Єлизаров Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:40, 26 червня 2019, створена Roman333 (обговорення | внесок) (додано Категорія:Радянські хокейні тренери за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ice hockey pictogram.svg
Володимир Єлизаров
Особові дані
Повне ім'я Володимир Миколайович
Єлизаров
Народження 22 липня 1925(1925-07-22)
Москва, СРСР
Смерть 1999(1999)
Москва, Росія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1945–1947
1947–1948
«Буревісник» (Москва)
«Локомотив» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1949–1953
1955–1959
 
1949–1951
 
1953–1955
ЦБРА (Москва)
ЦСК МО (Москва)
Футбол
ЦБРА (Москва)
Хокей з м'ячем
ЦСК МО (Москва)
(див. нижче)
120 (81)
 
12 (4)
 
? (15)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1957–1958 СРСР 18 (12)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Миколайович Єлизаров (рос. Владимир Николаевич Елизаров; нар. 22 липня 1925, Москва, СРСР — пом. 1999) — радянський спортсмен (хокей із шайбою, футбол і хокей з м'ячем).

Спортивна біографія[ред. | ред. код]

Розпочинав у московських командах «Буревісник» та «Локомотив». Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу ЦБЧА. У переможниж сезонах 1950 та 1951 провів у складі футбольної команди армійського клуба по 5 матчів. У кубку СРСР 1951 був учасником трьох поєдинків та забив два гола (у фіналі не виступав).

Найбільших успіхів досяг у хокеї із шайбою. За чотири сезони здобув титул чемпіона та двічі був срібним призером національного чемпіонату. Був одним з гравців основного складу. У 1953 році захворів на туберкульоз і був змушений піти з команди.

З 1953 по 1955 рік виступав у змаганнях з хокею з м'ячем. У складі ЦСК МО двічі переміг у чемпіонаті СРСР та став найкращим бомбардиром ліги у 1955 році.

Після двох років вимушеної перерви повернувся до команди Анатолія Тарасова. За чотири роки здобув три золоті та одну срібну нагороду чемпіонату СРСР. Всього у чемпіонатах СРСР провів 120 матчів та забив 81 гол. Володар кубка СРСР 1956. За результатами сезону 1957/58 був обираний до символічної збірної.

У складі національної збірної виступав протягом двох років. Срібний призер чемпіонату світу та чемпіон Європи 1958. На чемпіонаті світу провів 7 поєдинків (шість закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 18 матчів (12 голів).

Працював тренером у молодіжних командах «Спартака» та ЦСКА. Серед його вихованців: Володимир Шадрін, Олександр Якушев, Володимир Вікулов та Віктор Полупанов.

Досягнення[ред. | ред. код]

Хокей із шайбою[ред. | ред. код]

Футбол[ред. | ред. код]

Хокей з м'ячем[ред. | ред. код]

  • Чемпіон СРСР (2): 1954, 1955
  • Найкращий бомбардир чемпіонату (1): 1955 (14 голів)

Джерела[ред. | ред. код]