Імператор Ґо-Саґа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імператор Ґо-Саґа
яп. 後嵯峨天皇
Emperor Go-Saga.jpg
Народився 1 квітня 1220
Помер 17 березня 1272 (51 рік)
Громадянство
(підданство)
Японія
Діяльність суверен
Знання мов японська
Посада Імператор Японії
Рід Імператорський дім Японії
Батько Імператор Цутімікадо
Мати Minamoto no Tsūshid
Брати, сестри  • Sonjo-hosshinnōd, Gishi-naishinnōd і Ninjo-hosshinnōd
У шлюбі з Fujiwara no Kitsushid і Taira no Munekod
Діти Імператор Ґо-Фукакуса, Sōshi-naishinnōd, Принц Мунетака, Kakujo-hosshinnōd, Ekishi-naishinnōd, Shōjo-hosshinnōd, Gaishi-naishinnōd, Kōhō Ken'nichid і Імператор Камеяма

Імператор Ґо-Саґа (яп. 後嵯峨天皇, ごさがてんのう, ґо-саґа тенно; 1 квітня 1220(12200401) — 17 березня 1272) — 88-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 21 лютого 1242 — 16 лютого 1246[1].

Принц Куніґіто зійшов на трон взявши ім'я Саґа на честь імператора VIII століття, але через чотири роки поступився владою своєму малолітньому синові. Сам постригся в ченці, через що його називають імператором-ченцем. Династична суперечка між нащадками двох його синів у подальшому призвела до появи двох імператорських дворів — Південного і Північного. В 1272 році Ґо-Саґа помер, заповівши двом своїм синам встановити новий порядок наслідування престолу. Його бажанням було, щоб представники, які походили з двох ліній наслідування, займали б пост імператора почергово. Останню волю батька сини виконали. Але з часом це виявилося неефективним рішенням та привело до суперництва їхніх нащадків за трон.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Усі дати подані за європейським календарем.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред. | ред. код]