Відмінності між версіями «Єпископ»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (робот додав: nds-nl:Biskop; косметичні зміни)
Рядок 2: Рядок 2:
   
 
В [[Україна|Україні]] довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи [[архиєрей|архиєреї]], що самі правили єпархією, але в XVII ст. на допомогу [[Греко-Католицька Церква|греко-католицьким]] правлячим епископам прийшли «вікарні» єпископи, чи [[вікарій|вікарії]]. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з XVIII ст., а з кінцем XIX століття їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З [[1917]] р. на [[Наддніпрянщина|Наддніпрянщині]] було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.
 
В [[Україна|Україні]] довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи [[архиєрей|архиєреї]], що самі правили єпархією, але в XVII ст. на допомогу [[Греко-Католицька Церква|греко-католицьким]] правлячим епископам прийшли «вікарні» єпископи, чи [[вікарій|вікарії]]. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з XVIII ст., а з кінцем XIX століття їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З [[1917]] р. на [[Наддніпрянщина|Наддніпрянщині]] було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.
  +
  +
== Див. також ==
  +
*[[Правлячий єпископ]] (єпархіальний архієрей)
  +
*[[Вікарій]] (вікарний архієрей)
   
 
==Джерела==
 
==Джерела==

Версія за 11:49, 28 березня 2010

Єпископ (грец. επίσκοπος — наглядач) — найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков. Назва «єпископ» походить з апостольських часів і означає «наглядач»: апостоли ставили єпископів як своїх заступників, і тому їхня церковна влада вважається не залежною ні від кого і обмеженою тільки територією своєї єпархії, поза яку вона не може виходити, щоб не порушувати компетенцій інших єпископів. З часом деякі єпископи почали прибирати, в залежності від адміністративної ваги їхніх єпархій, титули митрополита, архієпископа, патріарха, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в благодаті. Вони рукопокладають священиків і дияконів, призначають настоятелів та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати миро й антимінси. Як зовнішню ознаку єпископи, крім хреста, носять панагію на грудях, саккос, омофор і митру. Судити єпископа може тільки собор єпископів.

В Україні довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи архиєреї, що самі правили єпархією, але в XVII ст. на допомогу греко-католицьким правлячим епископам прийшли «вікарні» єпископи, чи вікарії. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з XVIII ст., а з кінцем XIX століття їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З 1917 р. на Наддніпрянщині було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.

Див. також

Джерела