Відмінності між версіями «Індуктивність»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Рядок 33: Рядок 33:
   
 
{{Physics-stub}}
 
{{Physics-stub}}
  +
{{Електротехніка}}
   
 
[[Категорія:Електромагнетизм]]
 
[[Категорія:Електромагнетизм]]

Версія за 10:08, 30 серпня 2016

Класична електродинаміка
VFPt Solenoid correct2.svg
Електрика · Магнетизм
 
Див. також: Портал:Фізика
Inductor.jpg
Toroidal inductor.jpg

Індуктивність (англ. Inductance) — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.

Позначається здебільшого латинською літерою , у системі СІ вимірюється в Генрі.

Дорівнює відношенню магнітного потоку через контур, визначений електричним колом, до величини струму в колі, тобто

.

Енергія магнітного поля, створеного електричним струмом у колі, визначається формулою

.

Індуктивність залежить від форми контура.

Коефіцієнти індуктивності

У випадку кількох контурів зі струмом, як, наприклад, у випадку трансформатора, струм у кожному з кіл впливає на потік магнітного поля через інші контури.

.

Коефіцієнти називаються коефіцієнтами індукції. Діагональні елементи суть індуктивності i-тих контурів, а недіагональні елементи , де мають назву коефіцієнтів взаємної індукції. Коефіцієнти взаємної індукції симетричні відносно перестановки індексів

.

Це твердження носить назву теореми взаємності.

Див. також

Література