Відмінності між версіями «Єрмолаєв Єр-2»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(доповнення)
(доповнення)
 
Рядок 108: Рядок 108:
 
| 5,5 м/с ||
 
| 5,5 м/с ||
 
|}
 
|}
  +
  +
== Історія використання ==
  +
Першими літом 1941 року Єр-2 отримали 420-ий і 421-ий авіаполки особливого призначення, в які ввійшли найбільш досвідчені пілоти цивільної авіації. Першим бойовим вильотом для Єр-2 в складі цих полків став наліт на Берлін 11 серпня 1941 року, але з трьох посланих Єр-2 повернувся тільки один. 28 серпня і 1 вересня невеликі групи Єр-2 бомбили [[Кенігсберг]], потім була проведена ціла низка нальотів на залізничні вузли на окупованих територіях — [[Орша]], [[Вітебськ]], [[Смоленськ]], [[Псков]] і інші. 18-20 вересня через складну ситуацію на фронті Єр-2 бомбили німецькі війська поблизу [[Дем'янськ]]а, згодом такі нальоти продовжувались. Оскільки Єр-2 здебільшого діяв днем, втрати були високими і вже в жовтні всі вцілілі (10 з початкових 40) Єр-2 420-го авіаполку були передані 421-му. 421-ий продовжував нести втрати і станом на 18 жовтня 1941 року залишалось тільки 14 Єр-2, з них 9 повністю боєздатних. З грудня 1941 року 421-ий авіаполк перейменували на 747-й авіаполк далекої дії, який перекинули під Москву. В серпні 1942 року він деякий час діяв під Сталінградом, але згодом його повернули в центральну ділянку фронту. Станом на 4 серпня 1942 року в полку залишилось тільки 10 Єр-2 в різному стані, і останній бойовий виліт першої партії літаків відбувся 8 серпня 1943 року.
  +
  +
З весни 1944 року в військові частини почали надходити Єр-2 з двигунами АЧ-30Б. Першими їх отримали 326-ий і 330-ий авіаполки далекої дії, пізніше ще декілька. Але літак вироблявся не надто швидко, а освоєння було повільним через проблеми з роботою двигуна, тому до грудня 1944 року жоден з 7 полків Єр-2 не був повністю укомплектованим і боєздатним. На початку 1945 року чотири полки (327-1, 328-й, 329-й і 332-й) ввійшли в 18-у бомбардувальну дивізію, яка взяла незначну участь в боях. 7-8 квітня Єр-2 327-го і 329-го полків бомбардували [[Кенігсберг]], а пізніше підходи до Берліна. Загалом було здійснено 75 бойових літако-вильотів, що було майже невідчутно на фоні 5000 вильотів авіації далекої дії загалом в цей місяць.
  +
  +
В [[Радянсько-японська війна|війні з Японією]] Єр-2 участі не брали і були списані в березні 1946 року.{{sfn|Харук|2012|p=183-184}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==

Поточна версія на 15:46, 24 травня 2020

Єрмолаєв Єр-2
Jermolajew Jer-2.jpg
Призначення: дальній бомбардувальник
Перший політ: 14 травня 1940
Прийнятий на озброєння: 1941
Знятий з озброєння: 1946
На озброєнні у: Roundel of the Soviet Union (1945–1991).svg Військово-повітряні сили СРСР
Розробник: Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство і Irkutsk Aviation Plantd
Всього збудовано: 370
Конструктор: Володимир Григорович Єрмолаєв[ru]
Екіпаж: 3 особи
Максимальна швидкість (МШ): 445 км/год
Дальність польоту: 4100 км
Практична стеля: 7700 м
Швидкопідйомність: 5,5 м/с
Довжина: 16,23 м
Висота: 4,82 м
Розмах крила: 21,65 м
Площа крила: 72,1 м²
Споряджений: 12 000 кг
Двигуни: 2 × М-105
Тяга (потужність): 2 × 1100 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження: 1 000 кг (максимальна 3000 кг) кг
Кулеметне озброєння: 3 × 7,62-мм кулемети ШКАС

Єр-2 (до 1941 року — ДБ-240) — радянський двомоторний дальній бомбардувальник часів Другої світової війни. Розроблений в ОКБ-240 на основі конструкції пасажирського літака «Сталь-7» створеного Роберто Бартіні.

Історія створення[ред. | ред. код]

Двомоторний дальній бомбардувальник ДБ-240 розроблявся на основі пасажирського літака «Сталь-7», який не був запущений в серійне виробництво, оскільки конструктор літака Роберто Бартіні був репресований. Керівництво над бюро перейняв Володимир Єрмолаєв, який продовжив роботи над проектами Бартіні, в тому числі над ДБ-240. Розробка почалась ще в 1938 році, але остаточні специфікації були сформовані тільки в липні 1939 року. На новому бомбардувальнику мали використовуватись перспективні двигуни М-106 або М-120, завдяки яким, ДБ-240 мав значно перевершити ДБ-3Іл-4) в льотних характеристиках і бомбовому навантаженні.

Від «Сталь-7» ДБ-240 отримав характерне крило типу «зворотна чайка», але однокілевий хвіст став двокілевим, а змішаний фюзеляж став суцільнометалевим. До травня 1940 року двигуни М-106 ще не були готовими, тому на дослідний варіант поставили двигуни М-105 потужністю 1100 к.с. Хоча через слабший двигун літак і не показав розрахункових характеристик, він все одно був кращим за Іл-4. Тому літак було вирішено пустити в серійне виробництво з двигунами М-105, для цього виділили потужності на заводі № 18 в Воронежі. Також розглядались варіанти з двигунами АМ-37/37 (1350—1400 к.с.), але вони в серію не пішли. Через евакуацію 18-го заводу виробництво ДБ-240 було припинене в жовтні 1941, і не було відновлене. Проте з грудня 1943 року почалось виробництво Єр-2 з дизельними двигунами АЧ-30Б на заводі № 39 в Іркутську, яке тривало до закінчення війни.[1]

Основні модифікації[ред. | ред. код]

  • Єр-2 з двигунами М-105 — захисне озброєння — 3 7,92-мм кулемети ШКАС в носовій установці, верхній турелі і нижньому вікні. Стандартне бомбове навантаження — 1000 кг, максимальне — 3000 кг. Виготовлявся з квітня по вересень 1941 року. (71 екз.)
  • Єр-2 з двигунами АЧ-30Б — захисне озброєння — 2 12,7-мм кулемети УБТ в носовій і нижній установках, 20-мм гармата ШВАК в верхній турелі. Стандартне бомбове навантаження — 1000 кг, максимальне — 5000 кг. Виготовлявся з грудня 1943 по серпень 1945 року. (299 екз.)

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Jermolajew Jer-2 Riss.jpg
Єр-2
двигуни М-105
Єр-2
двигуни АЧ-30Б
Довжина 16,23 м 16,65 м
Висота 4,82 м
Розмах крил 21,65 м 23,01 м
Площа крил 72,1 м² 79,1 м²
Маса пустого 10 820 кг
спорядженого 12 000 кг 14 825 кг
максимальна злітна 13 460 кг 18 415 кг
Двигуни 2 × М-105 2 × АЧ-30Б
Потужність 2 × 1100 к. с. 2 × 1500 к. с.
Максимальна швидкість 445 км/год 415 км/год
Дальність польоту 4100 км 5300 км
Практична стеля 7700 м 7500 м
Швидкопідйомність 5,5 м/с

Історія використання[ред. | ред. код]

Першими літом 1941 року Єр-2 отримали 420-ий і 421-ий авіаполки особливого призначення, в які ввійшли найбільш досвідчені пілоти цивільної авіації. Першим бойовим вильотом для Єр-2 в складі цих полків став наліт на Берлін 11 серпня 1941 року, але з трьох посланих Єр-2 повернувся тільки один. 28 серпня і 1 вересня невеликі групи Єр-2 бомбили Кенігсберг, потім була проведена ціла низка нальотів на залізничні вузли на окупованих територіях — Орша, Вітебськ, Смоленськ, Псков і інші. 18-20 вересня через складну ситуацію на фронті Єр-2 бомбили німецькі війська поблизу Дем'янська, згодом такі нальоти продовжувались. Оскільки Єр-2 здебільшого діяв днем, втрати були високими і вже в жовтні всі вцілілі (10 з початкових 40) Єр-2 420-го авіаполку були передані 421-му. 421-ий продовжував нести втрати і станом на 18 жовтня 1941 року залишалось тільки 14 Єр-2, з них 9 повністю боєздатних. З грудня 1941 року 421-ий авіаполк перейменували на 747-й авіаполк далекої дії, який перекинули під Москву. В серпні 1942 року він деякий час діяв під Сталінградом, але згодом його повернули в центральну ділянку фронту. Станом на 4 серпня 1942 року в полку залишилось тільки 10 Єр-2 в різному стані, і останній бойовий виліт першої партії літаків відбувся 8 серпня 1943 року.

З весни 1944 року в військові частини почали надходити Єр-2 з двигунами АЧ-30Б. Першими їх отримали 326-ий і 330-ий авіаполки далекої дії, пізніше ще декілька. Але літак вироблявся не надто швидко, а освоєння було повільним через проблеми з роботою двигуна, тому до грудня 1944 року жоден з 7 полків Єр-2 не був повністю укомплектованим і боєздатним. На початку 1945 року чотири полки (327-1, 328-й, 329-й і 332-й) ввійшли в 18-у бомбардувальну дивізію, яка взяла незначну участь в боях. 7-8 квітня Єр-2 327-го і 329-го полків бомбардували Кенігсберг, а пізніше підходи до Берліна. Загалом було здійснено 75 бойових літако-вильотів, що було майже невідчутно на фоні 5000 вильотів авіації далекої дії загалом в цей місяць.

В війні з Японією Єр-2 участі не брали і були списані в березні 1946 року.[1]

Література[ред. | ред. код]

  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єрмолаєв Єр-2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Харук, 2012, с. 183-184