Європейська хартія місцевого самоврядування: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Перекладаю}}
{{Перекладаю}}


'''Європейська Хартія місцевого самоврядування''' була прийнята під егідою [[ Конгрес місцевих та регіональних влад Європи| Конгресу Місцевих та Регіональних Влад Європи]] (не плутати з Радою [[ Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і була відкрита для підписання державами-членами [[Рада Європи|Ради Європи]] 15 жовтня 1985 . Майже всі держави-члени Ради Європи є учасниками Статуту - виняток становлять три [[Карликова держава|мікро-держави]] : [[Монако]], [[Андорра]] та [[Сан-Марино]]. Нові держави-члени Ради Європи планують ратифікувати Статут при першій же можливості.
'''Європейська Хартія місцевого самоврядування''' була прийнята під егідою [[ Конгрес місцевих та регіональних влад Європи| Конгресу Місцевих та Регіональних Влад Європи]] (не плутати з Радою [[ Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і була відкрита для підписання державами-членами [[Рада Європи|Ради Європи]] 15 жовтня 1985 та набрала чинності в 1 вересня 1988 року. Майже всі держави-члени Ради Європи є учасниками Статуту - виняток становлять три [[Карликова держава|мікро-держави]] : [[Монако]], [[Андорра]] та [[Сан-Марино]]. Нові держави-члени Ради Європи планують ратифікувати Статут при першій же можливості. Хартія зобов'язує держави закріпити у внутрішньому законодавстві і застосовувати на практиці сукупність юридичних норм, що гарантують політичну, адміністративну та фінансову незалежність муніципальних утворень. Вона також встановлює необхідність конституційного регулювання автономії [[місцеве самоврядування| місцевого самоврядування]]. Крім того, Хартія є першим юридичним документом, що гарантує дотримання принципу [[Субсидіарність|субсидіарності]] державами - членами [[Рада Європи|Ради Європи]]. Таким чином, місцева влада повинна здійснювати управління і контролювати значну частину публічних зобов'язань в інтересах місцевого населення і під своєю відповідальністю. Відповідно до принципу субсидіарності, Хартія передбачає, що публічні зобов'язання повинні реалізовуватися на найбільш близькому до населення рівні, і повинні відноситися до вищого адміністративного рівня тільки в тому випадку, якщо вирішення таких завдань силами місцевих адміністрацій є неефективним або неможливим. Принципи Хартії застосовуються до всіх видів [[Муніципалітет|органів місцевого самоврядування]].



[[de:Europäische Charta der kommunalen Selbstverwaltung]]
[[de:Europäische Charta der kommunalen Selbstverwaltung]]

Версія за 15:35, 17 листопада 2009

Європейська Хартія місцевого самоврядування була прийнята під егідою Конгресу Місцевих та Регіональних Влад Європи (не плутати з Радою Європейського Союзу) і була відкрита для підписання державами-членами Ради Європи 15 жовтня 1985 та набрала чинності в 1 вересня 1988 року. Майже всі держави-члени Ради Європи є учасниками Статуту - виняток становлять три мікро-держави : Монако, Андорра та Сан-Марино. Нові держави-члени Ради Європи планують ратифікувати Статут при першій же можливості. Хартія зобов'язує держави закріпити у внутрішньому законодавстві і застосовувати на практиці сукупність юридичних норм, що гарантують політичну, адміністративну та фінансову незалежність муніципальних утворень. Вона також встановлює необхідність конституційного регулювання автономії місцевого самоврядування. Крім того, Хартія є першим юридичним документом, що гарантує дотримання принципу субсидіарності державами - членами Ради Європи. Таким чином, місцева влада повинна здійснювати управління і контролювати значну частину публічних зобов'язань в інтересах місцевого населення і під своєю відповідальністю. Відповідно до принципу субсидіарності, Хартія передбачає, що публічні зобов'язання повинні реалізовуватися на найбільш близькому до населення рівні, і повинні відноситися до вищого адміністративного рівня тільки в тому випадку, якщо вирішення таких завдань силами місцевих адміністрацій є неефективним або неможливим. Принципи Хартії застосовуються до всіх видів органів місцевого самоврядування.