Відмінності між версіями «Ізюмська міська центральна бібліотека»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(ще підправив стилістику)
Рядок 29: Рядок 29:
 
Передісторія Ізюмської міської центральної бібліотеки розпочалася з відкриття у 1853 році при Ізюмському повітовому училищі першої публічної бібліотеки <ref>Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.</ref>. Детальні відомості про діяльність першої публічної бібліотеки в Ізюмі у 1850-ті роки не введені у науковий обіг.
 
Передісторія Ізюмської міської центральної бібліотеки розпочалася з відкриття у 1853 році при Ізюмському повітовому училищі першої публічної бібліотеки <ref>Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.</ref>. Детальні відомості про діяльність першої публічної бібліотеки в Ізюмі у 1850-ті роки не введені у науковий обіг.
   
Нерозривна історія Ізюмської міської центральної бібліотеки бере свій початок від рішення Ізюмського волосного сходу 2 лютого 1893 року, на якому було вирішено направити прохання до Харківського губернатора про відкриття бібліотеки. 10 березня 1894 року Харківський губернатор дозволив відкрити бібліотеку в Ізюмі та затвердив її устав <ref>Ізюм : Зб. архівних документів і матеріалів / Гол. ред. А. І. Епштейн. – Х.: Фоліо, 1994. - С. 86-87.</ref>. 1896 року бібліотеку було урочисто відкрито. Процес заснування та організації бібліотеки здійснювався під керівництвом С. Іговського, а згодом - П. Сукачова. <ref>Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.</ref> Правління бібліотеки на чолі з П.&nbsp;Сукачовим, займалося збиранням книг та підготовкою приміщення для бібліотеки. Коли кількість зібраних книг досягла 300 екземплярів, бібліотека почала працювати в будинку на подвір'ї пошти. Згодом її розташували в одному із будинків на Великій вулиці. Шафи для зберігання книг для бібліотеки пожертвував Ізюмський окружний суд (який у 1898 роцы вибув з Ізюма)<ref>[В городе Изюме третий год существует общественная библиотека, организованная по образцу Харьковской] // Харьковские губернские ведомости. - 1899. - 7 января.</ref>.
+
Нерозривна історія Ізюмської міської центральної бібліотеки бере свій початок від рішення Ізюмського волосного сходу 2 лютого 1893 року, на якому було вирішено направити прохання до Харківського губернатора про відкриття бібліотеки. 10 березня 1894 року Харківський губернатор дозволив відкрити бібліотеку в Ізюмі та затвердив її устав <ref>Ізюм : Зб. архівних документів і матеріалів / Гол. ред. А. І. Епштейн. – Х.: Фоліо, 1994. - С. 86-87.</ref>. 1896 року бібліотеку було урочисто відкрито. Процес заснування та організації бібліотеки здійснювався під керівництвом С. Іговського, а згодом - П. Сукачова. <ref>Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.</ref> Правління бібліотеки на чолі з П.&nbsp;Сукачовим, займалося збиранням книг та підготовкою приміщення для бібліотеки. Коли кількість зібраних книг досягла 300 екземплярів, бібліотека почала працювати в будинку на подвір'ї пошти. Згодом її розташували в одному із будинків на Великій вулиці. Шафи для зберігання книг для бібліотеки пожертвував Ізюмський окружний суд (який у 1898 році вибув з Ізюма)<ref>[В городе Изюме третий год существует общественная библиотека, организованная по образцу Харьковской] // Харьковские губернские ведомости. - 1899. - 7 января.</ref>.
   
 
У перший рік свого існування бібліотека оформила підписку на такі видання, як: «Ученые записки» Варшавского, Казанского, Юрьевского университетов (їх отримували безкоштовно), «Вестник Европы», «Вестник Воспитания», «Детское чтение», «Новое Слово», «Природа и люди», «Русские ведомости», «Северный вестник», [[Южный край (газета)|«Южный край»]]. Значну матеріальну підтримку бібліотеці надав місцевий підприємець, власник заводів, Трохим Жевержєєв. Серед меценатів і членів правління бібліотеки був відомий громадський діяч граф Георгій Рібоп’єр, член Міжнародного Олімпійського комітету. Постійними членами правління бібліотеки були директор реального училища Шевченко, начальниця жіночої гімназії Рославлєва <ref>Отчет Изюмской общественной библиотеки за 1896 год. - Изюм, 1897.</ref>.
 
У перший рік свого існування бібліотека оформила підписку на такі видання, як: «Ученые записки» Варшавского, Казанского, Юрьевского университетов (їх отримували безкоштовно), «Вестник Европы», «Вестник Воспитания», «Детское чтение», «Новое Слово», «Природа и люди», «Русские ведомости», «Северный вестник», [[Южный край (газета)|«Южный край»]]. Значну матеріальну підтримку бібліотеці надав місцевий підприємець, власник заводів, Трохим Жевержєєв. Серед меценатів і членів правління бібліотеки був відомий громадський діяч граф Георгій Рібоп’єр, член Міжнародного Олімпійського комітету. Постійними членами правління бібліотеки були директор реального училища Шевченко, начальниця жіночої гімназії Рославлєва <ref>Отчет Изюмской общественной библиотеки за 1896 год. - Изюм, 1897.</ref>.
   
 
1902 року за підтримки М. Плєщєєва було розпочато зведення окремої, спеціально призначеної для Ізюмської бібліотеки та книгосховища на 60 тисяч томів двоповерхової будівлі <ref>[О закладке здания общественной библиотеки] // Харьковские губернские ведомости. - 1902. - 14 апреля.</ref>, котра розміщувалася на розі вулиць Дворянської (нині - С. Васильківського) та Гоголівської (нині - вулиця Гоголя), неподалік від будинку, в якому народився [[Васильківський Сергій Іванович|С. Васильківський]]. Будівля бібліотеки, у якій з 1920 року розміщувався [[Ізюмський краєзнавчий музей|Ізюмський музей]], не збереглася, вона була знищена в роки Другої світової війни <ref>Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.</ref>. Фотознімки приміщення бібліотеки 1900-х років зберігаються у фонді Ізюмського краєзнавчого музею. Знімки бібліотеки, які зробив фотограф О. Мішон, було опубліковано у монографії, присвяченій життю і творчості фотомитця <ref>Хильковский А., Гумбатова Т. Александр Мишон. Фотограф, издатель, кинематографист / А. Хильковский, Т. Гумбатова, В. Миславский, Ш. Омаров. – Х. : Торсінг плюс, 2013.</ref>.
 
1902 року за підтримки М. Плєщєєва було розпочато зведення окремої, спеціально призначеної для Ізюмської бібліотеки та книгосховища на 60 тисяч томів двоповерхової будівлі <ref>[О закладке здания общественной библиотеки] // Харьковские губернские ведомости. - 1902. - 14 апреля.</ref>, котра розміщувалася на розі вулиць Дворянської (нині - С. Васильківського) та Гоголівської (нині - вулиця Гоголя), неподалік від будинку, в якому народився [[Васильківський Сергій Іванович|С. Васильківський]]. Будівля бібліотеки, у якій з 1920 року розміщувався [[Ізюмський краєзнавчий музей|Ізюмський музей]], не збереглася, вона була знищена в роки Другої світової війни <ref>Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.</ref>. Фотознімки приміщення бібліотеки 1900-х років зберігаються у фонді Ізюмського краєзнавчого музею. Знімки бібліотеки, які зробив фотограф О. Мішон, було опубліковано у монографії, присвяченій життю і творчості фотомитця <ref>Хильковский А., Гумбатова Т. Александр Мишон. Фотограф, издатель, кинематографист / А. Хильковский, Т. Гумбатова, В. Миславский, Ш. Омаров. – Х. : Торсінг плюс, 2013.</ref>.
  +
[[File:Розташування Ізюмської громадської бібліотеки у 1903 році.jpg|thumb|Схема розташування Ізюмської громадської бібліотеки у 1903 році]]
   
 
Фонд бібліотеки постійно зростав, при бібліотеці діяв Книжковий склад (магазин), який мав монопольне право на забезпечення підручниками навчальних закладів міста. Звіти Ізюмської громадської бібліотеки щороку друкувалися у типографії Нутіс в Ізюмі та регулярно надсилалися до [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]], у фонді якої зберігаються донині й свідчать про активний обмін досвідом між книгозбірнями <ref>[В городе Изюме третий год существует общественная библиотека, организованная по образцу Харьковской] // Харьковские губернские ведомости. - 1899. - 7 января.</ref>. У звітах публікувалися поіменні списки членів (підписників) бібліотеки та членів її Правління, детальні фінансові відомості про роботу установи.
 
Фонд бібліотеки постійно зростав, при бібліотеці діяв Книжковий склад (магазин), який мав монопольне право на забезпечення підручниками навчальних закладів міста. Звіти Ізюмської громадської бібліотеки щороку друкувалися у типографії Нутіс в Ізюмі та регулярно надсилалися до [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]], у фонді якої зберігаються донині й свідчать про активний обмін досвідом між книгозбірнями <ref>[В городе Изюме третий год существует общественная библиотека, организованная по образцу Харьковской] // Харьковские губернские ведомости. - 1899. - 7 января.</ref>. У звітах публікувалися поіменні списки членів (підписників) бібліотеки та членів її Правління, детальні фінансові відомості про роботу установи.

Версія за 08:25, 23 жовтня 2018

Ізюмська міська центральна бібліотека
Izumlibrary.jpg
Країна: Україна Україна
Адреса Харківська область, Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Соборна, 47/58
Заснована 1895 року
Фонди: понад 43 тис. прим.

Ізюмська міська центральна бібліотека  — публічна бібліотека міста Ізюм, яка очолює міську централізовану бібліотечну систему, що складається з 4 бібліотек: 2 центральних міських бібліотек — для дорослих та для дітей, 2 міські бібліотеки-філії[1].

Історія

Передісторія Ізюмської міської центральної бібліотеки розпочалася з відкриття у 1853 році при Ізюмському повітовому училищі першої публічної бібліотеки [2]. Детальні відомості про діяльність першої публічної бібліотеки в Ізюмі у 1850-ті роки не введені у науковий обіг.

Нерозривна історія Ізюмської міської центральної бібліотеки бере свій початок від рішення Ізюмського волосного сходу 2 лютого 1893 року, на якому було вирішено направити прохання до Харківського губернатора про відкриття бібліотеки. 10 березня 1894 року Харківський губернатор дозволив відкрити бібліотеку в Ізюмі та затвердив її устав [3]. 1896 року бібліотеку було урочисто відкрито. Процес заснування та організації бібліотеки здійснювався під керівництвом С. Іговського, а згодом - П. Сукачова. [4] Правління бібліотеки на чолі з П. Сукачовим, займалося збиранням книг та підготовкою приміщення для бібліотеки. Коли кількість зібраних книг досягла 300 екземплярів, бібліотека почала працювати в будинку на подвір'ї пошти. Згодом її розташували в одному із будинків на Великій вулиці. Шафи для зберігання книг для бібліотеки пожертвував Ізюмський окружний суд (який у 1898 році вибув з Ізюма)[5].

У перший рік свого існування бібліотека оформила підписку на такі видання, як: «Ученые записки» Варшавского, Казанского, Юрьевского университетов (їх отримували безкоштовно), «Вестник Европы», «Вестник Воспитания», «Детское чтение», «Новое Слово», «Природа и люди», «Русские ведомости», «Северный вестник», «Южный край». Значну матеріальну підтримку бібліотеці надав місцевий підприємець, власник заводів, Трохим Жевержєєв. Серед меценатів і членів правління бібліотеки був відомий громадський діяч граф Георгій Рібоп’єр, член Міжнародного Олімпійського комітету. Постійними членами правління бібліотеки були директор реального училища Шевченко, начальниця жіночої гімназії Рославлєва [6].

1902 року за підтримки М. Плєщєєва було розпочато зведення окремої, спеціально призначеної для Ізюмської бібліотеки та книгосховища на 60 тисяч томів двоповерхової будівлі [7], котра розміщувалася на розі вулиць Дворянської (нині - С. Васильківського) та Гоголівської (нині - вулиця Гоголя), неподалік від будинку, в якому народився С. Васильківський. Будівля бібліотеки, у якій з 1920 року розміщувався Ізюмський музей, не збереглася, вона була знищена в роки Другої світової війни [8]. Фотознімки приміщення бібліотеки 1900-х років зберігаються у фонді Ізюмського краєзнавчого музею. Знімки бібліотеки, які зробив фотограф О. Мішон, було опубліковано у монографії, присвяченій життю і творчості фотомитця [9].

Схема розташування Ізюмської громадської бібліотеки у 1903 році

Фонд бібліотеки постійно зростав, при бібліотеці діяв Книжковий склад (магазин), який мав монопольне право на забезпечення підручниками навчальних закладів міста. Звіти Ізюмської громадської бібліотеки щороку друкувалися у типографії Нутіс в Ізюмі та регулярно надсилалися до Харківської громадської бібліотеки, у фонді якої зберігаються донині й свідчать про активний обмін досвідом між книгозбірнями [10]. У звітах публікувалися поіменні списки членів (підписників) бібліотеки та членів її Правління, детальні фінансові відомості про роботу установи.

У 1900-ті роки в Ізюмській громадській бібліотеці було введено каталожну систему, створену за принципами бібліографознавця М. Рубакіна. [11]. Каталог Ізюмської бібліотеки, створений за системою М. Рубакіна у 1909 році, зберігається у Російській державній бібліотеці.

Коли фонд бібліотеки склав 1000 примірників, його було розділено на дві частини. Перша частина призначалася для читачів, які сплачували за користування книгами. Друга призначалася для безкоштовної «народної читальні». Фонд останньої складався з книг серії «Чтение для народа», «Читальня народной школs», журналів «Душеполезное чтение», «Кормчий», «Церковный вестник», тощо. Читачі (підписники) бібліотеки були розподілені на три розряди. Читачі першого розряду сплачували за читання 60 копійок на місяць, другого розряду - 25 копійок, для читачів третього розряду читання було безкоштовним [12]. Безкоштовний кабінет для читання розмістився у флігелі Міського банку [13], кабінет (як і бібліотека в цілому) працював по будніх днях з 10 до 12 дня й від 4 до 8 години вечора [14]. Обов'язки бібліотекарів на той час з власної ініціативи виконували представники міської інтелігенції  — М. Н. Ковтун, А. В. Любарська, Д. Н. Данкова та інші.

У бібліотеці проводились загальнодоступні лекції, благодійні вистави, недільні читання для народу. Після утвердження в Ізюмі більшовицької влади бібліотеку було націоналізовано, вона отримувала державне фінансування. Для читачів користування бібліотекою стало повністю безкоштовним.

Протягом 1920-х років співробітниками було організовано 64 пересувні бібліотеки для обслуговування користувачів у сільській місцевості. У 1938 році на Всесоюзному конкурсі на найкращу районну бібліотеку бібліотека здобула І місце в республіці. Колектив бібліотеки був нагороджений грошовою премією — 10 тисяч карбованців. У 1928 році постійними читачами бібліотеки були робітники, службовці, домогосподарки, учні. 60% з них були молодшими двадцяти п’яти років. Службовці і учні відвідували бібліотеку багато разів щодня. Інші категорії населення ‒ раз на два-три дні. 59% відсотків читачів цікавилися белетристикою. Також великою популярністю користувалися періодичні видання. Найбільше читачів було у березні, травні і червні. У другій половині 1920-х років жителі Ізюма часто замовляли у бібліотеці такі книги: 1) Йосип Калінніков. «Мощі»; 2) Федір Гладков. «Цемент»; 3) Ілля Еренбург. «Любов Жанни Ней»; 4) Пантелеймон Романов. «Русь»; 5) Ептон Сінклер. «Сільвія»; 6) Джек Лондон. «Маленька господарка великого дому»; 7) Фердінанд Дюшен. «Під повільний поступ каравану»; 8) Олександр Серафімович. «Залізний потік»; 9) Михайло Борисоглєбський. «Святий пил»; 10) Борис Грінченко. «Під тихими вербами»; 11) Іван Котляревський. «Енеїда». 12) Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»; 13) Гвідо да Верона. «Жінка, яка винайшла любов». Читальна зала бібліотеки, розрахована на 40 осіб, вже в середині 1920-х стала тісною, книги заповнювали робочий простір, існували проблеми з опаленням і вологістю, вентиляцією і спекою [15].

Перед початком Німецько-радянської війни у 1941 році фонд бібліотеки сягав 66 000 примірників. Під час окупації фонд бібліотеки було пограбовано, а будівлю спалено. Після визволення міста Ізюм від нацистських окупантів у 1943 році, бібліотека відновила свою роботу. Її було переведено у колишній будинок Ярцева на Соборній вулиці (приблизно на місці сучасного розташування бібліотеки) [16].

У період 1950–1955 років у бібліотеці працював літературний гурток, який пізніше переріс у літературне об'єднання «Крем'янець» при місцевій газеті «Радянське життя».
У 1964-1965 роках при бібліотеці працював клуб любителів поезії, на засіданнях якого виступали місцеві поети та письменники А. І. Саєнко, І. Є. Мирошниченко, Г. Бахтін та інші. Відвідували клуб і харківські літератори, зокрема В. Холод, Ю. Герасименко, З. Кац.

У 1977 році бібліотека увійшла як бібліотека-філія № 1 в Ізюмську централізовану бібліотечну систему, що об'єднала бібліотеки району. В різні роки бібліотекою завідували Є. М. Мізіна, Л. І. Котелевська, С. М. Толста.

У 2003 році була створена Ізюмська міська централізована бібліотечна система і бібліотека стала міською центральною бібліотекою. Централізована бібліотечна система м. Ізюм налічує 6 бібліотек: 2 центральні міські бібліотеки — для дорослих та для дітей, 2 бібліотеки-філії для дітей та 2 міські бібліотеки-філії.

Сьогодення

Бібліотека постійно бере участь у підготовці заходів до святкування Дня міста; Всеукраїнському конкурсі «Найкращий читач року»; є засновником міської учнівської інформаційної Олімпіади «Інформаційна незалежність».

З 2003 року діє літературно-музичний клуб за інтересами «Літературна вітальня».

У 2010 році бібліотека взяла участь у ІІ раунді конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг на основі безкоштовного доступу до Інтернету» програми «Бібліоміст», завдяки чому в бібліотеці працює центр вільного доступу до Інтернету.

Бібліотека проводить цікаві, змістовні заходи, присвячені літературі, мистецтву, культурі: екскурсії по залах картинної галереї «В гости к картинам с томиком стихов», «Кто лучше женщины расскажет о любви», «Стихи растут как звезды и как розы» (М. Цвєтаєва), «Белла Ахмадулина — женщина, рожденная поэтом», «Благодарю волшебный мой романс».

Бібліотека плідно працює з управлінням у справах сім'ї та молоді, проводячи роботу з молоддю у питаннях морального, духовного, патріотичного виховання, профорієнтації молоді. Це семінари, круглі столи, тренінги, зустрічі, тематичні вечори, тощо.

Цікавим напрямком роботи бібліотеки є робота в координації з Кримінально-виконавчою інспекцією Ізюмського району з засудженими неповнолітніми, що перебувають під наглядом. Для цієї категорії молоді в бібліотеках проводяться заходи, спрямовані на розвиток особистості, з метою повернення молодої людини до соціуму і попередження правопорушень. Заходи мають правову та загальноосвітню тематику. Наприклад, година спілкування «А. С. Макаренко — педагог і письменник», відеоперегляд «Мандрівка по Сіверському Дінцю», інформаційна година "Ми і Закон ".

Робота бібліотеки висвітлюється на сторінках газет «Обрії Ізюмщини» та «СІАТ», в передачах міського телебачення «СІАТ» та міської радіокомпанії «Ізюм».

Основні напрямки роботи бібліотеки

  • Задоволення потреб читачів у духовному та інтелектуальному розвитку, самопізнанні та самоосвіті;
  • Надання інформаційно-бібліографічних послуг населенню з використанням новітніх інформаційних технологій;
  • Надання безкоштовних Інернет-послуг;
  • Сприяння профорієнтації та допомога в пошуку роботи жителів міста;
  • Сприяння патріотичному, моральному, естетичному, екологічному вихованню;
  • Сприяння правовій освіті населення;
  • Покращення іміджу бібліотеки серед жителів громади, шляхом надання якісних інформаційних послуг. Позиціонування бібліотеки як культурного, інформаційного центру для жителів громади.

Примітки

  1. Ізюмська міська центральна бібліотека. Про бібліотеку. Структура Центральної бібліотечної системи.
  2. Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.
  3. Ізюм : Зб. архівних документів і матеріалів / Гол. ред. А. І. Епштейн. – Х.: Фоліо, 1994. - С. 86-87.
  4. Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.
  5. [В городе Изюме третий год существует общественная библиотека, организованная по образцу Харьковской] // Харьковские губернские ведомости. - 1899. - 7 января.
  6. Отчет Изюмской общественной библиотеки за 1896 год. - Изюм, 1897.
  7. [О закладке здания общественной библиотеки] // Харьковские губернские ведомости. - 1902. - 14 апреля.
  8. Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.
  9. Хильковский А., Гумбатова Т. Александр Мишон. Фотограф, издатель, кинематографист / А. Хильковский, Т. Гумбатова, В. Миславский, Ш. Омаров. – Х. : Торсінг плюс, 2013.
  10. [В городе Изюме третий год существует общественная библиотека, организованная по образцу Харьковской] // Харьковские губернские ведомости. - 1899. - 7 января.
  11. Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). - Слов'янськ, 2018. - С. 99-100.
  12. Отчет Изюмской общественной библиотеки за 1905 год. - Изюм, 1906.
  13. Отчет Изюмской общественной библиотеки за 1897 год. - Изюм, 1898.
  14. Отчет Изюмской общественной библиотеки за 1905 год. - Изюм, 1906.
  15. Бондаренко С. К. Читання в Ізюмі 86 років тому // Обрії Ізюмщини. – 2014. – 25 вересня.
  16. Бондаренко С. К. Зниклі історичні будівлі Ізюма // Обрії Ізюмщини. – 2017. - №23.

Джерела

Посилання

Інформація про Ізюмську центральну міську бібліотеку http://all.lib.kh.ua/index.php?regnum=28