Ім'я рози

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:28, 6 грудня 2017, створена Yasnodark (обговореннявнесок) (Посилання)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Назва «Ім'я рози»
Ім'я рози
Автор Умберто Еко
Назва мовою
оригіналу
Il nome della rosa
Країна Італія Італія
Мова італійська
Жанр історичний роман, детектив
Видавець Bompiani[d][1] і Harcourt[d][1]
Виданий 1980
Виданий
українською
2006
Переклад Мар'яна Прокопович
Сторінки 512
ISBN ISBN 0-15-144647-4
Наступний твір Маятник Фуко (роман)

Ім'я рози у Вікісховищі?

Ім'я́ ро́зи, або Ім'я́ троя́нди (італ. Il nome della rosa) — перший роман італійського письменника Умберто Еко, який відразу приніс йому світову славу.

Жанр твору можна охарактеризувати як історичний детектив, але в той же час в ньому піднімаються важливі проблеми епохи XIV століття, такі як погляд людини на релігію та науку. Українською роман переклала Мар'яна Прокопович.

Сюжет[ред.ред. код]

В основу роману «Ім'я рози» покладено історію розслідування низки злочинів, що сталися у листопаді 1327 р. в одному з італійських монастирів. Дія роману триває сім днів, упродовж яких у монастирі сталися шість загадкових вбивств. Завдання розслідувати злочини покладено на колишнього інквізитора, філософа й інтелектуала, францисканського монаха Вільгельма Бескервільського, якого супроводжує його юний учень Адсон. Від імені Адсона й ведеться розповідь. Сюжет роману цілком може сприйматися як детективний, але сам автор ставиться до «кримінальної забарвленості» свого твору з певною іронією.

Фільм[ред.ред. код]

1986 р. за романом «Ім'я рози» режисером Жан-Жаком Ано був знятий однойменний фільм з Шоном Коннері у головній ролі

Поетика[ред.ред. код]

Роман є втіленням на практиці теоретичних ідей Умберто Еко про постмодерністські твори. Він включає кілька смислових пластів, доступних для різної читацької аудиторії. Для відносно широкої аудиторії «Ім'я троянди» — складно побудований детектив в історичних декораціях, для вужчої — історичний роман з безліччю унікальних відомостей про епоху і частково декоративним детективним сюжетом, для ще більш вузької — філософсько — культурологічний роздум про відмінність середньовічного світогляду від сучасного, про природу і призначення літератури, її співвідношенні з релігією, про місце того й іншого в історії людства та про інші подібні проблеми.

Коло алюзій, які містяться в романі, виключно широке і ранжоване від загальнодоступних до зрозумілих лише фахівцям. Головний герой книги Вільгельм Баскервільський, з одного боку, деякими своїми рисами вказує дечим на Вільяма Оккама, дечим на Ансельма Кентерберійського, з іншого — явно відсилає до Шерлока Холмса (користується його дедуктивним методом, прозваний за назвою одного з найбільш відомих текстів холмсіани, крім того, очевидна паралель між супутниками — Адсон і Ватсон). Його головний супротивник — сліпий монастирський бібліотекар Хорхе — складно влаштована пародія на образ класика постмодерністської літератури Хорхе Луїса Борхеса, який був директором національної бібліотеки Аргентини, а до старості осліп (крім того, Борхесу належить вражаючий образ цивілізації як «вавилонської бібліотеки», з якої, можливо, і виріс весь роман Умберто Еко).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б http://www.umbertoeco.com/en/the-name-of-the-rose-1983.html