Інкерманський камінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:30, 17 травня 2020, створена Submajstro (обговорення | внесок) (-Категорія:Інкерман; -Категорія:Природний камінь за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інкерма́нський ка́мінь — мохуватковий вапняк з околиць Інкермана, що легко піддається обробці. Інкерманський камінь з античних часів широко використовували в будівництві, вивозили в стародавній Рим. За своїми будівельними та архітектурними властивостям інкерманський камінь міцний, м'який, однорідний, монолітний, володіє теплоізоляційними властивостями. Він довговічний, добре зберігає крайку в обтесаних виробах. Завдяки властивостям інкерманського каменю стало можливим будівництво печерних міст і монастирів Криму в смузі від Севастополя до межиріччя річок Альма та Бодрак.

З інкерманського каменю побудовано багато будівель в Севастополі, його використовували також в Олександрії, Марселі.

Література[ред. | ред. код]

  • Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. М.: Международные отношения, 2006. — с. 229. ISBN 5-7133-1273-9