Іванівка (Чигиринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іванівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Чигиринський
Громада Іванівська сільська рада
Код КОАТУУ 7125482001
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1650
Колишня назва Янич
Населення 710 (на 01.01.2007)[1]
Поштовий індекс 20942
Телефонний код +380 4730
Географічні дані
Географічні координати 49°02′05″ пн. ш. 32°33′40″ сх. д. / 49.03472° пн. ш. 32.56111° сх. д. / 49.03472; 32.56111Координати: 49°02′05″ пн. ш. 32°33′40″ сх. д. / 49.03472° пн. ш. 32.56111° сх. д. / 49.03472; 32.56111
Середня висота
над рівнем моря
180-185 м
Водойми р. Ірклій
Відстань до
обласного центру
48,4 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
15 (автошляхами) км
Найближча залізнична станція Фундукліївка
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради с. Іванівка; тел. 94-2-40
Сільський голова Пустовий Юрій Миколайович
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Черкаська область
Іванівка
Іванівка

Іва́нівка (до 1954 — Янич[3]) — село в Україні, у Чигиринському районі Черкаської області.

Центр сільської ради, якій підпорядковані також село Вдовичине та селища Бурякове і Гненне.

Населення — 859 чоловік (1638 у 1972 році).

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 15 км на захід від районного центру — міста Чигирин та за 25 км від залізничної станції Фундукліївка. На заході сусідить з селом Вдовичине і селищем Бурякове, на півдні з селом Вершаці.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено поселення пізньої бронзи та раннього скіфського часу.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване 1650-го року. За легендою біглий поляк Ян подорожував курними дорогами України, шукаючи кращого життя. Дорога привела його до дрімучого лісу та великих горбів. Йому сподобалася краса цієї місцевості і він тут залишився жити. Відтоді цей куточок став називатися Яниним, а річка — Янкою. З часом з'явилося ще безліч хатинок. Так і виникло поселення Янич.

В 1928 році в селі організовано машинно-тягове товариство, яке об'єднувало 40 селянських господарств. Товариство стало осередком місцевого колгоспу.

У 1930-ті40 роках у с. Янич було 3 сільськогосподарські артілі: хутори Вдовичине, Херсонка та центральна садиба в с. Янич. На території села працювали цегельний завод, Яничанське лісництво, сітроцех. На хуторах діяли клуби, бібліотеки, магазини, школи.

Голодомор 1932-1933 - ненаписана історія

У жовтні 1943-го війська фашистської Німеччини спалили 200 хат, знищили 476 жителів.

577 жителів села брали участь у Другій світовій війні, з них 94 нагороджені орденами та медалями. 234 загинули на фронтах.

На братській могилі, де поховані жертви окупації у 1966 році встановлено обеліск Слави.

У 1954 році назву населеного пункту змінено на Іванівка — на честь командира партизанського загону Іванкова Івана Федоровича, що загинув у боях за село і похований на його території.

За радянської влади в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Вітчизна», яка використовувала 3064 га землі, у тому числі 2697 га орної.

Станом на 1972 рік в селі працювали — 8-річна школа, клуб, 2 бібліотеки з книжковим фондом 10 096 книг, 2 кіноустановки, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла, відділення зв'язку та ощадна каса. У сфері обслуговування населення працювало 5 магазинів, їдальня, 2 буфети, майстерня побутового обслуговування, комунгосп.

Сучасність[ред. | ред. код]

На території Іванівки діють школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, офіс Яничанського лісництва ДП «Чигиринське лісове господарство», ТОВ «Україна Агро Трейд-Н», відділення зв'язку, філія Ощадбанку, пункти торгівлі.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Сторінка Чигиринської районної ради
  2. maps.vlasenko.net(рос.)
  3. who-is-who.com.ua[недоступне посилання з червня 2019]

Література[ред. | ред. код]