Іза (могильник): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Немає опису редагування
м (правопис)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Іза''' — [[Курган (пагорб))|курганний]] [[Могильник (поховання)|могильник]] кінця [[2 ст.|2]] — початку [[3 ст.]] н. е. Розташований на околиці села [[Іза]] [[Хустський район|Хустського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] на надзаплавній терасі лівого берега річки [[Ріка (річка)|Ріка]].
'''Іза''' — [[Курган (пагорб))|курганний]] [[Могильник (поховання)|могильник]] кінця [[2 ст.|2]] — початку [[3 ст.]] н. е. Розташований на околиці села [[Іза]] [[Хустський район|Хустського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] на надзаплавній терасі лівого берега річки [[Ріка (річка)|Ріка]].


Пам'ятка відкрита [[1939]] року [[Сова Петро Петрович|Петром Совою]], досліджувалася у [[1940]] році Єневом Затлукалем, у [[1948]] р. — [[Смішко Маркіян Юліанович|Маркіяном Смішком]], а у [[1975]] — Валентиною Котигорошко. Розкопано 38 курганів. Обряд [[поховання]] — [[тілоспалення]] (на місці майбутнього кургану або на стороні). Поховальний інвентар складали ліпна та гончарна [[кераміка]], вістря [[спис]]а, ключі, [[сердолик]]ові [[намисто|намиста]].
Пам'ятка відкрита [[1939]] року [[Сова Петро Петрович|Петром Совою]], досліджувалася у [[1940]] році Єневом Затлукалем, у [[1948]] р. — [[Смішко Маркіян Юліанович|Маркіяном Смішком]], а у [[1975]] — Валентиною Котигорошко. Розкопано 38 курганів. Обряд [[поховання]] — [[тілоспалення]] (на місці майбутнього кургану або на стороні). Поховальний інвентар складали ліпна та гончарна [[кераміка]], вістря [[спис]]а, ключі, [[сердолік]]ові [[намисто|намиста]].


== Література ==
== Література ==

Версія за 16:21, 28 грудня 2011

Іза — курганний могильник кінця 2 — початку 3 ст. н. е. Розташований на околиці села Іза Хустського району Закарпатської області на надзаплавній терасі лівого берега річки Ріка.

Пам'ятка відкрита 1939 року Петром Совою, досліджувалася у 1940 році Єневом Затлукалем, у 1948 р. — Маркіяном Смішком, а у 1975 — Валентиною Котигорошко. Розкопано 38 курганів. Обряд поховання — тілоспалення (на місці майбутнього кургану або на стороні). Поховальний інвентар складали ліпна та гончарна кераміка, вістря списа, ключі, сердолікові намиста.

Література

  • Смішко М. Ю. Два курганні могильники в околицях с. Ізи, Закарпатської області. В кн.: Археологічні пам'ятки УРСР, т. 3. К., 1952;
  • Котигорошко В. Г. Итоги изучения могильника Иза в Закарпатье. «Советская археология», 1980, № 1