Відмінності між версіями «Іванов Сергій Дмитрович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Бот: перекатегоризація з Поховані на цвинтарі Тегель на Поховані на кладовищі Тегель)
 
Рядок 40: Рядок 40:
 
* [http://shron1.chtyvo.org.ua/Lysenko_Ivan/Slovnyk_spivakiv_Ukrainy.pdf Іванов Сергій Дмитрович (Варягін) // Словник співаків України / Іван Лисенко. — К.: Рада, 1997. — с. 119]
 
* [http://shron1.chtyvo.org.ua/Lysenko_Ivan/Slovnyk_spivakiv_Ukrainy.pdf Іванов Сергій Дмитрович (Варягін) // Словник співаків України / Іван Лисенко. — К.: Рада, 1997. — с. 119]
 
* [https://biographiya.com/ivanov-sergej-dmitrievich/ Краткие биографии] biographiya.com{{ref-ru}}
 
* [https://biographiya.com/ivanov-sergej-dmitrievich/ Краткие биографии] biographiya.com{{ref-ru}}
  +
== Посилання ==
  +
* {{УМузЕ-2|частина=Іванов Сергій Дмитрович|сторінки =181}}
 
{{Нормативний контроль}}
 
{{Нормативний контроль}}
   

Поточна версія на 11:11, 28 листопада 2020

Іванов Сергій Дмитрович
Псевдо Варягін Сергій Дмитрович
Народився 25 січня 1872(1872-01-25)
Харків, Російська імперія
Помер 27 січня 1923(1923-01-27) (51 рік)
Берлін, Веймарська республіка
Поховання Православний цвинтар Тегель
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність оперний співак
Alma mater Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова

Сергі́й Дми́трович Івано́в (сценічне прізвище — Варягін; нар. 25 січня 1872(18720125), Харків — пом. 27 січня 1923, Берлін) — співак (бас).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Харківське музичне училище РМТ і Санкт-Петербурзьку консерваторію (1896).

Вокальну майстерність удосконалював в Італії.

1897 року дебютував на сцені в Казані (антреприза М. Бородая).

Виступав на оперних сценах Житомира, Кам'янця-Подільського, Нижнього Новгорода, Кисловодська, Москви (антреприза О. А. Церетелі), Санкт-Петербурга (антреприза К. Гвіді, 1902; Народний дім, 1903; Нова опера, 1904—1905), Києва (Київська опера, 1905—1906).

Разом з М. Бочаровим, Є. Єгоровим, В. Селявіним 1906 року в Києві брав участь у виконанні вокальних квартетів Моцарта, Шуберта, Шуманна, Бородіна.

Від 1907 — соліст Опери Солодовникова у Москві.

Гастролював у Дрездені (1908), Берліні (1911), Мілані (1913, театр «Ла Скала»).

Мав понад 60 записів на грамплатівки («Омокорд», «Стелла», 1910; «Одеон», 1912; «Сфінкс», 1913).[1]

Помер 27 січня 1923 року. Похований в Берліні на православному кладовищі Тегель в четвертому ряду п'ятого кварталу. Його дружина Альвіна Йоганна Іванова (Фрідріх), 1887 року народження, померла 26 жовтня 1968 року і похована поряд з чоловіком.[2]

Партії[ред. | ред. код]

  • Сусанін («Життя за царя» М. Глінки)
  • Мельник («Русалка» О. Даргомижського)
  • Варлаам («Борис Годунов» М. Мусоргського)
  • Кончак («Князь Ігор» О. Бородіна)
  • Малюта Скуратов, Голова, Варязький гість («Царева наречена», «Майська ніч», «Садко» М. Римського-Корсакова)
  • Кецал («Продана наречена» Б. Сметани)
  • Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно)
  • Марсель («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]