Європейська геостаціонарна служба навігаційного покриття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта мережі EGNOS (Натисніть для збільшення)

EGNOS (англ. European Geostationary Navigation Overlay Service) - європейська геостаціонарна служба навігаційного покриття. EGNOS призначена для поліпшення роботи систем GPS, ГЛОНАСС та Galileo на території Європи і є аналогом американської системи WAAS. Зона дії EGNOS охоплює всю Європу, північ Африки і невелику європейську частину Росії. Так само, як і WAAS, система складається з мережі наземних станцій, головної станції, яка акумулює інформацію від супутників GPS, ГЛОНАСС і Galileo, і геостаціонарних супутників EGNOS, через які ця інформація транслюється на GPS-приймачі, що підтримують прийом диференційованих поправок.

Склад і працездатність EGNOS

На першому етапі система EGNOS включала в себе 3 геостаціонарних супутника, що належали двом компаніям Artemis та Inmarsat, кожна з яких мала свою незалежну мережу наземних станцій (загальна кількість близько 40).

Першій компанії належав супутник під номером - 124, другій - супутники Inmarsat-3 під номерами 120 і 126, один з яких знаходився в геостаціонарній позиції над Індійським океаном[1]. Номери відповідають GPS-приймачам компанії Garmin.

Довгий час система EGNOS функціонувала в тестовому режимі, і це пояснює часткову нестабільність її роботи, невідповідність переданих даних заявленої специфікації і проблеми у використанні сигналів навігаційної апаратурою. Тим не менше, більшість часу система дійсно виконувала свої функції для Європи. Передача сигналів супутникового радіонавігаційного доповнення здійснювалася за підпискою в режимі трансляції "точка-площа" зі швидкістю 600 - 900 бод[1].

1 жовтня 2009 віце-президент Європейської Комісії з транспортної політики анонсував офіційний старт служби EGNOS.

Згодом, через вичерпання ресурсу початкового угруповання супутників їм на заміну були запущені інші, перелік яких наведений в таблиці. Однак загальна кількість активних супутників, як і раніше, не перевищує трьох.

Назва супутника NMEA / PRN Сигнали Позиція Статус[2]
Inmarsat 3-F2 (Atlantic Ocean Region-East[3]) NMEA #33 / PRN #120 L1 15.5°W скасовано
ARTEMIS [4] NMEA #37 / PRN #124 - 21.5°E скасовано
Inmarsat 4-F2 (Europe Middle East Africa[5]) NMEA #39 / PRN #126 - 64°E активний
Inmarsat 3-F1 (Indian Ocean[6]) NMEA #44 / PRN #131 - 64.5°E скасовано
SES-5 (a.k.a. Sirius 5 or Astra 4B) [7][8] NMEA #49 / PRN #136[9] L1 & L5 5.0°E активний
Astra 5B[7][8] NMEA #36 / PRN #123[9] L1 & L5 31.5°E активний

EGNOS і РФ

Система EGNOS поки не має наземних станцій в РФ, що означає неможливість застосування системи на більшій частині території федерації, в тому числі і в авіації. Ще однією проблемою є низький кут піднесення супутників EGNOS над горизонтом. Фактично побутовими приймачами неможливо захопити сигнал і використовувати поправки на відстані понад 1000 км від західного кордону c Білоруссю (умовно).

EGNOS і Україна

На всій території ​​України (за винятком самих східних областей) прийом сигналів супутників EGNOS можливий навіть простими побутовими приймачами. Так як система EGNOS поки не має наземних станцій в Україні, практична користь варіює в залежності від регіону. Система EGNOS протестована у взаємодії з поліпшуючою системою України. Інформація для формування поправок передавалася з RIMS м. Харків в Норвегію допомогою супутникового каналу в 2004 році. Ведуться активні переговори про розширення використання цієї системи в Україні, та можливо, будівництво станції на території України (в східних областях в першу чергу) для її повноцінного функціювання. Досягнуто домовленість про будівництво станції EGNOS у аеропорту Жуляни[10].

Див. також

Примітки

  1. а б Слюсар, В.И. (2001). Thuraya-1 сквозь призму технических новшеств. // Телемультимедиа. – 2001. - № 5(9). с. 18. 
  2. REALTIME | Egnos User Support. ESSP-SAS. Процитовано 31 January 2016. 
  3. Inmarsat 3-F2. NSSDCA Master Catalog. NASA. 
  4. Artemis. NSSDCA Master Catalog. NASA. 
  5. Inmarsat 4-F2. NSSDCA Master Catalog. NASA. 
  6. Inmarsat 3-F1. NSSDCA Master Catalog. NASA. 
  7. а б EGNOS Case Study. SES. Архів оригіналу за 2009-05-28. 
  8. а б Beyond Frontiers Broadgate Publications (September 2016) pp97
  9. а б The Almanac. Процитовано 2015-10-01. 
  10. Ukraine Economic Update April 10, 2018. pubdocs.worldbank.org. Процитовано 2018-12-15. 

Посилання