Іларіон (Огієнко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іларіон (Огієнко)
Іларіон (Огієнко) 2.png
Іван Огієнко
єпископ Холмський і Підляський
20 жовтня 1940 — 16 березня 1944
Конфесія: Православ'я
Церква: УАПЦ Полікарпа (Сікорського)
митрополит Холмський і Підляський
16 березня 1944 — 8 серпня 1951
Церква: УАПЦ Полікарпа (Сікорського)
митрополит Вініпегу
8 серпня 1951 — 29 березня 1972
Церква: Українська Греко-Православна Церква у Канаді
предстоятель УГПЦК
8 серпня 1951 — 29 березня 1972
Церква: Українська Греко-Православна Церква у Канаді
 
Діяльність: Богослів'я, агіографія, історія Церкви
історія
культурологія
мовознавство
Національність: українець
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukranian State.svg УНР
Польща Польська Республіка
Канада Канада
Ім'я при народженні: Іва́н Іва́нович Огіє́нко
Народження: 2 (14) січня 1882(1882-01-14)
Брусилів, нині Україна
Смерть: 29 березня 1972(1972-03-29) (90 років)
Вінніпег, Канада
Батько: Іван Рулька-Огієнко
Мати: Єфросинія Петриченко
Дружина: Домникія Литвинчук
Діти: Євгеній, Анатолій, Юрія, Олександра
Єп. Хіротонія: 20 жовтня 1940
Посада: митрополит
 
Автограф: Автограф
Іларіон у Вікісховищі?

Митрополит Іларіон (світське ім'я Іва́н Іва́нович Огіє́нко; 2 (14) січня 1882(18820114), Брусилів —29 березня 1972, Вінніпег, Манітоба, Канада) — український вчений, єпископ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (нині — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Ініціатор створення й голова Українського наукового богословського православного товариства в Канаді (1954), ректор заснованого у Вінніпезі Українського народного університету (1948), декан і лектор богословського факультету колегії Св. Андрія Манітобського університету.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в містечку Брусилів, нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області, Україна (тоді Радомишльського повіту Київської губернії, Російська імперія) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім'ї. Коли Івану ледь виповнилося два роки, внаслідок нещасного випадку (попав під копита коня) загинув батько.

1896 закінчив початкову чотирирічну школу в Брусилові. Далі навчався у Київській військово-фельдшерскій школі. Зі шкільним товаришем по навчанню Юхимом Придворовим (майбутнім російським поетом Дем'яном Бєдним) редагував рукописний місячник «Моя библиотека».

Іван Огієнко в 1926 році.jpg

Після закінчення 1900 повного фельдшерського курсу, за направленням комісії працював у Київському військовому шпиталі у відділенні з психічнохворими.

У травні 1903 в Острозі склав іспити в місцевій гімназії й отримав відповідне свідоцтво.

У 1909 закінчив Київський університет св. Володимира, де відвідував філологічний семінар професора Володимира Перетца. Згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті.

У грудні 1911 р. І. І. Огієнка зарахували професорським стипендіатом історико-філологічного факультету університету Св. Володимира. Він активно займається українознавчою проблематикою. 1914 року успішно складає всі іспити на звання магістра, а 1915 року починає читати перші самостійні лекції як приват-доцент кафедри російської мови та літератури університету Св. Володимира. Восени 1916 р. читає новий курс — «Історія східнослов'янського наголосу».

Іван Огієнко входить до елітарного кола національної інтелігенції, співпрацює з М. Біляшівським, М. Василенком, Б. Грінченком, М. Грушевським, Д. Дорошенком, А. Кримським, В. Науменком, А. Ніковським, В. Прокоповичем, І. Стешенком, П. Холодним, О. Черняхівським та ін. Вчиться і спілкується з університетськими побратимами Є. Бражниковим, М. Величковським, О. Грузинським, А. Гудзієм, А. Зморовичем, С. Масловим, О. Назаревським, Г. Павлуцьким, Є. Тимченком.

З початком Лютневої революції в Росії старий університет перестав існувати. Починається українізація університету Св. Володимира. Першими почали читати лекції українською мовою Огієнко та Шаровольський.

Весною 1917 р. було створено Центральну раду. Іван Огієнко, як член ради новоствореного Центральною радою Міністерства освіти, виступив з ініціативою про заснування Українського народного університету (УНУ) в Києві. Він розробив новий курс «Українська культура».

Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917—1918 відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. Від 1918 — професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету.

14 січня 1918 Огієнко виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існування.

Улітку 1918 виступив засновником і став першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету (урочисто відкрито 22 жовтня 1918). Огієнко читає в університеті курс лекцій «Українська культура», за якими видає у 1918 році книгу.

В уряді УНР[ред. | ред. код]

5 січня 1919 Огієнка призначено міністром народної освіти УНР, яке він очолював з 5 січня по 9 квітня 1919 р.[2] Він працював в урядах Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. 17 січня як міністр освіти ухвалив для шкільного вжитку в усій Україні правила українського правопису; 30 січня видав наказ, за яким мовою викладання в усіх школах України (початкових, середніх, вищих) мала стати українська мова, у школах національних меншин дозволялося користуватися рідною мовою. 7 та 8 лютого у Вінниці видав накази, за якими у школах, що підлягали міністерству, всі дипломи, свідоцтва та атестати мали видаватися виключно українською мовою, всі написи на бланках, штемпелях і печатках також мали бути замінені на українські.

15 вересня 1919 р. молодого вченого, співрозробника плану дерусифікації церкви, програми діяльності Всеукраїнської церковної ради, кандидата на посаду керуючого, не створеного за доби Української Центральної ради, Генерального секретарства ісповідань, доповідача на Всеукраїнському церковному соборі, включеного до складу його книжкової секції 1917 p., прибічника ренесансу автокефалії Української православної церкви призначено міністром Міністерства культів (перейменованого ним в ісповідань) в урядах УНР Ісаака Мазепи та В'ячеслава Прокоповича. Відтоді І. Огієнко причетний до всіх релігійних процесів, що відбувалися на теренах України. Результати його діяльності вражаючі, хоча до певної міри, через об'єктивні причини і суб'єктивні фактори, не доведені до завершення. Зосередивши зусилля на прагненні консолідувати сили священно- і церковнослужителів, передусім на переконанні ієрархів у необхідності відродження національної української церкви, І. Огієнко впроваджує в богослужіння українську вимову, з метою уникнення складнощів, зумовлених етнічним складом місцевості, рекомендує служби проводити церковнослов'янською мовою, створює комісію з перекладу українською мовою Біблії, богослужбових текстів й плідно працює в ній, реформує систему духовної освіти, налагоджує випуск неперіодичного «Вістника міністерства ісповідань УНР», засновує, очолює й редагує упродовж року (квітень 1921 р. — квітень 1922 р.) видавництво «Українська автокефальна церква» (видрукувало накладом близько 100 тис. прим. 28 найменувань листівок і брошур).

Першими справами в уряді були вимоги до єпископів — щоби Євангеліє читалося українською мовою; проповіді виголошувалися державною мовою, служби Божі, читання та співи у церквах відправлялись за українською вимовою; висвячувались й призначалися на церковні посади у духовному відомстві ті особи, які знають українську мову. Міністр визначав місячний термін для прийняття української вимови, зазначив: особи, що не виконають наказу, позбавляться своїх посад та будуть притягнені до судової відповідальності. З ініціативи Огієнка 8 жовтня в Кам'янці-Подільському засновано курси української мови для священиків, дияконів, дяків та регентів[3].

Від 16 листопада 1919, після від'їзду Директорії УНР з Кам'янця-Подільського, Огієнко став головноуповноваженим уряду.

Захоплення Кам'янця-Подільського більшовицькими військами (16 листопада 1920) змусило Огієнка емігрувати до Польщі.

Урядова діяльність в еміграції[ред. | ред. код]

З 1920 жив у місті Тарнові, де заснував видавництво «Української Автокефальної Церкви», що випускала брошури і невеликі за обсягом книги, автором яких був сам Огієнко. Активно співпрацював з греко-католицькою церквою. За спогадами митрополита Євлогія (Георгієвського), «православний за віросповіданням, він вважав, проте, можливим причащатися в греко-католиків». Регулярно друкував свої праці в унійній друкарні у Жовкві.

У 1921 був членом Ради Республіки, а до 1924 — міністром в уряді у справах віровизнання Української народної республіки в еміграції (уряду УНР в екзилі). З 1922 був дійсним членом Наукового товариства імені Т. Шевченка. Після кількох місяців праці в уряді УНР у Тарнові, у вересні 1922 р. він перебирається до Львова на запрошення професора В. Калиновича. Не знайшовши собі помешкання у місті, І. Огієнко перебрався до Винників.

«Українська культура» яку Огієнко видав 1918 р.

Львівський період[ред. | ред. код]

З 1922 по 1924 рр. Іван Огієнко проживав у Винниках (біля Львова). Підтримував важкохворого Івана Липу і став останнім, хто бачив його живим. Вони разом працювали не покладаючи зусиль задля української справи. Винниківський період у житті І. Огієнка відзначений кількома написаними книжками, підготованим і виданим «Українським стилістичним словником» (1924 р.), а також працею над перекладом Нового Заповіту. У 1922 р. надрукував у Львові переклад Літургії Св. Іоанна Златоуста з грецької українською мовою. У травні 1937 р. у Львові виходить «Новий Заповіт», що є лише частиною головної праці всього життя вченого — перекладу Біблії українською літературною мовою з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів.

Співпрацює разом із Миколою Гнатишаком.

Коли жив у Винниках, викладав, завдяки сприянню Андрея Шептицького, українську мову і українську літературу у Львівській учительській семінарії (від 1924), з якої був звільнений за проповідування національної ідеї. Іван Огієнко згадує: «Часто бувало, що місцева залізничка Винники-Львів через сніговії не ходила, — тоді я, разом з місцевими семінаристами, дівчатами й хлопцями пішки йшов до Львова, поборюючи снігові кучугури… Тоді були молоді сили і працювати науково, і поборювати трудні перепони до цієї праці… У Винниках тоді жив і проф. Іван Калинович, що викладав у тій же Семінарії німецьку мову. Місцева поліція не раз докучала мені…»

Протягом 1926—1932 — професор церковнослов'янської мови на Студіумі православного богослов'я Варшавського університету. Доктор філософії (1931; університет Брно, Чехословаччина, за працю: «Українська літературна мова 16 ст. і Крехівський Апостол 1560 р.»). Був звільнений польською владою як активний прихильник українізації православної церкви. Заснував і редагував у Варшаві журнал «Рідна мова» (1933—1939) і «Наша культура» (1935—1937), які сприяли популяризації української культури, норм єдиної літературної мови серед українців за межами УРСР, виступав проти русифікаторської політики тогочасного керівництва радянської України.

Виступав як творець нової наукової дисципліни — палеотипії, що розумілася ним як галузь знання про книжки старого друку («стародруки»).

Церковна діяльність[ред. | ред. код]

Могила Домініки Огієнко на православному цвинтарі у Варшаві

Овдовів у 1937 — після смерті дружини Домініки Данилівни.

6 жовтня 1940 р. Іван Огієнко звернувся з прощальною промовою до тих, хто знав його як професора.

9 жовтня 1940 був пострижений в чернецтво під ім'ям Іларіона в Яблочинському Свято-Онуфрієвському монастирі митрополитом Діонісієм (Валединським), предстоятелем Польської Православної Церкви. Іван Іванович Огієнко взяв собі ім'я Іларіон[4].

Архієпископ Іларіон (Огієнко) в Холмі 1940 р.

19 жовтня 1940 на Холмському Соборі українських православних єпископів, на святій Даниловій горі, був висвячений у єпископа Холмського і Підляського. Хіротонію провели: митрополит Діонісій (Валединський), предстоятель Польської Православної Церкви, архієпископ Празький Саватій та єпископ Люблінський Тимофій (Шретер). Його зусиллями у 1943 р. у Холмі засновується вища духовна школа, яка незабаром перетворилася у православний центр. Як архієрей організовував українську церкву на Холмщині за допомогою введення української мови в богослужіння. Виголосив сотні проповідей, багато з яких були видані або розійшлися в рукописних списках. Заснував в єпархії друкарню і видавництво, велику єпархіальну бібліотеку, що налічувала десятки тисяч томів. У цей же період написав безліч віршованих (писав вірші з юних років) і прозових творів, в основному духовно-повчального змісту.

16 березня 1944 р. Іларіона підвищили до сану Митрополита Холмського і Підляського. З цією важливою подією його привітав колишній Гетьман України Павло Скоропадський.

Належав до Української Автокефальної Православної Церкви, відновленої на території Рейхскомісаріату Україна у веденні архієпископа Полікарпа (Сікорського), але прагнув до відокремлення.

Здійснював українізацію церкви на Холмщині шляхом запровадження української мови у богослужіння. Від 16 березня 1944 — митрополит Холмсько-Підляський УАПЦ Полікарпа (Сікорського).

Іларіон (Огієнко) 1

Московський Патріархат негативно оцінював «українізаторську» діяльність владики Іларіона, але визнає канонічний характер його єпископської хіротонії.

Влітку 1944 p., залишаючи Холмщину, німці здійснили примусову евакуацію керівного духовенства української православної церкви, що діяла на теренах Польщі. Того ж року Огієнко змушений був емігрувати в Словаччину, потім до Швейцарії (жив у Лозанні). 18 травня 1946 р. прийшло запрошення на проживання в Канаді, а у вересні 1947 емігрував до Канади.

До 8 серпня 1951 р., того дня, коли його обрали першоієрархом Української греко-православної церкви в Канаді митрополит Іларіон служив і працював у парафії Св. Покрови у Вінніпезі.

8 серпня 1951 на Надзвичайному Соборі у Вінніпезі обраний предстоятелем Української Греко-Православної Церкви у Канаді і митрополитом Вінніпегу. Огієнко доклав чимало зусиль для організації та розбудови українського національно-культурного та релігійного життя у Канаді. Заснував Теологічне товариство (нині: «Теологічне товариство митрополита Іларіона»), здійснив реорганізацію богословського факультету Манітобського університету, перетворивши його в Колегію ім. св. Апостола Андрія (готував православних священиків для українських громад в усьому світі). Ініціатор створення й голова Українського Науково-Богословського товариства. Ректор заснованого у Вінніпезі Українського народного університету (1948), декан і лектор богословського факультету колегії Св. Андрея Манітобського університету. Розгорнув велику науково-дослідницьку та видавничу діяльність. Він -засновник, видавець і редактор журналів «Слово істини» (1947—1951 pp.) Відновив видання і продовжував редагування науково-популярного журналу «Наша культура» (1951—1953, від 1954 — «Віра і культура»).

23–30 квітня 1960 у Вінніпезі відбувся Акт Духовної Злуки(єднання) всіх трьох українських православних церков — Української Греко-Православної Церкви Канади, Української Православної Церкви в США та Української Православної Церкви в Екзилі (з центром в Західній Німеччині).

Огієнко рішуче засуджує політичне керівництво Союзу РСР з його «зматеріалізованою психологією», утискування прав людини, зокрема свободи совісті, нищення пам'яток культури, сповідування руйнівної ідеології, якій протистояти, на його думку, могла лише «єдина Христова наука». Тільки ті, хто вірують, наголошував владика, в існування Бога та живуть згідно з «наукою Христа», мають силу боротися з матеріалістичним світоглядом і його наслідками. Боротьбі з ними, утвердженню високих ідеалів духовності віддав своє життя член УНТ в Києві, НТШ, УВАН, почесний член Британського закордонного біблійного товариства та інших товариств митрополит Іларіон.

Останній період його життя, незважаючи на недуги, позначений інтенсивною творчою працею. Митрополит Іларіон створює низку біографічних портретів подвижників Української православної церкви, вперше складає українську патрологію, збагачує богословську науку історико-канонічними працями, творами педагогічними, літературними й мовознавчими. Останні проходять через усі періоди його життя і творчості. Загальний реєстр публікацій ученого, як засвідчується у вступній статті до збірника матеріалів Всеукраїнської огієнкознавчої конференції (1997 p., Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка), налічує 1848 назв.

Справа життя Івана Огієнка (працював 1936—1955) — переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу.

Іларіон (Огієнко) 3
Немає в людини нічого милішого над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої дитячі роки, до тієї землі прив'язується він усією душею на ціле життя. А хто, буває, відірветься від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, як про святість найбільшу. І багато людей, помираючи на чужбині, просять накласти їм у домовину бодай грудочку рідної землі…

Іван Огієнко

Перекладач Св. Письма[ред. | ред. код]

Митрополит Іларіон (Іван Огієнко)

1922 року надрукував у Львові переклад Літургії св. Івана Золотоустого з грецької українською. У травні 1937 у Львові виходить «Новий Заповіт», що був лише частиною головної праці всього життя вченого — перекладу Біблії українською літературною мовою з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів. Поставив перед собою завдання: перекласти Біблію на сучасну українську, якомога точніше передавши зміст оригіналу. Британське Біблійне товариство уклало з перекладачем договір про видання книги. Огієнко працював над перекладом з 1931 по 1938, але й багато пізніше він удосконалював текст Біблії для нових видань. В 1942 був опублікований «Новий Заповіт і Псалтир». Повністю фундаментальний переклад (який включає і неканонічні книги) «Біблії або книг св. Письма старого і Нового Заповіту» вийшов у Лондоні в 1962 на 1529 сторінках.

В 1995 в Україні заснована премія імені Івана Огієнка. У 2002 частину архіву митрополита Іларіона передано Україні канадською владою.

Помер митрополит у м. Вінніпег; похований на православній секції Меморіального парку «Ґлен Іден»[5].

Мовознавча діяльність[ред. | ред. код]

У колі наукових інтересів Огієнка-мовознавця були проблеми кириличної палеографії, історії старослов'янської та української мов, будови, стилістики та культури української мови, питання українського правопису. Під час навчання в аспірантурі Київського університету Святого Володимира (19101914) впорядкував перші 6 словників навчального, історичного, правописного та термінологічного типів: «Словарь неправильних, трудных и сомнительных слов», «Словарь ударений в русском языке и правила русского ударения», «Словарь неправильных, трудных и сомнительных слов, синонимов и выражений в русской речи», «Словарь общеупотребительных иностранных слов в русском языке», «Орфографический словарь», «Словарь военно-исторических терминов».

Огієнко — автор «Десяти мовних заповідей свідомого громадянина»[6].

Основні праці:

  • Історія української культури (1918, 1991, 1992, 2002).
  • Український стилістичний словник (1924).
  • Історія українського друкарства (1925, 1994).
  • Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність (1926).
  • Нариси з історії української мови. Система українського правопису (1927).
  • Пам'ятки старослов'янської мови X—XI віків (1929).
  • Крехівський Апостол (1930).
  • Історія української літературної мови (1950, 1995, 2001).
  • Граматичні основи української літературної мови (1951).
  • Український літературний наголос (1952).
  • Наша літературна мова. Як говорити й писати по-літературному (1954).
  • Фортеця православ'я_я на Волині. Свята Почаївська лавра (1961).
  • Етимологічно-семантичний словник української мови (Т. 1–4, 1979—1995).

Праці[ред. | ред. код]

Огієнко — автор багатьох наукових праць з українського мовознавства, історії церкви, культури, канонічного права:

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка Іванові Огієнку у Києві (бульвар Тараса Шевченка, 14)
  • 17 квітня 1992 на установчих зборах було створено Всеукраїнське товариство Івана Огієнка з центром у Кам'янці-Подільському.
  • 1995 р. заснування премії імені Івана Огієнка. Це друга в Україні багатогалузева премія після Шевченківської, яка відповідає багатосторонній діяльності цієї людини на ниві українського відродження. Засновники її — Національна спілка письменників України, Житомирська обласна рада, Фонд розвитку мистецтв України та Всеукраїнське товариство Івана Огієнка. Щорічне урочисте вручення премій новим лауреатам у галузі літератури і мистецтва, в галузі науки і освіти, в галузі громадської, політичної та церковної діяльності відбувається в день пам'яті Івана Огієнка — 29 березня — на його батьківщині в Брусилові.
  • 1997 р. коли відзначали 115-ту річницю від дня народження митрополита Іларіона й 25-ту — від дня його смерті, ЮНЕСКО оголосило, завдяки клопотанням української діаспори, Роком Івана Огієнка.
  • 1997 р. (червень) — пам'ятний знак у м. Винниках (біля Львова) на вул. Галицькій, на якому викарбувано: «Тут стояла хата, у якій у 1922—1924 рр. жив з родиною Іван Огієнко — великий син українського народу».
  • 1998 р. згідно з розпорядженням столичної мерії, встановлено меморіальну дошку на приміщенні гуманітарного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вчився і працював професор І.Огієнко.
  • 2000 року в Києві утворено Фундацію імені митрополита Іларіона — благодійну організацію, однією з головних завдань якої є повернення і видання в Україні рукописних і друкованих за кордоном праць І. Огієнка.
  • 2002 р. частина архіву митрополита Іларіона передана Україні канадським урядом.
  • 17 вересня 2003 р. при вході до головного корпусу Кам'янець-Подільського педагогічного університету відкрито пам'ятну дошку І. Огієнкові.
  • 2007 р. була випущена поштова марка України, присвячена І.Огієнкові.
  • 12 червня 2007 р. увійшла в обіг ювілейна монета номіналом 2 гривні, присвячену I.Огієнкові. Монету виготовлено з нейзильберу, якість карбування — «спеціальний анциркулейтед», маса — 12,8 г, діаметр — 31,0 мм, тираж — 35 000 штук. Гурт монети рифлений.
  • 2008 р. — надання імені Івана Огієнка Кам'янець-Подільському національному університетові.
  • 25 березня 2012 р. на стіні приміщення історичного факультету Волинського національного університету ім. Лесі Українки освятили меморіальну дошку Івану Огієнкові (митрополитові Іларіону).
  • Вулиці, названі на честь Івана Огієнка в різних містах України.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Пам'ятник Івану Огієнку (митрополиту Іларіону), Житомир

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC
  2. Лікарчук І. Л. Міністри освіти України: в 2-х т. — т. 1 (1917—1943 рр.) — К.: Видавець Ешке О. М., 2002. — с. 107—122. ISBN 966-557-096-Х
  3. Цей день в історії XX ст.: 1919. www.history.org.ua. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-10-09. 
  4. Можливо через те що на його думку так звали першого українця, який понад 800 літ тому був обраний на митрополичий престол.
  5. Іван (Іларіон) Огієнко / Персоналії / Проект «Українці в світі». www.ukrainians-world.org.ua. Процитовано 2018-04-24. 
  6. Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Рідна мова / Упоряд., авт. передмови та коментарів М. С. Тимошик. — К. : Наша культура і наука, 2010. — С. 40.
  7. Віднайдено невідому досі книгу Івана Огієнка. Житомирська хвиля. 2010-04-16. Процитовано 2010-04-17. 
  8. а б в Байцар Андрій. Пам'ятник митрополиту Івану Огієнку у Винниках. http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-731
  9. У Житомирі відкрили пам'ятник митрополиту Іларіону (Огієнку) https://www.unian.ua/society/1993011-u-jitomiri-vidkrili-pamyatnik-mitropolitu-ilarionu-ogienku.html

Епістолярна спадщина[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 299.
  • Байцар А. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів; Винники, 2012. — 88 с.
  • Байцар А. Іван Огієнко (митрополит Іларіон) і Винники.http://vinnikiplus.in.ua/publ/vynnyky/ivan_ogienko_mitropolit_ilarion_i_vinniki/21-1-0-664
  • Байцар А. Літопис Винник // Винниківський вісник. — 2013. — № 437–438.
  • Влох М. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села: Історико-краєзнавчий збірник. — Чикаго, 1970. — 526 с.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
  • Довідник з історії України. — Т. 2. — К., 1995. — С. 294—295.
  • Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контексті українського національного відродження: Тези доповідей науково-теоретичної конференції. — Кам'янець-Подільський, 1992. — 219 с.
  • Енциклопедія «Черкащина» / Упоряд. Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 648.
  • Жадько В. Український некрополь. — К., 2005. — С. 250.
  • Завальнюк О. М. І. І. Огієнко і Кам'янець-Подільський державний український університет (1918—1920) // Наукові праці історичного факультету. — Т. 2. — Кам'янець-Подільський, 1996. — С. 90–103.
  • Качкан В. Етнокультурний пласт Івана Огієнка // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах. — Частина 1. — К., 1994. — С. 281—295.
  • Климчук О. В чистій любові до краю: Пророки духу // Україна. — 1991. — № 19. — С. 16–20.
  • Копилов А. О. І. І. Огієнко про польську військову присутність у Кам'янці-Подільському у 1919—1920 роках // Наукові праці історичного факультету. — Т. 2. — Кам'янець-Подільський, 1996. — С. 189—194.
  • Лозовий В. Іван Огієнко // Подолянин. — 1993. — 11 і 17 берез. — С. 3.
  • Лучук В. Іван Огієнко — поет // Бібліотечка «Успенської вежі». — Ч. 1. — С. 16–18.
  • Мацько В. Богословська поезія митрополита Іларіона (Огієнка) // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту. — Серія філологічна. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 301—305.
  • Мацько В. Іван Огієнко — дослідник давньої української літератури [рукопис] / Дис… канд. філолог. наук, спеціальність 10.01.01. Київський ун-т ім. Тараса Шевченка — К., 1998. — 197 арк.
  • Мацько В. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 50–51.
  • Мацько В. Творчий подвиг вченого // Мацько Віталій. Злотонить. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 81–102.
  • Сохацька Є. Довге повернення Івана Огієнка // Кам'янець-Подільський вісник. — 1997. — 11 січня. — С. 3.
  • Сохацька Є. І. І. Огієнко і Г. О. Костюк // Культура Поділля: історія і сучасність. — Хмельницький, 1993. — С. 233—236.
  • Тимошик М. Все, що мав у житті, він віддав для одної ідеї… // Історичний календар '97. — К., 1996. — С. 14–15.
  • Тимошик М. Смиренний богомолець за кращу долю українського народу: Маловідомі сторінки життя й діяльності Івана Огієнка // Огієнко Іван (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови. — К., 1995. — С. 7–47.
  • Тіменик З. Феномен Огієнкового духа // Бібліотечка «Успенської вежі». — Ч. 1. — С. 4–16.
  • Пащенко В. І. Огієнко — перекладач [Текст] / В. Пащенко // Іван Огієнко (незабутні імена української науки): Тези доповідей Всеукр. наук. конф., присвяченої 110–річчю від дня народження проф. Івана Огієнка, (Львів, 26–27 трав. 1992 р.): в 2 ч. / Наук. тов-во ім. Т. Шевченка, Ін-т сусп. наук АН України, Львівський держ ун-т ім. І. Франка. — Львів, 1992. — Ч. 2. — С. 146—148.
  • Пащенко В. Священнослужитель і лінгвіст І. Огієнко [Текст] / В. Пащенко // Тези доповідей науково-теоретичної конференції "Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контексті національного відродження (до 110–річчя від дня народження) / Ін-т літератури імені Т. Г. Шевченка АН України, Спілка письменників України, Ін-т укр. мови АН України, Кам'янець-Подільський держ. пед. ін-т імені В. П. Затонського, тов-во укр. мови імені Т. Г. Шевченка «Просвіта», Подільське братство. — Кам'янець-Подільський, 1992. — С. 34–36.
  • Безобразова Л. Л. "Курс украинского языка " Івана Огієнка в сучасному методичному аспекті [Текст] / Л. Л. Безобразова // Іван Огієнко (незабутні імена української науки): Тези доповідей Всеукр. наук. конф., присвяченої 110–річчю від дня народження проф. Івана Огієнка, (Львів, 26–27 трав.1992 р.): в 2 ч. / Наук. тов-во ім. Т. Шевченка, Ін-т сусп. наук АН України, Львівський держ ун-т ім. І. Франка. — Львів, 1992. — Ч. 1. — С. 27–29.
  • Безобразова Л. Л. Поетичні біблійні переклади Івана Огієнка в контексті національного відродження [Текст] / Л. Л. Безобразова // Релігійна традиція в духовному відродженні України: матеріали Всеукр. наук. конф. / редкол.: В. Е. Лобурець, В. О. Пащенко, Я. Г. Вовк ; Комісія Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження, Ін-т історії України АН, Полт. держ. пед. ін-т ім. В. Г. Короленка. — Полтава, 1992. — С. 173—175.
  • Валюх З. Питання історичного словотвору в науковій спадщині Івана Огієнка [Текст] / З. Валюх // Іван Огієнко (незабутні імена української науки): Тези доповідей Всеукр. наук. конф., присвяченої 110–річчю від дня народження проф. Івана Огієнка, (Львів, 26–27 трав. 1992 р.): в 2 ч. / Наук. тов-во ім. Т. Шевченка, Ін-т сусп. наук АН України, Львівський держ ун-т ім. І. Франка. — Львів, 1992. — Ч. 1. — С. 45–47.
  • Безобразова Л. Іван Огієнко — методист і популяризатор лінгвістики [Текст] / Л. Безобразова // Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контексті українського національного відродження (до 110–річчя від дня народження): тези доповідей наук.-теоретич. конф. / Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, Спілка письменників України, Ін-т укр. мови АН України, Кам'янець-Поділ. держ. пед. ін-т ім. В. П. Затонського, Тов-во укр. мови ім. Т. Г. Шевченка «Просвіта», Подільське братство. — Кам'янець-Подільський ; К., 1992. — С. 182—184.
  • Степаненко М. Коментар до граматичної норми роду іменників у лексикографічній практиці І. Огієнка [Текст] / М. Степаненко // Іван Огієнко (незабутні імена української науки): Тези доповідей Всеукр. наук. конф., присвяченої 110–річчю від дня народження проф. Івана Огієнка, (Львів, 26–27 трав. 1992 р.): в 2 ч. / Наук. тов-во ім. Т. Шевченка, Ін-т сусп. наук АН України, Львівський держ ун-т ім. І. Франка. — Львів, 1992. — Ч. 1. — С. 180—182.
  • Халчанська О. Граматика О. Павловського в оцінці І. Огієнка [Текст] / О. Халчанська // Іван Огієнко (незабутні імена української науки): Тези доповідей Всеукр. наук. конф., присвяченої 110–річчю від дня народження проф. Івана Огієнка, (Львів, 26–27 трав. 1992 р.): в 2 ч. / Наук. тов-во ім. Т. Шевченка, Ін-т сусп. наук АН України, Львівський держ ун-т ім. І. Франка. — Львів, 1992. — Ч. 2. — С. 194—196.
  • Пащенко В. О. Роль І. Огієнка в українському релігійному і культурному відродженні [Текст] / В. О. Пащенко // Взаимодействие украинского и русского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и преподавания: Материалы І Ганичевских чтений. В 2–х т. / МО Украины, ПГПИ. — Полтава, 1993. — Т. 2. — С. 42–46.
  • Безобразова Л. Л. Іван Огієнко — лінгвіст, методист і перекладач [Текст] / Л. Л. Безобразова // Православ'я і культура: історія та сучасність: матеріали Всеукр. наук. конф., (Полтава, 16–18 чер. 1994 р.). — Полтава, 1994. — С. 193—194.
  • Бойко А. М. Митрополит Іларіон (професор Іван Огієнко) — педагог і вчений [Текст] / А. М. Бойко, Н. М. Дем'яненко // Православ'я і культура: історія та сучасність: матеріали Всеукр. наук. конф., (Полтава, 16–18 чер. 1994 р.). — Полтава, 1994. — С. 163—164.
  • Степаненко М. І. Питання формування української концепції І. Огієнка [Текст] / М. І. Степаненко // Православ'я і культура: історія та сучасність: матеріали Всеукр. наук. конф., (Полтава, 16–18 чер. 1994 р.). — Полтава, 1994. — С. 123—125.
  • Пащенко В. Іван Огієнко [Текст] / В. Пащенко // Історія України в особах XIX—XX століття / Авт. кол.: І. Войцехівська, В. Абліцов, О. Божко та ін. — К., 1995. — С. 289—296.
  • Степаненко М. І. Проблема «нація і мова» в осмисленні І. Огієнка [Текст] / М. І. Степаненко, Н. С. Степаненко // Соціально-політична думка України: історія, сучасність, перспективи: Матеріали регіональної наук.-практ. конф., 20–21 листоп. 1996 р. / Полт. держ. пед. ін-т ім. В. Г. Короленка. — Полтава, 1996. — С. 46–47.
  • Ляхоцький В. Освітянський подвиг Івана Огієнка [Текст] / В. Ляхоцький // Початкова школа. — 1997. — № 1. — С. 38–42.
  • Марушкевич А. Джерела вічної духовності: Науково-педагогічна спадщина І. Огієнка в національній школі [Текст] / А. Марушкевич // Рідна школа. — 1997. — № 1. — С. 8–9.
  • Безобразова Л. Біблійні переклади Івана Огієнка в контексті національного відродження українців [Текст] / Л. Безобразова // Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка (1882—1972) в контексті українського національного відродження: наук. доповіді 2 Всеукр. наук.-теоретич. конференції (18–19 лютого 1997 року) / Всеукр. тов-во І. Огієнка, Кам'янець-Подільський держ. пед. ін-т, Укр. держ. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства. — Кам'янець-Подільський ; К., 1997. — С. 196—198.
  • Степаненко М. Обставини як компоненти семантичної структури речення в синтаксичній концепції Івана Огієнка [Текст] / М. Степаненко // Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка (1882—1972) в контексті українського національного відродження: наук. доповіді 2 Всеукр. наук.-теоретич. конференції (18–19 лютого 1997 року) / Всеукр. тов-во І. Огієнка, Кам'янець-Подільський держ. пед. ін-т, Укр. держ. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства. — Кам'янець-Подільський ; К., 1997. — С. 200—201.
  • Степаненко Н. Локативні синтаксеми у світлі вчення І. Огієнка [Текст] / Н. Степаненко // Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка (1882—1972) в контексті українського національного відродження: наук. доповіді 2 Всеукр. наук.-теоретич. конференції (18–19 лютого 1997 року) / Всеукр. тов-во І. Огієнка, Кам'янець-Подільський держ. пед. ін-т, Укр. держ. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства. — Кам'янець-Подільський ; К., 1997. — С. 202—203.
  • Слободянюк Д. Творча спадщина І. Огієнка як джерело національної свідомості українського народу [Текст] / Д. Слободянюк // Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка (1882—1972) в контексті українського національного відродження: наук. доповіді 2 Всеукр. наук.-теоретич. конференції (18–19 лютого 1997 року) / Всеукр. тов-во І. Огієнка, Кам'янець-Подільський держ. пед. ін-т, Укр. держ. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства. — Кам'янець-Подільський ; К., 1997. — С. 143—144.
  • Кучинська І. О. Духовне відродження особистості у творчій спадщині Івана Огієнка [Текст] / І. О. Кучинська // Педагогіка і психологія. — 1998. — № 4. — С. 158—162.
  • Ляхоцька Л. Іван Огієнко. Шляхи розвою національної освіти. [Текст] / Л. Ляхоцька // Освіта і управління. — 1998. — № 3. — С. 163—167.
  • Пащенко В. Духовний наставник [Текст] / В. Пащенко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка. — Полтава, 1998. — Вип. 2. — С. 7–16. — (Педагогічні і психологічні науки)[1].
  • Кучинська І. Вплив християнської моралі на духовний розвиток особистості в творчій спадщині Івана Огієнка [Текст] / І. Кучинська // Українська література в загальноосвітній школі. — 1999. — № 6. — С. 50–52.
  • Марушкевич А. Іван Огієнко про самовдосконалення особистості [Текст] / А. Марушкевич // Рідна школа. — 1999. — № 9. — С. 76–77.
  • Марушкевич А. Науково-педагогічна діяльність І. Огієнка в еміграції [Текст] / А. Марушкевич // Мандрівець. — 1999. — № 3. — С. 68–70.
  • Пащенко В. Невідомий Іван Огієнко [Текст] / В. Пащенко // Пам'ять століть. — 2000. — № 5. — С. 152—156.
  • Лопушинський І. Мова історичних нарисів Митрополита Іларіона (І. Огієнка) «Українська церква» [Текст] / І. Лопушинський // Християнство й українська мова: матеріали наук. конф. (Київ, 5–6 жовт. 2000 р.) / Ін-т укр. мови НАН України, Ін-т богословської термінології та перекладів Львів. Богословської Академії. — Львів, 2000. — С. 144—149.
  • Марушкевич А. Іван Огієнко про ідеї морального виховання особистості в духовній спадщині Димитрія Ростовського (Дмитра Тупталенка) [Текст] / А. Марушкевич // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2002. — Вип. 5/6 (26–27). — С. 85–90. — (Педагогічні науки).
  • Недзельський К. Праця в системі життєвих сенсів Івана Огієнка [Текст] / К. Недзельський // Українське релігієзнавство. — 2002. — № 21. — С. 80–88.
  • Пащенко В. О. Іван Іванович Огієнко (1882—1972) [Текст] / В. О. Пащенко // 20 видатних українських педагогів: Наук.-метод. посібник / За ред. Бойко А. М. — Полтава, 2002. — С. 381—392. — (Персоналії в іст. нац. пед.).
  • Преловська І. Львів в епістолярній спадщині проф. Івана Огвєнка (митрополита Іларіона) [Текст] / І. Преловська // Історія релігій в Україні: Праці ХІІ–ї міжнар. наук. конф. (Львів, 20–24 травня 2002 року) / Ін-т релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії, Львів. від-ня ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, від-ня релігієзнавства ін-ту філософії ім. Г. Сковороди. — Львів, 2002. — Кн. І. — С. 347—352.
  • Росінська З. Іван Огієнко — громадський і релігійний діяч (До 120–річчя від дня народження) [Текст] / З. Росінська // Історія релігій в Україні: Праці ХІІ-ї міжнар. наук. конф. (Львів, 20–24 травня 2002 року) / Ін-т релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії, Львів. від-ня ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, від-ня релігієзнавства ін-ту філософії ім. Г. Сковороди. — Львів, 2002. — Кн. І. — С. 358—362.
  • Стеценко В. Українська релігійна філософія першої половини ХХ ст. : основні проблеми, напрями та персоналії дослідження [Текст] / В. Стеценко, О. Салійчук // Історія релігій в Україні: Праці ХІІ-ї міжнар. наук. конф. (Львів, 20–24 травня 2002 р.) / Ін-т релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії, Львів. від-ня ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, від-ня релігієзнавства ін-ту філософії ім. Г. Сковороди. — Львів, 2002. — Кн. ІІ. — С. 478—485[2].
  • Тіменик З. Душа як етнофілософський феномен у вселенській та українській традиції [Текст] / З. Тіменик // Історія релігій в Україні: Праці ХІІ–ї міжнар. наук. конф. (Львів, 20–24 травня 2002 р) / Ін-т релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії, Львів. від-ня ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, від-ня релігієзнавства ін-ту філософії ім. Г. Сковороди. — Львів, 2002. — Кн. ІІ. — С. 493—499[3].
  • Сохацька Е. Вартості українства: Культурологічна роль варшавських видань Івана Огіенка [Текст] / Е. Сохацька // Українська література в загальноосвітній школі. — 2003. — № 7. — С. 37–40.
  • Марушкевич А. А. Проблеми релігії й освіти в науково-педагогічній діяльності Івана Огієнка [Текст] / А. А. Марушкевич // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. — 2003. — № 15–16. — С. 66–69.
  • Марушкевич А. А. Заповіт Івана Огієнка — митрополита Іларіона [Текст] / А. А. Марушкевич // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. — 2003. — № 15–16. — С. 129—131.
  • Панько О. Берестейська унія в оцінках І.Огієнка (митрополита Іларіона) [Текст] / О. Панько // Українське релігієзнавство. — 2003. — № 25. — С. 88–96.
  • Марушкевич А. Іван Огієнко і вітчизняна наука: епістолярні свідчення [Текст] / А. Марушкевич // Українознавство. — 2003. — № 1 . — С. 43–49.
  • Тимошик М. Тарас Шевченко, якого ми не знаємо [Текст] / М. Тимошик // Пам'ять століть. — 2003. — № 2. — С. 4–19[4].
  • Безобразова Л. Слов'янська писемність в контексті перекладацької традиції [Текст] / Л. Безобразова, В. Пащенко // Слов'янський збірник / Ред. В. О. Пащенко. — Полтава, 2003. — Вип.2. — С. 3–14.
  • Сохацька Є. Огієнко — літературознавець. Статті про Б.-І. Антонича [Текст] / Є. Сохацька // Дивослово. — 2003. — № 10. — С. 63–66.
  • Кучинська І. Духовні основи виховання підростаючої особистості у творчій спадщині Івана Огієнка [Текст] / І. Кучинська // Українська література в загальноосвітній школі. — 2004. — № 3. — С. 62–63.
  • Малюта І. Боявся прогнівити бога [Текст] / І. Малюта // Українська культура. — 2004. — № 4. — С. 10.
  • Кудрик Л. Іван Огієнко про формування духовної культури людини [Текст] / Л. Кудрик // Українська мова та література. — 2004. — № 19. — С. 18–21.
  • Кудрик Л. Проблема духовного розвитку людини і народу у філософсько-педагогічний спадщині Івана Огієнка [Текст] / Л. Кудрик // Педагогічна думка. — 2004. — № 2. — С. 81–90.
  • Ковалів Ю. Осяяння «Слова» митрополита Іларіона [Текст] / Ю. Ковалів // Київська старовина. — 2004. — № 2. — С. 97–102.
  • Прозор Н. Іван Огієнко — перший дослідник мови Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / Н. Прозор // Науковий вісник Ужгородського університету. — Ужгород, 2004. — С. 51–56. — (Філологія ; Вип. 9).
  • Пащенко В. О. Іван Іванович Огієнко (1882—1972) [Текст] / В. О. Пащенко // Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Під ред. А. М. Бойко. — К., 2004. — С. 490—503.
  • Мицик Ю., отець З листування митрополита Іларіона (Огієнка) і Ганни Наконечної [Текст] / Ю. Мицик, отець // Мандрівець. — 2005. — № 1. — С. 31–44.
  • Поліщук Я. Дух у вимірах Митрополита Іларіона [Текст] / Я. Поліщук // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2005. — № 5. — С. 156—159.
  • Щербань П. Заповіді й уроки Івана Огієнка [Текст] / П. Щербань // Сільська школа. — 2005. — № 32. — С. 6.
  • Кучинська І. О. Ідеї духовного виховання Івана Огієнка [Текст] / І. О. Кучинська // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. — 2005. — № 9. — С. 39–47.
  • Кучинська О. І. Етика духовної свідомості Івана Огієнка [Текст] / О. І. Кучинська // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. — 2005. — № 10. — С. 21–25.
  • Бондарчук Л. І. Шляхами до істинного Шевченка: за сторінками досліджень І. Огієнка та Я. Дзири [Текст] / Л. І. Бондарчук // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. — Кам'янець-Подільський, 2005. — Вип. 2. — С. 62–67.
  • Ляхоцька Л. Л. Сучасні аспекти андрагогіки в контексті педагогічної спадщини Івана Огієнка [Текст] / Л. Л. Ляхоцька // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. — Кам'янець-Подільський, 2005. — Вип. 2. — С. 205—217.
  • Ляхоцька Л. Методичні засади створення підручника з української мови (за матеріалами творчої спадщини І. Огієнка) [Текст] / Л. Ляхоцька // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника / НАН України; Львів. наукова б-ка ім. В. Стефаника. — Львів, 2005. — Вип. 13. — С. 61–69.
  • Ляхоцький В. Їх імена приречені на вічність (Симон Петлюра та Іван Огієнко: шкіци до порівняльної біографії) [Текст] / В. Ляхоцький // Київська старовина. — 2006. — № 1. — С. 154—167.
  • Українські мовознавці [Текст] // Все для вчителя. Українська мова. — 2006. — № 21. — С. 21–23.
  • Сохацька Є. Драматичний Мазепа. Спроба типологічного зіставлення образу гетьмана у Л. Старицької-Черняхівської та І. Огієнка [Текст] / Є. Сохацька // Українська мова та література. — 2006. — № 41–43. — С. 53–54.
  • Щегельський А. Життєдіяльність Івана Огієнка досліджує науковець з України [Текст] / А. Щегельський // Київська старовина. — 2006. — № 4. — С. 173—175.
  • имошик М. З елітарного кола національної інтелігенції [Текст] / М. Тимошик // Пам'ять століть. — 2006. — № 6. — С. 120—125.
  • Кононенко А. М. І. Огієнко про природу українських приголосних у запозиченнях з інших європейських мов [Текст] / А. М. Кононенко // Вісник Сумського державного університету. — 2006. — № 3. — С. 101—110.
  • Бегей О. Реформація в духовній культурі українського народу : на матеріалах наукової спадщини Івана Огієнка [Текст] / О. Бегей // Історія релігій в Україні : науковий щорічник 2006 рік / Ін-т релегієзнавства-філія Львів. музею історії релігії, Львів. відділення ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства ін-ту філософії ім. Г. Сковороди. – Львів, 2006. – Кн. 2. – С. 11–17.
  • Григоренко О. І. І. Огієнко (Митрополит Іларіон) : основні віхи життя та діяльності (1882–1972) [Текст] / О. Григоренко, О. Діденко // Історія релігій в Україні : науковий щорічник 2006 рік / Ін-т релегієзнавства-філія Львів. музею історії релігії, Львів. відділення ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства ін-ту філософії ім. Г. Сковороди. – Львів, 2006. – Кн. 2. – С. 96–105.
  • Кононенко А. М. І. Огієнко про природу українських приголосних у запозиченнях з інших європейських мов [Текст] / А. М. Кононенко // Вісник Сумського державного університету: зб. наук. праць. — Суми, 2006. — С. 101—110. — (Філологічні науки ; № 3 (87)).
  • Остерська М. Митрополит-міністр. Виповнилося 125 літ від дня народження Івана Огієнка [Текст] / М. Остерська // Україна молода. — 2007. — № 8. — С. 9.
  • Рожнятовська О. А. Світоч нації. До 125–річчя від дня народження І. І. Огієнка [Текст] / О. А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам'ятних дат. — 2007. — № 1 кв. — С. 50–59.
  • Додається список літератури..
  • Атаманчик М. Незгасний світоч України. До 125–річчя від дня народження Митрополита Іларіона (Івана Огієнка) [Текст] / М. Атаманчик // Українське слово. — 2007. — № 1–2. — С. 1,3.
  • Опанасюк О. Витязь духу [Текст] / О. Опанасюк // Літературна Україна. — 2007. — № 3. — С. 1,7.
  • Світоч українського духу. 125 років тому народився митрополит Іларіон, у миру професор Іван Огієнко [Текст] // Зоря Полтавщини. — 2007. — № 14. — С. 3.
  • Сташук В. Світоч України — з нами [Текст] / В. Сташук // Літературна Україна. — 2007. — № 4. — С. 2.
  • Волошина Н. Іван Іванович Огієнко (Митрополит Іларіон) [Текст] / Н. Волошина // Українська література в загальноосвітній школі. — 2007. — № 1. — С. 2–3.
  • Тимошик М. Життєвий подвиг Івана Огієнка як взірець для наслідування [Текст] / М. Тимошик // Дивослово. — 2007. — № 1. — С. 40–44.
  • Україна. Президент. Про вшанування пам'яті Івана Огієнка. Указ Президента України від 7. 02. 2007 № 85/2007 [Текст] / Україна. Президент // Урядовий кур'єр. — 2007. — № 27. — С. 12.
  • Тимошик М. А «наш бій за державність» триває [Текст] / М. Тимошик // Літературна Україна. — 2007. — № 6. — С. 6–7.
  • Про увічнення пам'яті Івана Огієнка..
  • Ляхоцький В. На скрижалях вічності. До 125–річчя від дня народження видатного вченого-патріота, державного і громадсько-політичного діяча [Текст] / В. Ляхоцький // Українська культура. — 2007. — № 1. — С. 11.
  • Про Івана Огієнка..
  • Огієнко Іван (митрополит Іларіон) [Текст] // Релігійна панорама. — 2007. — № 1. — С. 69–70.
  • Тимошик М. Шевченкіана Івана Огієнка [Текст] / М. Тимошик // Дивослово. — 2007. — № 3. — С. 33–37.
  • Шпак В. «Патентований українець» Іван Огієнко [Текст] / В. Шпак // Урядовий кур'єр. — 2007. — № 50. — С. 21.
  • Кралюк П. Острозька Біблія в дослідженнях Івана Огієнка [Текст] / П. Кралюк // Визвольний шлях. — 2007. — № 1. — С. 43–48.
  • Кріль М. «…коли б в одне зібрати сили, була б нам доля не така» [Текст] / М. Кріль // Педагогічна думка. — 2007. — № 1. — С. 5–8.
  • До 125-річчя від дня народження Івана Огієнка.
  • Тимошик М. Ідея соборності української мови на сторінках огієнкового часопису «Рідна мова» [Текст] / М. Тимошик // Дивослово. — 2007. — № 5. — С. 38–44.
  • Фасоля А. Іван Огієнко: наука для прийдешніх поколінь [Текст] / А. Фасоля // Українська мова і література в школі. — 2007. — № 3. — С. 47–50.
  • Ничкало Н. Іван Огієнко про рідномовні обов'язки [Текст] / Н. Ничкало // Шлях освіти. — 2007. — № 2. — С. 49–52.
  • Сохацька Є. У боротьбі за самовизначення України (Іван Огієнко у «Новій раді» 1917—1919 рр.) [Текст] / Є. Сохацька // Українська література в загальноосвітній школі. — 2007. — № 7. — С. 51–55.
  • Повторева С. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) про християнську праведність [Текст] / С. Повторева // Наша віра. — 2007. — № 9. — С. 6–7.
  • Огієнко І. Наша літературна мова [Текст] / І. Огієнко // Дивослово. — 2007. — № 10. — С. 45–51.
  • Огієнко І. Українська вимова богослужбових текстів [Текст] / І. Огієнко // Дивослово. — 2007. — № 11. — С. 43–48.
  • Цехан В. До 125–річчя з дня народження І. Огієнка. Історія великого життя [Текст] / В. Цехан // Педагогічна думка. — 2007. — № 4. — С. 71–78.
  • Пентилюк М. Рідномовний кодекс Івана Огієнка [Текст] / М. Пентилюк // Дивослово. — 2007. — № 12. — С. 38–40.
  • Клименко Л. Використання творчої спадщини Івана Огієнка на уроках мови та літератури [Текст] / Л. Клименко // Дивослово. — 2007. — № 12. — С. 41–44.
  • Пащенко В. Життя як факел. Митрополит Іларіон: погляд через десятиліття [Текст] / Володимир Пащенко // Науковий збірник присвячений 125–річчю з дня народження митрополита Іларіона Огієнка / Київ. православна богословська академія УПЦ Київ. патріархату; Фундація імені Олега Ольжича; Нац. мед. ун-т імені О. О. Богомольця; Ін-т укр. археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Академія наук вищої освіти України. — К., 2007. — С. 59–66.
  • Повторева С. Доктрина християнської праведності у творчості Івана Огієнка [Текст] / С. Повторева // Історія релігій в Україні: науковий щорічник. 2007 рік / Ін-т релегієзнавства-філія Львів. музею історії реллігії, Львів. відділення ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства ін-ту філософії ім. Г. Сковороди. — Львів, 2007. — Кн. ІІ. — С. 210—217.
  • Цина В. Ідеї державотворення у творчій спадщині Г. Ващенка та І. Огієнка [Текст] / В. Цина // Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка: Матеріали педагогічного конгресу, присвяченого 130 роковинам від дня народження професора Григорія Ващенка 22–23 квітня 2008 р. / ПДПУ імені В. Г. Короленка; Ін-т вищої освіти АПН України; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова; ПОІППО імені М. В. Остроградського; Всеукр. пед. тов-во імені Григорія Ващенка. — Полтава, 2008. — Ч. I. — С. 59–65.
  • Кудрик Л. Ідея преображення людини у релігійно-філософському вченні І. Огієнка [Текст] / Л. Кудрик // Педагогічна думка. — 2008. — № 3. — С. 70–73.
  • Панченко В. «Панно Маріє, вже півстоліття делить нас…» [Текст] / В. Панченко // День (газета). — 2008. — № 193. — С. 6.
  • Тимошик М. Повернення Івана Огієнка [Текст] / М. Тимошик // Літературна Україна. — 2008. — № 43. — С. 2.
  • Ігнатуша О. М. Оновлення української церкви у перспективах Івана Огієнка та його сучасників [Текст] / О. М. Ігнатуша // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету / Запорізький нац. ун-т, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України — Запорізьке відділення. — Запоріжжя, 2008. — Вип. XXII. — С. 56–60.
  • Демчук Б. Іван Огієнко — Митрополит Іларіон — богослов, теоретик і пастирський дорадник [Текст] / Богдан Демчук, прот // Західньоканадський збірник / Наукове товариство ім. Шевченка в Канаді. — Едмонтон ; Острог, 2008. — Т. XLIV, Ч. 5. — С. 239—249.
  • Безобразова Л. Згадаймо їх поіменно: П. Величковський, Ф. Прокопович, І. Огієнко [Текст] / Лариса Безобразова // Полтавський вісник. — 2009. — № 45. — С. 8.
  • Кравченко Д. Еволюція поглядів Івана Огієнка: інтеграція світського і священного [Текст] / Дмитро Кравченко // Імідж сучасного педагога. — 2009. — № 5. — С. 18–21.
  • Лєцкін М. Талант, заповіданий духом Тараса й Лесі [Текст] / М. Лєцкін // Волинь–Житомирщина: історико-філолог. зб. з регіональних проблем / Ін-т укр. мови НАН України, Півннічноукр. діалектологічний центр Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка, Житомир. історико-філолог. ін-т регіональних досліджень. — Житомир, 2009. — № 19. — С. 114—121[5].
  • Матяшук В. Патріотичне виховання : вчення Івана Огієнка і сучасність [Текст] / В. Матяшук // Збірник праць науково-дослідного центру періодики : НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника, Від-ня "Науково-дослідний центр періодики". – Львів, 2009. – Вип. 1(17). – С. 565–578.
  • Бацевич Ф. С. Рідна мова в наукових концепціях Івана Огієнка [Текст] / Ф. С. Бацевич // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2010. — № 7. — С. 16–18.
  • Болтівець С. І. Психологічні чинники розвитку мовної свідомості у науковій спадщині Івана Огієнка [Текст] / С. І. Болтівець // Практична психологія та соціальна робота. — 2010. — № 5. — С. 66–71.
  • Вишневська Г. Владика Іларіон — архієпископ Холмський і Підляський (Іван Огієнко) [Текст] / Г. Вишневська, Ю. Ковальський // Холмщина і Підляшшя: історія, культура, спомини. Обереги пам'яті / упоряд. Галина Вишневська. — К., 2010. — С. 60–66.
  • Степаненко М. Великий зодчий Української Держави Іван Огієнко (митрополит Іларіон) [Текст] / М. Степаненко // Полтавські єпархіальні відомості. — 2010—2011. — № 13–14. — С. 92–95.
  • Фесенко В. П. Шевченкіана Леоніда Білецького та Івана Огієнка. Усний журнал [Текст] / В. П. Фесенко // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2011. — № 6. — С. 11–15.
  • Атаманчук М. Незгасний світоч України [Текст] / М. Атаманчук // Берегиня. — 2011. — № 1. — С. 68–74.
  • Огієнко І. Наука про рідномовні обов'язки [Текст] / І. Огієнко // Педагогічна думка. — 2011. — № 4. — С. 3–21.
  • Тимошик М. Служити народові — то служити Богові. Сьогодні 130 років від дня народження видатного українця Івана Огієнка (митрополита Іларіона) [Текст] / М. Тимошик // Урядовий кур'єр. — 2012. — № 7. — С. 18.
  • Цимбалюк М. Святий вогонь його душі [Текст] / М. Цимбалюк // Слово Просвіти. — 2012. — № 4. — С. 4[6].
  • Тимошик М. «… І поки житиме мова — житиме й народ» Про найголовнішу заповідь великого українця. До 130-річчя Івана Огієнка [Текст] / М. Тимошик // Літературна Україна. — 2012. — № 1. — С. 1, 6–7.
  • Щеглов М. Інтелектуальна інвестиція Івана Огієнка у незалежність держави [Текст] / М. Щеглов // Вісник Книжкової палати. — 2012. — № 1. — С. 49–51.
  • Корнєва В. Заповіді митрополита Іларіона [Текст] / В. Корнєва // Зоря Полтавщини. — 2012. — № 46. — С. 3.
  • Степовик Д. Митрополти Іларіон (Огієнко) любив листуватися [Текст] / Д. Степовик // Українське слово. — 2012. — № 13. — С. 11.
  • Шпак В. Патентований українець [Текст] / В. Шпак // Урядовий кур'єр. — 2012. — № 189. — С. 18.
  • Бабійчук Т. Живі джерела для молоді [Текст] / Т. Бабійчук // Українська мова і література в школі. — 2012. — № 6. — С. 44–50.
  • Цимбалюк М. Про святість найбільшу [Текст] / М. Цимбалюк // Слово Просвіти. — 2013. — № 4. — С. 5[7].
  • Цимбалюк Є. Перекладач Біблії був пристрасним поетом [Текст] / Є. Цимбалюк // Голос України. — 2013. — № 27. — С. 13.
  • Катренко І. Вірші митрополита [Текст] / І. Катренко // Літературна Україна. — 2013. — № 8. — С. 6.
  • Кучеренко-Римар Г. Щирий українець Іван Іванович Огієнко [Текст] / Г. Кучеренко-Римар // Українська мова та література. — 2013. — № 5. — С. 32–41.
  • Тимошик М. Рукописи горять не всі, або Історія про те, як написаний сто років тому й «арештований» згодом твір Івана Огієнка, нарешті, став книжкою [Текст] / М. Тимошик // Літературна Україна. — 2013. — № 12. — С. 1, 10–11.
  • Слабошпицький М. Огієнкову працю оприсутнено в Україні [Текст] / М. Слабошпицький // Київ. — 2013. — № 5. — С. 184—185. — Рец. на кн.: Митрополит Іларіон. Словник Шевченкової мови. — К.: Ярославів Вал, 2013.
  • Сохацька Є. Іван Огієнко: в обороні рідного слова [Текст] / Є. Сохацька // Українська мова й література в сучасній школі. — 2013. — № 9. — С. 35–42.
  • Лєцкін М. «Наш державний здвиг…свого часу таки принесе відповідний плід» (Іван Огієнко та Іван і Юрій Липи) [Текст] / М. Лєцкін // Море. — 2013. — № 1. — С. 125—133.
  • Тимошик М. Найдосконаліша ікона — людина [Текст] / М. Тимошик // Літературна Україна. — 2013. — № 50. — С. 4–5.
  • Бабійчук Т. Іван Огієнко — великий син України (сценарій вечора) [Текст] / Т. Бабійчук // Українська мова і література в школі. — 2013. — № 8. — С. 45–50.
  • Сохацька Є. І. Тарас Шевченко як еталон високої духовності у творчій спадщині Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) [Текст] / Є. І. Сохацька // Творчість Раїси Кириченко в культурному просторі України на покордонні XX—XXI століть: до 70–ліття від дня народження Берегині української пісні: зб. наук. ст. / упоряд., відп. ред. Г. О. Кудряшов ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, Ф-т філол. та журналістики, Каф. журналістики, Музей Раїси Кириченко. — Полтава, 2013. — С. 175—190.
  • Свиридюк О. Іван Огієнко як дослідник православ'я в Україні [Текст] / О. Свиридюк // Другі Череванівські читання: зб. наук. ст. за матеріалами Всеукр. наук. конф. (30–31 жовт. 2013 р.) / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, Істор. ф-т, Каф. історії України. — Полтава, 2013. — С. 263—269.
  • Свиридюк О. О. Проблема українського національного відродження в ідейно-теоретичній спадщині Івана Огієнка [Текст] / О. О. Свиридюк // Збірник матеріалів XVII студентської наукової конференції історичного факультету. Квітень 2014 року / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2014. — С. 109—110.
  • Коваленко О. Лицар української освіти [Текст] / О. Коваленко // Освіта України. — 2014. — 8 верес. (№ 34). — С. 13.
  • Петренко І. Шлюбно-сіймейні відносини православних мирян у працях Івана Огієнка [Текст] / І. Петренко // Історія релігій в Україні: наук. щорічник 2014 рік / Ін-т релігієзнавства-Філія Львів. музею історії релігії, Львів. відділення ін-ту укр. археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства ін-ту філософії імені Г. Сковороди НАН України. — Львів, 2014. — Кн. I. — С. 466—472.
  • Голуб А. Постать Т. Г. Шевченка в працях Івана Огієнка [Текст] / А. Голуб // Формування сучасного освітнього середовища: теорія і практика: зб. наук. праць / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, Белгород. гос. ун-т, Католицький Люблін. ун-т Іонна Павла ІІ (Польща), Ун-т М. Копенгаген, Пед коледж імені Н. Зейл(Данія), ЛІ Коледж штат Теннессі(США), Рівнен. ін-т слов'янозн. Київ. Славістич. ун-ту. — Полтава, 2014. — Ч. 2. — С. 13–14. — (Психолого-педагогічний фак.).
  • Казимирова І. І. Огієнко — засновник української історичної лінгвотермінографії [Текст] / І. Казимирова // Українська мова. — 2015. — № 1. — С. 36–49.
  • Тимошик М. Церква в житті українців [Текст] / М. Тимошик // Слово Просвіти. — 2015. — 4–10 черв. (№ 22). — С. 6–7.
  • Поліщук Я. Жанр філософської містерії у творчій спадщині миторополита Іларіона [Текст] / Я. Поліщук // Українське слово і сучасність. — 2016. — № 4. — С. 3–8.
  • Ювілейна книга на пошану Митрополита Іларіона у 75–ліття його життя й праці 1882—1957 [Текст]. — Вінніпег, 1958. — 320 с. : іл. + . портр.
  • Іван Огієнко (незабутні імена української науки) [Текст]: Тези доповідей Всеукр. наук. конф., присвяченої 110–річчю від дня народження проф. Івана Огієнка, (Львів, 26–27 трав. 1992 р.): в 2 ч. Ч. 1 / Наук. тов-во ім. Т. Шевченка, Ін-т сусп. наук АН України, Львівський держ ун-т ім. І. Франка. — Львів, 1992. — 122 с.
  • Іван Огієнко (незабутні імена української науки) [Текст]: Тези доповідей Всеукр. наук. конф., присвяченої 110–річчю від дня народження проф. Івана Огієнка, (Львів, 26–27 трав.1992 р.): в 2 ч. Ч. 2 / Наук. тов-во ім. Т. Шевченка, Ін-т сусп. наук АН України, Львівський держ ун-т ім. І. Франка. — Львів, 1992. — 122 с.
  • Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контексті українського національного відродження (до 110–річчя від дня народження) [Текст]: тези доповідей наук.-теоретич. конф. / Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, Спілка письменників України, Ін-т укр. мови АН України, Кам'янець-Поділ. держ. пед. ін-т ім. В. П. Затонського, Тов-во укр. мови ім. Т. Г. Шевченка «Просвіта», Подільське братство. — Кам'янець-Подільський ; К., 1992. — 219 с. с. — До 115–річчя від дня народження.
  • Програма науково-теоретичної конференції «Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контексті українського відродження» [Текст]: до 110–річчя від дня народження / Ін-т літ. імені Т. Г. Шевченка, АН України, СП України, Ін-т укр. мови АН України, КПДПІ імені В. П. Затонського. — Кам'янець-Подільський, 1992. — 16 с.
  • Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка (1882—1972) в контексті українського національного відродження [Текст]: наук. доповіді 2 Всеукр. наук.-теоретич. конференції (18–19 лютого 1997 року) / Всеукр. тов-во І. Огієнка, Кам'янець-Подільський держ. пед. ін-т, Укр. держ. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства. — Кам'янець-Подільський ; К., 1997. — 350 с. — До 115–річчя від дня народження.
  • Тимошик М. С. Голгофа Івана Огієнка [Текст]: українознавчі проблеми в державотворчій, науковій, редакторській та видавничій діялбності / Микола Степанович Тимошик ; передм. М. Г. Жулинського. — К. : Заповіт, 1997. — 231 с. : іл. — Бібліогр. в кінці розд.
  • Ляхоцький В. П. Тільки книга принесе волю українському народові [Текст]: книга, бібліотека, архів у житті Ів. Огієнка (митрополита Іларіона) / В. П. Ляхоцький. — К. : О. Теліга, 2000. — 64 с. : іл.
  • Острозькі просвітники XVI—XX ст. [Текст] / ред. кол.: І. Д. Пасічник, М. П. Ковальський, П. М. Кулаковський [та ін.] ; Ун-т «Острозька Академія», Українське Історичне Товариство ;. — Острог: Ун-т «Острозька Академія», 2000. — 504 с. : іл., фото. — Бібліогр. в кінці ст.
  • Іван Огієнко і сучасна наука та освіта [Текст]: Наук. зб. Вип. 1. Сер. історична та філологічна / Кам'янець-Подільський держ. ун-т; Всеукр. тов-во Івана Огієнка. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський держ. ун-т, інформаційно-видавничий відділ, 2003. — 200 с.
  • Вінцковський Т. С. Політичні діячі України: 1917—2004 [Текст]: навч. посібник / Т. С. Вінцковський. — Х. : Вид. група «Основа», 2005. — 112 с. — (Серія "Б-ка журналу «Історія та правознавство» ; Вип.2).
  • Українська педагогіка в персоналіях [Текст]: Навч.посіб. для студ. вищих навч. закладів. У 2–х кн. Кн. 2. ХХ століття / За ред. О. В. Сухомлинської. — К. : Либідь, 2005. — 552 с.
  • Іван Огієнко і сучасна наука та освіта [Текст]: Наук. зб. Вип. 2. Сер. історична та філологічна / Кам'янець-Подільський держ. ун-т; Всеукр. тов-во Івана Огієнка. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський держ. ун-т, інформаційно-видавничий відділ, 2005. — 256 с. — Бібліогр. в кінці статей.
  • Науковий збірник присвячений 125–річчю з дня народження митрополита Іларіона Огієнка [Текст] / Київ. православна богословська академія УПЦ Київ. патріархату; Фундація імені Олега Ольжича; Нац. мед. ун-т імені О. О. Богомольця; Ін-т укр. археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Академія наук вищої освіти України. — К. : Київ. правосл. богосл. акдемія УПЦ КП, 2007. — 464 с.
  • Зрослись душею, сплелись корінням [Текст]. — К. : Успіх і кар'єра, 2008. — 224 с. — Бібліогр.: с. 222.
  • Холмщина і Підляшшя: історія, культура, спомини. Обереги пам'яті [Текст] / упоряд. Галина Вишневська. — К. : ПУЛЬСАРИ, 2010. — 336 с.
  • Іван Огієнко у діалозі культур і духовності (Огієнківські читання у Чудодієвому) [Текст]: зб. наук. праць / Управ. культури і туризму Житомир. обл. держ. адмін., Управ. освіти і науки, Житомир. обл. держ. адмін., Житомир. держ. ун-т імені І. Франка, Житомир. уч-ще культури і мистецтв імені І. Огієнка Житомир.обл. Ради, Всеукр. тов-во І. Огієнка. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. — 318 с.
  • Завірюха Л. Сторінки життєвих сценаріїв [Текст] / Лідія Завірюха. — К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2012. — 352 с.
  • Степаненко М. І. Непроминальне в часоплині [Текст] / Микола Іванович Степаненко. — К. : Літературна Україна, 2015. — 144 с. — (Б-ка газети «Літературна Україна» ; Вип. № 16 / 2015). — Бібліогр. в кінці ст.
  • Васянович Г. П. Вибрані твори [Текст]: у 7 т. Т. 7. Збірник наукових праць / Григорій Петрович Васянович ; передм. авт. ; Львів. наук.-практ. центр ін-ту професійно-техн. освіти НАПН України. — Львів: Норма, 2015. — 439 с. — Бібліогр. в кінці розд.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про видатного українського вченого-богослова, церковного, державного і культурного діяча Івана Огієнка (митрополита Іларіона).
  2. Про відомих українських релігійних філософів: Ліницького П. І., Огієнка І. І., Шептицького А., Липинського В. К., Чехівського В. М., Шестова Л., Зеньківського В.В, Сліпого Й. І., Хомишина Г., Мосендза Л. М., Костельника Г. та інших.
  3. Деякі спостереження над спадщиною Митрополита Іларіона Огієнка.
  4. Не друкований твір І. Огієнка «Тарас Шевченко»..
  5. Основні факти життя та творчості українського письменника і редактора-видавця Петра Волинякав переплетінні з долею Івана Огієнка.
  6. До 130-річчя богослова, літературознавця Івана Івановича Огієнка (1882—1972).
  7. Про подвижницьке житя Івана Огієнка (митрополита Іларіона) та його книгу «Містечко Брусилів та його околиці».

Посилання[ред. | ред. код]

ІВАН ОГІЄНКО | Програма «Велич особистості» | 2015 (ВІДЕО)

Попередник: Митрополити
УПЦ Канади
19511972
Наступник:
Митрополит Мстислав (Скрипник) Митрополит Михайло (Хороший)