Відмінності між версіями «Європейська політика сусідства»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(+)
 
(Не показано 34 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
[[File:EU European Neighbourhood Policy states.svg|thumb|right|334px|Країни-сусіди ЄС: {{legend|#0000ff|Європейський Союз}}
Європейська політика сусідства (European Neighbourhood Policy) - нова політика [[ЄС|Європейського Союзу]]; має на меті створити на південь і схід від нових кордонів розширеного Європейського Союзу зону стабільності миру і добробуту шляхом налагодження тісних довготривалих відносин з сусідніми країнами.
 
  +
{{legend|#3f48cc|Офіційні кандидати}}
  +
{{legend|#00bfff|Європейська політика сусідства}}
  +
{{legend|#48cc3f|[[Східне партнерство]]}}
  +
{{legend|#ff8c00|Південна група}}
  +
{{legend|#fff200|Інші країни Середземноморського Союзу}}]]
   
 
'''Європе́йська полі́тика сусі́дства''' ('''ЄПС''') ({{lang-en|European Neighbourhood Policy}}) — нова політика [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]; має на меті створити на південь і схід від нових кордонів розширеного [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] зону стабільності [[мир]]у і [[добробут]]у шляхом налагодження тісних довготривалих відносин з сусідніми країнами.
'''Європейська політика су'''сідства (ЄПС) спрямована на те, щоб не припустити виникнення нової лінії розподілу між розширеним ЄС та його сусідами, і надати їм можливість брати участь в різних видах діяльності ЄС шляхом тіснішої політичної, економічної, культурної співпраці та взаємодії в галузі безпеки. Концепція ЄПС охоплює такі країни: [[Алжир]], [[Азербайджан]], [[Білорусь]], [[Вірменія]], [[Грузія]], [[Єгипет]], [[Ізраїль]], [[Йорданія]], [[Ліван]], [[Лівія]], [[Молдавія]], [[Мароко]], [[Сирія]], [[Туніс]], [[Україна]], а також Палестинська автономія.
 
   
  +
{{Політичний устрій Європейського Союзу}}
Вперше концепція ЄПС була викладена у зверненні Комісії "Ширша Європа" у березні [[2003]] року. Вона засвідчила, що формування відносин з сусідами - один з пріоритетів зовнішньої політики розширеного ЄС. ЄПС не торкається питання потенційного членства. Вона пропонує сусіднім країнам привілейовані відносини, які будуватимуться на взаємному визнанні спільних цінностей, головним чином у сфері верховенства права; справедливого управління; дотримання прав людини, зокрема, прав меншин; принципів ринкової економіки та безперервного розвитку. Глибина цих відносин залежатиме від того, наскільки ефективно втілюватимуться спільні цінності.
 
   
 
''Європейська політика сусідства'' ('''ЄПС''') спрямована на те, щоб не припустити виникнення нової лінії розподілу між розширеним [[Європейський Союз|ЄС]] та його сусідами, і надати їм можливість брати участь в різних видах діяльності [[Європейський Союз|ЄС]] шляхом тіснішої політичної, економічної, культурної співпраці та взаємодії в галузі безпеки. Концепція '''ЄПС''' охоплює такі країни: [[Алжир]], [[Азербайджан]], [[Білорусь]], [[Вірменія]], [[Грузія]], [[Єгипет]], [[Ізраїль]], [[Йорданія]], [[Ліван]], [[Лівія]], [[Молдова]], [[Марокко]], [[Сирія]], [[Туніс]], [[Україна]], а також [[Палестинська держава|Палестинська автономія]].
Для фінансування діяльності в рамках ЄПС запроваджується новий "Європейський інструмент сусідства й партнерства" (ЄІСП), який починаючи з [[2007]] року замінить чинні програми технічної допомоги "ТАСІС" і "МЕДА" в країнах ЄПС і в Росії. ЄІСП має новий спеціальний компонент для підтримки транскордонного співробітництва на кордонах ЄС. До [[2006]] року включно для фінансування транскордонної співпраці Комісія буде спрямовувати кошти за допомогою чинних інструментів у так звані "Програми сусідства".
 
   
 
Вперше концепція '''ЄПС''' була викладена у зверненні Комісії «Ширша Європа» у березні [[2003]] року. Вона засвідчила, що формування відносин з сусідами — один з пріоритетів [[зовнішня політика|зовнішньої політики]] розширеного [[ЄС]]. '''ЄПС''' не торкається питання потенційного членства. Вона пропонує сусіднім країнам привілейовані відносини, які будуватимуться на взаємному визнанні спільних цінностей, головним чином у сфері верховенства права; справедливого управління; дотримання прав людини, зокрема, прав меншин; принципів ринкової економіки та безперервного розвитку. Глибина цих відносин залежатиме від того, наскільки ефективно втілюватимуться спільні цінності.
12 травня [[2004]] року Комісія представила конкретну стратегію реалізації ЄПС і аналітичні доповіді щодо семи перших країни з "кола друзів": Ізраїлю, Йорданії, Мароко, Молдови, Палестинської автономії, Туніса та України. На основі стратегії виробляються детальні плани дій з кожною країною-партнером. Плани дій визначають пріоритетні завдання, виконання яких має зблизити країну з ЄС.
 
  +
==Ресурси Інтернет==
 
  +
[[Європейський Союз]] повинен зміцнювати політику сусідства в регіоні, орієнтуючись на два основні завдання:
  +
  +
* Співпраця з партнерами з метою зниження рівня бідності та створити зону спільного процвітання й цінностей, які базуються на глибшій економічній інтеграції, міцних політичних й культурних зв'язках, посиленій транскордонній співпраці та спільній відповідальності за запобігання конфліктам між [[ЄС]] та її сусідами.
  +
* Закріплення позицій [[ЄС]] щодо конкретної вигоди а привілейованих відносин у межах диференційованих рамок, які відповідають прогресу, зробленому партнерськими країнами в політичних та економічних реформах.
  +
  +
Підхід [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] базується на таких цілях:
  +
  +
* розширення внутрішнього ринку та регуляторних структур;
  +
* привілейовані торговельні відносини та відкриття ринку;
  +
* перспективи для законної міграції та руху людей;
  +
* інтенсивна співпраця з метою запобігання і боротьби зі спільними загрозами для безпеки;
  +
* активне політичне залучення [[ЄС]] для запобігання конфліктам і їх вирішення;
  +
* активніші зусилля для сприяння [[права людини|правам людини]] , глибшій культурній співпраці та поглибленню взаєморозуміння;
  +
* інтеграція в торговельні, енергетичні та телекомунікаційні мережі і європейську дослідницьку зону;
  +
* нові інструменти для сприяння і захисту інвестицій;
  +
* підтримка інтеграції у глобальну торговельну систему;
  +
* посилена допомога, краще реагування на потреби;
  +
* нові джерела фінансування.
  +
 
Для фінансування діяльності в рамках '''ЄПС''' запроваджується новий «[[Інструмент європейського сусідства й партнерства]]» (''ІЄСП''), який починаючи з [[2007]] року замінить чинні програми технічної допомоги '''«ТАСІС»''' і '''«МЕДА»''' в країнах '''ЄПС''' і в [[Росія|Росії]]. Його мета - надання допомоги Європейським Співтовариством з метою розвитку зони процвітання та добросусідства та її ефективнішого використання. Період дії - [[2007]]-[[2013]] роки<ref>[http://www.rac.org.ua/dijalnist/publikaciji/instrument-jevropeiskogo-susidstva-i-partnerstva-novi-mozhlivosti-dlja-ukrajini Інструмент європейського сусідства і партнерства – нові можливості для України /Під ред.Н.Андрусевич. – Львів, 2008. – 160 с.]</ref>. [[ІЄСП]] має новий спеціальний компонент для підтримки транскордонного співробітництва на кордонах [[ЄС]]. До [[2006]] року включно для фінансування транскордонної співпраці Комісія буде спрямовувати кошти за допомогою чинних інструментів у так звані «Програми сусідства».
  +
 
12 травня [[2004]] року Комісія представила конкретну '''Стратегію реалізації ЄПС''' і аналітичні доповіді щодо семи перших країн з «кола друзів»: Ізраїлю, Йорданії, Мароко, Молдови, Палестинської автономії, Тунісу та України. На основі стратегії виробляються детальні '''плани дій''' з кожною країною-партнером. '''Плани дій''' визначають пріоритетні завдання, виконання яких має зблизити країну з [[ЄС]]. Моніторинг виконання чинних '''Планів дій''' здійснює як [[Європейська комісія]], так і громадське експертне середовище країн «кола друзів»<ref>[http://www.rac.org.ua/index.php?id=105 Оцінка виконання Плану дій Україна-ЄС: довкілля та сталий розвиток / Під ред.Н.Андрусевич. Львів. 2009. 104 с.]</ref>.
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
  +
  +
== Посилання ==
 
* [http://europa.dovidka.com.ua/ee.html#1 Глосарій термінів Європейського Союзу]
 
* [http://europa.dovidka.com.ua/ee.html#1 Глосарій термінів Європейського Союзу]
   
  +
==Див. також==
{{Wikify}}
 
  +
* [[Процес стабілізації й асоціації ЄС]]
[[Категорія:Стратегії та політики ЄС]]
 
   
 
[[Категорія:Стратегії та політики ЄС]]
[[de:Europäische Nachbarschaftspolitik]]
 
[[en:European Neighbourhood Policy]]
 
[[hy:Եվրոպական Հարևանության Քաղաքականություն]]
 
[[pl:Europejska Polityka Sąsiedztwa]]
 
[[ru:Европейская Политика Соседства]]
 

Поточна версія на 13:51, 13 грудня 2017

Країни-сусіди ЄС:
   Європейський Союз
   Офіційні кандидати
   Європейська політика сусідства
   Південна група
   Інші країни Середземноморського Союзу

Європе́йська полі́тика сусі́дства (ЄПС) (англ. European Neighbourhood Policy) — нова політика Європейського Союзу; має на меті створити на південь і схід від нових кордонів розширеного Європейського Союзу зону стабільності миру і добробуту шляхом налагодження тісних довготривалих відносин з сусідніми країнами.

Європейський Союз
Прапор Європейського Союзу

Це одна із статей, що входять до серії:
Політичний устрій Європейського Союзу

Європейська політика сусідства (ЄПС) спрямована на те, щоб не припустити виникнення нової лінії розподілу між розширеним ЄС та його сусідами, і надати їм можливість брати участь в різних видах діяльності ЄС шляхом тіснішої політичної, економічної, культурної співпраці та взаємодії в галузі безпеки. Концепція ЄПС охоплює такі країни: Алжир, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдова, Марокко, Сирія, Туніс, Україна, а також Палестинська автономія.

Вперше концепція ЄПС була викладена у зверненні Комісії «Ширша Європа» у березні 2003 року. Вона засвідчила, що формування відносин з сусідами — один з пріоритетів зовнішньої політики розширеного ЄС. ЄПС не торкається питання потенційного членства. Вона пропонує сусіднім країнам привілейовані відносини, які будуватимуться на взаємному визнанні спільних цінностей, головним чином у сфері верховенства права; справедливого управління; дотримання прав людини, зокрема, прав меншин; принципів ринкової економіки та безперервного розвитку. Глибина цих відносин залежатиме від того, наскільки ефективно втілюватимуться спільні цінності.

Європейський Союз повинен зміцнювати політику сусідства в регіоні, орієнтуючись на два основні завдання:

  • Співпраця з партнерами з метою зниження рівня бідності та створити зону спільного процвітання й цінностей, які базуються на глибшій економічній інтеграції, міцних політичних й культурних зв'язках, посиленій транскордонній співпраці та спільній відповідальності за запобігання конфліктам між ЄС та її сусідами.
  • Закріплення позицій ЄС щодо конкретної вигоди а привілейованих відносин у межах диференційованих рамок, які відповідають прогресу, зробленому партнерськими країнами в політичних та економічних реформах.

Підхід Європейського Союзу базується на таких цілях:

  • розширення внутрішнього ринку та регуляторних структур;
  • привілейовані торговельні відносини та відкриття ринку;
  • перспективи для законної міграції та руху людей;
  • інтенсивна співпраця з метою запобігання і боротьби зі спільними загрозами для безпеки;
  • активне політичне залучення ЄС для запобігання конфліктам і їх вирішення;
  • активніші зусилля для сприяння правам людини , глибшій культурній співпраці та поглибленню взаєморозуміння;
  • інтеграція в торговельні, енергетичні та телекомунікаційні мережі і європейську дослідницьку зону;
  • нові інструменти для сприяння і захисту інвестицій;
  • підтримка інтеграції у глобальну торговельну систему;
  • посилена допомога, краще реагування на потреби;
  • нові джерела фінансування.

Для фінансування діяльності в рамках ЄПС запроваджується новий «Інструмент європейського сусідства й партнерства» (ІЄСП), який починаючи з 2007 року замінить чинні програми технічної допомоги «ТАСІС» і «МЕДА» в країнах ЄПС і в Росії. Його мета - надання допомоги Європейським Співтовариством з метою розвитку зони процвітання та добросусідства та її ефективнішого використання. Період дії - 2007-2013 роки[1]. ІЄСП має новий спеціальний компонент для підтримки транскордонного співробітництва на кордонах ЄС. До 2006 року включно для фінансування транскордонної співпраці Комісія буде спрямовувати кошти за допомогою чинних інструментів у так звані «Програми сусідства».

12 травня 2004 року Комісія представила конкретну Стратегію реалізації ЄПС і аналітичні доповіді щодо семи перших країн з «кола друзів»: Ізраїлю, Йорданії, Мароко, Молдови, Палестинської автономії, Тунісу та України. На основі стратегії виробляються детальні плани дій з кожною країною-партнером. Плани дій визначають пріоритетні завдання, виконання яких має зблизити країну з ЄС. Моніторинг виконання чинних Планів дій здійснює як Європейська комісія, так і громадське експертне середовище країн «кола друзів»[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]