Інженерний менеджмент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:48, 2 березня 2020, створена BunykBot (обговорення | внесок) (Категоризація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інженерний менеджмент (англ. Engineering management) — галузь менеджменту і наукова дисципліна, яка вивчає і застосовує інженерні принципи в плануванні і оперативному управлінні в промисловості та на виробництві. Інженерний менеджмент поєднує в собі управлінську, технічну, наукову, економічну та правову складові.

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Обкладинка книги Г. Мінцберга

Істореографи інженерного менеджменту вважають, що найстарішою кафедрою відповідного напряму підготовки є кафедра Технологічного інституту Стівенса[1] (штат Нью-Джерсі). В 1908 році була заснована т. з. Школа інженерного менеджменту. Пізніше в Європі з'явилися бакалаврати інженерного менеджменту. У 1959 році в Університеті Дрексел була започаткована програма інженерного менеджменту. Університет науки і технології Міссурі (раніше — університет Міссурі-Ролла) заснував кафедру інженерного менеджменту в 1967 році. До 70-их років XX століття програми підготовки фахівців відповідного напрямку пропонували лише окремі навчальні заклади[2].

Німеччина займається вивченням інженерного менеджменту з 1927 року в Берліні. Цікаво, що в університетах та інженерних школах НДР подібний курс навчання був створений як інженерна економіка. Стамбульський технічний університет має відділи інженерного менеджменту з 1982 року. У Великій Британії така кафедра з'явилася в університеті Варвік у 1980 році. У Росії програма інженерного менеджменту є з 2014 року і пропонує ступінь бакалавра і магістра. У Франції вона з'явилася в 2018 році і пропонує магістерську освіту і 4-5 років навчання. В більшості країн Європи магістерські програми з підготовки фахівців інженерного менеджменту розраховані на два роки навчання.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Інженер-менеджер Рон Діфтлер в лабораторії НАСА

Чимало тих науковців, кого прийнято вважати авторитетами в галузі менеджменту і навіть його засновниками були за своєю освітою саме інженерами або працювали на інженерних посадах у своїх компаніях. Прикладом в цьому відношенні можуть бути Фредерік Тейлор, Анрі Файоль, Генрі Гант. Саме тому ранні школи менеджменту (школа наукового управління, адміністративна школа) містили яскраво виражену інженерну складову.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У 1883 році в цьому навчальному закладі ступінь інженера-механіка здобув «батько» сучасного менеджменту Ф. У. Тейлор
  2. Geschichte und Bedeutung des Wirtschaftsingenieurwesens vom VWI. Архів оригіналу за 7 липень 2017. Процитовано 27 березень 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Інженерний менеджмент [Електронний ресурс]: навч. посіб. / І. І. Мельник, І. Г. Тивоненко, С. Г. Фришев [та ін.] ; за ред. І. І. Мельник. — Вінниця: Нова Книга, 2007. ¬ 536 с.
  • Інженерний менеджмент. Мельник І. І., Тивоненко І. Г.. Фришев С. Г. та інш. Навчальний посібник. — Вінниця: Нова Книга, 2007. — 536 с.
  • Чаговець, В. Модульний принцип побудови інженерної інформаційної підсистеми менеджменту [Текст] / Віта Чаговець // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. — 2012. — № 2. — С. 112—119.
  • Інженерна графіка та основи взаємозамінності для спеціальності «Менеджмент організації» [Електронний ресурс]: консп. лекцій. — Тернопіль: ТНЕУ, 2006. — 149 с. — Режим доступу : http://library.tneu.edu.ua/images/stories/predmety/літі/інженерна%20графіка/faem_kim_smts_ig_lek.pdf
  • Калетнік, Г. М. Інженерний менеджмент в агропромисловому виробництві як механізм економічного зростання і конкурентоспроможності галузі [Електронний ресурс] / Г. М. Калетнік. // Агросвіт. ¬2009. — № 21. С. 20-23. — Режим доступу : http://www.agrosvit.info/pdf/21_2009/5.pdf

Посилання[ред. | ред. код]