Відмінності між версіями «Індукція (логіка)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(проілюстровано)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Otheruses|Індукція}}
 
{{Otheruses|Індукція}}
<!-- [[Файл:Induktion-Deduktion-ru.svg|thumb|right|Схема класичного уявлення зв'язку між теорією, емпіризмом, індукцією та дедукцією.]] -->
+
[[Файл:Induktion-Deduktion uk.svg|thumb|right|Схема класичного уявлення зв'язку між теорією, емпіризмом, індукцією та дедукцією.]]
   
 
'''Інду́кція'''&nbsp;— це процес [[судження]], котрий досягає [[висновок|висновку]], що при наявному стані знань є напевно істинний, але не гарантує його. Індуктивний [[висновок]] може бути спростований або узагальнений при наявності додаткових фактів. Інакше, індукція полягає у формулюванні закону, ґрунтуючись на обмеженому об'ємі спостережень повторюваних подій.
 
'''Інду́кція'''&nbsp;— це процес [[судження]], котрий досягає [[висновок|висновку]], що при наявному стані знань є напевно істинний, але не гарантує його. Індуктивний [[висновок]] може бути спростований або узагальнений при наявності додаткових фактів. Інакше, індукція полягає у формулюванні закону, ґрунтуючись на обмеженому об'ємі спостережень повторюваних подій.

Поточна версія на 11:06, 9 листопада 2019

Схема класичного уявлення зв'язку між теорією, емпіризмом, індукцією та дедукцією.

Інду́кція — це процес судження, котрий досягає висновку, що при наявному стані знань є напевно істинний, але не гарантує його. Індуктивний висновок може бути спростований або узагальнений при наявності додаткових фактів. Інакше, індукція полягає у формулюванні закону, ґрунтуючись на обмеженому об'ємі спостережень повторюваних подій.

Прикладами індуктивних висновків є, наприклад, такі пари спостереження/висновок:

  • Цей лебідь білий.
  • Всі лебеді білі.

Або

  • Більярдна куля починає рухатись, коли її вдарити києм.
  • Для кожної дії існує зворотна їй та еквівалентна протидія.

Істинність[ред. | ред. код]

Деякі філософи вважають термін «індуктивна логіка» непорозумінням, оскільки істинність індуктивного висновку не залежить від законів формальної логіки, котрі є за означенням дедуктивними. На противагу дедукції, індуктивні висновки не мають того ж ступеня достовірності що і вихідні твердження. Наприклад, у наведеному вище прикладі висновок про те що всі лебеді білі міг вважатись істинним у Європі поки не було відкрито Австралію. Індуктивне судження ніколи не є зобов'язуючим, але є обґрунтованим. Індуктивне судження є також дедуктивно некоректним. Проблема індукції, що полягає у пошуку обґрунтування індуктивного судження, вперше була формально розглянута Давидом Юмом.

Типи індуктивного судження[ред. | ред. код]

  • передбачення
  • узагальнення
  • за аналогією
  • посилання на авторитет
  • причинно-наслідкове

Байєсівський вивід[ред. | ред. код]

Байєсівський вивід використовується у Байєсизмі для раціонального обґрунтування індукції. Теорема Баєса використовується для обрахунку наскільки повинна змінитись ступінь довіри до гіпотези при наявності нових фактів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]