Інсектофобія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:47, 12 березня 2020, створена Submajstro (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Фобії; додано Категорія:Зоофобії за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інсектофобія — одна з специфічних фобій, пов'язана з боязню комах. Відноситься до класу зоофобій. До інсектофобії схильні люди всіх вікових груп. Найбільш поширені види інсектофобії — апіфобія (боязнь бджіл), мірмекофобія (боязнь мурах), кнідофобія (боязнь жалких комах) та ізоптерофобія (боязнь термітів).

Причини виникнення та симптоматика[ред. | ред. код]

Інсектофобія – збірна назва ірраціональних страхів перед комахами. Вона може бути виражена як у формі страху всіх комах, так і у вигляді боязні їх окремих представників. Існує теорія, що витоки цих страхів лежать у давнині, коли люди стикалися з небезпечними представниками тваринного світу постійно, живучи в лісах та пещерах, і укус деяких комах міг стати смертельним для людини. Інсектофобія може виникнути з об'єктивних причин, наприклад, після негативного контакту з окремими комахами — укусу бджоли чи мурахи і розвинутої після цього алергічної реакції. Ірраціональними причинами інсектофобії можуть бути страх перед проникненням комах всередину тіла, через ніс або рот; відраза від зовнішнього вигляду комахи.

Симптоматика проявів інсектофобії може значно варіюватися у різних пацієнтів — у дорослих вона може бути виражена менш інтенсивно, ніж у дітей, в силу їх більшої психологічної стійкості. Однак і у дорослих можуть виникати панічні атаки, які частіше спостерігаються у жінок. У деяких випадках можливий розвиток важких психічних симптомів, з ризиком нанесення пацієнтом шкоди самому собі (отруйні мазі, що наносяться на тіло, спроби знищити комах вогнем і т.д.).

Симптоматичні прояви інсектофобії можуть виражатися в такій формі:

  • соматичні прояви страху (розширені зіниці, рясне потовиділення, збліднення або гіперемія шкіри обличчя, м'язовий гіпертонус, психомоторне збудження);
  • наполегливе бажання пацієнта уникнути зустрічі з комахою;
  • панічні атаки при контакті з комахами;
  • ірраціональні дії пацієнта, що вживаються для захисту себе і оточуючих від предмета свого страху - обприскування приміщень і людей отрутами, носіння захисного одягу і т.д.

На підставі клінічної картини, а також за розпитувань самого пацієнта і його рідних проводиться діагностика фобії, іноді може знадобитися безпосереднє спостереження за реакцією пацієнта на предмет його страху.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування інсектофобії показано при значному впливі на якість життя пацієнта. В якості терапії проти цього виду фобій добре зарекомендували себе, як і при всіх інших фобіях, конфронтаційна і когнітивно-поведінкова терапія, які в більшості випадків позбавляють пацієнта від ірраціонального страху перед комахами і звужують рамки фобії до раціональних побоювань. У випадку з дитячою інсектофобією можна почати з придбання енциклопедії комах, з великими, барвистими фотографіями або подивитися фільми про комах.

Слід намагатися уникати проявів гіперкомпенсації страху, коли у пацієнта виникає прагнення до утримання в будинку небезпечних комах, так як це може спровокувати відновлення фобії. Профілактика інсектофобії проявляється в обмеженні контактів з комахами, а також будь-яких пов'язаних з ними негативних впливів.

Див. також[ред. | ред. код]