921 року і сам хутір перейменовано на честь Артема. Статус міста Артемове отримало 1938 року.
В боях Великої вітчизняної війни взяли участь близько 3 тисяч артемівців, з них 1217 — загинули, 1648 бійців нагороджені орденами і медалями[3]. На братських могилах загиблих воїнів 1960 року встановлено 2 пам'ятники — у дворі загально-освітньої школи № 13 і біля будівлі Будинку культури.
Пам'ятники загиблим воїнам
| |||||||||||
|
| ||||||||||
Економіка
Видобуток кам'яного вугілля (шахта імені Артема ДП «Дзержинськвугілля» — закрита). Понад 50% зайнятих у народному господарстві працюють у вугільній промисловості — на шахті «Південна» (ДП «Дзержинськвугілля»), розташовані у смт Ленінському.
На майданчику закритої шахти імені Артема планується створення підприємства «Дзержинськекоенергоресурс» з технологічним комплексом з переробки вуглевмісних відходів з муловідстійника збагачувальної фабрики «Дзержинська». На основі видобутих із відходів корисних компонентів будуть вироблятися високоякісні брикети для ТЕС і концентрат вугілля марки КЖ для коксохімії.
Транспорт
Розташоване за 6 км від залізничної станції Магдалинівка Донецької залізниці. До початку 2000-х років через місто проходить тролейбусний маршрут № 1 міста Дзержинська. Нині Артемове та Дзержинськ сполучають маршрутні таксі.
Визначні місця
- Дзержинський професійний гірничий ліцей (пр. Піонерів).
- Клуб шахти «Південна» (смт Ленінське, вул. Леніна).
- загально-освітні школи № 13, 14, 15.
- міська лікарня № 1 (вул. Піонерів).
Соціальна сфера
3 загальноосвітніх школи, дитячий садок, професійний гірничий ліцей, територіальне медичне об'єднання, станція швидкої допомоги.
Примітки
| ||||||||||||||
