Відмінності між версіями «Ів Енслер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 8: Рядок 8:
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Ів Енслер народилася 25 травня 1953 року У Нью-Йорку, США. Друга з трьох дітей службовця харчової промисловості Артура Енслера та Кріс Енслер. Своє дитинство провела у північній околиці міста Скардейл. Її батько єврей, а матір — християнка; росла переважно серед єврейської спільноти. Нині Енслер дотримується вчень [[Нітірен-сю]], зокрема займається йогою та читає мантру [[Наму-Мьо-Хо-Рен-Ге-Кьо]].
+
Ів Енслер народилася 25 травня 1953 року У Нью-Йорку, США. Друга з трьох дітей службовця харчової промисловості Артура Енслера та Кріс Енслер.<ref>{{cite web|url=http://www.thelwordart.com/schecter-editions/50-eve-ensler.html|title=Eve Ensler|publisher=The L Word Art|year=2012|accessdate=2016-03-24|archivedate=2012-06-29|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120629045020/http://thelwordart.com/schecter-editions/50-eve-ensler.html}}</ref><ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=Dhb_CgBFvigC&pg=PA202&dq=Chris+Arthur+Ensler&hl=en&sa=X&ei=4pMxUf6pAYr6qwHnh4HQCw&ved=0CCMQ6AEwAA |title=Insecure at Last: A Political Memoir – Eve Ensler – Google Books |publisher=Books.google.ca |date= |accessdate=2013-05-16}}</ref><ref name=people>{{cite web |last=Plummer |first=William |url=http://www.people.com/people/archive/article/0,,20133629,00.html |title=V for Victory – Real People Stories, Eve Ensler |publisher=People.com |date= |accessdate=2013-05-16}}</ref> Своє дитинство провела у північній околиці міста Скардейл.<ref name=people/> Її батько єврей, а матір&nbsp;— християнка;<ref name="pfefferman">{{cite web|url=http://www.jewishjournal.com/articles/item/navel_gazing_with_eve_ensler_20051209/ |publisher=Jewish Journal|title=Navel Gazing with Eve Ensler|first=Naomi|last=Pfefferman|date=2005-12-08|accessdate=2016-03-24}}</ref> росла переважно серед єврейської спільноти.<ref name="On Being with Krista Tippett">{{cite web |url=http://www.onbeing.org/program/eve-ensler-the-body-after-cancer/6050#.VYHmn-uJnwx |title=Eve Ensler – The Body After Cancer |website=On Being with Krista Tippett |accessdate=June 17, 2015}}</ref> Нині Енслер дотримується вчень [[Нітірен-сю]], зокрема займається йогою та читає мантру [[Наму-Мьо-Хо-Рен-Ге-Кьо]].<ref>{{cite web |last= |first= |url=http://shambhalasun.com/index.php?option=com_content&task=view&id=3368&Itemid=244 |title=Just Tell The Truth |publisher=ShamhalaSun.com |date=May 1, 2009 |accessdate=2013-10-13}}</ref><ref>{{cite web |last= |first= |url=http://www.newsun.com/ensler.html |title=Eve Ensler Feature Interview |publisher=NewSun.com |date=May 3, 2001 |accessdate=2013-10-13}}</ref><ref>{{cite web |last=Kelmenson |first=Kalia |url=http://spiritualityhealth.com/articles/two-minutes-eve-ensler |title=Two Minutes With Eve Ensler |publisher=Spirituality & Health |date=May 1, 2013 |accessdate=2013-10-13}}</ref>
   
За словами самої Енслер, протягом п'яти років (з п'ятирічного до десятирічного віку) її батько здійснював проти неї фізичне та сексуальне насильство. Зокрема, Еснслер описує своє дитинство такими словами: ''«[Я була] надзвичайно сумною, злою та надто зухвалою. Дівчинкою з брудним волоссям. Нікуди не вписувалася.»''
+
За словами самої Енслер, протягом п'яти років (з п'ятирічного до десятирічного віку) її батько здійснював проти неї фізичне та сексуальне насильство. Зокрема, Еснслер описує своє дитинство такими словами: ''«[Я була] надзвичайно сумною, злою та надто зухвалою. Дівчинкою з брудним волоссям. Нікуди не вписувалася.»''<ref name=people/>
   
Енслер навчалася в Мідделберзькому коледжі в Вермонті, де здобула репутацію войовничої феміністки. Після закінчення коледжу (1975), Енслер перебувала у декількох стосунках, які несли насильницький характер, та призвичаїлася до наркотиків і алкоголю. 1978 року вийшла заміж за Річарда Ділана МакДермотта, тридцятичотирирічного бармена, який переконав її пройти лікування в реабілітаційному центрі, щоб позбутися своєї наркотичної залежності. У двадцяитрирічному віці Енслер усиновила Марка Ентоні МакДермотта, шістнадцятирічного сина від першого шлюбу її чоловіка. Вони налагодили добрі стосунки, а Енслер навіть стверджувала, що такий досвід навчив її ''«як стати люблячою людиною»''. Після того, як в Енслер стався викидень, Марк взяв собі ще одне ім'я&nbsp;— Ділан, яким планувалося назвати новонародженого. 1988 року Енслер та Ділановий батько розійшлися, оскільки за словами останнього їй [Енслер] ''«потрібна була незалежність, свобода»''. В одній із статей «Сідней морнінг геральд» йшлося: ''«Після розлучення, вона вступила у довготривалі стосунки із митцем та психотерапевтом Аріелем Орр Джорданом, але зараз самотня, що у певний спосіб відповідає її кочовому способу життя&nbsp;— вона має помешкання в Нью-Йорку та Парижі, але більшу частину свого часу перебуває у подорожах»''.
+
Енслер навчалася в Мідделберзькому коледжі в Вермонті, де здобула репутацію войовничої феміністки. Після закінчення коледжу (1975), Енслер перебувала у декількох стосунках, які несли насильницький характер, та призвичаїлася до наркотиків і алкоголю. 1978 року вийшла заміж за Річарда Ділана МакДермотта, тридцятичотирирічного бармена, який переконав її пройти лікування в реабілітаційному центрі, щоб позбутися своєї наркотичної залежності.<ref name=people/> У двадцяитрирічному віці Енслер усиновила Марка Ентоні МакДермотта, шістнадцятирічного сина від першого шлюбу її чоловіка.<ref>McDermott, Shiva Rose. "V-Day Activist Spotlights: Shiva Rose McDermott" [http://www.vday.org/meet-vday/activist-spotlights/shiva-rose-mcdermott Vday.org] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090603231929/http://www.vday.org/meet-vday/activist-spotlights/shiva-rose-mcdermott |date=June 3, 2009 }} Retrieved 2009-10-26</ref> Вони налагодили добрі стосунки, а Енслер навіть стверджувала, що такий досвід навчив її ''«як стати люблячою людиною»''. Після того, як в Енслер стався викидень, Марк взяв собі ще одне ім'я&nbsp;— Ділан, яким планувалося назвати новонародженого. 1988 року Енслер та Ділановий батько розійшлися, оскільки за словами останнього їй [Енслер] ''«потрібна була незалежність, свобода»''. В одній із статей «Сідней морнінг геральд» йшлося: ''«Після розлучення, вона вступила у довготривалі стосунки із митцем та психотерапевтом Аріелем Орр Джорданом, але зараз самотня, що у певний спосіб відповідає її кочовому способу життя&nbsp;— вона має помешкання в Нью-Йорку та Парижі, але більшу частину свого часу перебуває у подорожах»''.<ref>{{cite web|url=http://www.smh.com.au/entertainment/stage/interview--eve-ensler-20120112-1pvvm.html|title=Interview: Eve Ensler|first=Emine|last=Saner|publisher=Sydney Morning Herald|date=2012-01-14|accessdate=2016-03-24}}</ref>
   
У червні 2010 року Енслер написала в своїй статті для газети «Гардіан», як вона боролася з раком матки. Окрім того, вона описала свій досвід боротьби з хворобою у мемуарах «У тілі світу» ({{lang-en|In The Body of the World}}).
+
У червні 2010 року Енслер написала в своїй статті для газети «Гардіан», як вона боролася з раком матки.<ref>{{cite web|url=https://www.theguardian.com/commentisfree/2010/jun/12/cancer-atrocities-congo-violence|publisher= The Guardian|title=My cancer is arbitrary. Congo's atrocities are very deliberate.|first=Eve|last=Ensler|date=2010-06-10|accessdate=2016-03-24}}</ref> Окрім того, вона описала свій досвід боротьби з хворобою у мемуарах «У тілі світу» ({{lang-en|In The Body of the World}}).<ref>{{cite web|url=http://www.onbeing.org/program/eve-ensler-the-body-after-cancer/6050|title=The body after cancer|first=Eve|last=Ensler|date=2015-03-05|accessdate=2016-03-24}}</ref>
   
 
== Монологи вагіни ==
 
== Монологи вагіни ==

Версія за 21:07, 1 жовтня 2018

Ів Енслер
англ. Eve Ensler
Eve Ensler at a Hudson Union Society event in March 2011.jpg
Народилася 25 травня 1953(1953-05-25)[1][2][3] (66 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність мисткиня, акторка, драматургиня, автобіограф, письменниця, феміністка, автор
Alma mater Міддлбері-коледжd
Мова творів англійська[4]
Напрямок фемінізм
Жанр драма
Конфесія буддизм
Діти Ділан Макдермоттd
Нагороди
Сайт: eveensler.org

CMNS: Ів Енслер на Вікісховищі

Ів Енслер (англ. Eve Ensler) — американська драматургиня, артистка, феміністка та активістка. Насамперед відома як авторка п'єси «Монологи вагіни»[en][5][6][7]. 2006 року Чарльз Ішервуд — театральний критик з «Нью-Йорк Таймз» — так висловився щодо п'єси: «це можливо один із найважливіших творів політичного театру останнього десятиліття»[8].

На 65 церемонії премії «Тоні» (2011), Енслер стала лауреаткою премії Ізабель Стівенсон, що вручається людям з театральної спільноти, які здійснили значний волонтерський внесок у галузі гуманітарної та соціальної роботи, чи благодійних організацій. Енлестер отримала цю нагороду за створення некомерційного руху «V-Day», який збирає кошти та ознайомлює громадськість про насильство проти жінок та про зусилля, які докладаються, щоб змінити цю ситуацію.

Біографія

Ів Енслер народилася 25 травня 1953 року У Нью-Йорку, США. Друга з трьох дітей службовця харчової промисловості Артура Енслера та Кріс Енслер.[9][10][11] Своє дитинство провела у північній околиці міста Скардейл.[11] Її батько єврей, а матір — християнка;[12] росла переважно серед єврейської спільноти.[13] Нині Енслер дотримується вчень Нітірен-сю, зокрема займається йогою та читає мантру Наму-Мьо-Хо-Рен-Ге-Кьо.[14][15][16]

За словами самої Енслер, протягом п'яти років (з п'ятирічного до десятирічного віку) її батько здійснював проти неї фізичне та сексуальне насильство. Зокрема, Еснслер описує своє дитинство такими словами: «[Я була] надзвичайно сумною, злою та надто зухвалою. Дівчинкою з брудним волоссям. Нікуди не вписувалася.»[11]

Енслер навчалася в Мідделберзькому коледжі в Вермонті, де здобула репутацію войовничої феміністки. Після закінчення коледжу (1975), Енслер перебувала у декількох стосунках, які несли насильницький характер, та призвичаїлася до наркотиків і алкоголю. 1978 року вийшла заміж за Річарда Ділана МакДермотта, тридцятичотирирічного бармена, який переконав її пройти лікування в реабілітаційному центрі, щоб позбутися своєї наркотичної залежності.[11] У двадцяитрирічному віці Енслер усиновила Марка Ентоні МакДермотта, шістнадцятирічного сина від першого шлюбу її чоловіка.[17] Вони налагодили добрі стосунки, а Енслер навіть стверджувала, що такий досвід навчив її «як стати люблячою людиною». Після того, як в Енслер стався викидень, Марк взяв собі ще одне ім'я — Ділан, яким планувалося назвати новонародженого. 1988 року Енслер та Ділановий батько розійшлися, оскільки за словами останнього їй [Енслер] «потрібна була незалежність, свобода». В одній із статей «Сідней морнінг геральд» йшлося: «Після розлучення, вона вступила у довготривалі стосунки із митцем та психотерапевтом Аріелем Орр Джорданом, але зараз самотня, що у певний спосіб відповідає її кочовому способу життя — вона має помешкання в Нью-Йорку та Парижі, але більшу частину свого часу перебуває у подорожах».[18]

У червні 2010 року Енслер написала в своїй статті для газети «Гардіан», як вона боролася з раком матки.[19] Окрім того, вона описала свій досвід боротьби з хворобою у мемуарах «У тілі світу» (англ. In The Body of the World).[20]

Монологи вагіни

1996 року світ побачила найвідоміша п'єса Енслер — «Монологи вагіни». Вперше твір поставлено у підвалі вуличного кафе «Корнелія» у Грінвіч Вілледжі. П'єсу перекладено 48 мовами і поставлено на театральних сценах у більш ніж 140 країнах. Серед знаменитостей, які виконували ті, чи інші ролі у постановках п'єси: Джейн Фонда, Вупі Голдберг, Ідіна Мензел, Гленн Клоуз, Сьюзан Серендон, Марін Мацці, Сінді Лопер, Мері Теста, Сандра О та Опра Вінфрі.

1996 року Енслер отримала премію «Обі» за найкращу нову п'єсу, а 1999 року — Грант Гуггенгайма за досягнення у галузі драматургії. Також авторка удостоїлася премії Берілла Керр у галузі драматичного мистецтва, премії Еліот Нортон за видатний сольний виступ, а також премії Джері у галузі театрального мистецтва.

Активізм

Енслер — відома активістка, яка бореться з насиллям проти жінок та дівчат. 1998 року після власного виконання п'єси «Монологи вагіни», вона вирішила створити некомерційний рух «V-Day», який сприяє збільшенню обізнаності людей про проблему насилля проти жінок та дівчат та завдяки щорічній постановці п'єси «Монологи вагіни» збирає кошти, які витрачаються на подолання цієї проблеми. Станом на 2010 рік рух «V-Day» влаштував свої заходи у більш ніж 1,500 місцях у Сполучених Штатах та по всьому світу та зібрав більш ніж 100 млн доларів.

Переклади українською

  • Ів Енслер. Монологи вагіни. — К. : BookChef, 2018. — 176 с. — ISBN 978-617-7559-56-5.

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Broadway Database — 2000.
  4. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Dominus, Susan (2002-02-10). Eve Ensler wants to save the world. The New York Times. Процитовано 2016-03-24. 
  6. Klein, Alvin (2001-12-09). Melding drama with politics. The New York Times. Процитовано 2016-03-24. 
  7. «Politics, Power and Passion», the New York Times, December 2, 2011. Please see the fifth segment by Eve Ensler.
  8. "The Culture Project and Plays that Make a Difference, " the New York Times, September 3, 2006.
  9. Eve Ensler. The L Word Art. 2012. Архів оригіналу за 2012-06-29. Процитовано 2016-03-24. 
  10. Insecure at Last: A Political Memoir – Eve Ensler – Google Books. Books.google.ca. Процитовано 2013-05-16. 
  11. а б в г Plummer, William. V for Victory – Real People Stories, Eve Ensler. People.com. Процитовано 2013-05-16. 
  12. Pfefferman, Naomi (2005-12-08). Navel Gazing with Eve Ensler. Jewish Journal. Процитовано 2016-03-24. 
  13. Eve Ensler – The Body After Cancer. On Being with Krista Tippett. Процитовано June 17, 2015. 
  14. Just Tell The Truth. ShamhalaSun.com. May 1, 2009. Процитовано 2013-10-13. 
  15. Eve Ensler Feature Interview. NewSun.com. May 3, 2001. Процитовано 2013-10-13. 
  16. Kelmenson, Kalia (May 1, 2013). Two Minutes With Eve Ensler. Spirituality & Health. Процитовано 2013-10-13. 
  17. McDermott, Shiva Rose. "V-Day Activist Spotlights: Shiva Rose McDermott" Vday.org Архівовано June 3, 2009, у Wayback Machine. Retrieved 2009-10-26
  18. Saner, Emine (2012-01-14). Interview: Eve Ensler. Sydney Morning Herald. Процитовано 2016-03-24. 
  19. Ensler, Eve (2010-06-10). My cancer is arbitrary. Congo's atrocities are very deliberate. The Guardian. Процитовано 2016-03-24. 
  20. Ensler, Eve (2015-03-05). The body after cancer. Процитовано 2016-03-24. 

Посилання