Єнс Якоб Берцеліус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:13, 4 березня 2013, створена Xqbot (обговорення | внесок) (r2.7.3) (робот додав: io:Jöns Jacob Berzelius)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єнс Якоб Берцеліус
швед. Jöns Jakob Berzelius
Jöns Jacob Berzelius from Familj-Journalen1873.png
Народився 20 серпня 1779(1779-08-20)
Лінчепінг, Швеція
Помер 7 серпня 1848(1848-08-07) (68 років)
Стокгольм, Швеція
Поховання
Громадянство Швеція Швеція
Національність шведи
Діяльність хімік, письменник-документаліст, викладач університету, лікар, фармацевт
Галузь хімік
Відомий завдяки експериментально підтвердив закон кратних відносин
розробив сучасну хімічну нотацію
відкрив селен, торій та церій
вперше виділив в чистому вигляді кремній, титан, тантал та цирконій
Alma mater Уппсальський університет
Науковий керівник Йохан Афцеліус
Відомі учні Генріх Розе, Джеймс Джонстон, Ларс Фредерік Сванберг
Знання мов шведська[3] і французька[4]
Заклад Каролінський інститут
Членство Лондонське королівське товариство, Academy of Science for Public Utilityd, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Петербурзька академія наук, Шведська академія, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук, Бельгійська королівська академія медициниd і Академія наук Турина[5]
Magnum opus Undersökning af några i trakten kring Fahlun funna fossilier, och af deras lagerställend
Посада seat 5 of the Swedish Academyd
У шлюбі з Elisabeth Berzeliusd
Нагороди Медаль Коплі 1836

Єнс Якоб Берцеліус (швед. Jöns Jakob Berzelius, *20 серпня 1779 — †7 серпня 1848) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії поряд із Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.

Внесок в науку

  • Берцеліус відкрив церій, селен, торій, вперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них літерні позначення. *Уточнив і розвинув уявлення про атом і електричну спорідненість, запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки солі в розчині під дією електричного струму розкладаються на негативні і позитивні компоненти, всі сполуки повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). Кисень найбільш електронегативний елемент, і ті елементи, які утворять з ним сполуки з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. Згідно з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли сірка, азот, фосфор і т. д. з переходом через водень до натрію, калію і інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул або реакцію заміщення водню хлором.

Нагороди та відзнаки

В 1807 році Берцеліус здобув звання професора хімії та фармакології в Каролінському Інституті. 10 листопада 1829 Берцеліус став почесним членом Шведської Королівської Академії Словесності.[6] Нагороджений медаллю Коплі в 1836.

Попередник:
Карл фон Розенштайн
Шведська академія,
Крісло № 5

1837 — 1848
Наступник:
Юган Ерік Рюдквіст

Примітки

  1. Jöns Jacob Berzelius
  2. Jacob Berzelius
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Weeks M. E. Discovery of the elements — 5 — Journal of Chemical Education, 1945. — P. 578.
  5. Академія наук Турина — 1757.
  6. Matrikel över ledamöter av Kungl. Vitterhetsakademien och Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets akademien, Bengt Hildebrand (1753-1953), Margit Engström och Åke Lilliestam (1954-1990), Stockholm 1992 ISBN 91-7402-227-X s. 31