Відмінності між версіями «Індрик-звір»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 4: Рядок 4:
 
У різних списках «Духовного вірша про Голубину книгу» по різному зображено Індрик-звіра, однак у всіх він називається «всім звірам батько». Коли він повертався, всі звірі йому поклонялися. Індрик-звір ходив по підземеллям, прочищаючи своїм єдиним рогом підземні води, щоб напувати все живе. У вірші про Голубину книгу писалося, що він також жив на Святій горі (Фавор-горі), їв і пив з Синього моря, нікого не ображаючи. Або він ходив по підземеллям, як сонце по небу.
 
У різних списках «Духовного вірша про Голубину книгу» по різному зображено Індрик-звіра, однак у всіх він називається «всім звірам батько». Коли він повертався, всі звірі йому поклонялися. Індрик-звір ходив по підземеллям, прочищаючи своїм єдиним рогом підземні води, щоб напувати все живе. У вірші про Голубину книгу писалося, що він також жив на Святій горі (Фавор-горі), їв і пив з Синього моря, нікого не ображаючи. Або він ходив по підземеллям, як сонце по небу.
   
Вважалося, що Індрик-звір величезний, подібний до змії. Коли він сердиться виникає землетрус. В засуху його призивали подати воду у криниці і водойми, щоб напоїти траву та дерева, зберегти врожай.
+
Вважалося, що Індрик-звір величезний, подібний до змії. Коли він сердиться стається землетрус. В посуху його закликали подати воду у криниці і водойми, щоб напоїти траву та дерева, зберегти врожай.
   
 
Існує окрема билина про Індрик-звіра. У ній говорилося, що він живе в «Індій-землі», в якій «степи дикі, ліси темні». Досить колоритно в билині описано самого Індрик-звіра:
 
Існує окрема билина про Індрик-звіра. У ній говорилося, що він живе в «Індій-землі», в якій «степи дикі, ліси темні». Досить колоритно в билині описано самого Індрик-звіра:
   
На ньому шорсточка вся із перлів,<br/>А та грива-хвіст позолочена,<br/>А копитця у нього все булатні,<br/>З ніздрів у нього вогонь пашить,<br/>З вух у нього йде дим стовпом.<br/>Він і бігає пити під Тарью-річку,<br/> Він біжить, біжить&nbsp;— вся земля тремтить.
+
На ньому щетинонька вся із перлів,<br/>А та грива-хвіст позолочена,<br/>А копитця у нього все булатні,<br/>З ніздрів у нього вогонь пашить,<br/>З вух у нього йде дим стовпом.<br/>Він і бігає пити під Тарью-річку,<br/> Він біжить, біжить&nbsp;— вся земля тремтить.
   
 
Дав назву викопній тварині індрикотерію. Український письменник Валентин Чемерис написав оповідання «Індрик-звір&nbsp;— добра душа».
 
Дав назву викопній тварині індрикотерію. Український письменник Валентин Чемерис написав оповідання «Індрик-звір&nbsp;— добра душа».

Поточна версія на 19:10, 7 липня 2019

Індрик-звір — істота слов'янської міфології.

У різних списках «Духовного вірша про Голубину книгу» по різному зображено Індрик-звіра, однак у всіх він називається «всім звірам батько». Коли він повертався, всі звірі йому поклонялися. Індрик-звір ходив по підземеллям, прочищаючи своїм єдиним рогом підземні води, щоб напувати все живе. У вірші про Голубину книгу писалося, що він також жив на Святій горі (Фавор-горі), їв і пив з Синього моря, нікого не ображаючи. Або він ходив по підземеллям, як сонце по небу.

Вважалося, що Індрик-звір величезний, подібний до змії. Коли він сердиться стається землетрус. В посуху його закликали подати воду у криниці і водойми, щоб напоїти траву та дерева, зберегти врожай.

Існує окрема билина про Індрик-звіра. У ній говорилося, що він живе в «Індій-землі», в якій «степи дикі, ліси темні». Досить колоритно в билині описано самого Індрик-звіра:

На ньому щетинонька вся із перлів,
А та грива-хвіст позолочена,
А копитця у нього все булатні,
З ніздрів у нього вогонь пашить,
З вух у нього йде дим стовпом.
Він і бігає пити під Тарью-річку,
Він біжить, біжить — вся земля тремтить.

Дав назву викопній тварині індрикотерію. Український письменник Валентин Чемерис написав оповідання «Індрик-звір — добра душа».

Література[ред. | ред. код]

  • Мочульский К. В. Историко-литературный анализ стиха о Голубиной книге. — Варшава, 1887.
  • Персонажи славянской мифологии. — К., 1993.

Посилання[ред. | ред. код]