Відмінності між версіями «Індіанці Південно-східного Вудленду»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Nordamerikanische Kulturareale en.png|мини|]]
 
[[Файл:Nordamerikanische Kulturareale en.png|мини|]]
'''Індіанці Південно-східного Вудленда''' або '''Індіанці Південного сходу''' — корінні індіанські народи та племена, що населяли південно-східні штати [[Сполучені Штати Америки|США]] та мали спільні культурні риси. Південно-східний Вудленд, в свою чергу, є частиною [[Східний Вудленд|Східного Вудленда]]. В останні століття доколумбова періоду на південному сході США існувала [[Міссісіпська культура]], в основі якої були попередні архаїчні традиції.
+
'''Індіанці Південно-східного Вудленду''' або '''Індіанці Південного сходу''' — корінні індіанські народи та племена, що населяли південно-східні штати [[Сполучені Штати Америки|США]] та мали спільні культурні риси. Південно-східний Вудленд, в свою чергу, є частиною [[Східний Вудленд|Східного Вудленду]]. В останні століття доколумбова періоду на південному сході США існувала [[Міссісіпська культура]], в основі якої були попередні архаїчні традиції.
   
 
== Мови ==
 
== Мови ==
   
Більшість народів Південно-східного Вудленда є носіями [[Мускозькі мови|мускозьких мов]]. Також в регіоні були поширені [[Алґські мови|алґські]], [[Ірокезькі мови|ірокезькі]], [[Каддоанські мови|каддоанські]] та [[Сіуанська мовна сім'я|сіуанські]] мови. Мови значної кількості племен є невивченими та зниклими (деякі з них за побічними ознаками традиційно відносять до сіуанських). Також на півдні та у регіоні Еверглейдс мешкали носії [[Ізолят|ізольованих мов]] — [[Натчез (мова)|натчез]], [[Тімукуа (мова)|тімукуа]], [[Туніка (мова)|туніка]] тощо.
+
Більшість народів Південно-східного Вудленду є носіями [[Мускозькі мови|мускозьких мов]]. Також в регіоні були поширені [[Алґські мови|алґські]], [[Ірокезькі мови|ірокезькі]], [[Каддоанські мови|каддоанські]] та [[Сіуанська мовна сім'я|сіуанські]] мови. Мови значної кількості племен є невивченими та зниклими (деякі з них за побічними ознаками традиційно відносять до сіуанських). Також на півдні та у регіоні Еверглейдс мешкали носії [[Ізолят|ізольованих мов]] — [[Натчез (мова)|натчез]], [[Тімукуа (мова)|тімукуа]], [[Туніка (мова)|туніка]] тощо.
   
== Список індіанських народів Південно-східного Вудленда ==
+
== Список індіанських народів Південно-східного Вудленду ==
   
 
=== Алгонкінські народи та племена ===
 
=== Алгонкінські народи та племена ===

Поточна версія на 17:23, 11 січня 2020

Nordamerikanische Kulturareale en.png

Індіанці Південно-східного Вудленду або Індіанці Південного сходу — корінні індіанські народи та племена, що населяли південно-східні штати США та мали спільні культурні риси. Південно-східний Вудленд, в свою чергу, є частиною Східного Вудленду. В останні століття доколумбова періоду на південному сході США існувала Міссісіпська культура, в основі якої були попередні архаїчні традиції.

Мови[ред. | ред. код]

Більшість народів Південно-східного Вудленду є носіями мускозьких мов. Також в регіоні були поширені алґські, ірокезькі, каддоанські та сіуанські мови. Мови значної кількості племен є невивченими та зниклими (деякі з них за побічними ознаками традиційно відносять до сіуанських). Також на півдні та у регіоні Еверглейдс мешкали носії ізольованих мов — натчез, тімукуа, туніка тощо.

Список індіанських народів Південно-східного Вудленду[ред. | ред. код]

Алгонкінські народи та племена[ред. | ред. код]

Ірокезькі народи та племена[ред. | ред. код]

Каддоанські народи та племена[ред. | ред. код]

Мускозькі народи та племена[ред. | ред. код]

Сіуанські народи та племена[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fogelson R. D. Southeast / Raymond D. Fogelson. — Washington, D.C.: Smithsonian Institution, 2004. — 1058 с. — (Handbook of the North American Indians).
  • Hann J. H. Indians of Central and South Florida, 1513—1763 / John H. Hann. — Gainesville, Florida: University Press of Florida, 2003. — 249 p.

Посилання[ред. | ред. код]