Інститут червоної професури при ВУЦВК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:57, 22 червня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інститут червоної професури при ВУЦВК (1932—1937) — вищий навчальний заклад з підготовки викладачів суспільних наук для вишів, а також працівників науково-дослідних установ, центральних партійних та державних органів. Курс навчання тривав три роки. Створений у січні 1934 в ході реорганізації інститутів червоної професури, що постали 1932 року на базі навчальних частин Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів (ВУАМЛІН) у Харкові.

Утворений єдиний Інституту червоної професури мав сім відділень:

  • економічне
  • філософське
  • історичне
  • раданського будівництва і права
  • літератури
  • підготовки кадрів Інституту червоної професури
  • заочної аспірантури.

Від вересня 1934 інститут функціонував у Києві.

Директорами Інституту червоної професури в різний час були: З. Ашраф'ян, О. Сенченко, Л. Гіттель. В листопаді 1937 на базі інституту було створено Інститут підготовки викладачів соціально-економічних дисциплін вузів і втузів (вищих технічних навчальних закладів при заводах).

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]