Відмінності між версіями «Ізмаїл»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (додано категорію про виборчий округ, до якого належить цей район/місто)
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 5: Рядок 5:
 
| прапор = Izmail_flag.svg
 
| прапор = Izmail_flag.svg
 
| опис прапора = Прапор Ізмаїла
 
| опис прапора = Прапор Ізмаїла
| зображення = PokrovCathedralIzmail.jpg
+
| зображення = Intercession-Cathedral-a-1.jpg
 
| зображення_розмір = 300px
 
| зображення_розмір = 300px
 
| зображення_підпис = Собор Покрови Богородиці
 
| зображення_підпис = Собор Покрови Богородиці
Рядок 52: Рядок 52:
   
 
=== Розташування ===
 
=== Розташування ===
Розташований на [[Буджак|півдні області]], на лівому березі річки [[Дунай]] (простягнувся на 13 кілометрів уздовж [[Кілійське гирло|Кілійського гирла]]), 80 кілометрів від берега [[Чорне море|Чорного моря]]. З протилежного берега Дунаю навпроти міста лежить румунське село Плауру. Протяжність з півночі на південь&nbsp;— 7,3&nbsp;км, із заходу на схід&nbsp;— 6,2&nbsp;км.<ref name="izmrada">{{cite web |url=http://www.izmail-rada.gov.ua/2012-04-02-13-53-46/2012-04-02-13-54-21|title=Географічне розташування|website=www.izmail-rada.gov.ua|accessdate=23 липня 2015}}{{ref-ru}}</ref> У місті діє управління [[Ізмаїльський прикордонний загін|однойменного прикордонного загону]] [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] та пункт контролю на кордоні з Румунією [[Ізмаїл (пункт контролю)|Ізмаїл]]—[[Плауру|Плаур]].
+
Розташований на [[Буджак|півдні області]], на лівому березі річки [[Дунай]] (простягнувся на 13 кілометрів уздовж [[Кілійське гирло|Кілійського гирла]]), 80 кілометрів від берега [[Чорне море|Чорного моря]]. З протилежного берега Дунаю навпроти міста лежить румунське село [[Плауру]]. Протяжність з півночі на південь&nbsp;— 7,3&nbsp;км, із заходу на схід&nbsp;— 6,2&nbsp;км.<ref name="izmrada">{{cite web |url=http://www.izmail-rada.gov.ua/2012-04-02-13-53-46/2012-04-02-13-54-21|title=Географічне розташування|website=www.izmail-rada.gov.ua|accessdate=23 липня 2015}}{{ref-ru}}</ref> У місті діє управління [[Ізмаїльський прикордонний загін|однойменного прикордонного загону]] [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] та пункт контролю на [[Румунсько-український кордон|кордоні з Румунією]] [[Ізмаїл (пункт контролю)|Ізмаїл]]—[[Плауру|Плаур]].
   
Ізмаїл лежить у Причорноморській низовині ([[Буджацький степ]]). Середня висота міста над рівнем моря&nbsp;— 28 метрів, а найменша&nbsp;— 12 метрів над рівнем моря (берег Дунаю). Попри велику кількість природних водойм навколо Ізмаїла основним джерелом водопостачання тут є артезіанські свердловини.<ref name="izmrada"/>
+
Ізмаїл лежить у [[Причорноморська низовина|Причорноморській низовині]] ([[Буджацький степ]]). Середня висота міста над рівнем моря&nbsp;— 28 метрів, а найменша&nbsp;— 12 метрів над рівнем моря (берег Дунаю). Попри велику кількість природних водойм навколо Ізмаїла основним джерелом водопостачання тут є [[Артезіанська свердловина|артезіанські свердловини]].<ref name="izmrada"/>
   
 
Місто знаходиться у [[Східноєвропейський час|східноєвропейському часовому поясі]].
 
Місто знаходиться у [[Східноєвропейський час|східноєвропейському часовому поясі]].
Рядок 73: Рядок 73:
   
 
=== Клімат ===
 
=== Клімат ===
Ізмаїл знаходиться у південній зоні [[Помірний кліматичний пояс|помірного клімату]]: спекотне, посушливе літо та помірно холодна зима. Період активної вегетації тут припадає на період з 15 квітня по 20 жовтня<ref name="izmrada"/>. Найтепліший місяць&nbsp;— [[липень]] з середньою температурою 22,6&nbsp;°C (72,7&nbsp;°F). Найхолодніший місяць&nbsp;— [[січень]], з середньою температурою -1,5&nbsp;°С (29,3&nbsp;°F).<ref>[http://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=98833&cityname=Izmail%2C+Odessa%2C+Ukraine&units= Клімат Ізмаїла]</ref>
+
Ізмаїл знаходиться у південній зоні [[Помірний кліматичний пояс|помірного клімату]]: спекотне, посушливе літо та помірно холодна зима. Період активної [[Вегетаційний період|вегетації]] тут припадає на період з 15 квітня по 20 жовтня<ref name="izmrada"/>. Найтепліший місяць&nbsp;— [[липень]] з середньою температурою 22,6&nbsp;°C (72,7&nbsp;°F). Найхолодніший місяць&nbsp;— [[січень]], з середньою температурою -1,5&nbsp;°С (29,3&nbsp;°F).<ref>[http://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=98833&cityname=Izmail%2C+Odessa%2C+Ukraine&units= Клімат Ізмаїла]</ref>
   
 
{{Клімат міста
 
{{Клімат міста
Рядок 160: Рядок 160:
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
<!--[[Файл:Взяття фортеці Ізмаїл українськими козаками на чолі із гетьманом Наливайком у 1595 році.jpg|thumb|left|250px|Взяття фортеці Ізмаїл українськими козаками на чолі із гетьманом Наливайком у 1595 році.]]-->
 
<!--[[Файл:Взяття фортеці Ізмаїл українськими козаками на чолі із гетьманом Наливайком у 1595 році.jpg|thumb|left|250px|Взяття фортеці Ізмаїл українськими козаками на чолі із гетьманом Наливайком у 1595 році.]]-->
Відомий з 9-10 століття у складі [[Київська Русь|Київської Русі]], пізніше&nbsp;— [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]. З XIV сторіччі під назвою Сміл знаходився в складі [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]]. З XVI&nbsp;ст. відбувались неодноразові походи козаків, загонів [[Поділля|подільських]] магнатів під Ізмаїл, [[Очаків]]. Найбільш відомим став [[Морські походи запорозьких козаків|морський похід]] у 1609 році козаків [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Сагайдачного]], які здобули Ізмаїл, [[Кілія|Кілію]], [[Білгород-Дністровський|Білгород]].
+
Відомий з 9-10 століття у складі [[Київська Русь|Київської Русі]], пізніше&nbsp;— [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]. З XIV сторіччі під назвою Сміл знаходився в складі [[Молдавське князівство|Молдавського князівства]]. З XVI&nbsp;ст. відбувались неодноразові походи козаків, загонів [[Поділля|подільських]] магнатів під Ізмаїл, [[Очаків]]. Найбільш відомим став [[Морські походи запорозьких козаків|морський похід]] у 1609 році козаків [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Сагайдачного]], які здобули Ізмаїл, [[Кілія|Кілію]], [[Білгород-Дністровський|Білгород]].
   
 
[[Файл:Taking of Izmail.jpg|міні|250px|ліворуч|[[Штурм Ізмаїла 1790]] року]]
 
[[Файл:Taking of Izmail.jpg|міні|250px|ліворуч|[[Штурм Ізмаїла 1790]] року]]
У часи [[Російсько-турецькі війни|російсько-турецьких воєн]] Ізмаїл (тоді він був відомий вже під такою назвою) був важливою османською фортецею на кордоні [[Російська імперія|Російської]] та [[Османська імперія|Османської імперій]]. Однак, перший час Росія не мала претензій на Ізмаїл, і двічі після виграних Російською імперією воєн місто поверталося Османській імперії. Зокрема, під час [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|війни 1768—1774&nbsp;рр.]] 5 серпня (26 липня за старим стилем) 1770 російські війська під командуванням Н.&nbsp;В.&nbsp;Рєпніна взяли фортецю Ізмаїл. Однак, після закінчення війни в 1774 році згідно з умовами [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійського мирного договору]] фортецю було повернуто Османській імперії. 1789 року Рєпнін знову намагався взяти місто, але штурм закінчився невдачею. 11 (22) грудня [[1790]] посилену фортецю, що вважалася до того моменту неприступною, штурмом взяв [[Суворов Олександр Васильович|Олександр Суворов]]. Проте 1791 року за [[Ясський мирний договір|Ясським договором]], що ознаменував закінчення [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|чергової війни]], місто знову повернули [[Османська імперія|Османській імперії]]. До складу Російської імперії ненадовго потрапив після перемоги тієї у [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|війні 1806—1812&nbsp;рр]].
+
У часи [[Російсько-турецькі війни|російсько-турецьких воєн]] Ізмаїл (тоді він був відомий вже під такою назвою) був важливою османською фортецею на кордоні [[Російська імперія|Російської]] та [[Османська імперія|Османської імперій]]. Однак, перший час Росія не мала претензій на Ізмаїл, і двічі після виграних Російською імперією воєн місто поверталося Османській імперії. Зокрема, під час [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|війни 1768—1774&nbsp;рр.]] 5 серпня (26 липня за старим стилем) 1770 російські війська під командуванням [[Н.В.Рєпніна|Н.&nbsp;В.&nbsp;Рєпніна]] взяли фортецю Ізмаїл. Однак, після закінчення війни в 1774 році згідно з умовами [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійського мирного договору]] фортецю було повернуто Османській імперії. 1789 року Рєпнін знову намагався взяти місто, але штурм закінчився невдачею. 11 (22) грудня [[1790]] посилену фортецю, що вважалася до того моменту неприступною, штурмом взяв [[Суворов Олександр Васильович|Олександр Суворов]]. Проте 1791 року за [[Ясський мирний договір|Ясським договором]], що ознаменував закінчення [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|чергової війни]], місто знову повернули [[Османська імперія|Османській імперії]]. До складу Російської імперії ненадовго потрапив після перемоги тієї у [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|війні 1806—1812&nbsp;рр]].
   
 
Наприкінці [[1820]] року в Ізмаїлі відбулася очолювана генералом російської армії [[Іпсіланті Олександр Костянтинович|Олександром Іпсіланті]] нарада «[[Філікі Етерія]]»&nbsp;— останній етап підготовки до [[Грецька революція|Грецької революції]] проти панування осман<ref>[https://bessarabiainform.com/2018/06/izmail-dlya-nas-vsegda-byl-i-budet-svyashhennym-mestom-genkonsul-gretsii-posetila-stolitsu-pridunavya/ «Измаил для нас всегда был и будет священным местом»: Генконсул Греции в Одессе посетила столицу Придунавья]{{ref-ru}}</ref>.
 
Наприкінці [[1820]] року в Ізмаїлі відбулася очолювана генералом російської армії [[Іпсіланті Олександр Костянтинович|Олександром Іпсіланті]] нарада «[[Філікі Етерія]]»&nbsp;— останній етап підготовки до [[Грецька революція|Грецької революції]] проти панування осман<ref>[https://bessarabiainform.com/2018/06/izmail-dlya-nas-vsegda-byl-i-budet-svyashhennym-mestom-genkonsul-gretsii-posetila-stolitsu-pridunavya/ «Измаил для нас всегда был и будет священным местом»: Генконсул Греции в Одессе посетила столицу Придунавья]{{ref-ru}}</ref>.
Рядок 196: Рядок 196:
 
З [[Місцеві вибори в Україні 2010|2010]] року в міській раді були представлені 7<ref>після саморозпуску партії «Руський блок» (2013) можна казати про 6</ref> політичних сил: [[Партія регіонів]], партія «[[Сильна Україна]]», [[Комуністична партія України]], партія «[[Руський блок]]», [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]], партія «[[Фронт Змін]]», [[Партія промисловців і підприємців України]].
 
З [[Місцеві вибори в Україні 2010|2010]] року в міській раді були представлені 7<ref>після саморозпуску партії «Руський блок» (2013) можна казати про 6</ref> політичних сил: [[Партія регіонів]], партія «[[Сильна Україна]]», [[Комуністична партія України]], партія «[[Руський блок]]», [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]], партія «[[Фронт Змін]]», [[Партія промисловців і підприємців України]].
   
[[Місцеві вибори в Україні 2015|VII скликання]] депутатів представлено лише двома партіями: [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|БПП]] (58,9 %, 28 депутатів) та [[Політична партія «Опозиційний блок»|ОпоБлоком]] (15 %, 8 депутатів)<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM057?PID112=30&PID102=9986&PF7691=9986&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100 |title=Обрані депутатами ради у виборчому окрузі: Одеська обл., Ізмаїльська міська рада |accessdate=7 вересень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160928013758/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM057?PID112=30&PID102=9986&PF7691=9986&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100 |archivedate=28 вересень 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://izbirkom.org.ua/news/Vyiboryi-2015-16/2015/Izmailskiy-gorodskoy-sovet-VII--sozyiva-provel-pervuyu-sessiyu-i-vyibral-sekretarya-3811 Измаильский городской совет VII созыва провел первую сессию и выбрал секретаря]{{ref-ru}}</ref>. Єдиною фракцією в Ізмаїльській міськраді є Фракція партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність»<ref>{{cite web|url=http://www.izmail-rada.gov.ua/2011-11-16-07-26-09/2011-11-16-07-29-29|title=Депутатские фракции|website=www.izmail-rada.gov.ua|language= російською|accessdate= 7 вересня 2016}}</ref>.
+
[[Місцеві вибори в Україні 2015|VII скликання]] депутатів представлено лише двома партіями: [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|БПП]] (58,9&nbsp;%, 28 депутатів) та [[Політична партія «Опозиційний блок»|ОпоБлоком]] (15&nbsp;%, 8 депутатів)<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM057?PID112=30&PID102=9986&PF7691=9986&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100 |title=Обрані депутатами ради у виборчому окрузі: Одеська обл., Ізмаїльська міська рада |accessdate=7 вересень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160928013758/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM057?PID112=30&PID102=9986&PF7691=9986&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100 |archivedate=28 вересень 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://izbirkom.org.ua/news/Vyiboryi-2015-16/2015/Izmailskiy-gorodskoy-sovet-VII--sozyiva-provel-pervuyu-sessiyu-i-vyibral-sekretarya-3811 Измаильский городской совет VII созыва провел первую сессию и выбрал секретаря]{{ref-ru}}</ref>. Єдиною фракцією в Ізмаїльській міськраді є Фракція партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність»<ref>{{cite web|url=http://www.izmail-rada.gov.ua/2011-11-16-07-26-09/2011-11-16-07-29-29|title=Депутатские фракции|website=www.izmail-rada.gov.ua|language= російською|accessdate= 7 вересня 2016}}</ref>.
   
 
== Населення ==
 
== Населення ==
Рядок 273: Рядок 273:
 
У 1892 році у місті мешкало 31171 осіб (17461 чоловіків і 13710 жінок)<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/44295/Измаил Измаил]. Энциклопедический словарь Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауза и И.&nbsp;А.&nbsp;Ефрона {{ref-ru}}</ref>.
 
У 1892 році у місті мешкало 31171 осіб (17461 чоловіків і 13710 жінок)<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/44295/Измаил Измаил]. Энциклопедический словарь Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауза и И.&nbsp;А.&nbsp;Ефрона {{ref-ru}}</ref>.
   
У 1918—1930&nbsp;рр. через безробіття, голод, хвороби та щорічне зростання смертності населення в Ізмаїлі скоротилося до 26 тисяч мешканців станом на 1931 рік. З міста емігрувало до СРСР та інших країн 13 % жителів.
+
У 1918—1930&nbsp;рр. через безробіття, голод, хвороби та щорічне зростання смертності населення в Ізмаїлі скоротилося до 26 тисяч мешканців станом на 1931 рік. З міста емігрувало до СРСР та інших країн 13&nbsp;% жителів.
   
За переписом 1931 року у місті жило 26 123 особи, а за розрахунками 1937 року населення становило вже 26 669 жителів, природний приріст склав 546 осіб, або 2,1 %<ref name="rimro"/>.
+
За переписом 1931 року у місті жило 26 123 особи, а за розрахунками 1937 року населення становило вже 26 669 жителів, природний приріст склав 546 осіб, або 2,1&nbsp;%<ref name="rimro"/>.
   
 
На рубежі 1983-84 рр. в Ізмаїлі проживало 87 тис.осіб (30 національностей). 1990 року чисельність населення становила 94,1 тис.жителів.
 
На рубежі 1983-84 рр. в Ізмаїлі проживало 87 тис.осіб (30 національностей). 1990 року чисельність населення становила 94,1 тис.жителів.
   
На початку 2000-х у місті налічувалося 84,8 тис. мешканців (перепис [[2001]] року). Національний склад: [[росіяни]]&nbsp;— 43,7 %, [[українці]]&nbsp;— 38 %, [[болгари]]&nbsp;— 10 % і [[молдовани]]&nbsp;— 4,3 %.
+
На початку 2000-х у місті налічувалося 84,8 тис. мешканців (перепис [[2001]] року). Національний склад: [[росіяни]]&nbsp;— 43,7&nbsp;%, [[українці]]&nbsp;— 38&nbsp;%, [[болгари]]&nbsp;— 10&nbsp;% і [[молдовани]]&nbsp;— 4,3&nbsp;%.
   
 
{|
 
{|
Рядок 362: Рядок 362:
   
 
== Культура ==
 
== Культура ==
[[Файл:Small Mosque in Izmail 02.jpg|міні|250px|праворуч|[[Мала мечеть (Ізмаїл)|Мала мечеть]], в якій розміщується [[Фортеця Ізмаїл|діорама «Штурм фортеці Ізмаїл»]]]]
+
[[Файл:Small-Mosque-aerial-2.jpg|міні|250px|праворуч|[[Мала мечеть (Ізмаїл)|Мала мечеть]], в якій розміщується [[Фортеця Ізмаїл|діорама «Штурм фортеці Ізмаїл»]]]]
 
У місті є [[Музей Суворова (Ізмаїл)|музей О.&nbsp;В. Суворова]], розташований в центрі міста і відділ музею&nbsp;— [[Фортеця Ізмаїл|Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл»]], що розташований в [[Мала мечеть (Ізмаїл)|Малій мечеті]] на території Фортеця. Музей був закритий на ремонт з 2004 по 2009 рік. Знову відчинений для відвідувачів у 2009 році.
 
У місті є [[Музей Суворова (Ізмаїл)|музей О.&nbsp;В. Суворова]], розташований в центрі міста і відділ музею&nbsp;— [[Фортеця Ізмаїл|Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл»]], що розташований в [[Мала мечеть (Ізмаїл)|Малій мечеті]] на території Фортеця. Музей був закритий на ремонт з 2004 по 2009 рік. Знову відчинений для відвідувачів у 2009 році.
   
Рядок 407: Рядок 407:
 
| Монумент героям || 30 травня 1930 || Російське військове кладовище, [[Фортеця Ізмаїл]]<br/>{{coord|45.339395|28.814428}} || [[Файл:Монумент "Орел" на воинском кладбище.jpg|100px|Фото 2014 року]] ||<ref>[http://monumentul.blogspot.com/2013/12/eroilor-ismail.html Eroilor, Ismail ]{{ref-ro}}</ref>
 
| Монумент героям || 30 травня 1930 || Російське військове кладовище, [[Фортеця Ізмаїл]]<br/>{{coord|45.339395|28.814428}} || [[Файл:Монумент "Орел" на воинском кладбище.jpg|100px|Фото 2014 року]] ||<ref>[http://monumentul.blogspot.com/2013/12/eroilor-ismail.html Eroilor, Ismail ]{{ref-ro}}</ref>
 
|-
 
|-
| Пам'ятник О.&nbsp;В.&nbsp;Суворову (скульптор Б. В. Едуардс) || 26 серпня 1945 (відлито у 1913)|| пр.-т Суворова, поблизу собору<br/>{{coord|45.340151|28.834392}} || [[Файл:Пам'ятник російському полководцю О.В. Суворову.jpg|150px|Фото 2015 року]] ||<ref>[http://izmail.es/article/5708/ Памятнику Суворову&nbsp;— 65!]{{ref-ru}}</ref>
+
| Пам'ятник О.&nbsp;В.&nbsp;Суворову (скульптор Б.&nbsp;В.&nbsp;Едуардс) || 26 серпня 1945 (відлито у 1913)|| пр.-т Суворова, поблизу собору<br/>{{coord|45.340151|28.834392}} || [[Файл:Пам'ятник російському полководцю О.В. Суворову.jpg|150px|Фото 2015 року]] ||<ref>[http://izmail.es/article/5708/ Памятнику Суворову&nbsp;— 65!]{{ref-ru}}</ref>
 
|-
 
|-
 
| Пам'ятник Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченку || 1945<br/>7 жовтня 2014 <small>(реконструкція)</small> || пр.-т Суворова, поблизу БК ім. Шевченка<br/>{{coord|45.345182|28.835299}} || [[Файл:Пам'ятник Шевченку (статуя), Ізмаїл.jpg|100px|Фото 2014 року]] ||
 
| Пам'ятник Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченку || 1945<br/>7 жовтня 2014 <small>(реконструкція)</small> || пр.-т Суворова, поблизу БК ім. Шевченка<br/>{{coord|45.345182|28.835299}} || [[Файл:Пам'ятник Шевченку (статуя), Ізмаїл.jpg|100px|Фото 2014 року]] ||
Рядок 453: Рядок 453:
 
До 60-х років минулого сторіччя тут існувала Вірменська церква Сурб Геворг ([[Святий Георгій|Святого Георгія]])<ref>[http://izmail.es/article/13200/ Храми зруйновані, але не забуті. Вірменська церква{{ref-ru}}]</ref>.
 
До 60-х років минулого сторіччя тут існувала Вірменська церква Сурб Геворг ([[Святий Георгій|Святого Георгія]])<ref>[http://izmail.es/article/13200/ Храми зруйновані, але не забуті. Вірменська церква{{ref-ru}}]</ref>.
   
16 вересня 2018 року в Ізмаїлі створено нову парафію УГКЦ <ref>[http://news.ugcc.ua/news/u_m_Іzmailі_odeskoi_oblastі_stvoreno_novu_parafіyu_ugkts_84032.html У м. Ізмаїл Одеської області створено нову парафію УГКЦ]</ref>.
+
16 вересня 2018 року в Ізмаїлі створено нову парафію УГКЦ<ref>[http://news.ugcc.ua/news/u_m_Іzmailі_odeskoi_oblastі_stvoreno_novu_parafіyu_ugkts_84032.html У м. Ізмаїл Одеської області створено нову парафію УГКЦ]</ref>.
 
<center>
 
<center>
 
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2"
 
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2"
Рядок 491: Рядок 491:
 
Місто знаходиться у межах 74-ї цифрової зони (5-й мультиплекс). Нову вежу радіотелестанції на Железнякова висотою 119 метрів будували з липня 2003 до липня 2004<ref>{{cite web|url=http://ukrtvr.org/171|назва=Ізмаїл (місто)|автор=|дата=26 жовтня 2015|веб-сайт=Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні|дата-доступу=12 грудня 2015}}</ref>. Приблизна зона покриття&nbsp;— у радіусі 35&nbsp;км від вежі<ref>[http://www.efirt2.tv/mesta_pered_ukr.html Розташування передавачів та номери каналів ТБ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151120052316/http://www.efirt2.tv/mesta_pered_ukr.html |date=20 листопад 2015 }} // ЦИФРОВЕ ЕФІРНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ УКРАЇНИ</ref>.
 
Місто знаходиться у межах 74-ї цифрової зони (5-й мультиплекс). Нову вежу радіотелестанції на Железнякова висотою 119 метрів будували з липня 2003 до липня 2004<ref>{{cite web|url=http://ukrtvr.org/171|назва=Ізмаїл (місто)|автор=|дата=26 жовтня 2015|веб-сайт=Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні|дата-доступу=12 грудня 2015}}</ref>. Приблизна зона покриття&nbsp;— у радіусі 35&nbsp;км від вежі<ref>[http://www.efirt2.tv/mesta_pered_ukr.html Розташування передавачів та номери каналів ТБ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151120052316/http://www.efirt2.tv/mesta_pered_ukr.html |date=20 листопад 2015 }} // ЦИФРОВЕ ЕФІРНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ УКРАЇНИ</ref>.
   
В 2016 році продакшн-студія "Правда PRO" випустила трисерійний історичний документальний фільм "ІЗМАЇЛ"<ref>{{Cite web|title=Премьера исторического фильма «Измаил» (первая серия) {{!}} Бессарабия Информ - Новости Измаила, Килии, Рени и Болграда|url=https://bessarabiainform.com/2016/11/premera-pervoj-serii-trehserijnogo-istoricheskogo-filma-izmail-video/|website=Бессарабия ИНФОРМ|date=2016-11-25|accessdate=2019-01-31|language=ru-RU}}</ref><ref>{{Cite web|title=Новый исторический фильм об Измаиле. Часть 3 — Новости Придунавья|url=http://dunay-region.info/artikel-by-izmail/2742-istoricheskiy-film-ob-izmaile-3/|accessdate=2019-01-31|language=ru-RU}}</ref>, який є у вільному доступі.<ref>{{Citation|last=pravda PRO|title=Измаил. 1 серия|url=https://www.youtube.com/watch?v=RE_OjWKQgcw&feature=youtu.be|accessdate=2019-01-31}}</ref><ref>{{Citation|last=pravda PRO|title=Измаил. 2 серия|url=https://www.youtube.com/watch?v=zLMI2o0VN4A&feature=youtu.be|accessdate=2019-01-31}}</ref><ref>{{Citation|last=pravda PRO|title=Измаил. 3 серия|url=https://www.youtube.com/watch?v=r2765VYrd3c&feature=youtu.be|accessdate=2019-01-31}}</ref> Автором фільму виступив [[Дубовой Олександр Федорович|Олександр Дубовой]], а режисером — [[Шараєвський Сергій Анатолійович|Сергій Шараєвський]].
+
В 2016 році продакшн-студія «Правда PRO» випустила трисерійний історичний документальний фільм «ІЗМАЇЛ»<ref>{{Cite web|title=Премьера исторического фильма «Измаил» (первая серия) {{!}} Бессарабия Информ&nbsp;— Новости Измаила, Килии, Рени и Болграда|url=https://bessarabiainform.com/2016/11/premera-pervoj-serii-trehserijnogo-istoricheskogo-filma-izmail-video/|website=Бессарабия ИНФОРМ|date=2016-11-25|accessdate=2019-01-31|language=ru-RU}}</ref><ref>{{Cite web|title=Новый исторический фильм об Измаиле. Часть 3 — Новости Придунавья|url=http://dunay-region.info/artikel-by-izmail/2742-istoricheskiy-film-ob-izmaile-3/|accessdate=2019-01-31|language=ru-RU}}</ref>, який є у вільному доступі.<ref>{{Citation|last=pravda PRO|title=Измаил. 1 серия|url=https://www.youtube.com/watch?v=RE_OjWKQgcw&feature=youtu.be|accessdate=2019-01-31}}</ref><ref>{{Citation|last=pravda PRO|title=Измаил. 2 серия|url=https://www.youtube.com/watch?v=zLMI2o0VN4A&feature=youtu.be|accessdate=2019-01-31}}</ref><ref>{{Citation|last=pravda PRO|title=Измаил. 3 серия|url=https://www.youtube.com/watch?v=r2765VYrd3c&feature=youtu.be|accessdate=2019-01-31}}</ref> Автором фільму виступив [[Дубовой Олександр Федорович|Олександр Дубовой]], а режисером&nbsp;— [[Шараєвський Сергій Анатолійович|Сергій Шараєвський]].
   
 
== Спорт ==
 
== Спорт ==
Рядок 527: Рядок 527:
 
== Персоналії, пов'язані з містом ==
 
== Персоналії, пов'язані з містом ==
 
'''Уродженці Ізмаїла:'''
 
'''Уродженці Ізмаїла:'''
  +
[[Файл:2017 European Athletics U20 Championships Heptathlon Podium (2).jpg|upright|міні|[[Шух Аліна |Аліна Шух]], українська багатоборка, чемпіонка світу 2018]]
  +
[[Файл:Le général Averescu, commandant du 1er corps d'armée roumain.jpg|міні|upright|Александру Авереску, маршал Румунії]]
 
* [[Адабаш Ірина Леонідівна]]<ref>[http://www.rus-aerobatics.ru/index.php/honour-roll/214-adabash I.Л. Адабаш] на сайті Федерації літакового спорту Росії</ref>;— радянська й українська льотчиця-спортсменка, абсолютна чемпіонка світу з вищого пілотажу.
 
* [[Адабаш Ірина Леонідівна]]<ref>[http://www.rus-aerobatics.ru/index.php/honour-roll/214-adabash I.Л. Адабаш] на сайті Федерації літакового спорту Росії</ref>;— радянська й українська льотчиця-спортсменка, абсолютна чемпіонка світу з вищого пілотажу.
 
* [[Азарова Світлана Анатоліївна]]&nbsp;— український, нідерландський композитор, педагог.
 
* [[Азарова Світлана Анатоліївна]]&nbsp;— український, нідерландський композитор, педагог.
Рядок 597: Рядок 599:
 
{{Населені пункти Одеської області}}
 
{{Населені пункти Одеської області}}
 
{{Дунай}}
 
{{Дунай}}
  +
{{ac}}
 
 
[[Категорія:Ізмаїл| ]]
 
[[Категорія:Ізмаїл| ]]
 
[[Категорія:Міста обласного значення]]
 
[[Категорія:Міста обласного значення]]

Версія за 10:39, 16 серпня 2019

Ізмаїл
Izmayil COA 2016.svg Izmail flag.svg
Герб Ізмаїла Прапор Ізмаїла
Intercession-Cathedral-a-1.jpg
Собор Покрови Богородиці
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Рада Ізмаїльська міська рада
Код КОАТУУ 5110600000
Засноване 1589[1]
Статус міста з 1830 року
Населення 71 129 (01.09.2017)[2]
Площа 53,6 км²
Густота населення 1347 осіб/км²
Поштові індекси 68600—633
Телефонний код +380-4841
Координати 45°21′36″ пн. ш. 28°48′45″ сх. д. / 45.360056° пн. ш. 28.81250° сх. д. / 45.360056; 28.81250Координати: 45°21′36″ пн. ш. 28°48′45″ сх. д. / 45.360056° пн. ш. 28.81250° сх. д. / 45.360056; 28.81250
Висота над рівнем моря 28 м
Водойма Дунай
Назва мешканців ізмаїльці, ізмаїлець, ізмаїлка
Відстань
Найближча залізнична станція Ізмаїл
До обл./респ. центру
 - залізницею 280 км
 - автошляхами 240 км[4]
До Києва
 - фізична 581[3] км
 - автошляхами 697 км
Міська влада
Адреса 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62
Веб-сторінка Ізмаїльська міськрада
Міський голова Абрамченко Андрій В'ячеславович

Commons-logo.svg Ізмаїл у Вікісховищі

Карта
Ізмаїл. Карта розташування: Україна
Ізмаїл
Ізмаїл
Ізмаїл. Карта розташування: Одеська область
Ізмаїл
Ізмаїл

Ізмаї́л (у 1812—1856 роках — Тучко́в) — місто обласного підпорядкування в Одеській області, адміністративний центр Ізмаїльського району (до складу району не входить), колишній центр Ізмаїльської області. Відстань до Одеси становить понад 200 км і проходить автошляхом E87. Друге найбільше місто області за кількістю населення — понад 70 тисяч осіб.

Географія

Розташування

Розташований на півдні області, на лівому березі річки Дунай (простягнувся на 13 кілометрів уздовж Кілійського гирла), 80 кілометрів від берега Чорного моря. З протилежного берега Дунаю навпроти міста лежить румунське село Плауру. Протяжність з півночі на південь — 7,3 км, із заходу на схід — 6,2 км.[5] У місті діє управління однойменного прикордонного загону ДПСУ та пункт контролю на кордоні з Румунією ІзмаїлПлаур.

Ізмаїл лежить у Причорноморській низовині (Буджацький степ). Середня висота міста над рівнем моря — 28 метрів, а найменша — 12 метрів над рівнем моря (берег Дунаю). Попри велику кількість природних водойм навколо Ізмаїла основним джерелом водопостачання тут є артезіанські свердловини.[5]

Місто знаходиться у східноєвропейському часовому поясі.

Клімат

Ізмаїл знаходиться у південній зоні помірного клімату: спекотне, посушливе літо та помірно холодна зима. Період активної вегетації тут припадає на період з 15 квітня по 20 жовтня[5]. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 22,6 °C (72,7 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -1,5 °С (29,3 °F).[6]

Клімат Ізмаїла
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 17,1 23 27,6 31,2 38,7 37,8 40,1 38,8 35,9 32,2 25,5 19,9 40,1
Середній максимум, °C 2,3 4,1 9 16,1 22,3 26 28,5 28,2 23,5 17 10,1 4,4 16
Середня температура, °C −1,5 −0,1 4,1 10,6 16,6 20,4 22,6 21,9 17,1 11,2 5,9 0,8 10,1
Середній мінімум, °C −4,8 −3,6 0 5,5 10,9 14,6 16,5 15,7 11,4 6,3 2,2 −2,4 6,1
Абсолютний мінімум, °C −25,4 −24,1 −19 −10,6 0 5,6 9,1 3,6 −3,3 −8,9 −17,6 −20,8 −25,4
Норма опадів, мм 31.2 33.4 28.7 35.3 45.2 57.5 48.8 37.9 39 27.9 37.8 35.9 458.8
Кількість сонячних годин 55,8 109,2 179,8 225 300,7 354 328,6 310 219 155 60 86,8 2383,9
Кількість днів з опадами 13,8 10,8 9 8,5 7 6,3 3,9 2,8 8,8 7,5 11 12,1 101,5
Кількість дощових днів 6 6 10 14 13 13 10 8 8 9 10 8 115
Вологість повітря, % 81.1 73.5 70.8 67.2 61.7 60.9 58.9 60.7 70.5 74.1 81.7 79.1 70
Джерело: Weatherbase

Історія

Відомий з 9-10 століття у складі Київської Русі, пізніше — Галицько-Волинського князівства. З XIV сторіччі під назвою Сміл знаходився в складі Молдавського князівства. З XVI ст. відбувались неодноразові походи козаків, загонів подільських магнатів під Ізмаїл, Очаків. Найбільш відомим став морський похід у 1609 році козаків Петра Сагайдачного, які здобули Ізмаїл, Кілію, Білгород.

У часи російсько-турецьких воєн Ізмаїл (тоді він був відомий вже під такою назвою) був важливою османською фортецею на кордоні Російської та Османської імперій. Однак, перший час Росія не мала претензій на Ізмаїл, і двічі після виграних Російською імперією воєн місто поверталося Османській імперії. Зокрема, під час війни 1768—1774 рр. 5 серпня (26 липня за старим стилем) 1770 російські війська під командуванням Н. В. Рєпніна взяли фортецю Ізмаїл. Однак, після закінчення війни в 1774 році згідно з умовами Кючук-Кайнарджійського мирного договору фортецю було повернуто Османській імперії. 1789 року Рєпнін знову намагався взяти місто, але штурм закінчився невдачею. 11 (22) грудня 1790 посилену фортецю, що вважалася до того моменту неприступною, штурмом взяв Олександр Суворов. Проте 1791 року за Ясським договором, що ознаменував закінчення чергової війни, місто знову повернули Османській імперії. До складу Російської імперії ненадовго потрапив після перемоги тієї у війні 1806—1812 рр.

Наприкінці 1820 року в Ізмаїлі відбулася очолювана генералом російської армії Олександром Іпсіланті нарада «Філікі Етерія» — останній етап підготовки до Грецької революції проти панування осман[7].

Після поразки Росії у Кримській війні місто разом з навколишніми територіями опинилося у складі Молдови (котру проголосили автономією в рамках Османської імперії).

Відповідно до Сан-Стефанського договору 1878 року регіон закріплено за Російською імперією, що було ще раз записано у підсумках Берлінського конгресу, за якими південь Бессарабії знову відійшов до Російської імперії і став частиною однойменної губернії, де Ізмаїл став повітовим містом.

Центр міста на початку XX ст. Праворуч пам'ятник Фердинандові І (не зберігся)

У 19181940 роках — під румунською юрисдикцією (з 1925 до 1938 року — центр однойменного повіту (жудця)). Тоді місто не мало пасажирського залізничного сполучення (через відсутність залізниці), але було частиною маршруту Галац — Вилкове внутрішніх водних шляхів Румунії (рум. Navigatia Fluviala Romana). Також працювала авіалінія (використовувалися аеростати) Бухарест-Галац-Ізмаїл-Аккерман-Кишинів і назад.[8]

22 липня 1922 року Святий Синод Православних церков Румунії створив у Кишинівській архієпархії дві нові єпархії: Хотинську та Аккермансько-Ізмаїльську, котрі існували до 1944. Щоправда, резиденцією останньої визначили місто Четатя-Албе (сучасний Білгород-Дністровський).[9]

Влітку 1940 року, як і передбачав додаток до підписанного Пакту Молотова — Ріббентропа, місто разом із околицями у ході Бессарабсько-буковинського походу зайняли радянські війська (201-а ПДБр). Тоді ж було створено Аккерманську (згодом — Ізмаїльська) область УРСР, адміністративним центром якої з 7 грудня 1940 став Ізмаїл. 8 липня 1941 року група радянських кораблів (частина так званого «Дунайського десанту») проривається до міста при відступі від Кілія-Веке, але менш ніж за два тижні полишає позиції. З 19 липня 1941 до 25 серпня 1944 територія Ізмаїльської області перебувала під владою Румунії в складі Губернаторства Бессарабія. Від німецько-румунських військ населений пункт було звільнено 26 серпня 1944 після вдалого завершення Кишинівсько-Ізмаїльської наступальної операції. Відтоді і до 15 лютого 1954 місто знову стає обласним центром.

Після об'єднання Ізмаїльської та Одеської областей Ізмаїл став районним центром УРСР, з 1991 — незалежної України.

Влітку 2017 (12 червня) у місті розпочато набір у патрульну поліцію[10]. Також голова МВС України анонсував в Ізмаїлі створення та розміщення тут додаткового підрозділу Національної гвардії[11].

Назва

Ізмаїл стоїть на місці, де у IV—V сторіччях знаходилась грецька колонія Антиофілас[12]. Потім там виникло поселення «Сміл». За деякими даними ще у 360 році римський картограф Касторій позначив Сміл на своїй карті[13]. Також фіксують варіант назви «Сініл» — так у Середньовіччі називали поселення генуезькі купці. Після створення та експансії Османської імперії у XVI ст. цю територію захопили османи і на цьому місці виникла фортеця, яку назвали «Ішмаел» (Ізмаїл). Деякі дослідники вважають, що таким чином османи просто пристосували до своєї мови назву «Сміл». Після відступу османів, 26 жовтня 1812 р. Ізмаїл отримав статус міста і назву Тучков на честь коменданта фортець Бессарабії генерал-майора Сергія Тучкова[ru][14]. Назву Ізмаїл місту повернули 1856 року[15].

Адміністрація

Міська рада (1930-ті роки, сучасний проспект Суворова, 20)

До складу міської ради входять 50 депутатів, котрих раз на 5 років обирають мешканці міста.

З 2010 року в міській раді були представлені 7[16] політичних сил: Партія регіонів, партія «Сильна Україна», Комуністична партія України, партія «Руський блок», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», партія «Фронт Змін», Партія промисловців і підприємців України.

VII скликання депутатів представлено лише двома партіями: БПП (58,9 %, 28 депутатів) та ОпоБлоком (15 %, 8 депутатів)[17][18]. Єдиною фракцією в Ізмаїльській міськраді є Фракція партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність»[19].

Населення

У 1810—1811 рр. генералом Тучковим при фортеці був заснований посад, населений переважно болгарами. До кінця 1813 тут налічувалося 6000 жителів, а 1817 року кількість населення зросла до 9000.

У 1892 році у місті мешкало 31171 осіб (17461 чоловіків і 13710 жінок)[20].

У 1918—1930 рр. через безробіття, голод, хвороби та щорічне зростання смертності населення в Ізмаїлі скоротилося до 26 тисяч мешканців станом на 1931 рік. З міста емігрувало до СРСР та інших країн 13 % жителів.

За переписом 1931 року у місті жило 26 123 особи, а за розрахунками 1937 року населення становило вже 26 669 жителів, природний приріст склав 546 осіб, або 2,1 %[8].

На рубежі 1983-84 рр. в Ізмаїлі проживало 87 тис.осіб (30 національностей). 1990 року чисельність населення становила 94,1 тис.жителів.

На початку 2000-х у місті налічувалося 84,8 тис. мешканців (перепис 2001 року). Національний склад: росіяни — 43,7 %, українці — 38 %, болгари — 10 % і молдовани — 4,3 %.

Національний розподіл (2001)
національність відсоток
росіяни
  
43.7%
українці
  
38.0%
болгари
  
10.0%
молдовани
  
4.3%
гагаузи
  
0.9%
цигани
  
0.3%
Мовний розподіл (2001)[21]
мова відсоток
російська
  
74.24%
українська
  
18.04%
болгарська
  
4.58%
румунська
  
1.83%
гагаузька
  
0.38%
циганська
  
0.26%

У 2012 році населення міста становило 73 тис. мешканців[22].

Економіка та промисловість

У місті розташований головний офіс Українського Дунайського пароплавства (засноване 1944 року) і морський порт. Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї, який складається із трьох вантажних районів та одного пасажирського.

В середині квітня 2019 року АМПУ завершила реконструкцію Ізмаїльського морського вокзалу. Роботи такого масштабу востаннє проводилися тут 45 років тому. Модернізована будівля морського вокзалу, окрім своїх традиційних функцій стане місцем проведення ділових і культурних заходів.[23]

Також у місті базується державне підприємство водних шляхів «Устьдунайводшлях», котре брало участь у таких державних проектах, як будівництво глибоководного судноплавного каналу «Дунай-Чорне море», розширенні підхідного каналу Дніпро-Бузького морського торгового порту тощо.

Ізмаїльський судноремонтний завод свою офіційну історію веде з 15 липня 1947, хоча судноремонтні майстерні міста були перейменовані лише у 1954. 2009 року підприємство було приватизоване і розділене на дві частини: ВАТ "Ізмаїльський річковий порт «ДУНАЙСУДНОСЕРВІС» та ТОВ «Судноремонтне підприємство „ДУНАЙСУДНОСЕРВІС“. На сьогодні про діяльність заводу за профілем відомо небагато.

Завод ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма“ Істр» виробляє оцинкований посуд, металічні вироби будівельного призначення та інші товари народного споживання з 1955.

З 1964 у місті працює целюлозно-картонний комбінат.

Ізмаїльський олійноекстракційний завод (заснований 2003 року), що використовує цехи колишнього гіганта оборонної промисловості — заводу «Еталон», спеціалізується на переробці олійних культур, а також оптовій торгівлі продуктами такої переробки.

Окрім цього, наявна харчова промисловість, зокрема, виловлювання риби та виноробство.

Міжнародна співпраця

У 1996 році був підписаний договір про співпрацю та взаємодію між містами Добрич та Ізмаїл. У 2001 році договір був продовжений.

31 серпня 2016 року міськрада підтримала вступ до Асоціації транскордонної співпраці "Єврорегіон «Нижній Дунай». Повноцінне членство заплановане на 2017-й.[24]

Транспорт

Залізничний

Докладніше: Ізмаїл (станція)

Станція зараз є кінцевим пунктом 90-кілометрової залізничної неелектрифікованої гілки Арциз — Ізмаїл Одеської залізниці. У місті розташована залізнична станція, діє зал очікування та каса у вокзалі.

Курсує два пасажирських потяги: з Києва (щоденно)[25][26] та Білгорода-Дністровського (по днях тижня, замість скасованого у грудні 2017 потяга до Одеси)[27].

Повітряний

Місто має свій аеропорт (з 2010 року законсервовано на невизначений термін[28], у червні 2014 року облрада продовжила консервацію на три роки[29])

Автомобільний

Дістатися до Одеси та інших міст України суходолом можливо лише транзитом через Молдову. Відстань до обласного центру автошляхом E87 через автомобільний міст у Маяках становить 239 км, через комбінований міст понад гирлом Дністра у Затоці, використовуючи Н33 — 260 км.

Автодороги М15 Т 1607 Т 1631 зв'язують місто з іншими населеними пунктами півдня області.

Міські перевезення

У місті діють близько 25 маршрутів автобусів і таксі. Є приміське автобусне сполучення. З 19 лютого 2015 року вартість проїзду у маршрутних таксі міста складає 4 гривні[30].

Ізмаїл не має електротранспорту. За радянських часів були плани запустити тролейбусну лінію у випадку, якщо населення міста перевищить 100 тисяч осіб.

Географічне розташування між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем усього регіону в цілому та міста зокрема сильно ускладнює транспортну комунікацію з рештою країни.

Культура

У місті є музей О. В. Суворова, розташований в центрі міста і відділ музею — Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл», що розташований в Малій мечеті на території Фортеця. Музей був закритий на ремонт з 2004 по 2009 рік. Знову відчинений для відвідувачів у 2009 році.

Також є картинна галерея, краєзнавчий музей, меморіальний парк-музей «Фортеця». Працює «Спілка художників Ізмаїла».

У будівлі Управління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» працює музей історії пароплавства і Дунайського судноплавства.

Заклади освіти:

З 1945 року в місті існує музична школа.

На початку червня 2015 року у місті вперше пройшов Парад вишиванок[31].

Парки

Загалом на території міста налічується 19 парків та скверів[32]

  • «Барано́вський ліс» (за містом), створений 2009 року[33]
  • Гагаринський парк (між Болградським шосе, вулицею Михайлівською та залізничною гілкою у 1-й район порту)
  • Міський сад (квартал між вулицями Покровською, Адмірала Холостякова, Бендерською та проспектом Суворова — колишній Комсомольський сквер), приблизна дата створення — 1900[34] або 1912[35] рік
  • Парк ім. Богдана Хмельницького (між вулицями Рєпіна, Чехова, провулком Короленка та проспектом Суворова), закладений 1956 року
  • Парк Пам'яті (між вулицями Шевченка, Михайла Грушевського та проспектом Миру — колишнє Старе кладовище), закладений 2000 року[36]
  • Клушинський сквер (на розі вулиці Клушина та проспекта Миру), закладений 2015 року[37]

Пам'ятники

Наявні

Назва Дата встановлення Розташування Фото Джерело
Монумент героям 30 травня 1930 Російське військове кладовище, Фортеця Ізмаїл
45°20′22″ пн. ш. 28°48′52″ сх. д. / 45.339395° пн. ш. 28.814428° сх. д. / 45.339395; 28.814428
Фото 2014 року [38]
Пам'ятник О. В. Суворову (скульптор Б. В. Едуардс) 26 серпня 1945 (відлито у 1913) пр.-т Суворова, поблизу собору
45°20′25″ пн. ш. 28°50′04″ сх. д. / 45.340151° пн. ш. 28.834392° сх. д. / 45.340151; 28.834392
Фото 2015 року [39]
Пам'ятник Т. Г. Шевченку 1945
7 жовтня 2014 (реконструкція)
пр.-т Суворова, поблизу БК ім. Шевченка
45°20′43″ пн. ш. 28°50′07″ сх. д. / 45.345182° пн. ш. 28.835299° сх. д. / 45.345182; 28.835299
Фото 2014 року
Пам'ятник С. О. Тучкову 1 жовтня 1997 пр.-т Суворова, навпроти картинної галереї
45°20′15″ пн. ш. 28°50′02″ сх. д. / 45.337504° пн. ш. 28.833923° сх. д. / 45.337504; 28.833923
Фото 2014 року [40]
Пам'ятник капітану Семенюку 26 серпня 1985 сквер кап. Семенюка
45°20′39″ пн. ш. 28°49′34″ сх. д. / 45.344178° пн. ш. 28.826113° сх. д. / 45.344178; 28.826113
[41]
Пам'ятник морякам Дунайської воєнної флотилії 30 липня 1967 парк Дружба народів
45°19′58″ пн. ш. 28°49′59″ сх. д. / 45.332892° пн. ш. 28.833049° сх. д. / 45.332892; 28.833049
Фото 2012 року [41]
Пам'ятник воїнам-афганцям 9 травня 1995 Міський сад
45°20′28″ пн. ш. 28°50′00″ сх. д. / 45.341017° пн. ш. 28.833253° сх. д. / 45.341017; 28.833253
Фото 2014 року [42]
Пам'ятник Х. Ботеву (бюст) 20 березня 1978 вул. Рєпіна, поблизу ІДГУ
45°21′38″ пн. ш. 28°49′08″ сх. д. / 45.360554° пн. ш. 28.818886° сх. д. / 45.360554; 28.818886
[43]
Пам'ятник М. П. Глущенку (бюст) 1984 пр.-т Суворова, поблизу картинної галереї
45°20′15″ пн. ш. 28°50′00″ сх. д. / 45.337415° пн. ш. 28.833403° сх. д. / 45.337415; 28.833403
[44]

Демонтовані

Назва Дата встановлення Дата демонтажу Колишнє розташування Фото Примітка Джерело
Пам'ятник Фердинанду I 1927 1945 Біля будівлі Покровського собору на пр. Суворова Фото 1930-х років Зруйнований по приході до влади комуністів. На його місці зведено сучасний пам'ятник О. Суворову [45]
Пам'ятник В. І. Леніну 22 квітня 1986 12 лютого 2016 перед будівлею міськвиконкому на пр. Суворова Фото 2013 року Демонтований у рамках декомунізації.
Станом на лютий 2016-го був найбільшим в області
[46]
Пам'ятник В. І. Леніну 1953 17 лютого 2016 Ленінський сквер Демонтований у рамках декомунізації. [47]

Релігія

У 1751—1789 рр. Ізмаїл був резиденцією браїльського митрополита Константинопольського патріархату.

Нині переважна більшість вірян міста — православні Української Православної Церкви (МП). Зокрема, УПЦ МП належить візитівка міста — Свято-Покровський кафедральний собор. Окрім нього, в Ізмаїлі до Одеської єпархії УПЦ МП входять церква Святих Костянтина і Олени, церква Святих Жон-Мироносиць, Свято-Миколаївський та Успенський монастирі та Храм Різдва Богородиці. Останній є єдиним храмом, де освячується шлюб між православними і старообрядцями.

Також у місті діє старообрядницька Свято-Миколаївська церква, підпорядкована Одесько-Ізмаїльському благочинню Вінницько-Одеської єпархії.

Римо-католицький костьол Непорочного зачаття (Бесарабський деканат Одесько-Сімферопольської дієцезії), що знаходиться неподалік від центру міста, приймає також протестантів та вірних греко-католицького обряду[48].

До 60-х років минулого сторіччя тут існувала Вірменська церква Сурб Геворг (Святого Георгія)[49].

16 вересня 2018 року в Ізмаїлі створено нову парафію УГКЦ[50].

Церкви Ізмаїла
Кафедральний собор Покрова Пресвятої Богородиці.JPG Nativity of the Virgin Mary church in Izmail 05.jpg St. Nicholas church in Izmail 05.jpg Рождественская церковь Измаил 02.jpg Armenian church, Izmail.jpg
Єдиновєрчеська церква
Різдва Богородиці
Миколаївська церква Свято-Миколаївського
монастиря (територія Фортеці)
Церква Різдва (зруйнована)
фото середини 1980-х рр.
Вірменська церква Сурб Геворг
(зруйнована), фото 1950-х рр.
Церква Св. Костянтина і Олени Ізмаїл.jpg Old-believers St. Nicholas church 04.jpg Immaculate Conception church in Izmail.jpg Dormition church in Izmail 04.jpg Port of Izmail 04.jpg
Церква Святих Костянтина і Олени
Свято-Миколаївська церква
(старообрядська)
Церква Непорочного зачаття
Успенська церква Свято-Миколаївського
монастиря (територія Фортеці)
Портова каплиця Св. Миколая

Медіа

Радіо та телебачення

Місто знаходиться у межах 74-ї цифрової зони (5-й мультиплекс). Нову вежу радіотелестанції на Железнякова висотою 119 метрів будували з липня 2003 до липня 2004[51]. Приблизна зона покриття — у радіусі 35 км від вежі[52].

В 2016 році продакшн-студія «Правда PRO» випустила трисерійний історичний документальний фільм «ІЗМАЇЛ»[53][54], який є у вільному доступі.[55][56][57] Автором фільму виступив Олександр Дубовой, а режисером — Сергій Шараєвський.

Спорт

Найбільш популярними видами спорту у місті є бойові мистецтва (зокрема, бокс) та футбол.

З 1998 року тут проводиться щорічний Відкритий міжнародний турнір з боксу пам'яті Олександра Суворова, організований Федерацією боксу Одеської області. Зазвичай гостями змагань є спортсмени з України, Румунії, Молдови, Придністров'я та Гагаузії. XVI Міжнародний турнір пам'яті видатного полководця проводився у місті з 20 по 23 серпня 2014 року[58].

У 1994 році створено клуб Шотокан карате-до «S-Campo». З того часу тут підготовлено 8 майстрів спорту (чорний пояс), 1 майстер спорту міжнародного класу, 29 кандидатів у майстри спорту з карате. Вихованці клубу брали участь у чемпіонатах України, Європи та світу.

Починаючи з 1969 року у місті не було футбольної команди, яка б представляла його у професійних змаганнях. Наразі в Ізмаїлі є лише один аматорський клуб, що знаходиться під патронатом міського голови.

Уродженцем міста є воротар Олександр Лавренцов, котрий станом на 2015 рік працює в тренерській команді «молодіжки» одеського Чорноморця.

У місті є стадіон.

Охорона здоров'я

16 червня 2016 року в місті сталося масове отруєння через ротавірусну та норовірусну інфекції, а також біологічну кишкову паличку, що потрапили до води внаслідок підтоплення міста під час сильної зливи. Станом на 8:00 24 червня загальна кількість осіб, що звернулися за допомогою до лікувальних закладів досягла 635. 27 червня постраждалих вже було понад 730 осіб[59].

20 липня 2016 містяни знову звернулися до лікарень — за словами мера цього разу через отруєння фаст-фудом. Госпіталізовано 50 осіб, серед них 13 дітей. 21 липня число постраждалих збільшилося до 63, відкрито кримінальне впровадження.[60]

Міста-побратими

Персоналії, пов'язані з містом

Уродженці Ізмаїла:

Аліна Шух, українська багатоборка, чемпіонка світу 2018
Александру Авереску, маршал Румунії

Певний час жили або перебували в Ізмаїлі:

Докладніше: Персоналії: Ізмаїл

Примітки

  1. Українські та нідерландські вчені вивчатимуть ранню історію Ізмаїла на півдні Одещини(рос.)
  2. Головне управління статистики в Одеській області. Наявне населення
  3. Відстань від Ізмаїла до Києва(рос.)
  4. а б Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com. Архів оригіналу за 12 серпень 2011. Процитовано 26 лютий 2015. 
  5. а б в Географічне розташування. www.izmail-rada.gov.ua. Процитовано 23 липня 2015. (рос.)
  6. Клімат Ізмаїла
  7. «Измаил для нас всегда был и будет священным местом»: Генконсул Греции в Одессе посетила столицу Придунавья(рос.)
  8. а б Жудець Ізмаїл. Процитовано 5 жовтня 2015. (рум.)
  9. Архієпархія Кишинівська і Хотинська Румунське церковне життя. (рум.)
  10. Глава МВД Арсен Аваков посетил Измаил и дал старт набору в местную патрульную полицию(рос.)
  11. Аваков вводит в Измаил батальон Нацгвардии(рос.)
  12. Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ: Либідь, 2001
  13. Измаилу обновили возраст, вид и городского голову (2000, 21-27 листопада 2008) (рос.)
  14. Подарок к 200-летию города Тучков(рос.)
  15. Ізмаїл. Сторінка на mistaUA (рос.)
  16. після саморозпуску партії «Руський блок» (2013) можна казати про 6
  17. Обрані депутатами ради у виборчому окрузі: Одеська обл., Ізмаїльська міська рада. Архів оригіналу за 28 вересень 2016. Процитовано 7 вересень 2016. 
  18. Измаильский городской совет VII созыва провел первую сессию и выбрал секретаря(рос.)
  19. Депутатские фракции. www.izmail-rada.gov.ua (російською). Процитовано 7 вересня 2016. 
  20. Измаил. Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона (рос.)
  21. Розподіл населення за рідною мовою. Одеська область
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітень 2014. Процитовано 6 липень 2012. 
  23. В Ізмаїлі відкрили відновлений морський вокзал. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-04-19. Процитовано 19 квітня 2019. 
  24. С заседания сессии городского совета. www.izmail-rada.gov.ua (російською). Процитовано 7 вересня 2016. (рос.)
  25. Розклад руху призначених пасажирських поїздів Інформація за номером поїзда 146
  26. Розклад руху призначених пасажирських поїздів Інформація за номером поїзда 145 (Київ-Ізмаїл)
  27. С сегодняшнего дня «УЗ» запускает поезд сообщением «Белгород-Днестровский-Измаил»(рос.)
  28. Измаильский аэропорт будет приватизирован(рос.)
  29. Измаильский аэропорт законсервирован еще на четыре года (рос.)
  30. Рішення міськвиконкому № 138 "Про погодження вартості проїзду в транспорті загального користування в режимі «маршрутне таксі»
  31. В Ізмаїлі пройшов парад вишиванок(рос.)
  32. Чари смарагдового міста (російською). 24 травня 2014. Процитовано 23 липня 2015. 
  33. Ландшафтний заказник «Барановський ліс» створено в Одеській області(рос.)
  34. Мільйон зелені — на всіх ізмаїльчан(рос.)
  35. Забуті таємниці міських садів(рос.)
  36. Ізмаїл, Парк Пам'яті(рос.)
  37. В ІЗМАЇЛІ ВІДКРИВСЯ СКВЕР ЗІ СВІТЛОМУЗИЧНИМ ФОНТАНОМ і БЕЗКОШТОВНИМ WI-FI Архівовано 23 липень 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  38. Eroilor, Ismail (рум.)
  39. Памятнику Суворову — 65!(рос.)
  40. Самоотверженный градоначальник(рос.)
  41. а б Пусть память светлой будет, будет вечной!(рос.)
  42. Пассажирам Черного тюльпана(рос.)
  43. Болгарский Прометей (рос.)
  44. Разведчик с палитрой в руке (рос.)
  45. http://www.george-damian.ro/orasul-ismail-in-perioada-interbelica-2101.html
  46. В Измаиле приступили к сносу самого большого Ленина в Одесской области. 12 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.  (рос.)
  47. https://www.rbc.ua/ukr/news/izmaile-snesli-eshche-odin-pamyatnik-leninu-1455702467.html (рос.)
  48. ІЗМАЇЛ — Парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 6 березень 2015. 
  49. Храми зруйновані, але не забуті. Вірменська церква(рос.)
  50. У м. Ізмаїл Одеської області створено нову парафію УГКЦ
  51. Ізмаїл (місто). Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні. 26 жовтня 2015. Процитовано 12 грудня 2015. 
  52. Розташування передавачів та номери каналів ТБ Архівовано 20 листопад 2015 у Wayback Machine. // ЦИФРОВЕ ЕФІРНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ УКРАЇНИ
  53. Премьера исторического фильма «Измаил» (первая серия) | Бессарабия Информ — Новости Измаила, Килии, Рени и Болграда. Бессарабия ИНФОРМ (ru-RU). 2016-11-25. Процитовано 2019-01-31. 
  54. Новый исторический фильм об Измаиле. Часть 3 — Новости Придунавья (ru-RU). Процитовано 2019-01-31. 
  55. pravda PRO. Измаил. 1 серия. Процитовано 2019-01-31. 
  56. pravda PRO. Измаил. 2 серия. Процитовано 2019-01-31. 
  57. pravda PRO. Измаил. 3 серия. Процитовано 2019-01-31. 
  58. Турнір Олександра Суворова та його герой(рос.)
  59. В Измаиле количество пострадавших от кишечной инфекции возросло до 732(рос.)
  60. Количество людей, отравившихся шаурмой в Измаиле, увеличилось до 63 человек, — мэр города(рос.)
  61. «Города содружества Тирасполя». novostipmr.com (ru). 
  62. I.Л. Адабаш на сайті Федерації літакового спорту Росії

Див. також

Джерела та література

Посилання