Інсургенти: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
(відсутня значимість факту) |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Інсургенти''' ({{lang-la|insurgentes}}, від ''Insurgens'' — «повстанці») — збройні загони цивільного населення, що протистоять владі. |
'''Інсургенти''' ({{lang-la|insurgentes}}, від ''Insurgens'' — «повстанці») — збройні загони цивільного населення, що протистоять владі. |
||
Зазвичай інсургенти формують воєнізовані групи, мета яких полягає у поваленні уряду або |
Зазвичай інсургенти формують воєнізовані групи, мета яких полягає у поваленні уряду або чинного режиму, придбанні національної незалежності або іншій зміні встановленого порядку. |
||
У праві [[XIX століття]] ''інсуррекція'' розумілася як [[повстання]], що |
У праві [[XIX століття]] ''інсуррекція'' розумілася як [[повстання]], що має виражений політичний характер, і в цьому сенсі протиставлялася ''повстанню'' (у більш ранній термінології — ''обуренню'') у вузько-юридичному сенсі, що розуміється як опір владі, але не переслідує мети її повалення, і почасти зближалася з поняттям [[бунт]]. Інсургенти вважалися політичними (не кримінальними) злочинцями, до того, вже тоді визнавалося, що вони можуть бути визнані войовою стороною і користуватися заступництвом [[Міжнародне гуманітарне право|законів війни]]. |
||
Оскільки інсургенти практично завжди мають меншу підготовку та військову силу ніж влада, вони часто вдаються до [[партизанська війна|партизанської війни]], [[терористичний акт|терористичних актів]]. |
Оскільки інсургенти практично завжди мають меншу підготовку та військову силу ніж влада, вони часто вдаються до [[партизанська війна|партизанської війни]], [[терористичний акт|терористичних актів]]. |
||
Поточна версія на 08:01, 16 листопада 2021
Інсургенти (лат. insurgentes, від Insurgens — «повстанці») — збройні загони цивільного населення, що протистоять владі.
Зазвичай інсургенти формують воєнізовані групи, мета яких полягає у поваленні уряду або чинного режиму, придбанні національної незалежності або іншій зміні встановленого порядку.
У праві XIX століття інсуррекція розумілася як повстання, що має виражений політичний характер, і в цьому сенсі протиставлялася повстанню (у більш ранній термінології — обуренню) у вузько-юридичному сенсі, що розуміється як опір владі, але не переслідує мети її повалення, і почасти зближалася з поняттям бунт. Інсургенти вважалися політичними (не кримінальними) злочинцями, до того, вже тоді визнавалося, що вони можуть бути визнані войовою стороною і користуватися заступництвом законів війни.
Оскільки інсургенти практично завжди мають меншу підготовку та військову силу ніж влада, вони часто вдаються до партизанської війни, терористичних актів.
Інсургенти в різних країнах[ред. | ред. код]
В Угорщині до 1848 року «інсургентами» називали членів народного ополчення, яких скликали для захисту країни за королівським указом.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Инсуррекция // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)