Єшкілєв Володимир Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Львович Єшкілєв
Ешкилев Владимир 14.jpg
Народився 23 травня 1965(1965-05-23) (53 роки)
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Івано-Франківськ
Діяльність письменник
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Мова творів українська
Напрямок літературний постмодернізм, неомодернізм
Жанр арт-гауз, реалізм, метареалізм, фентезі, космоопера, детектив
Magnum opus: Адепт (роман), Імператор повені, Втеча майстра Пінзеля, Побачити Алькор, Тінь попередника і Усі кути трикутника
Член
  • Асоціація українських письменників
  • Національна спілка письменників України
  • Нагороди та премії
    "Портал" - 2010, "Зоряна Фортеця" - 2012

    Володимир Львович Єшкілєв у Вікісховищі?

    Володи́мир Льво́вич Є́шкілєв (нар. 23 травня 1965, Івано-Франківськ) — український прозаїк, поет, есеїст, організатор літературного процесу.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився 23 травня 1965 р. у Івано-Франківську, Українська РСР.

    Закінчив історичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника (тепер — Прикарпатський університет імені Василя Стефаника) (1988).

    У 1988—1998 рр. працював учителем історії і правознавства (в івано-франківських середніх школах № 18 і № 12) та викладачем (з 2001 р. — старшим викладачем, з 2004 до 2011 рр. — на посаді доцента) Західно-українського економіко-правничого університету.

    З 1996—1998 рр. видавав нерегулярний часопис «Плерома». Автор ідеї та упорядник його спецвипуску (№ 3, 1998) Мала Українська Енциклопедія Актуальної Літератури (МУЕАЛ) «Повернення деміургів».

    З 2001 р. — редактор літературного часопису «Потяг 76».

    У 2002 році упорядкував 26-те число культурологічного часопису «Ї».

    Автор колонок у низці українських газет («Львівська газета», «Пост-поступ», «Репортер»[1], «Галицького кореспондент»[2]) та на сайтах («Фіртка»[3], «Курс»[4], «Захід.нет»[5] тощо).

    У 2012—2013 рр. написав низку статей для журналу «Esquire» (Україна).

    У 2011—2014 рр. був куратором проекту «Карпатська Мантикора». В межах проекту було проведено три Міжнародні літературні фестивалі «Карпатська Мантикора» та видано два числа часопису «Мантикора» присвячених актуальним проблемам української фантастики, фентезі та альтернативної історії. Під час фестивалів проводився конкурс «Золота мантикора» на найкраще оповідання у напрямі метареалізму.

    З 2015 р. викладає в Київському інституті сучасної психології та психотерапії (КІСПП) філософію та історію світової літератури.

    За останні два десятиліття відвідав чотири континенти.

    У 2005 р. досліджував піраміду фараона Теті у Нижньому Єгипті (Саккара).

    У 2007 р. вивчав містичні практики у монастирі Ламаюра (Ладакх, Західний Тибет), а також здійснив паломництво до храму Джаганатха в м. Пурі (Індія, штат Орісса).

    У 2009 р. взяв участь у програмі Open World, під час якої презентував роман «Втеча майстра Пінзеля» у Бібліотеці Конгресу (м. Вашингтон, США).

    У 2012 році відвідав Вірменію та взяв участь у Міжнародному літературному фестивалі Lit Arc.

    Також мандрував Францією, Італією, Північним Кавказом, Росією, Ізраїлем, Східною Європою, Балканами та Середньою Азією.

    Член Асоціації українських письменників2007), Національної спілки письменників України2012).

    Живе в Івано-Франківську.

    Літературна діяльність[ред. | ред. код]

    Романи
    Назва Рік видання Видавництво Примітки Аннотація
    1 Адепт, Або сходження Олексія Склавіна до Трьох імен: роман знаків 1997 Івано-Франківськ: "Лілея-НВ" у співавторстві з Олегом Гуцуляком Уперше роман вийшов друком у часописі «Сучасність» (1-2 числа за 1995 р.). Сюжет переносить читача до подій дев'ятого століття, у часи Аскольда і Хельга, мудреців таємничої Хазарії та святих відлюдників середньовічного Єгипту. Головний герой роману — молодий київський жрець Ратибор — стає учасником грандіозних битв давнини, що на тисячоліття визначили долю євразійського степу. Окремою сюжетною лінією накреслені наполегливі пошуки Ратибором давніх артефактів, спроможних змінити долю світу. В кінці роману Ратибор розуміє марність сприйняття світу крізь відчужені від живого потоку подій та відчуттів знаки і символи.
    2008 Харків: "КСД" перевидання
    2012 Харків: "Фоліо" друге первиданння
    2 Пафос 2002 Львів: "Кальварія" У романі автор намагається передати депресивну та деморалізуючу атмосферу, що панувала в Україні на початку міленіуму. В центрі сюжету — намагання головного героя Корвата повернути на батьківщину його дівчину, що виїхала на заробітки до Ізраїлю. Дія роману відбувається навесні 2000 року у Станіславі (Івано-Франківську), Єрусалимі та Тверії. На сторінках роману виступає паноптикум гротескних персонажів, що являють собою впізнавані типи галицького суспільства доби Кучми.
    3 Імператор повені 2004 Львів: ЛА "Піраміда" Події в романі відбуваються у сімнадцятому столітті. Герой роману — блудний чернець Анемподест — несподівано для себе стає обраним воїном, котрому судилося протистояти древній і могутній богині, що була знана у давнину як Викрадачка немовлят. Анемподесту випадає діяти одночасно у двох світах — нашому та у світі Опадло, в якому читачі впізнають карикатуру на земне середньовіччя. Автор супроводжує мандри свого героя тонкою іронією. Костянтин Родик назвав роман «Імператор повені» «найкращою річчю раннього Єшкілєва»[6].
    2011 Івано-Франківськ: "Тіповіт" перевидання
    2014 Харків: "Фоліо" друге перевидання
    4 Втеча майстра Пінзеля 2007 Київ: "Грані-Т" В романі описуються останні місяці життя легендарного скульптора Іоганна Георга Пінзеля (1722—1761 рр.) Автор намагається розкрити таємницю митця, відповісти на питання: чому один із найталановитіших скульпторів Європи вісімнадцятого століття був змушений жити на периферії цивілізації, у глухому закапелку провінційної Польщі. Паралельно він описує своєрідний світ Поділля, на який падає куртуазний відблиск європейських подій.
    5 Богиня і Консультант 2009 Харків: "КСД" Одного дня підлітки, шукаючи мотузку, виламують замок шухляди і натрапляють на камінець, захований серед археологічного мотлоху. Той день назавжди змінює долі героїв роману, вплітаючи їх у довгу криваву історію, що тягнеться крізь століття. Автор детально описує боротьбу містичних ковенів за незриму владу над континентом та будує оригінальну езотеричну альтернативу офіційній версії світової історії. В ній майбутнє світу визначається не на політичному рівні, а в жорстокій та безкомпромісній війні окультних сил. Критик Юрій Володарський у рецензії на «Богиню і Консультанта» відмічає називальну надмірність єшкілєвського «деміургічного» стилю: «Власні імена (в романі) звучать як музика сфер. Дролма і Тара, Шріла і Шангріла, Рамачакра і Падмасамбхава, Епоха Звільнення і Світло Червоної зірки…»[1]У 2010 році роман «Богиня і Консультант» отримав Міжнародну літературну премію «Портал».
    2016 Харків: "Фоліо" перевидання
    6 Побачити Алькор 2011 Харків: "Фоліо" В романі автор розгортає масонську тему, раніше окреслену в «Іншому гроні проникнень і свідчень». Його дія відбувається в наші дні. В центрі сюжету розслідування загадкового нападу на масонський храм, розташований недалеко від Києва. Господарі храму, українські масони, ведуть свою традицію від Великої ложі України, заснованої за доби Симона Петлюри. Вони не афішують своє діяльності, тому звертаються за допомогою до приватних детективів. Розслідування, врешті-решт, приводить детективів до резиденції окультної секти, лідери якої вважають масонів своїми конкурентами.
    Ситуація нуль, або Побачити Алькор 2017 Харків: "Фабула" перевидання роману "Побачити Алькор"
    7 Тінь попередника 2011 Київ: "Ярославів вал" перша частина трилогії "Фаренго" Мине якихось вісім століть і людство розселиться по найближчих зоряних островах. Побудує гігантські космічні лінкори. Знайде братів по розуму і навчиться стрибати крізь діри у просторі — Темні Шляхи. Але усі ці запаморочливі досягнення не зроблять людей ані щасливими, ані стійкішими до вірусів, психічних розладів, енергетичних криз та агресивних диктаторів. Ця невесела констатація присутня за усіма сюжетними поворотами роману, в якому автор розгортає широку картину майбутнього світу, де людство, проходячи крізь нові етапи соціального та технологічного становлення, зустрічає нові виклики та потрапляє до глухих кутів еволюції. За жанром цей роман є класичною космооперою, де соціальна проблематика тісно сплітається з науковою фантастикою та пригодами на численних планетах.

    У 2013 році вийшов авторський переклад книги російською мовою під назвою "Питомник богов" (М.: Изд-во "Снежный Ком", 2013. - 400 с.).

    8 Гніздо 2013 Київ: "Ярославів вал" друга частина трилогії "Фаренго" В другій частині трилогії описується вторгнення на населені землянами планети агресивних істот — гиргів та пошуки засобів боротьби з ними. Як і в «Тіні попередника», головними героями роману виступають поліцейський Марков, археолог Вольск та спеціаліст з позаземної фауни Гвен Вей. Поступово вони наближаються до розуміння, хто саме стоїть за вторгненням гиргів і де шукати гніздо їхньої велетенської матки.
    9 Гойдалка 2017 Івано-Франківськ: "Лілея-НВ" третя частина трилогії "Фаренго" В завершальній частині трилогії «Фаренго» маски спадають і починається полювання на Темного бога. Земна історія знову відкривається як «скриня Пандори», а ворожий людям безкрайній простір неохоче видає свої таємниці. Тепер для того, щоб поставити крапку в історії довгої ненависті, треба подолати не лише космічні відстані, але й свої страхи і споконвічні забобони.
    10 Усі кути трикутника: апокриф мандрів Григорія Сковороди 2012 Київ: ВЦ "Академія" В романі автор пропонує своє трактування мало дослідженого істориками перебування українського філософа Григорія Сковороди (1722—1794) в Європі у 1750—1752 роках. Мандри Сковороди вписані у пригодницький сюжет, де молодий філософ виступає в ролі подвійного шпигуна, інспірованого масонськими лідерами для революційної місії на землях України. У 2014 році вийшов переклад роману на російську Надії Дутчак під авторською назвою «Андрогин».
    11 Шлях Богомола: роман про Білих хорватів 2014 Харків: "Фоліо" Події роману відбуваються у Карпатах у дев'ятому столітті. Східна Європа охоплена війнами. Праукраїнські племена, під тиском Хазарії та служителів демонічного божества, знаного під ім'ям Богомола, відступають на захід. Але й на землях їхньої нової батьківщини — Прикарпаття — ворог не дає їм спокою. З глибин віків виринає містичний спадок магів, що загрожує всьому сущому. Автор не лише розповідає захопливу історію пригод хорватських дів-войовниць, але й пропонує читачам цілу «художню енциклопедію» язичницького світу давньої України.
    12 Те, котре — холод, те, яке — смерть… 2015 Харків: "Фоліо" перша частина трилогії «Ефект Ярковського» Олександр Ярковський називає себе «еспером» і не приховує своїх паранормальних здібностей. Приятель його покійного батька запрошує Олександра розслідувати ви.падок масового отруєння, жертвою якого стала його небога. Ярковському доступний так званий «запетльований час», збоченими лабіринтами якого можна дістатися до коренів злочину. Але не все так просто. Здібності еспера намагаються поставити собі на службу «сильні світу сього», а ігри з могутніми силами ведуть до непередбачуваних наслідків
    Збірки прози
    Назва Рік видання Видавництво Примітки Аннотація
    1 Візантійська фотографія 2002 Львів: "Сполом" До збірки увійшли оповідання і повісті, написані автором у 90-х роках. Окреме місце серед них займає повість «Пластилінова рушниця, пластиліновий птах» — жорстка соціальна «дворова» проза, герої якої адекватні тій безвиході, що їх оточує.
    2 Інше гроно проникнень і свідчень 2006 Івано-Франківськ: "Лілея-НВ" книга оповідань та есеїв Перша книга Єшкілєва, тексти якої позначені масонськими та розенкрейцерівськими символами. В ній автор формує нові напрямки своїх літературних зацікавлень та пошуків. Знаходить нову стилістику, базовану на використанні різних типів лексики та змістових парадоксів.
    3 Ідеальна У 2007 Івано-Франківськ: Видавець Третяк І. збірка малої прози та есеїстики Продовжуючи працювати на полі малої прози, автор розширює спектр своїх експериментів. До «Ідеальної У» увійшли памфлети, нариси, есе та політичні замальовки.
    4 Мандри Солтиса та інші історії 2014 Івано-Франківськ: "Мантикора" збірка оповідань та есеїстики Старий масон Северин Солтис мандрує з учнями Галичиною та згадує давні притчі та легенди. За ними вгадується тінь всесвітньої кризи сенсів, яка приводить сучасний світ до метафізичного глухого кута.
    5 Тибет 2016 Івано-Франківськ: "Лілея-НВ" проза свідчень Книга містить автобіографічну повість "П'ять тіл Богині" та тибетський щоденник письменника, у якому він веде хронологію своєї подорожі до Ладакху та Західного Тибету у 2007 році.
    6 Місто термітів 2016 Харків: "Фабула" збірка прози До збірки увійшли обрані прозові твори автора, написані у 1992—2016 роках. Читачам пропонуються «золоті сторінки» Єшкілєва, які викликали резонанс серед читачів, критиків і, навіть, політиків.

    Участь у збірках:

    «Плерома». Часопис філософії візуального мистецтва, теорії мистецтвознавства та культурології № 1-2, 1996

    До збірки текстів, формалізованої як перший випуск літературно-філософського часопису, увійшли есе автора: «Лицар попри жерця», «Типологія трьох феноменів», «Герменевтика вибраних мітів сучасного візуального мистецтва», «Делоський нирець».

    «Плерома» № 3, 1998. Повернення деміургів. Мала українська енциклопедія актуальної літератури (МУЕАЛ), Івано-Франківськ: «Лілея НВ», 1998.

    Упорядкування енциклопедії спільно з Юрієм Андруховичем. Авторству Єшкілєва, зокрема, належить передмова. У Глосарійному корпусі вміщено його статті про феномени та персоналії сучасної української літератури. Авторська літературна енциклопедія, яка віддзеркалила процеси і тенденції українського літературного процесу кінця 90-их років минулого століття. До глосарійного корпусу були введені, окрім інформаційних та оціночних матеріалів, ще й ігрові статті («Тупість енциклопедійна», «Селянський синдром»), у яких містилися спроби осмислення стратегій літпроцесу. У «Поверненні деміургів» також були намагання створити альтернативний канон української літератури шляхом різкого розриву з традицією української радянської літературної класики та ставилися під сумнів такі її авторитети, як «шістдесятники». У Хрестоматійному додатку" вміщено два оповідання Єшкілєва: «Місто термітів» і «Квадрати чорний та червоний». Енциклопедія викликала значний резонанс серед українських і російських літературних критиків та письменників[2][3][4].

    Інтерв'ю[ред. | ред. код]

    • Володимир Єшкілєв: «Я не лише вірю в Бога, але і в те, що його присутність зараз у світовій історії є повною і беззаперечною»[7].
    • Володимир Єшкілєв: "До світу я ставлюся, як гурман до добре накритого столу"[8].
    • Бойко М.; Дайс Е. Колесо гностицизма [9].
    • Володимир Єшкілєв: "Я міг би стати магом" [10].
    • Галина М. Свидетель чупакабры [11].
    • Володимир Єшкілєв: “Я не став магом, але вмію передбачати майбутнє” [12].
    • Володимир Єшкілєв: «В тому, що тепер відбувається в Україні винні не масони, а їх відсутність» [13].
    • Володимир Єшкілєв: "Світу зграї нецікаві" [14].
    • Друль О. Філософська партизанка Володимира Єшкілєва [15].
    • Володимир Єшкілєв: «Майбутнє буде більш жорстким, тоталітарним і менш гуманним» [16].
    • Володимир Єшкілєв: "Я зараз роблю те, що мені цікаво" [17].
    • Володимир Єшкілєв: в Україні немає масового читача [18].
    • Володимир Єшкілєв: «Нам кажуть, ото таке рожеве з товстим сраченям - щастя» [19].
    • Володимир Єшкілєв: «В українській фантастиці багато травматичної лірики» [20].
    • Володимир Єшкілєв: “Претендувати на те, щоб бути “сірим кардиналом” всього літературного процесу України фактично неможливо» [21].
    • Володимир Єшкілєв: "Ми живемо у час дефіциту ідей" [22].
    • Владимир Ешкилев: дотянуться до простоты [23].
    • Интервью Анатолия Ульянова с украинским писателем Владимиром Ешкилевым [24].
    • Володимир Єшкілєв відверто про жінок, магію, «Станіславський феномен» та лінь [25].
    • Шеф-редактор альманаху «Мантикора» Володимир Єшкілєв: «Все поміняється, але книжка залишиться» [26].
    • Філіпський А. Правила життя письменника. З журналістського допиту Володимира Єшкілєва [27].
    • Володимир Єшкілєв: «Сучасна література – це всього лише деміургічні вправи» [28].
    • Владимир Ешкилев: Распад Украины может привести к колоссальным подвижкам [29].
    • Владимир Ешкилев: «Современная литература — это великое побоище аферистов с маразматиками» [30].
    • Володимир Єшкілєв: "500-гривнева купюра піднялася до рівня філософського трактату" [31].

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Володарский, Юрий (22.01.2010). Ускользающая реальность. http://www.2000.ua (російською). 
    2. ІБТ (листопад, 2003). Глиняні боги || Книжковий огляд. http://www.web-standart.net (українська). Процитовано 2017-01-27. 
    3. Іздрик, Юрій (18.06.1997). ОСТАННІЙ ЕКЗЕГЕТ. www.liter.net (українська). Процитовано 2017-01-27. 
    4. Сид, Игорь (15.10.1998). Украинский глоссарий: Владимир Ешкилев: демиургия как сквозное творение в литературе идет на смену постмодерну. www.liter.net (російська). "Независимая газета". Процитовано 2017-01-27. 

    Література[ред. | ред. код]

    • Бібліографічні відомості та примітки В.Габора // Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця XX століття. — Львів : ЛА «Піраміда», 2002
    • Бондар-Терещенко І. Щоденний жезл Володимира Єшкілєва // Україна молода. — 2011. — № 27 (22 лют.).
    • Бойченко А., Пендерецька О. Між твором і текстом: Нестерпна пластиліновість буття // Четвер. — 2000. — Ч. 11.
    • Неборак В. Станція «Повернення деміургів»[32] // Четвер. — 2000. — Ч. 9.
    • Ткаченко Р. Образ Г.Сковороды в современной украинской литературе (на материале прозы Ю. Мушкетика и В. Ешкилева)[33] // Филологические науки. Вопросы теории и практики (входит в перечень ВАК). Тамбов: Грамота, 2014. № 9. Ч.2. - с. 168 -171.
    • Олійник С. Інтелектуальні виміри роману Володимира Єшкілєва "Тінь попередника"[34] // S. Oliinyk - Синопсис: текст, контекст, медіа, 2013.
    • Олійник С. Пастиш як прийом жанрової трансформації роману «Адепт» В. Єшкілєва та О. Гуцуляка [35] // Синопсис: текст, контекст, медіа, № 2 (10), 2015.
    • Шаталова І.О. Специфіка розкриття образу Григорія Сковороди в романі Володимира Єшкілєва «Усі кути трикутника» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (281), 2013. – с. – 210-215.
    • Матвієнко Г.І. Симулякризація феномену свободи у есеї В. Єшкілєва «Острівна батьківщина слонів. Спроба кабінетної археології»[36] // Наукові праці Кам'янець -Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Філологічні науки. - 2012. - Вип. 31. - С. 119-121.
    • Романенко О.В. Жанрові модифікації історичного роману в сучасній українській масовій літературі (на матеріалі творів Є. Кононенко «Жертва забутого майстра» та В. Єшкілєва «Втеча майстра Пінзеля»)[37] // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2012. - № 4. - С. 163-170.
    • Горбач Н.В. Альтісторичний світ роману В. Єшкілєва «Усі кути трикутника: Апокриф мандрів Григорія Сковороди»[38] // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2012. - № 4. - С. 38-41.
    • Горбач Н.В. «Все углы Треугольника» В. Ешкилева: апокриф странствий и странствия апокрифа [39] // Пушкинские чтения. 2013. с. 66 - 72.
    • Руссова В.М. Сакральні виміри образу І.-Г. Пінзеля (до проблематики акцентації творчості в українській літературі) [40] // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер. : Філологія. Літературознавство. - 2013. - Т. 224, Вип. 212. - С. 75-77.
    • Гольник О.О. Езотеричний дискурс прози Володимира Єшкілєва [41] // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Філологічні науки. - 2015. - № 2. - С. 39-44.
    • Гольник О.О. Прийом реплікації як спосіб авторської нарації у романі В. Єшкілєва «Усі кути трикутника» // Studia Methodologica : збірник наукових праць: Пам'яті доктора філологічних наук, професора, академіка Академії вищої школи України Романа Гром'яка (1937-2014). – С. 323–328.
    • Гольник О.О. Трикутник Володимира Єшкілєва: містико-езотерична стратегія роману «Усі кути трикутника» [42] // Наукові записки. Серія: філологічні науки. Випуск 142. – с.54-59.
    • Гольник О.О. Трансформація жанру «роман-міф» у творчості В. Єшкілєва [43] // Проблеми сучасного літературознавства. - 2015. - Вип. 21. - С. 81-91.
    • Хороб С.С. Роман "Тінь попередника" Володимира Єшкілєва як жанр наукової фантастики // Вісник Прикарпатського університету. Філологія – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2014–2015. – Вип. 42/43. – С. 267–272.
    • Бровко О. Концепт літери в постмодерному тексті [44] // Синопсис: текст, контекст, медіа. - 2014. - № 3.
    • Галич О.А. Особливості постмодерної квазі-біографії: В. Єшкілєв «Усі кути трикутника» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 12 (247), 2012. – с. – 153-161.
    • Скуртул Г.С. Сучасна українська проза про еміграцію: концептосфера [45] // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. - 2013. - Вип. 37. - С. 257-259.
    • Тулузкова О.Г. Актуалізація лексики західно-українського мовно-літерратурного варіанта (на матеріалі творів представників Станіславського феномену) [46] // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер. : Філологія. Мовознавство. - 2009. - Т. 105, Вип. 92. - С. 139-144.
    • Білозуб А.І. Паронімічна атракція як фоносемантичний прийом мовної гри в прозі представників станіславського феномену [47] // Лінгвістичні дослідження. – 2012. – Вип. 33. – с.77-82.
    • Стрільчик Б.А. Оніричний хронотоп роману Володимира Єшкілєва «Імператор повені» як приклад постмодерної гри [48] // Current issues of social studies and history of medіcine. Joint Ukrainian-Romanian scientific journal, 2017, №:3(15). - р. 136-138.

    Посилання[ред. | ред. код]