Іноцибе
| Іноцибе | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Inocybe rimosa
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Inocybe relicina (Fr.) Quél. (1888) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Іноцибе або плютка (Inocybe) — рід грибів з родини іноцибові (Inocybaceae).
Опис
Гриби, говним чином тонком'ясисті, дрібні, рідше середні, щільном'ясисті, з кортиною, яка у багатьох видів швидко зникає. Шапинка конусовидна, з часом конусовидно-розпростерта. Пластинки прирослі, від білуватих до червоно-коричневих. Ніжка циліндрична, часто біля основи має бульбу, іноді кільце, що швидко зникає. М'якуш переважно має неприємний запах, іноді приємний — мигдальний, грибний або фруктовий.
Серед преставників роду багато отруйних видів, що містять мескарин.
Поширення та середовище існування
Наземні, переважно мікоризні гриби, іноді ростуть на трухлявій деревині у хвойних, листяних і мішаних лісах. В Європі зафіксовано близько 100 видів.
Поширення в Україні
За «Визначником грибів України» — в Україні 26 видів.
Представники:
Джерела
- Костіков І. Ю. та інші. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. — К. : «Арістей», 2006. — С. 391. — ISBN 966-8458-76-2.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 200–203.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |