Інститут енергозбереження та енергоменеджменту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:03, 21 липня 2016, створена Leonid76 (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Інститут енергозбереження та енергоменеджменту
ІЕЕ
Iee color.svg
Засновано 1997
Директор д.т.н., професор Денисюк Сергій Петрович
Приналежність НТУУ «КПІ»
Адреса 03056, м.Київ, проспект Перемоги, 37, корпус 35
Сайт iee.kpi.ua
Інститут енергозбереження та енергоменеджменту (IEE) є структурним підрозділом найбільшого ВНЗ України та одного з найбільших ВНЗ Європи - Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Інститут був утворений у 1997 р. після затвердження КМ України «Комплексної державної програми з енергозбереження» і став одним із провідних закладів для реалізації національної політики у сфері енергозбереження. ІЕЕ став продовжувачем славетних традицій та правонаступником Гірничого факультету (ГФ), Факультету гірничої електромеханіки та автоматики (ФГЕМА) та Гірничо-технічного факультету (ГТФ). Першим директором ІЕЕ був відомий вчений зі світовим ім'ям Праховник Артур Веніамінович, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. На сьогодні до складу інституту входить 7 кафедр, Центр підготовки енергоменеджерів, Центр енергоощадних імпульсно-хвильових конструкцій та технологій, Лабораторія термомолекулярної енергетики, Лабораторія ресурсо- та енергозбереження. Лабораторія модернізації навчальних модулів.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Директором ІЕЕ є д.т.н., проф. Денисюк С.П. До складу керівництва ІЕЕ входять заступники директора: к.т.н., доц. Ган А.Л., к.т.н., доц. Данілін О.В., доц. Несен Л.І., д.т.н., проф. Гайко Г.І.

Терміни підготовки фахівців: бакалавр (б) — 4 роки; спеціаліст (с) — 1,5 роки; магістр (м) — 2 роки. Найкращі з випускників продовжують навчання в аспірантурі для отримання наукового ступеня.

Науковці ІЕЕ на правах партнерства беруть участь у виконанні спільних міжнародних проектів із встановлення й інтеграції в теплову мережу сонячних батарей, модернізації опалення (за грантом уряду Данії), формування мережі з енергетики в країнах Центральної Азії, створення асоціації між енергетичними факультетами десяти університетів Центральної Азії, країн ЄС, Східної Європи для сприяння регіональній співпраці.

Студенти ІЕЕ отримують фундаментальну підготовку з математики, фізики, інформатики, електротехніки, теплотехніки, економічних наук, екології, права, енергозбереження, енергоменеджменту, управління електротехнічними системами та комплексами тощо.

Випускники Інституту працюють експертами з питань ефективного використання енергоресурсів, енергоаудиторами та інспекторами в енергетичному секторі, керівниками, провідними спеціалістами структурних підрозділів на підприємствах та в організаціях електроенергетики паливно-енергетичного комплексу, гірничодобувної промисловості, будівництва та експлуатації міських підземних споруд, в установах для проведення екологічного моніторингу, надають консалтингові та інжинірингові послуги.


У розпорядженні іногородніх студентів інституту є комфортабельний гуртожиток № 16, в якому проживають лише студенти ІЕЕ.

Історія інституту[ред.ред. код]

Для відбудови зруйнованої під час війни гірничодобувної промисловості у 1946 році в Київському політехнічному інституті було відкрито гірничий факультет. Біля витоків факультету стояли академіки О. Н. Щербань, Н. А. Стариков, В. Б. Сологуб, чл-кор. АН УРСР П. С. Кучеров, професори М. М. Жуков, Є. Я. Іванченко, А. Г. Михайлов, В. В. Царицин, В. І. Кравець, В. М. Винославський, доценти О. М. Кузнєцов, І. П. Філь, П. Ф. Рибченко, О. О. Вопілкін та ін.

У 1963 році гірничий факультет було переведено до складу факультету автоматики та приладобудування КПІ, а в 1967 році — створено факультет гірничої електромеханіки і автоматики. В 1972 році з електроенергетичного факультету на кафедру електрифікації гірничих робіт (кафедра електропостачання) було передано підготовку студентів за спеціальністю «Електропостачання промислових підприємств, міст та сільського господарства».

Багато праці й душі в становлення факультету і його розвиток вклали його декани: доценти О. М. Кузнєцов, Г. К. Розкішний, В. В. Смірнов, професори В. І. Кравець, В. М. Винославський, О. А. Пирський та директор інституту А. В. Праховник. Визначний вклад у становлення факультету вніс проф. В. М. Винославський, який був його деканом протягом 30 років. Учасник бойових дій, інвалід Другої Світової війни, заслужений працівник вищої школи України, добра і чуйна людина — він усього себе віддав факультету, його розбудові.

На кафедрі електропостачання під керівництвом проф. В. М. Винославського було створено наукову школу з електропостачання: досліджуються проблеми створення засобів регулювання напруги (В. М. Винославський, П. Ф. Рибченко, С. Н. Карпов), оптимізації режимів електроспоживання (В. Я. Пащук, А. В. Праховник, І. С. Рябенко), систем електропостачання гірничих підприємств (О. І. Соловей, В.З Шишков), апаратів бездугової комутації (В. М. Міщенко, В. М. Кононцов), розробляються підсистеми електропостачання в системах АСУП для великих промислових об'єднань (В. Д. Лепорський, А. В. Праховник, В. Ф. Скриль). У 70-80-ті роки під керівництвом проф. А. В. Праховника було створено науковий напрям з управління електровикористанням. У 2005 р. за підручник «Перехідні процеси в системах електропостачання» Державної премії були удостоєні проф. В. М. Винославський (посмертно), доц. Л. І. Несен та доц. В. В. Прокопенко.

У 1989 р. кафедру електропостачання зі своїм контингентом студентів і матеріальною базою було переведено на факультет електроенергетики та автоматики, а факультет перейменовано на гірничотехнічний. На кафедрі було створено науково-інженерний центр енергозбереження, який пізніше було перетворено в Інститут автоматики та енергетики «Енергія».

На кафедрі автоматизації гірничої промисловості розвивались дослідження в галузі систем керування та автоматизації машин і технологічних комплексів (М. Г. Попович, Г. М. Янчук, Г. І. Данильчук). Під керівництвом — проф. В. М. Чермалиха розроблено і впроваджено автоматизовані електроприводи з напівпровідниковими перетворювачами.

На кафедрі технології та механізації гірничих робіт під керівництвом професорів В. В. Царицина та О. А. Пирського сформувались наукові напрями зі створення ефективних технологій, схем механізації гірничих робіт, вивчення властивостей гірських порід та створення інструменту для їх руйнування. У 1989 р. було поновлено кафедру гірничої електромеханіки (зав. кафедри проф. С. П. Шевчук) з підготовкою фахівців з гірничої електромеханіки, а з 1995 року розпочалась підготовка фахівців для міського підземного будівництва та гірничого виробництва за спеціальністю «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв» з відповідним перейменуванням кафедри.

Кафедра технології і механізації гірничих робіт з 1991 року починає підготовку фахівців з екології та охорони навколишнього середовища та шахтного і підземного будівництва. У 1993 році на базі кафедри створено кафедру підземного будівництва на чолі з проф. В. Г. Кравцем для підготовки фахівців за спеціальностями «Шахтне та підземне будівництво» та «Розробка родовищ корисних копалин» і кафедру інженерної екології. На кафедрі інженерної екології здійснюється підготовка фахівців зі спеціалізацій «Екологія гірництва», «Екологія енергетики» та «Екологічні технології, обладнання та моніторинг видобутку питної води з підземних родовищ».

Як один із заходів реалізації «Комплексної державної програми з енергозбереження» в 1997 році в НТУУ «КПІ» створено Інститут енергозбереження та енергоменеджменту на базі кафедр електропостачання, теплотехніки та енергозбереження та НДІ «Енергія». До ІЕЕ у 1998 р. було приєднано гірничотехнічний факультет. Інститутом були підготовлені пропозиції щодо відкриття в Україні нової спеціальності «Енергетичний менеджмент».

У 1997 році за допомогою Європейського Співтовариства в ІЕЕ створено Центр підготовки енергоменеджерів. Головними напрямками діяльності Центру є підготовка, підвищення кваліфікації та перепідготовка на базі вищої освіти фахівців з енергозбереження, еко- та енергоменеджменту.

У 2009 році започатковано Комплексну програму університету «Енергетика сталого розвитку», в рамках якої створено Навчально-науковий центр «Енергетика сталого розвитку», що є структурним підрозділом у складі Департаменту науки та інноватики НТУУ «КПІ». Центр створено для узагальнення світового та національного досвіду розробки енергоефективних технологій, пристроїв і систем з метою їх впровадження для підвищення рівня енергетичної незалежності та екологічної безпеки як в масштабах об'єкту або групи об'єктів, так і в масштабах регіону та країни.

Нині до складу інституту входять сім кафедр: автоматизації управління електротехнічними комплексами, геобудівництва та геотехнологій, інженерної екології, електропостачання, електромеханічного обладнання енергоємних виробництв, теплотехніки та енергозбереження, охорони праці, промислової та цивільної безпеки. В ІЕЕ працюють понад 130 викладачів — професорів, доцентів, старших викладачів та асистентів. В інституті навчається понад 1400 студентів денної та заочної форм навчання. За період свого існування інститут підготував понад 10000 інженерів та магістрів. Кафедри інституту готували фахівців для багатьох країн: Албанії, Алжиру, В'єтнаму, Іраку, Куби, Йорданії, Заїру, Непалу, Нігеру, НДР, Сирії та ін.

Випускники та викладачі інституту захистили понад 30 докторських та 270 кандидатських дисертацій. Викладачами та співробітниками опубліковано понад 10000 наукових праць, з них — 150 підручників, навчальних посібників та монографій.

Випускники інституту працюють на підприємствах та в організаціях різних галузей господарства України, країн СНД, Азії, Європи та Америки. Серед випускників — відомі керівники підприємств, об'єднань, міністерств, відомств, відомі політики та громадські діячі.

Посилання[ред.ред. код]

Сайт Інституту енергозбереження та енергоменеджменту Науковий журнал «Енергетика: економіка, технології, екологія»


Джерела інформації[ред.ред. код]