Відмінності між версіями «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 29 проміжних версій 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Infobox company
'''Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, ВАТ''' — підприємство з видобутку і збагачення [[залізняк]]у.
+
| name = Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат
  +
| logo = [[File:Метінвест лого.png]]
  +
| type = [[Дочірнє підприємство]]
  +
| foundation = 1965
  +
| location = [[Кривий Ріг]], [[Україна]]
  +
| key_people =Олександр Миколайович Герасимчук
  +
| area_served =
  +
| industry = [[Гірнича справа]]
  +
| products = [[Залізні руди]]
  +
| revenue =
  +
| operating_income =
  +
| net_income =
  +
| num_employees =
  +
| parent = [[Метінвест]]
  +
| subsid =
  +
| homepage = [http://ingok.metinvestholding.com/ru ingok.metinvestholding.com]
  +
| footnotes =
  +
}}
  +
ПАТ '''Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат''' — підприємство з видобутку і збагачення [[залізняк]]у Інгулецького родовища, розташованого в південній частині [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]]. Серед споживачів продукції найбільші металургійні підприємства України: «[[Запоріжсталь]]», «[[Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча]]», «[[Азовсталь]]». На зовнішньому ринку споживачами продукції є металургійні заводи Східної Європи і [[Китай|Китаю]].
   
 
З 2007 року «ІнГЗК» належить «Смарт-холдингу» російського підприємця [[Вадим Новинський|Вадима Новинського]], що входить до «[[Метінвест]] Холдинг». «Метінвест» входить до «[[System Capital Management|Систем Кепитал Менеджмент]]» [[Рінат Ахметов|Ріната Ахметова]].
Побудований в 1966 на базі Інгулецького родовища залізистих [[кварцит]]ів. Підприємство засновано у квітні 1965 року. 30 червня 1965-го введена в експлуатацію перша черга комбінату потужністю видобутку залізної руди у 7,2 млн.т і виробництва залізнорудного [[концентрат]]у з часткою заліза 64,4% в кількості 3,05 млн.т. У 1975 році введено в експлуатацію остання 3-я черга комбінату.
 
   
  +
== Історія ==
Включає [[кар'єр]], [[шахта|шахту]], дробильну і [[Збагачувальна фабрика|збагачувальну]] фабрики, корпус сушки концентрату, залізничні та автомобільний цехи і інш. Основний промисловий центр — м. [[Кривий Ріг]] (Дніпропетровська обл.). Інгулецьке родовище розташоване в південній частині [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]] і представлене пластовим покладом (потужність від 100 до 1000 м, довжина 2,5 км, ширина 1,2 км). У геологічній будові родовища беруть участь породи криворізької серії (граніти і залізисті [[кварцит]]и протерозою), перекриті осадовими породами — глинами, піском, вапняками кайнозою. Потужність перекриваючих порід 30-40 м. За мінералогічним складом розрізняють руди силікатно-магнетитові, магнетитові, магнетито-силікатні роговики, магнетитові і гематито-магнетитові джеспіліти. Запаси руди Інгулецького родовища бл. 1,6 млрд. т при середньому вмісті Fe 32,4%. Розробка родовища ведеться кар'єрним і шахтним способом. При відкритих роботах розкриття родовища здійснюють постійними внутр. траншеями. Система розробки — транспортна з вивезенням пустих порід у зовнішні відвали.
 
  +
9 лютого   [[1961]] року в радянських ЗМІ повідомлялося, що у місті Кривий Ріг розпочато будівництво Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
   
 
Побудований в [[1966]] на базі Інгулецького родовища залізистих [[кварцит]]ів. Підприємство засновано у квітні [[1965]] року. 30 червня 1965-го введена в експлуатацію перша черга комбінату потужністю видобутку залізної руди у 7,2 млн т і виробництва залізорудного [[концентрат]]у з часткою заліза 64,4 % в кількості 3,05 млн т. У 1975 році введено в експлуатацію останню 3-ю чергу комбінату.
Глибина кар'єру 220 м (проектна 500 м). Глибина розробки родовища шахтним способом — 750 м.
 
   
  +
Включає: [[кар'єр]], [[Дробильно-сортувальна фабрика|дробарну]], [[Збагачувальна фабрика|збагачувальну]] фабрики, корпус флотації, залізничніий цех, цех технологічного автотранспорту, автотранспортний цех, цех технологічного водопостачання і шламового господарства та ряд допоміжних цехів (підрозділів ).
Розкриття — вертикальними стовбурами.
 
   
 
Інгулецьке родовище розташоване в південній частині [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]] і представлене пластовим покладом (потужність від 100 до 1000 м, довжина 2,5 км, ширина 1,2 км). У геологічній будові родовища беруть участь породи криворізької серії (граніти і залізисті [[кварцит]]и протерозою), перекриті осадовими породами — глинами, піском, вапняками кайнозою. Потужність перекриваючих порід 30-40 м. За мінералогічним складом розрізняють руди силікатно-магнетитові, магнетитові, магнетито-силікатні роговики, магнетитові і гематито-магнетитові джеспіліти. Запаси руди Інгулецького родовища бл. 1,6 млрд т при середньому вмісті Fe 32,4 %.
Система розробки поповерхове обвалення з відбійкою руди веєрними свердловинами. Використовується повторна розробка раніше втрачених руд. Гірничотранспортне обладнання — прохідницькі комплекси, бурові каретки, вантажні машини, контактні електровози. Вилучення руди в процесі видобутку — 98%, розубожування — 2%. Збагачення багатих руд–сортуванням, бідних (залізисті [[кварцит]]и) — методом мокрої [[Магнитна сепарація|магнітної сепарації]]. Вилучення заліза при збагаченні 88%. Окиснені [[залізисті кварцити]], що попутно добуваються складуються окремо. Розкривні породи використовуються для будівництва гребель, виробництва щебеню.
 
   
  +
Розробка родовища ведеться кар'єрним способом. При відкритих роботах розкриття родовища здійснюють постійними внутрішніми траншеями. Система розробки — транспортна з вивезенням пустих порід у зовнішні відвали. Глибина кар'єру 426 м (станом на 2013 р. Проектна 500 м, щоправда іде мова про розробку потужностей до 600 м. Розкриття — вертикальними стовбурами.
'''На початку ХХІ ст.''' сировинною базою комбінату є залізисті [[кварцит]]и Інгулецького родовища, що знаходяться у південній частині Криворізького залізорудного басейну. Родовища відробляються відкритим способом, максимальний розмір куска підірваної руди 1200 мм. Стан запасів на 01.01.2003р. по кар’єрам ІнГЗКа: розкритих запасів 196,7 млн. т, підготовлених до розкриття 25,4 млн т, готових до виїмки 7,9 млн т, забезпеченість до виїмки запасами 2,9 млн т сировини на місяць. В середньому ІнГЗКа видобуває 30,7 млн т руди на рік. Основним методом збагачення є магнітний у слабкому полі. Технологічна схема збагачувальних фабрик №№ 1, 2 включає 4 стадії підроблення, 3 стадії подрібнення і 4-5 стадій магнітної сепарації. У кожній стадії отримуються відходи, а промпродукт переробляється далі. Як операція попереднього збагачення застосовується суха магнітна сепарація у слабкому полі. На фабриці № 3 застосована схема самопомелу руди; передбачено дроблення сировини до 300 мм, дві стадії подрібнення і три стадії магнітної сепарації, що виконується в 2-3 прийоми. В цілому по комбінату у результаті повного циклу збагачення із руди з масовою часткою загального заліза (Fe <sub>заг</sub> ) 32,6-36,7 % отримують концентрат з масовою часткою Fe <sub>заг</sub> 63,8-63,9 %, вологістю бл. 10 %. Руди належать до категорії важко збагачувальних. З метою доводки концентрату до високоякісних сортів на комбінаті введена перша черга [[Флотація|флотації]] магнетитового промпродукту. В середньому на рік комбінатом випускається біля 12,4 млн т концентрату. На комбінаті встановлені дробарки типу ККД 1500/180; КРД 900/100; КСД 2200; КМД 2200; на збагачувальних фабриках — млини МШР 3,6 х 4,0; МШР 4,5 х 5,0; МШЦ 3,6 х 5,5; магнітні сепаратори типу ПБМ-120/300; вакуум фільтри Ду-100. Питомі витрати електроенергії станом на 01.01.2003 р. на 1 т концентрату 140,8 кВтּгод. Перспективний проект — застосування флотації, як методу дозбагачення концентрату на повну потужність комбінату, поряд з реорганізацією і переоснащенням збагачувального виробництва для підвищення якості товарної продукції, можливість будівництва на комбінаті потужностей з прямого відновлення сталі.
 
  +
[[Файл:Технологічна схема ЗФ №1 Інгулецького ГЗК.png|right|thumb|350px |Технологічна схема ЗФ №1 Інгулецького ГЗК]]
   
 
Система розробки поповерхове обвалення з відбійкою руди веєрними свердловинами. Використовується повторна розробка раніше втрачених руд. Гірничотранспортне обладнання&nbsp;— прохідницькі комплекси, бурові каретки, вантажні машини, контактні електровози. Вилучення руди в процесі видобутку&nbsp;— 98&nbsp;%, розубожування&nbsp;— 2&nbsp;%. Збагачення багатих руд-сортуванням, бідних (залізисті [[кварцит]]и)&nbsp;— методом мокрої [[Магнітна сепарація|магнітної сепарації]]. Вилучення заліза при збагаченні 88&nbsp;%. Окиснені [[залізисті кварцити]], що попутно добуваються складуються окремо. Розкривні породи використовуються для будівництва гребель, виробництва щебеню.
Видобуток у карьєрі 70 млн. т рудної маси щорічно. ГЗК виробляє 14 млн. т залізнорудного концетрату.
 
   
 
'''На початку XXI&nbsp;ст.''' сировинною базою комбінату є залізисті [[кварцит]]и [[Інгулецьке залізорудне родовище|Інгулецького родовища]], що знаходяться у південній частині Криворізького залізорудного басейну. Родовища відробляються відкритим способом, максимальний розмір куска підірваної руди 1200&nbsp;мм. Стан запасів на 01.01.2003&nbsp;р. по кар'єрам ІнГЗКа: розкритих запасів 196,7&nbsp;млн т, підготовлених до розкриття 25,4&nbsp;млн т, готових до виїмки 7,9&nbsp;млн т, забезпеченість до виїмки запасами 2,9&nbsp;млн т сировини на місяць. В середньому ІнГЗКа видобуває 30,7&nbsp;млн т руди на рік. Основним методом збагачення є магнітний у слабкому полі. Технологічна схема збагачувальних фабрик №&nbsp;1, 2 включає 4 стадії підроблення, 3 стадії подрібнення і 4-5 стадій магнітної сепарації. У кожній стадії отримуються відходи, а промпродукт переробляється далі. Як операція попереднього збагачення застосовується суха магнітна сепарація у слабкому полі. На фабриці №&nbsp;3 застосована схема самопомелу руди; передбачено дроблення сировини до 300&nbsp;мм, дві стадії подрібнення і три стадії магнітної сепарації, що виконується в 2-3 прийоми. В цілому по комбінату у результаті повного циклу збагачення із руди з масовою часткою загального заліза (Fe <sub>заг</sub>) 32,6-36,7&nbsp;% отримують концентрат з масовою часткою Fe <sub>заг</sub> 63,8-63,9&nbsp;%, вологістю бл. 10&nbsp;%. Руди належать до категорії важко збагачувальних. З метою доводки концентрату до високоякісних сортів на комбінаті введена перша черга [[Флотація|флотації]] магнетитового промпродукту. В середньому на рік комбінатом випускається близько 12,4&nbsp;млн т концентрату. На комбінаті встановлені дробарки типу ККД 1500/180; КРД 900/100; КСД 2200; КМД 2200; на збагачувальних фабриках&nbsp;— млини МШР 3,6 х 4,0; МШР 4,5 х 5,0; МШЦ 3,6 х 5,5; магнітні сепаратори типу ПБМ-120/300; вакуум фільтри Ду-100. Питомі витрати електроенергії станом на 01.01.2003&nbsp;р. на 1 т концентрату 140,8 кВтּгод. Перспективний проект&nbsp;— застосування флотації, як методу дозбагачення концентрату на повну потужність комбінату, поряд з реорганізацією і переоснащенням збагачувального виробництва для підвищення якості товарної продукції, можливість будівництва на комбінаті потужностей з прямого відновлення сталі.
50064, Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., ООО «ІнГЗК»
 
   
 
Видобуток у кар'єрі 70&nbsp;млн т рудної маси щорічно. ГЗК виробляє 14&nbsp;млн т залізорудного концентрату.
З 2007 року ОАО «ІнГЗК» належить «[[Смарт-холдинг]]у» російського підприємця [[Вадим Новинський|Вадима Новинського]], що входить до ООО «[[Метінвест]] Холдинг». «Метінвест» входить до «[[System Capital Management|Систем Кепитал Менеджмент]]» [[Рінат Ахметов|Ріната Ахметова]].
 
 
З 1998 року генеральним директором ВАТ «ІнГЗК» є [[Півень Володимир Олександрович]].
 
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
* {{ГЕС3}}
 
* {{ГЕС3}}
  +
* [http://www.history.org.ua/?hrono Інститут історії України]
  +
* {{cite web |url=http://uprom.info/news/metal/inguletskiy-gzk-pochav-eksportuvati-zaliznorudniy-kontsentrat-do-meksiki/ |title=Інгулецький ГЗК почав експортувати залізнорудний концентрат до Мексики |author= |date=2018-07-07 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=7 липня 2018}}
  +
* {{cite web |url=http://uprom.info/news/ekonomika/biznes/metinvest-otrimaye-visim-kar-yernih-samoskidiv-caterpillar-785c-na-inguletskiy-gzk/ |title=Метінвест отримає вісім кар’єрних самоскидів Caterpillar 785C на Інгулецький ГЗК |author= |date=2017-06-09 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=30 липня 2018}}
  +
* {{cite web |url=http://uprom.info/news/cars/krivorizki-metalurgi-otrimali-nove-obladnannya-ukrayinskogo-virobnitstva/ |title=Криворізькі металурги отримали нове обладнання Українського виробництва |author= |date=2018-11-16 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=17 листопада 2018}}
   
[[Категорія:ГЗК України]]
+
{{Металургійна промисловість України}}
[[Категорія:Підприємства Кривого Рогу]]
+
{{Гірничо-збагачувальні комбінати Кривого Рогу}}
  +
  +
[[Категорія:ГЗК Кривого Рогу]]
 
[[Категорія:Інгулецький район]]
 
[[Категорія:Інгулецький район]]
  +
[[Категорія:Метінвест]]
 
  +
[[Категорія:Підприємства, засновані 1965]]
[[ru:Ингулецкий ГОК]]
 
  +
[[Категорія:1965 в Україні]]

Поточна версія на 15:50, 9 травня 2019

Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат
ИнГОК
Тип Дочірнє підприємство
Форма власності дочірнє підприємство
Галузь Гірнича справа
Засновано 1965
Штаб-квартира Кривий Ріг, Україна
Ключові особи Олександр Миколайович Герасимчук
Продукція Залізні руди
Холдингова компанія Метінвест
Сайт ingok.metinvestholding.com

ПАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат — підприємство з видобутку і збагачення залізняку Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Серед споживачів продукції найбільші металургійні підприємства України: «Запоріжсталь», «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», «Азовсталь». На зовнішньому ринку споживачами продукції є металургійні заводи Східної Європи і Китаю.

З 2007 року «ІнГЗК» належить «Смарт-холдингу» російського підприємця Вадима Новинського, що входить до «Метінвест Холдинг». «Метінвест» входить до «Систем Кепитал Менеджмент» Ріната Ахметова.

Історія[ред. | ред. код]

9 лютого   1961 року в радянських ЗМІ повідомлялося, що у місті Кривий Ріг розпочато будівництво Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

Побудований в 1966 на базі Інгулецького родовища залізистих кварцитів. Підприємство засновано у квітні 1965 року. 30 червня 1965-го введена в експлуатацію перша черга комбінату потужністю видобутку залізної руди у 7,2 млн т і виробництва залізорудного концентрату з часткою заліза 64,4 % в кількості 3,05 млн т. У 1975 році введено в експлуатацію останню 3-ю чергу комбінату.

Включає: кар'єр, дробарну, збагачувальну фабрики, корпус флотації, залізничніий цех, цех технологічного автотранспорту, автотранспортний цех, цех технологічного водопостачання і шламового господарства та ряд допоміжних цехів (підрозділів ).

Інгулецьке родовище розташоване в південній частині Криворізького залізорудного басейну і представлене пластовим покладом (потужність від 100 до 1000 м, довжина 2,5 км, ширина 1,2 км). У геологічній будові родовища беруть участь породи криворізької серії (граніти і залізисті кварцити протерозою), перекриті осадовими породами — глинами, піском, вапняками кайнозою. Потужність перекриваючих порід 30-40 м. За мінералогічним складом розрізняють руди силікатно-магнетитові, магнетитові, магнетито-силікатні роговики, магнетитові і гематито-магнетитові джеспіліти. Запаси руди Інгулецького родовища бл. 1,6 млрд т при середньому вмісті Fe 32,4 %.

Розробка родовища ведеться кар'єрним способом. При відкритих роботах розкриття родовища здійснюють постійними внутрішніми траншеями. Система розробки — транспортна з вивезенням пустих порід у зовнішні відвали. Глибина кар'єру 426 м (станом на 2013 р. Проектна 500 м, щоправда іде мова про розробку потужностей до 600 м. Розкриття — вертикальними стовбурами.

Технологічна схема ЗФ №1 Інгулецького ГЗК

Система розробки поповерхове обвалення з відбійкою руди веєрними свердловинами. Використовується повторна розробка раніше втрачених руд. Гірничотранспортне обладнання — прохідницькі комплекси, бурові каретки, вантажні машини, контактні електровози. Вилучення руди в процесі видобутку — 98 %, розубожування — 2 %. Збагачення багатих руд-сортуванням, бідних (залізисті кварцити) — методом мокрої магнітної сепарації. Вилучення заліза при збагаченні 88 %. Окиснені залізисті кварцити, що попутно добуваються складуються окремо. Розкривні породи використовуються для будівництва гребель, виробництва щебеню.

На початку XXI ст. сировинною базою комбінату є залізисті кварцити Інгулецького родовища, що знаходяться у південній частині Криворізького залізорудного басейну. Родовища відробляються відкритим способом, максимальний розмір куска підірваної руди 1200 мм. Стан запасів на 01.01.2003 р. по кар'єрам ІнГЗКа: розкритих запасів 196,7 млн т, підготовлених до розкриття 25,4 млн т, готових до виїмки 7,9 млн т, забезпеченість до виїмки запасами 2,9 млн т сировини на місяць. В середньому ІнГЗКа видобуває 30,7 млн т руди на рік. Основним методом збагачення є магнітний у слабкому полі. Технологічна схема збагачувальних фабрик № 1, 2 включає 4 стадії підроблення, 3 стадії подрібнення і 4-5 стадій магнітної сепарації. У кожній стадії отримуються відходи, а промпродукт переробляється далі. Як операція попереднього збагачення застосовується суха магнітна сепарація у слабкому полі. На фабриці № 3 застосована схема самопомелу руди; передбачено дроблення сировини до 300 мм, дві стадії подрібнення і три стадії магнітної сепарації, що виконується в 2-3 прийоми. В цілому по комбінату у результаті повного циклу збагачення із руди з масовою часткою загального заліза (Fe заг) 32,6-36,7 % отримують концентрат з масовою часткою Fe заг 63,8-63,9 %, вологістю бл. 10 %. Руди належать до категорії важко збагачувальних. З метою доводки концентрату до високоякісних сортів на комбінаті введена перша черга флотації магнетитового промпродукту. В середньому на рік комбінатом випускається близько 12,4 млн т концентрату. На комбінаті встановлені дробарки типу ККД 1500/180; КРД 900/100; КСД 2200; КМД 2200; на збагачувальних фабриках — млини МШР 3,6 х 4,0; МШР 4,5 х 5,0; МШЦ 3,6 х 5,5; магнітні сепаратори типу ПБМ-120/300; вакуум фільтри Ду-100. Питомі витрати електроенергії станом на 01.01.2003 р. на 1 т концентрату 140,8 кВтּгод. Перспективний проект — застосування флотації, як методу дозбагачення концентрату на повну потужність комбінату, поряд з реорганізацією і переоснащенням збагачувального виробництва для підвищення якості товарної продукції, можливість будівництва на комбінаті потужностей з прямого відновлення сталі.

Видобуток у кар'єрі 70 млн т рудної маси щорічно. ГЗК виробляє 14 млн т залізорудного концентрату.

Джерела[ред. | ред. код]