Інформація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інформація - абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова «information», яке має декілька значень:

  • роз'яснення; виклад фактів, подій; витлумачення;
  • представлення, поняття;
  • ознайомлення, просвіта.

Визначення

Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу.

Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття:

  • Інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні.
  • Іншими словами, інформація – це нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

  • відомості або повідомлення про щось (побутове);
  • роз'яснення, виклад;
  • оригінальність, новизна;
  • комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);
  • міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);
  • позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);
  • заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);
  • передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);
  • міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);
  • ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);
  • відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);
  • властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;
  • фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин);
  • універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);
  • документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).[1]

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення поняття «інформація». Але практично всі чисельні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій — атрибутивної та функціональної.

Етимологія

Саме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і дієслова «form» («надаю форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma» («форма»).

В англійській мові слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387 р. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII ст.

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

Властивості інформації

•обєктивність та субєктивність •повнота •достовірність •адекватність •доступність •актуальність

Види інформації

Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:

За способом сприйняття

Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її.

  • Візуальна — сприймається органами зору.
  • Аудіальна — сприймається органами слуху.
  • Тактильна — сприймається тактильними рецепторами.
  • Нюхова — сприймається нюховими рецепторами.
  • Смакова — сприймається смаковими рецепторами.

За формою подання

За формою подання інформація поділяється на наступні види.

  • Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови.
  • Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії.
  • Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків.
  • Звукова — усна або у вигляді запису передача лексем мови аудіальним шляхом.

За призначенням

  • Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму.
  • Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація.
  • Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.

Право на інформацію

Дивіться також

Джерела